Загальне вчення про зобов’язання

М.Донецьк -2007р.

Час: 2 години.

Л Е К Ц І Я

Донецький юридичний iнститут внутрiшнiх справ

Кафедра цивiльного права та цивільного процесу

Курс: "Основи римського цивільного права"

на тему:

"Зобов'язальне право. Договори. Загальні положення. Позадоговірні зобов'язання "

П Л А Н:

1. Загальне вчення про зобов'язання.

2. Договори. Загальні положення.

3. Окремі види договірних зобов’язань.

4. Позадоговірні зобов'язання.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Новицкий И.Б. Римское право. М., 1994.- С. 116-222.

2. Омельченко О.А. Основы римского права. М.,1994.-С.184-226.

3. Підопригора О.А. Основи римського приватного права. К.,1997.-С.171 267.

4. Харитонов Е. Категория обязательств в римском частном праве // Юридический вестник.-І997.-№ 1.-С.І05-І09.

5. Хреотоматия по всеобщей истории государства и права. Учебное пособие. М.,І973.-С. 42-67.

ВСТУП:

Римське договірне право - перше всесвітнє право суспільства товаровиробників, якез його неперевершеною за точністю роз­робкою всіх істотних правових відносин простих товароволодільців /покупець і продавець, кредитор і боржник, договір і зо­бов'язання тощо/, є найдосконалішим. Римське договірне право є закінченим правом простого товарного виробництва.

Договірне право було надійним інструментом, засобом для забезпечення жорстокої експлуатації не лише рабів, а й вільних малозаможних людей. Разом з тим договори с основною правовою формою, за якою здійснювався величезний товарний і господарський обіг Стародавнього Риму. Правовому впливу піддавалися всі економічні, торгові та інші відносини. Римляни створили розгалужену систему договорів, яка забезпечувала надійну правову основу ділових відносин. Римське договірне право класичного і посткласичного періодів - результат тривалого розвитку, вдумли­вого аналізу і відбору практики преторів. Багато договорів були рецепійовані середньовіковими економічними формаціями, а будучи пристосованими до нових умов, збереглися і в сучасному праві.

Зобов’язальне право є основним розділом римського (і будь якого іншого) приватного права. Воно регулює майнові відносини в сфері виробництва і цивільного обороту. Предмет зобов’язального права – це певна поведінка зобов’язальної особи, її позитивні чи негативні дії.

У джерелах римського права зобов’язання – визначається так:

1. Зобов'язання є правовими ланцюгами, що примушують нас щось виконати відповідно до законів нашої держави.

2. Значення зобов’язання полягає не в тому, щоб зробити нашим який-небудь тілесний предмет або який-небудь сервітут, а щоб зв’язати перед нами іншого в тому відношенні, аби він нам що-небудь дав, зробив або надав.

До виникнення зобов’язання боржник абсолютно вільний: не обтяжений ніякими обіцянками, не обмежений у своїй поведінці. Вступивши в зобов'язання, він певним чином обмежує себе, обтяжує обіцянками, обмежує свою свободу, покладаючи на себе правові обов¢язки, правові пута.

Отже, зобов’язання – це правове відношення, через яке одна сторона (кредитор) має право вимагати, щоб друга сторона (боржник) що-небудь зробила, дала або надала. Боржник зобов’язаний виконати вимогу кредитора.

Зобов'язання - це складне юридичне поняття, правовідносини, в якому сторонами є кредитор і боржник, а змістом - права і обв'язки сторін.

Сторона, що має право вимагати, називається кредито­ром, а сторона, зобов'язана виконати вимогу кредитора - боржником. Зміст вимоги кредитора є його правом на певну поведінку боржника, яка може проявлятися в якій-небудь позитивній чи негативній дії.

Тому предметом зобов'язання завжди є дія, що має юридичне значення і має правові наслідки. Будь-яка дія боржника обумовлена однією з вимог кредитора: дати, надати або зробити.

Римське зобов’язальне право застосовувалось в більш пізніх правових системах. Основні його поняття зберігають життєздатність і в сучасному приватному праві.

Отже, зобов'язанням є право кредитора вимагати від боржника здійснювати певні дії або утримуватися від здійснення яких-небудь дій.

Підставами виникнення зобов'язань є юридичні факти. Юридичні факти поділяються на події та дії. Ті з них, які настають незалежно від волі людини, називаються подіями (смерть, народження людини, землетрус та інші стихійні дії сил природи). Такі події, як смерть, народження тощо, завжди мають правове значення, відповідно вони завжди є юридичними фактами.

Дії, які здійснюються відповідно до чинного законодавства, називаються правомірними, а ті, що порушують його, - неправомірними.

Правомірні дії, що спрямовані на досягнення певного правового результату (на виникнення, зміну або припинення прав і обов'яз­ків), називаються правочинами, наприклад, продати, купити, обмі­няти, подарувати, здати в оренду, заповісти, вступити до шлюбу тощо.

Якщо права і обов'язки виникають, змінюються або припиняються за волевиявленням двох сторін, такі правочини називаються двосторонніми. Якщо права і обов'язки виникають, змінюються або припиняються за волевиявленням однієї сторони, правочини нази­ваються односторонніми, наприклад, заповіт, ведення чужої справи без доручення та ін.

Одностороннім називається договір (зобов’язання), в якому одна сторона має тільки право (і ніяких обов'язків), а друга несе тільки обов'язки (і ніяких прав), наприклад, договір по­зики, а двостороннім - договір (зобов'язання), в якому кожна із сторін має права і обов'язки, наприклад, договір купівлі-продажу.

Давньоримське зобов’язання мало суворо особистий характер, стосувалось тільки тих осіб, які його укладали. Це був суворо особистий зв’язок між кредитором і боржником, а на третіх осіб він не поширювався.

Наявність у переважної більшості зобов’язань тільки двох сторін (кредитора і боржника) зовсім не означає, що в кожному з них бере участь тільки дві особи - по одній на стороні кредитора і боржника. Може бути й так, проте можуть бути зобов’язання, в яких беруть участь більше число, множинність осіб.

Зобов'язання з множинністю осіб на тій чи іншій стороні поділяються на часткові й солідарні. І перші, і другі можуть бути активними і пасивними. Якщо в зобов’язанні кілька кредиторів - це активне зобов'язання, якщо ж кілька боржників - пасивне. Зобов'язання можуть бути одночасно і активними, і пасивними.

У частковому зобов'язанні за наявності кількох кредиторів кожен з них має право вимагати від боржника виконання лише своєї частки, за наявності кількох боржників кожен з них зобов’язаний виконати зобов'язання також тільки в своїй частині.

Зобов'язання, за яким кредитор має право вимагати від будь-кого із боржників його виконання в повному обсязі, називається солідарним. Воно також може бути активними і пасивним. Якщо кожний із кількох кредиторів має право вимагати від боржника /боржників/ виконання зобов'язання в повному обсязі, то це солідарне активне зобов'язання. Боржник, що виконав зобов'язання в повному обсязі, має право вимагати від інших боржників відшкодування в тих частках, в яких він виконав зобов'язання за них / право регресу/. Кредитор, який одержав задоволення за зобов'язання в повному обсязі, зобов'язаний передати частки виконаного іншим кредиторам.

Заміна сторін в зобов'язанні спочатку допускалась. Та за умов розвитку цивільного обороту це викликало істотні незручності.

Основою заміни осіб в зобов'язанні стала новація /оновлення зобов'язання/, на підставі якої кредитор міг передати своє право вимоги іншій особі. 3 цією метою зі згоди боржника кредитор укладав з третьою особою, якій хотів передати своє право вимоги до боржника, новий договір того ж самого змісту, який був в першому зобов'язанні. Новий договір відміняв старий, встановлюючи зобов'язально-правове відношення між тим же боржником і новим кредитором.

З утвердженням формулярного процесу почали застосовувати цесію, суть якої полягала в тому, що кредитор, який бажав передати своє право вимоги іншій особі, призначав його своїм представником по стягненню боргу з боржника і передавав йому своє право. Разом з поступкою вимоги допускалося переведення боргу на іншу особу. Для переведення боргу слід було дотримуватися таких умов: а/ прийняття чужого боргу – добровільне, б/ особа, що приймає чужий борг, повинна бути сторонньою, в/ переведення має здійснюватися у формі певного правочину, тобто бути належно оформленим.

Головна мета зобов’язання - задовольнити певні вимоги кредиторів - певні потреби або відшкодування заподіяних збитків. Для цього необхідна виконання таких умов:

1. Зобов’язання повинно бути виконано в інтересах кредитора.

2. Зобов’язання виконує боржник.

3. Місце виконання зобов'язання має важливе практичне значення /для визначення ціни, суму боргу, розміру шкоди тощо/. Місце виконання зобов'язання зумовлювалось у договорі. За загальним правилом таким місцем вважалося місце проживання боржника.

4. Правильне встановлення строків виконання зобов'язань відігравало важливу роль. Строк виконання зобов'язання як правило, встановлювався сторонами в договорі. У позадоговірних зобов'язаннях він здебільшого визначався законом. 5. Виконання повинно суворо відповідати змісту зобов'язання. Зобов'язання слід виконувати відповідно до умов договору.

Невиконання зобов'язання тягнуло за собою настання цивільно-правової відповідальності.

Також в діловому обороті зустрічались випадки, коли зобов’язання могло припинитися. Крім виконання: новація, залік, смерть однієї із сторін в особистих зобов’язаннях, які були тісно пов'язані з особою кредитора або боржника, випадкова неможливість виконання зобов’язання.

Новація - це договір, який відмі­няв дію раніше укладеного договору і породжував нове зобов’язання. Залік застосувався якщо а)вимоги зустрічні, б/ дійсні, в) однорічні, г/ безспірні тощо. Випадкова неможливість виконання могла бути фізичною і юридичною. Фізична наставала тоді, коли предмет зобов’язання випадково гинув, а юридична – коли предмет зобов’язання вилучався з обігу.

Висновок по питанню:

Таким чином, зобов'язання - це правове відношення, через яке одна сторона /кредитор/ має право вимагати, щоб друга сторона /боржник/ що-небудь зробила, дала або надала. Боржник зобов'язаний виконати вимогу кредитора.

Зобов'язання - це складне юридичне поняття, правовідносини, в якому сторонами є кредитор і боржник, а змістом - права і обов'язки сторін.

Підставами виникнення зобов'язань е юридичні факти, які поділяються на дії та події.

Дата добавления: 2015-05-31