Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Англо-американська правова система




Читайте также:
  1. I Нормативно-правова база
  2. I.2.3) Система римского права
  3. II. Гражданско-правовая ответственность за правонарушения в области аграрных отношений
  4. IX. СИСТЕМА ПОТОЧНОГО І ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ
  5. V2: Международное право как особая система юридических норм
  6. VIII.Система званий
  7. XI. Правовая охрана окружающей среды в городах и иных поселениях
  8. Автоматизированная система организации и управления перевозками (АСОУП).
  9. Административно-правовая
  10. Административно-правовая ответственность за нарушение земельного законодательства
  11. Административно-правовые нормы, их действие, реализация, систематизация и кодификация.
  12. Англійська система фізичного виховання. Діяльність Томаса Арнольда.

Англо-американський тип (сім'я) правової системи або системи загального права — сукупність національних правових систем, які мають спільні риси, проявляються в єдності закономірностей і тенденцій розвитку на основі норми, сформульованої суддями в судовому прецеденті, який домінує як джерело права. Загальні ознаки:

наявність судового прецеденту – основного джерела права (поділяється на прецедент загального права – об’єктивує нові норми сформульовані суддями; інтерпретаційний прецедент – що тлумачить діюче право);

обов’язковість нормативно-правових актів, які можуть корегуватися судами;

відсутність поділу на публічне та приватне право;

особлива роль процесуального права (переважають норми процесуального права, хоча існує і велика кількість норм матеріального права);

переважаюча роль консолідованих актів (наявність незначної частини кодифікованих актів);

відсутність чіткої галузевої класифікації (переважає поділ системи права за інститутами, а не галузями);

наявність підтипів англійського та американського права.


88.Правовий нігілізм і шляхи його подолання

Правовий нігілізм — це деформований стан правосвідомості особи, суспільства, групи, який характеризується усвідомленим ігноруванням вимог закону, цінності права, зневажливим ставленням. Явища правового нігілізму (невизнання законів, негативне ставлення до права) — найбільш поширена і укорінена форма деформації правосвідомості населення в державах з авторитарним і тоталітарним режимами.

На цей час причинами прояву правового нігілізму в Україні можна вважати:

— невпорядкованість законодавства, його нестабільність і суперечливість;

- низьку правову культуру;

- слабість механізму приведення в дію прийнятих законів та ін.

Спеціальними засобами, що сприяють зведенню до мінімуму правового нігілізму, слід назвати:

1) якість законів та інших нормативно-правових актів. Забезпечення належної ролі закону в системі правових актів.

2) авторитет державної влади і налагодженість механізму її дії. Наявність розвинутої державної структури, здатної забезпечити виконання права.

3) високий рівень правосвідомості, який дозволив би закону працювати. Збереження самобутності правової культури. Поліпшення системи правової інформації, професійного навчання і виховання юристів, інших посадових осіб.

Необхідна систематична робота з підвищення професійної культури всіх суб'єктів правоохоронної системи, що сприятиме подоланню недовіри населення до правоохоронних органів.


89 Держава в політичній системі суспільтва.

Політична система суспільства - це організаційне вираження усієї сукупності державних та суспільних організацій, в тому числі трудові колективи, які приймають участь в політичному житті країни.



Окрім держави існують такі організації як політичні партії, профспілки, творчі об’єднання, молодіжні, жіночі та релігійні організації, органи суспільної самодіяльності, суспільної допомоги, виробничі кооперативи та асоціації, акціонерні товариства, приватні заклади та організації. Держава займає всеж домінуюче місце серед даних органів, тому, що вона є єдиною повновладною організацією в межах усієї країни, визначає основні напрямки розвитку суспільства з урахуванням інтересів усіх та кожного, та виступає як офіційний представник в середині країни та на міжнародній арені.

В основі зв’язку між державою та громадським організаціями та трудовими колективами лежать принципи співпраці, взаємодопомоги та взаємопідтримки.

Держава в політичній систмі суспільства виконує слідуючі функції:

Þнадає конституційне право громадянам на об’єднання в громадсько-політичні організації та сприяє їх функціонуванню з дотриманням принципів демократичного суспільства.

Þвизначає правовий стан деяких політико-громадських утворень.

їх діяльність знаходиться під охороною держави.


90. Суб’єкти права: поняття, види суб’єктів права.

Суб’єкти права - окремі індивиди та організації, які у відповідності з нормами права є носіями суб’єктивних прав та обов’язків.

Суб’єкти повинні володітити правоздатністю - закріпленою в законі здатністю бути носієм юридичного права та нести юридичні обов’язки; а також дієздатністю - визнаною нормами об’єктивного права здатність суб’єкта самостійно, своїми усвідомленими діями, здійснювати юридичні права та обов’язки.

Правоздатність + Дієздатність = Правосуб’єктність. Є ще й деліктоздатність - здатність бути суб’єктом відповідальності.

Види суб’єктів права :

1. Фізичні особи :

· громадяни;

· іноземці;

· особи без громадянства;

· особи з подвійним громадянством (біпатриди);

· біженці.

2. Юридичні особи :

· державні, недержавні;

· виробничі, комерційні, наукові;

· органи влади та управління

· підприємства, установи, організації.

3. Держава вцілому.

4. Народ, нація вцілому.


91 Законність та правопорядок.

Законність - такий режим державного та суспільного життя при якому існує суворе та повне здійснення приписів правових законів і основаних на них юридичних актів всіма суб’єктами права.

До основних принципів демократичної законності слід віднести: обов’язковість вимого законності для усіх громадян; забезпечення верховенства закону; неприпустимість протиставлення законності та доцільності; єдності законності та справедливості; встановлення дійового контролю за дотриманням законності тощо.

Гарантіями законності є : чіткість та конкретність діючих норм; ефективність застосування санкцій; виконання правосуддя; здійснення вищого нагляду; діяльність держ. інспекцій та контрольно-ревізійного апарату.

Правопорядок - система суспільних відносин, яка встановлюється в результаті точного та повного здійснення правових норм всіма суб’єктами права.

Законність - це сфера вільного волевиявлення суб’єктів, в якій вони здійснюють любі дії, не заборонені правовими нормами. Правопорядок - результат дії законності, реалізованої волі учасників правовідносин.

Взаємозв’язок законності та правопорядку полягає в тому, що правопорядок може забезпечкавтись тільки законними засобами, а виконання законів повинно укріплювати правопорядок.


92.Право і демократія

Право – система норм і принципів встановлених або визнаних державою як регулятор суспільних відносин, які формально закріплюють міру свободи, рівності та справедливості, відповідно до інтересів населення країни, забезпечується всіма заходами легального державного впливу аж до примусу.

Демокра́тія — політичний режим, за якого єдиним легітимним джерелом влади в державі визнається її народ. При цьому управління державою здійснюється народом або безпосередньо (пряма демократія), або опосередковано, через обраних представників (представницька демократія).


93Субєкти правовідносин.

Суб'єкти права — це учасники правових відносин, які мають суб'єктивні права та виконують юридичні обов'язки. Для того щоб бути суб'єктом права, організація або індивід повинні володіти правосувєктністю. У державних і гро­мадських організаціях правосуб'єктність знаходить свій ви­раз у компетенції їх органів, тобто в сукупності прав та обов'язків, що надаються їм для виконання відповідних функцій. Що ж до правосуб'єктності індивідів, то вона є складним явищем, до якого входять правоздатність та дієздатність.

Суб'єктами права можуть бути: 1. Індивіди (фізичні особи), з-поміж яких можна виді­лити такі їх групи: а) громадяни-данеї- держави; б) іно­земці (громадяни інших держав); в) біпатриди (особи, що мають громадянство двох або більше держав); г) апатриди (особи, що не мають громадянства будь-якої держави).

2. Організації та об'єднання: а) державні (державні органи, установи, підприємства, їх посадові особи); б) гро­мадські (організації, рухи, партії, органи громадської са­модіяльності, підприємства, установи та їх посадові особи).3. Соціальні спільності: а) держава в цілому; б) народ, нація; в) адміністративно-територіальні одиниці, виборчі округи і т. ін.; г) трудові колективи.





Дата добавления: 2015-05-31; Просмотров: 244; Нарушение авторских прав?;


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Читайте также:



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2018) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление ip: 54.81.196.35
Генерация страницы за: 0.003 сек.