Джерела права

Під формою права треба розуміти організацію власного змісту, способи його існування, прояву, впорядкування та функціонування. Розрізняють внутрішню та зовнішню форми права. Аспекти

1) Джерело права визначається як джерело виникнення права як соціальної категорії.

2) Джерело права у генетичному розумінні характеризують як умови формування права. Фактори, що обумовили появу права, поділяють на матеріальні і ідеологічні.

3) Джерело права у юридичному значенні визначають як спосіб зовнішнього прояву права. Це текстуальні джерела права, які можна поділити на первинні (котрі є підставою для виникнення суб'єктивних прав і юридичних обов'язків: нормативно-правові акти, нормативно-правові договори, правові прецеденти, релігійні норми, правові звичаї) і похідні (уточнюють зміст первинних: судова та адміністративна практика).

Правовий звичай має такі ознаки:

— природну основу виникнення;

— визначеність, тобто наявність конкретних ознак правила поведінки;

— неписаний характер;

— загальність тобто поширеність серед всього населення або локальність — поширеність серед невеликих соціальних груп чи у межах певної території;

— тісний зв'язок з релігійними нормами, обрядами тощо;

— безперервність дії протягом тривалого часу та одноманітність дотримання;

— поступовість формування забезпечує врахування змін, що відбуваються в суспільних відносинах;

— юридична сила як визнання правила певною спільністю та його санкціонування державою.

64 Підстави виникнення, зміни і припинення правовідносин: поняття і класифікація

Правовые отношения – возникают на основе норм права, волевые общественные отношения, участники которых имеют субъективные права и юридические обязанности, обеспеченные государством. Правоотношения возникают, изменяются и прекращаются под влиянием различных фактов, которые носят название юридических фактов.

Юридический факт – конкретные жизненные обстоятельства, приводящие норму права в действие, порождая, изменяя, правоотношения, конкретные юридические права и обязанности персонально определенных субъектов. Юридические факты делятся на: 1) события – юридические факты, наступление которых не зависит от воли субъектов правоотношений; 2) действия: а) правомерные – соответствующие правовым предписаниям и не нарушающим их. Они делятся на: юридические акты (действия, которые совершаются со специальной целью вызвать определенные юридические последствия – сделка, постановление следователя, решение суда); юридические поступки (действия, которые вызывают наступление юридических последствий независимо от того, были ли они направлены на достижение указанных последствий или нет); б) неправомерные – не соответствуют правовым требованиям, нарушают их. К ним относятся: объективное противоправное поведение (противоправные действия осуществлены, но лицо их совершившее является неделиктоспособным); правонарушения (влекут юридическую ответственность – это правонарушения и преступления). 3) состояния – длящиеся обстоятельства, отражающие положение субъекта в обществе, его отношение с другими субъектами (трудовые отношения, гражданство, инвалидность).

Дата добавления: 2015-05-31