Походження, виникнення держави і права

Семінарське заняття – 1 год.

План

Самостійна робота – 3 год.

План

Лекція – 2 год.

Тема 1.1. Загальні положення про державу

1. Походження, виникнення держави і права..

2. Теорії походження держави.

3. Поняття та ознаки держави.

4. Форма держави.

5. Поняття та ознаки правової держави.

1. Історичні типи держави.

2. Функції держави.

3. Поняття механізму та апарату держави.

4. Поняття та ознаки громадянського суспільства і його співвідношення з правовою державою.

Основні поняття: держава, державний суверенітет, форма держави, форма держав­ного правління, форма держав­ного устрою, форма державно-правового режиму, функції держави, правова держава, громадянське суспільство, механізм держави, апарат держави.

Передумовами виникнення держави (загальні) теорія держави і права називає:

1. Економічні причини – це умови розвитку економічної системи, що спричинили необхідність державно-правової регламентації економічних відносин, це:

а) три великих суспільних поділи праці;

б) поява надлишкового продукту;

в) внутрішньо родова нерівність і поява приватної власності;

2. Політичні причини, що визначили необхідність вдосконалення владних повноважень, це:

а) неможливість існування родоплемінної організації суспільства за нових історичних умов;

б) поява соціальних груп з різноманітними інтересами і виникнення міжкласових конфліктів, а звідси неспроможність суспільної влади первісного ладу їх врегулювати та виник­нення держави як політичної організації публічної влади і можливістю здійснювати примус;

3. Соціальні причини – це умови, що спричинились ускладненням відносин між людьми, це:

а) ліквідація общинного колективізму;

б) поява соціальних суперечностей;

в) упорядкування відносин між людьми;

4. Психологічні причини визначили особливості розвитку психіки та свідомості людей, це усвідомлення таких понять, як:

а) права та обов’язки;

б) відчуття провини.

5. Культурні причини – це умови, що визначилися рівнем духовного розвитку суспільства, це:

а) необхідність управління суспільством більш цивілізованими методами;

б) поява релігії соціально-неоднорідного суспільства та писемності.

Особливості формування державно-правових інститутів у різних народів:

Держава у різних народів формувалась не однаково. Окрім закономірних причин виникнення держав, що проявлялися у всіх народів були в окремих народів і специфічні причини, які Ф. Енгельс у своїй праці „Походження сім’ї, приватної власності і держави” назвав форми виникнення держави: а) афінська; б) римська; в) германська. Наприклад, класично із класових протиріч в середині родо­вого суспільства виникла держава у Стародавніх Афінах. У Стародавньому Римі особливості виникнення держави характеризуються боротьбою патриціїв (родової знаті) і плебеїв (прийшлого населення).

У німецьких народів важливим фактором виникнення держави було завоювання ними колишніх територій Римсь­кої імперії, яка на той час вже розпадалася. Для тримання в покорі населення завойованих територій німці ставили своїх намісників, що з часом перетворювалися на князів. Тому ці процеси спонукали прискорення розпаду первісно­го ладу у німців і утворення ранньофеодальної держави. У виникненні держави у народів Стародавнього Сходу важливу роль відіграла організація суспільних робіт при будівництві каналів.

Створенню держави у народів Центральної і Південної Америки (інки і майя) сприяло землеробство. У східнослов'янських племен, що групували­ся навколо Київського князівства, результатом виникнення державності було переродження органів військової де­мократії в державні органи. Особливістю виникнення державності у слов'ян і німців було те, що вони виникли як ранньофеодальні, минувши ра­бовласництво.

Таким чином, виникнення держави в результаті розпаду первісного суспільства мало свої передумови. Держава з'явилась там і тоді, де і коли суспільство розділилось на класи з протилежними інтересами. Отже, хоча у різних на­родів держава виникала по-різному, проте завжди в основі була класова боротьба.

Право, як і держава, виникло з огляду на необхідність управляти суспільними процесами, вчасно корегувати їх.

У суспільства з'явилася потреба в такому регулюванні, яке: по-перше, було б динамічнішим, ніж традиції і звичаї, що давало б змогу оперативніше реагувати на зміни, котрі відбуваються в суспільстві; по-друге, було б менш догматичним, ніж релігійні норми; по-третє, мало б під собою раціональне і логічне обґрунтування, що давало б змогу переконати в правильності запропонованої поведінки окремого індивіда. Отже, таке пояснення появи права свідчить як про становлення людської особистості, так і про розвиток суспільства. Та оскільки уявлення про "правильне" в різних людей (їх груп) різне, до того ж воно залежить від їх становища в соціальній структурі суспільства, не виключена можливість конфліктів навколо понять справедливого і правильного. Щоб не допустити цього, суспільство почало виробляти те, що прийнято називати "право", як приписи, забезпечені силою примусу.

Юридичне право - це задекларовані державою правила поведінки суб'єктів. Воно встановлюється чи санкціонується лише державою, тобто може виникнути лише за наявності держави.

Право - це система загальнообов'язкових, об’єктивних, формально визначених правил (норм) поведінки встановлених дер­жавою, спрямова­них на врегулювання суспільних відносин, і за недотримання яких застосовується державний примус.

Причини виникнення права:

1) переростання первісних звичаїв, традицій в юридичні норми:

2) правотворча діяльність компетентних державних органів чи посадових осіб;

3) перетворення рішень судових органів щодо конкретних справна загальну норму, що с обов'язковою для вирішений аналогічних справ (т.зв. прецедент).

Через право держава прагне впроваджувати в життя свою волю. Право, у свою чергу, встановлює межі державного втручання у життя громадян.

Дата добавления: 2015-05-31