О.М. Обушенко

_______________ 2013

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

КРИМІНАЛІСТИКА

напрям підготовки 6030401 – «Правознавство»

для студентів 3–4 курсу юридичного факультету

Дніпропетровськ – 2013

Робоча програма навчальної дисципліни «Криміналістика» для студентів 3–4 курсу юридичного факультету, напряму підготовки 6.030401 – «Правознавство» / Дніпропетровськ: Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ, 2013. - 94 с.

РОЗРОБНИКИ:

Лускатов О.В., доцент кафедри кримінально-правових дисциплін, кандидат юридичних наук, доцент

Розглянуто на засіданні кафедри кримінально-правових дисциплін

_________ 2013, протокол № ___

Рекомендовано Науково-методичною радою університету

__.__.2013, протокол №__

Завідуючий кафедрою кримінально-правових дисциплін

доктор юридичних наук, професор (В.М. Тертишник)

«_____»___________________ 2013 року

©____________________, 2013 рік

©____________________, 2013 рік

1. Опис навчальної дисципліни

Найменування показників	Галузь знань, напрям підготовки, спеціальність, освітньо-кваліфікаційний рівень	Характеристика навчальної дисципліни
денна форма навчання
Кількість кредитів – 6	Галузь знань 0304 «Право»	Нормативна
Напрям підготовки 6.030401 «Правознавство»
Модулів – 4	Спеціальність: _______________	Рік підготовки – 3–4
Змістових модулів – 4
Загальна кількість годин – 216	Семестр – 6–7
Лекції – 36 год.
Тижневих годин для денної форми навчання: аудиторних – 108 самостійної / індивідуальної роботи студента – 108	Освітньо-кваліфікаційний рівень: «бакалавр»	Семінарські/практичні заняття – 28/36 год.
Самостійна робота – 108 год.
Індивідуальна робота – год.
Форма (-и) підсумкового контролю: залік, іспит

Примітка.

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить:1/1

2. Мета та завдання навчальної дисципліни

Навчальна дисципліна “Криміналістика” є складовою навчально-методичного забезпечення підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» за спеціальністю «Правознавство» і належить до циклу нормативних навчальних дисциплін, професійно-орієнтованих спеціальних дисциплін, які складають основу формування знань і навичок професійної діяльності спеціалістів–юристів, чия діяльність пов’язана з розкриттям, розслідуванням і попередженням злочинів.

Метою вивчення дисципліни «Криміналістика» в юридичному навчальному закладі є забезпечення підготовки висококваліфікованих фахівців з таким рівнем знань, вмінь і навичок в сфері кримінально-процесуальної діяльності, які б забезпечували досягнення таких цілей:

а) навчальної:

– поглиблене вивчення студентами теоретичних положень дисципліни “Криміналістика”, набуття спеціальних практичних навичок і вмінь ефективного застосування криміналістичних знань, техніко-криміналістичних засобів і методів у практичній діяльності по розкриттю, розслідуванню та попередженню злочинів; опанування необхідною науково-методологічною підготовкою, яка забезпечує їм бачення виникаючих проблем, шляхів їх розв’язання, використовуючи навички творчого мислення та самоудосконалення свого професійного рівня; формування навичок прийняття рішень у складних слідчих ситуаціях, опанування логікою доказування при встановленні об’єктивної істини;

б) розвиваючої:

– підвищення юридичної культури та ерудиції фахівців, оволодіння позитивним досвідом інших держав щодо застосування криміналістичних знань;

в) виховної:

– формування відданості ідеям істини, добра, справедливості і законності, почуття відповідальності перед суспільством, державою та людиною.

Завдання: вивчення студентами дисципліни “Криміналістика” передбачає досягнення такого кваліфікаційного рівня підготовки, при якому вони повинні:

знати:

1) на понятійному рівні:

– основні концептуальні положення загальної теорії криміналістики;

– систему окремих криміналістичних теорій і вчень;

– криміналістичні поняття та категорії, закони і тенденції розвитку науки;

2) на фундаментальному рівні:

– положення та рекомендації науки щодо застосування техніко-криміналістичних засобів;

– положення та рекомендації криміналістики щодо тактики побудови і перевірки версій, планування розслідування злочинів;

– криміналістичні характеристики та особливості розслідування перелічених в програмі видів злочинів;

3) на практично-творчому рівні:

– рекомендації науки щодо прийомів і методів під час роботи зі слідами злочину та іншою доказовою інформацією щодо обставин його вчинення;

– рекомендації криміналістики щодо тактичних прийомів провадження слідчих (розшукових) дій, тактичних операцій, використання спеціальних знань і взаємодії слідчого з органами дізнання, державними установами, підприємствами, громадськістю та засобами масової інформації;

– наукові рекомендації щодо методики розкриття, розслідування та попередження перелічених в програмі видів злочинів;

вміти:

1) на репродуктивному рівні:

– застосовувати техніко-криміналістичні засоби, прийоми і методи виявлення, фіксації та вилучення слідів злочину й злочинця, а також здійснювати їх попереднє дослідження;

– аналізувати первісну інформацію про злочин, правильно оцінювати слідчу ситуацію та визначати напрямки розслідування конкретного злочину шляхом висунення й перевірки версій;

2) на алгоритмічному рівні:

– використовувати техніко-криміналістичні засоби у певній послідовності залежно від особливостей різновиду виявлених слідів, конкретних об’єктів дослідження;

– фіксувати у певній послідовності ознаки та якості різних видів об’єктів;

– планувати процес розслідування різних видів злочинів, висуваючи слідчі версії та визначаючи алгоритм процесуальних дій та розшукових заходів, спрямованих на їх перевірку;

3) на евристичному рівні:

– організовувати розкриття та розслідування окремих видів злочинів, проводити тактичні прийоми в межах слідчої дії та поєднувати їх з оперативно-розшуковими заходами, в тому числі у межах тактичних операцій;

– формувати під час підготовки до проведення слідчих (розшукових) дій моделі власної поведінки на противагу прогнозованій поведінці окремих учасників цих дій відповідно до різних слідчих ситуацій;

4) на творчому рівні:

– аналізувати та об’єктивно оцінювати отриману під час дослідження матеріальних та ідеальних джерел відображувану в них інформацію та найбільш раціонально використовувати її в розкритті, розслідуванні та попередженні злочинів;

– об’єктивно оцінювати відомості, що надходять за результатами провадження вербальних та невербальних процесуальних дій та на цій базі планувати процеси розслідування конкретних злочинів окремого виду.

Цю робочу навчальну програму складено на підставі навчальної програми з дисципліни «Криміналістика», діючих освітньо-професійних програм підготовки фахівців і навчальних планів Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ для підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» за спеціальністю «Правознавство».

Побудова робочої навчальної програми заснована на досвідові викладання криміналістики у вищих юридичних навчальних закладах, а також специфіці правоохоронної діяльності органів внутрішніх справ України та особливостях процесу розслідування злочинів, віднесених до їх компетенції, що створює умови організації навчального процесу на більш якісному рівні.

З урахуванням наведеного вище, робоча навчальна програма з криміналістики визначає нормативний зміст навчання з цієї дисципліни, встановлює обсяг і рівень засвоєння знань за видами навчальних занять та самостійної роботи студентів. При цьому зміст і структура програми ґрунтуються на традиційній концепції побудови як самої науки криміналістики, так і її навчального курсу, тобто навчальний матеріал розподілено і подається чотирма розділами («Вступ у криміналістику», «Криміналістична техніка», «Криміналістична тактика», і «Криміналістична методика»). Навчальний матеріал розподілено на 4 модулі, об’єднані 34 темами, послідовне вивчення котрих забезпечує взаємозв’язок навчального матеріалу та його ефективне засвоєння студентами.

Робочу навчальну програму може бути використано при:

– коригуванні навчальних планів підготовки фахівців за спеціальністю 7.060101 – «Правознавство»;

– розрахунках навчального навантаження викладачів кафедри;

– складанні структурно-логічної схеми навчального процесу;

– визначенні доцільної технології навчання;

– формуванні змісту навчання в системі перепідготовки та підвищення кваліфікації в галузі правознавства;

– визначенні засобів і змісту системи діагностики рівня якості освітньо-професійної підготовки фахівця.

3. Програма навчальної дисципліни

Змістовий модуль 1

ТЕМА 1. Предмет, система і завдання криміналістики

Роль і значення теми для діяльності юристів полягає у тому, що вони володітимуть загальними знаннями щодо предмету, системи, завдань криміналістики, основних понять та категорій науки.

Ключові слова:

Поняття криміналістики. Предмет криміналістики. Принципи криміналістики. Система криміналістики. Криміналістична техніка. Криміналістична тактика. Криміналістична методика розслідування окремих видів злочинів. Джерела криміналістики. Загальне і спеціальні завдання науки криміналістики на сучасному етапі. Роль криміналістичних знань у розкритті, розслідуванні та попередженні злочинів.

Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми – володітиме знаннями щодо:

– поняття, предмету криміналістики та закономірності об’єктивної дійсності, що вивчаються нею;

– системи криміналістики;

– ролі криміналістичних знань у розкритті, розслідуванні та попередженні злочинів.

Перелік нормативних актів МВС України до вивчення теми: 1.4.2, 1.4.3, 1.4.6.

ТЕМА 2. Історія криміналістики і криміналістичних установ України

Роль і значення теми для діяльності юристів полягає у тому, що вони володітимуть знаннями щодо історії криміналістики і криміналістичних установ України

Ключові слова:

Виникнення криміналістики. Етапи розвитку. Сучасний стан науки криміналістики в Україні. Основні принципи і закони розвитку криміналістики. Науково-дослідні установи України. Видатні українські вчені-криміналісти. Кафедри криміналістики в юридичних навчальних закладах.

Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми – володітиме знаннями щодо:

– виникнення, основних етапів розвитку і сучасного стану науки криміналістики в Україні;

– науково-дослідних установ України, які займаються проблемами криміналістики;

– видатних українських вчених-криміналістів.

Перелік нормативних актів МВС України до вивчення теми: 1.4.1, 1.4.2, 1.4.4, 1.4.5.

ТЕМА 3. Криміналістика в зарубіжних країнах

Роль і значення теми для діяльності юристів полягає у тому, що вони володітимуть знаннями щодо криміналістики в зарубіжних країнах

Ключові слова:

Поняття і предмет зарубіжної криміналістики. Історія розвитку криміналістики в зарубіжних країнах. Сучасний стан криміналістичної науки в Австрії, Англії, Німеччині, США, Франції та ін.

Видатні вчені-криміналісти зарубіжжя. Криміналістичні установи, кафедри криміналістики у провідних юридичних навчальних закладах зарубіжжя. Підготовка кадрів за кордоном

Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми – володітиме знаннями щодо:

– історії розвитку криміналістики в зарубіжних країнах

– сучасного стану криміналістичної науки в Австрії, Англії, Німеччині, США, Франції та ін.

– видатних вчених-криміналістів зарубіжжя.

Перелік нормативних актів МВС України до вивчення теми: 1.4.2, 1.4.8.

ТЕМА 4. Механізм учинення злочину та виникнення криміналістичної інформації

Роль і значення теми для діяльності юристів полягає у тому, що вони володітимуть знаннями щодо механізму учинення злочину та виникнення криміналістичної інформації

Ключові слова

Злочин як процес взаємодії і відображення (слідоутворення). Елементи механізму злочинної діяльності. Поняття та різновиди способу вчинення і приховування злочинів. Об’єктивні й суб’єктивні чинники, що визначають спосіб учинення злочину. Використання даних щодо способу вчинення і приховування злочину у розв’язанні конкретних завдань міліцією та іншими правоохоронними органами України.

Поняття криміналістичної інформації. Джерел криміналістичної інформації.

Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми – володітиме знаннями щодо:

– поняття та різновидів способу вчинення і приховування злочинів;

– об’єктивних й суб’єктивних чинників, що визначають спосіб учинення злочину;

– використання даних про спосіб вчинення і приховування злочину у розв’язанні конкретних завдань міліцією та іншими правоохоронними органами України.

Перелік нормативних актів МВС України до вивчення теми: 1.4.2–1.4.6.

ТЕМА 5. Методологічні основи криміналістики

Роль і значення теми для діяльності юристів полягає у тому, що вони володітимуть знаннями щодо методологічних основ криміналістики

Ключові слова:

Засади криміналістики. Методи пізнання. Допустимість методів криміналістики. Співвідношення методів криміналістики та методів практичної діяльності в розкритті злочинів.

Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми – володітиме знаннями щодо:

– поняття та сутності методологічних засад криміналістики;

– критеріїв допустимості методів криміналістики в процесі розслідування злочинів;

– співвідношення методів криміналістики та методів практичної діяльності в розкритті злочинів.

Перелік нормативних актів МВС України до вивчення теми: 1.4.1, 1.4.4, 1.4.7.

ТЕМА 6. Криміналістична ідентифікація і діагностика

Роль і значення теми для діяльності юристів полягає у тому, що вони володітимуть знаннями щодо криміналістичної ідентифікації і діагностики.

Ключові слова:

Поняття, наукові засади та значення криміналістичної ідентифікації для практики боротьби зі злочинністю. Об’єкти і суб’єкти криміналістичної ідентифікації, її основні види та форми. Поняття ідентифікаційних ознак та властивостей об’єкта. Ідентифікаційна сукупність ознак, ідентифікаційне поле, ідентифікаційний період.

Види та форми встановлення групової приналежності (групофікації). Взаємозв’язок і відмінності ідентифікації та встановлення групової приналежності. Методика індивідуальної та групової ідентифікації.

Поняття криміналістичної діагностики та її відмінність від ідентифікації. Діагностичні завдання, розв’язуванні слідчою та експертною практикою.

Значення теорії криміналістичної ідентифікації, встановлення групової приналежності і криміналістичної діагностики у розкритті злочинів, розшуку і встановленні злочинців, збиранні, дослідження, оцінці і використанні доказів у кримінальному провадженні.

Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми – володітиме знаннями щодо:

– засад та значення криміналістичної ідентифікації для практики боротьби зі злочинністю;

– видів та форм встановлення групової приналежності (групофікації);

– діагностичних завдань, розв’язувані слідчою та експертною практикою.

Перелік нормативних актів МВС України до вивчення теми: 1.4.1, 1.4.4–1.4.7.

ТЕМА 7. Концептуальні положення криміналістичної техніки

Роль і значення теми для діяльності юристів полягає у тому, що вони володітимуть знаннями щодо концептуальних положень криміналістичної техніки

Ключові слова:

Криміналістична техніка.. Галузі криміналістичної техніки. Класифікація засобів криміналістичної техніки Прийоми і методи збирання та дослідження криміналістичної інформації. Критерії допустимості. Комплекти техніко-криміналістичних засобів, Пересувні криміналістичні лабораторії. Процесуальне оформлення використання техніко-криміналістичних засобів. Проблеми автоматизації експертних досліджень.

Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми – володітиме знаннями щодо:

– класифікації засобів криміналістичної техніки, прийомів і методів збирання та дослідження криміналістичної інформації.

– використання комплектів техніко-криміналістичних засобів при проведенні слідчих дій і оперативно-розшукових заходів

– можливостей техніко-криміналістичних засобів, прийомів і методів, що застосовуються для лабораторних досліджень речових доказів.

Перелік нормативних актів МВС України до вивчення теми: 1.4.1–1.4.8..

Перелік процесуальних та службових документів, які складаються під час вивчення теми: перелік техніко-криміналістичних засобів, що містяться у валізі слідчого (ВС-1).

ТЕМА 8. Криміналістичне вчення про фіксацію доказової інформації

Роль і значення теми для діяльності юристів полягає у тому, що вони володітимуть знаннями щодо криміналістичного вчення про фіксацію доказової інформації.

Ключові слова:

Поняття і значення фіксації криміналістичної (доказової) інформації як методу повного і точного відображення змісту слідчої дії та її результатів. Фіксація як спосіб, що надає виявленій інформації доказової сили, та забезпечує зберігання доказів для їхнього подальшого дослідження і використання.

Складання протоколу слідчої (розшукової) дії – основний спосіб закріплення у встановленому законом порядку факту і результатів використання техніко-криміналістичних засобів і методів.

Загальна характеристика допоміжних способів фіксації інформації, яка має криміналістичне значення. Різновиди техніко-криміналістичних засобів, прийомів та методів фіксації і збереження доказової інформації.

Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми – володітиме знаннями щодо:

– поняття і значення фіксації криміналістичної (доказової) інформації як методу повного і точного відображення змісту слідчої (розшукової) дії та її результатів;

– фіксації як способу, що надає виявленій інформації доказової сили, та забезпечує зберігання доказів для їхнього подальшого дослідження і використання;

– складання протоколу слідчої (розшукової) дії – основний спосіб закріплення у встановленому законом порядку факту і результатів використання техніко-криміналістичних засобів і методів.

Перелік нормативних актів МВС України до вивчення теми: 1.4.1–1.4.8.

Перелік процесуальних та службових документів, які складаються під час вивчення теми: додатки до протоколу огляду.

ТЕМА 9. Криміналістична фотографія та відеозапис

Роль і значення теми для діяльності юристів полягає у тому, що вони володітимуть знаннями щодо криміналістичної фотографії та відеозапису.

Ключові слова:

Система і об'єкти криміналістичної фотографії і відеозапису. Ттехнічні засоби, методи, прийоми та види криміналістичної фотографії. Фотозйомка живої особи, невпізнаного трупа, предметів і документів, слідів рук, ніг, транспортних засобів, знарядь злому, зброї та слідів їх застосування, інших об’єктів. Фотозйомка місця події. Фотозйомка при проведенні інших слідчих дій: обшуку, виїмки, пред'явлення для впізнання, слідчого експерименту тощо.

Криміналістичний відеозапис: Оформлення результатів застосування фотозйомки та відеозапису.

Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми – володітиме знаннями щодо:

– особливостей фотозйомки живої особи, невпізнаного трупа, предметів і документів, слідів рук, ніг, транспортних засобів, знарядь злому, зброї та слідів їх застосування, інших об’єктів. Фотозйомка місця події. Фотозйомка при проведенні інших слідчих дій: обшуку, виїмки, пред'явлення для впізнання, слідчого експерименту тощо;

– криміналістичного відеозапису, засобів, методи і прийомів його застосування під час проведення окремих слідчих дій та оперативно-розшукових заходів.

Перелік нормативних актів МВС України до вивчення теми: 1.4.1–1.4.8..

Перелік процесуальних та службових документів, які складаються під час вивчення теми: фототаблиця як додаток до протоколу огляду місця події.

ТЕМА 10. Криміналістична габітологія

Роль і значення теми для діяльності юристів полягає у тому, що вони володітимуть знаннями щодо криміналістичної габітології.

Ключові слова:

Криміналістична габітологія. Природно-наукові засади ототожнення особи за ознаками зовнішності. Зовнішній облік людини, його елементи і ознаки, їх ідентифікаційне значення та класифікація.

Джерела інформації про ознаки зовнішності людини і способи її одержання. Поняття слідів пам’яті людини та їх властивості. Загальна характеристика криміналістичних засобів, методів і прийомів фіксації ознак зовнішності людини. Порядок і правила опису ознак зовнішності людини за методом «словесного портрета». Сучасні технічні засоби виготовлення суб'єктивних портретів.

Використання методів, засобів і прийомів криміналістичної габітології в розшуку та ідентифікації осіб, розкритті і розслідуванні злочинів.

Криміналістична портретна експертиза: питання, що вирішуються нею; матеріали, які надсилаються на експертне дослідження; вимоги щодо фотознімків та відеофрагментів. Особливості методики ототожнення людини.

Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми – володітиме знаннями щодо:

– природно-наукових засад ототожнення особи за ознаками зовнішності;

– порядку і правил опису ознак зовнішності людини за методом «словесного портрета»;

– особливостей методики ототожнення людини

Перелік нормативних актів МВС України до вивчення теми: 1.4.1, 1.4.7.

Перелік процесуальних та службових документів, які складаються під час вивчення теми: опис за методом словесного портрета зовнішності особи, складання композиційного портрету особи.

ТЕМА 11. Криміналістична фоноскопія та акустика

Роль і значення теми для діяльності юристів полягає у тому, що вони володітимуть знаннями щодо криміналістичної фоноскопії та акустики.

Ключові слова:

Звук як джерело криміналістичної інформації. Поняття та властивості звукових слідів. Сучасні технічні засоби і прийоми фіксації звукових слідів. Особливості огляду фономатеріалів. Наукові засади і сучасні можливості дослідження звукових слідів і використання їх для розшуку і ототожнення джерела звуку.

Фоноскопічна експертиза. Матеріали, які направляються на експертне дослідження. Питання, що вирішуються експертом за слідами звуку. Основи методики проведення фоноскопічної експертизи.

Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми – володітиме знаннями щодо:

– сучасних технічних засобів і прийомів фіксації звукових слідів;

– особливостей огляду фотоматеріалів;

– призначення фоноскопічної експертизи.

Перелік нормативних актів МВС України до вивчення теми: 1.4.1, 1.4.4–1.4.7.

Перелік процесуальних та службових документів, які складаються під час вивчення теми: перелік питань, що ставляться перед експертом.

Змістовий модуль 2

ТЕМА 12. Криміналістична трасологія

Роль і значення теми для діяльності юристів полягає у тому, що вони володітимуть знаннями щодо застосування різних техніко-криміналістичних засобів з метою виявлення, фіксації та вилучення різних видів слідів-відображень, інших об’єктів, що мають значення для розслідування.

Ключові слова:

Криміналістичне вчення про сліди (слідознавства). Поняття сліду. Класифікація слідів. Предмет, система і завдання криміналістичної трасології. Механізму утворення слідів. Сліди людини. Типи і види, деталі папілярних візерунків пальців рук. Методи і технічні засоби виявлення, фіксації та вилучення слідів рук. Дактилоскопіювання живих осіб і трупів. Сліди засобів учинення злочину. Сліди транспортних засобів. Класифікація замків та їх будова. Способи відмикання і зламування замків. Огляд, фіксація і вилучення замків. Мікрооб’єкти і мікросліди.

Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми – володітиме знаннями щодо:

– механізму утворення слідів у трасології та класифікація слідів-відображень;

– методів і технічних засобів виявлення, фіксації та вилучення слідів рук.;

– дактилоскопіювання живих осіб і трупів;

– техніко-криміналістичних засобів і прийомів виявлення, огляду, фіксації, вилучення знарядь зламу, інструментів та їх слідів

Перелік нормативних актів МВС України до вивчення теми: 1.4.1, 1.4.4–1.4.7.

Перелік процесуальних та службових документів, які складаються під час вивчення теми: дактилоскопічна карта особи; визначення на збільшеній копії відбитка пальця руки 10-15 індивідуальних ознак – деталей папілярного візерунку.

ТЕМА 13. Криміналістичне почеркознавство й авторознавство

Роль і значення теми для діяльності юристів полягає у тому, що вони володітимуть знаннями щодо криміналістичного почеркознавства й авторознавства.

Ключові слова:

Предмет і наукові засади криміналістичного дослідження письма. Поняття письмової мови та почерку. Класифікація ідентифікаційних ознак письмової мови та почерку. Топографічні, загальні й окремі ознаки почерку. Природні та навмисні ознаки зміни письма. Маскування ознак писемної мови і почерку. Підроблення підписів (почерку). Дослідження почерку (рукописного тексту). Зміст розшукової таблиці. Використання результатів криміналістичного дослідження письма і почерку для розшуку злочинців, розкриття і розслідування злочинів. Почеркознавча та авторознавча експертизи.

Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми – володітиме знаннями щодо:

– класифікації ідентифікаційних ознак письмової мови та почерку;

– топографічних, загальних й окремих ознак почерку;

– методики криміналістичного дослідження почерку (рукописного тексту;

– призначення почеркознавчої та авторознавчої експертиз.

Перелік нормативних актів МВС України до вивчення теми: 1.4.1, 1.4.4–1.4.7.

Перелік процесуальних та службових документів, які складаються під час вивчення теми: розшукова таблиця за рукописним текстом; перелік питань, що розв’язуються почеркознавчою експертизою.

ТЕМА 14. Техніко-криміналістичне дослідження документів

Роль і значення теми для діяльності юристів полягає у тому, що вони володітимуть знаннями щодо техніко-криміналістичного дослідження документів.

Ключові слова:

Предмет і завдання техніко-криміналістичного дослідження документів. Поняття і класифікація документів. Види їх підробки документів. Характеристика основних способів підроблення бланків документів, відбитків печаток і штампів, внесення змін до змісту документів та ознаки, що вказують на них. Методика встановлення первісного вигляду і змісту документа. Відновлення слабковидимих і згаслих текстів. Дослідження залитих, закреслених і закритих текстів. Прийоми встановлення прихованої (зашифрованої) інформації. Дослідження матеріалів документів. Огляд документів. Техніко-криміналістична експертиза документів. Підготовка матеріалів на експертизу та питання, що вирішуються нею.

Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми – володітиме знаннями щодо:

– класифікації документів, видів їх підробки;

– методики встановлення первісного вигляду і змісту документа;

– огляду і дослідження друкованих текстів, виготовлених за допомогою сучасних цифрових та друкуючих пристроїв й виявлення ознак, які використовуються для їх розшуку та ідентифікації;

– особливостей огляду з метою встановлення слідів-змін у документах, фіксації результатів огляду, вилучення і зберігання документів – речових доказів.

Перелік нормативних актів МВС України до вивчення теми: 1.4.1, 1.4.4–1.4.7.

Перелік процесуальних та службових документів, які складаються під час вивчення теми: фрагменти протоколів огляду: грошової купюри, документа з ознаками підробки; відбитку печатки або штампу.

ТЕМА 15. Криміналістичне дослідження комп’ютерної інформації

Роль і значення теми для діяльності юристів полягає у тому, що вони володітимуть знаннями щодо криміналістичного дослідження комп’ютерної інформації.

Ключові слова:

Комп’ютерна інформація. Предмет, наукові засади та завдання криміналістичного дослідження комп’ютерної інформації.

Огляд і дослідження друкованих текстів. Сучасні цифрові та друкуючі пристрої. Попереднє криміналістичне дослідження комп’ютерної інформації. Експертиза електронних документів.

Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми – володітиме знаннями щодо:

– виявлення, фіксація та вилучення комп’ютерної інформації;

– попереднього криміналістичного дослідження комп’ютерної інформації.

Перелік нормативних актів МВС України до вивчення теми: 1.4.1, 1.4.4–1.4.7.

Перелік процесуальних та службових документів, які складаються під час вивчення теми: фрагмент протоколу огляду носія інформації (дискети, оптичного диску, картки пам’яті, жорсткого диску).

ТЕМА 16. Криміналістичне дослідження зброї, боєприпасів, вибухівок та слідів їх застосування

Роль і значення теми для діяльності юристів полягає у тому, що вони володітимуть знаннями щодо криміналістичного дослідження зброї, боєприпасів, вибухівок та слідів їх застосування

Ключові слова:

Поняття криміналістичного зброєзнавства, його предмет, наукові засади та завдання.

Поняття і класифікація холодної зброї та слідів її застосування. Предмет судової балістики. Поняття та ознаки вогнепальної зброї. Класифікація вогнепальної зброї. Сліди застосування вогнепальної зброї, основні та додаткові сліди пострілу. Загальна характеристика криміналістичного дослідження балістичних об’єктів: вогнепальної зброї, набоїв до неї та слідів пострілу. Техніко-криміналістичні прийоми, методи і засоби виявлення, фіксації, вилучення і зберігання вогнепальної зброї, боєприпасів та слідів їх застосування. Встановлення обставин використання зброї: способу виготовлення, місця, напрямку та дистанції пострілу.

Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми – володітиме знаннями щодо:

– поняття і класифікація холодної зброї та слідів її застосування;

– класифікації вогнепальної зброї;

– слідів застосування вогнепальної зброї;

– загальної характеристики криміналістичного дослідження балістичних об’єктів: вогнепальної зброї, набоїв до неї та слідів пострілу.

Перелік нормативних актів МВС України до вивчення теми: 1.4.1, 1.4.4–1.4.7.

Перелік процесуальних та службових документів, які складаються під час вивчення теми: фрагмент протоколу огляду зразка холодної, вогнепальної зброї та слідів їх застосування.

ТЕМА 17. Нетрадиційні засоби і методи одержання інформації, значимої для розслідування злочинів

Роль і значення теми для діяльності юристів полягає у тому, що вони володітимуть знаннями щодо нетрадиційних засобів і методів одержання інформації, значимої для розслідування злочинів.

Ключові слова:

Нетрадиційні криміналістичні знання і методи. Криміналістична одорологія. Інформаційна сутність і властивості слідів запаху. Засоби і прийоми роботи зі слідами запаху на місці події. Одорологічний метод. Сучасні можливості дослідження і використання слідів запаху у практиці розслідування окремих видів злочинів. Методика здійснення ідентифікації за запахом шляхом застосування оперативно-розшукового собаки. Одорологічна експертиза: проблеми використання при доказуванні. Допустимість поліграфа. Використання голографії.

Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми – володітиме знаннями щодо:

– нетрадиційних криміналістичних знань і методів як таких, що не дістали достатнього визнання в теорії криміналістики та впровадження в практику;

– сучасних можливостей дослідження і використання слідів запаху у практиці розслідування окремих видів злочинів;

– проблеми допустимості в кримінальному судочинстві поліграфа як методу інструментальної діагностики

Перелік нормативних актів МВС України до вивчення теми: 1.4.1, 1.4.7.

Перелік процесуальних та службових документів, які складаються під час вивчення теми: перелік напрямків використання нетрадиційних знань.

ТЕМА 18. Інформаційно-довідкове забезпечення розкриття та розслідування злочинів

Роль і значення теми для діяльності юристів полягає у тому, що вони володітимуть знаннями щодо інформаційно-довідкового забезпечення розкриття та розслідування злочинів.

Ключові слова:

Кримінальна реєстрація. Формування криміналістичних обліків. Класифікація обліків. Характеристика окремих видів криміналістичних обліків та інформаційно-довідкових систем, здійснюваних науково-дослідними експертно-криміналістичними центрами МВС України та Департаментом інформаційних технологій. Способи реалізації даних обліків у розкритті злочинів, розшуку осіб та предметів. Документи для поставлення об’єкту на облік і перевірки його за обліком.

Тенденції та перспективи розвитку кримінальної реєстрації.

Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми – володітиме знаннями щодо:

– об’єктів, форм і способів ведення криміналістичних обліків;

– системи, принципів організації та підрозділів правоохоронних органів, що здійснюють криміналістичні обліки;

– видів обліків.

Перелік нормативних актів МВС України до вивчення теми: 1.4.2–1.4.8.

Перелік процесуальних та службових документів, які складаються під час вивчення теми: визначення виду обліку за наявною інформацією.

Змістовий модуль 3

ТЕМА 19. Концептуальні положення криміналістичної тактики

Роль і значення теми для діяльності юристів полягає у тому, що вони володітимуть знаннями щодо концептуальних положень криміналістичної тактики.

Ключові слова:

Поняття криміналістичної тактики, її предмет, система, завдання та взаємозв’язок з іншими розділами криміналістики. Правові, логічні, психологічні та етичні засади криміналістичної тактики. Джерела розвитку криміналістичної тактики. Роль криміналістичної тактики у розслідуванні злочинів.

Основні поняття і категорії криміналістичної тактики: тактичний прийом, тактична рекомендація, тактична комбінація, тактична операція, тактичне рішення. Джерела виникнення тактичних прийомів, їх класифікація та критерії допустимості. Мета і види тактичних операцій. Складання плану підготовки і проведення тактичної операції. Реалізація тактичної операції та закріплення її результатів. Використання і значення тактичних операцій на початковому і подальшому етапах розслідування злочинів. Діяльність слідчого в умовах тактичного ризику.

Слідча (розшукова) дія: поняття, класифікація та загальна характеристика. Тактика слідчої (розшукової) дії та її співвідношення з іншими процесуальними й організаційними діями слідчого.

Тенденції і перспективи подальшого розвитку криміналістичної тактики.

Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми – володітиме знаннями щодо:

– правових, логічних, психологічних та етичних засад криміналістичної тактики;

– складання плану підготовки і проведення тактичної операції;

– реалізації тактичної операції та закріплення її результатів;

– тактики слідчої (розшукової) дії та її співвідношення з іншими процесуальними й організаційними діями слідчого.

Перелік нормативних актів МВС України до вивчення теми: 1.4.2, 1.4.3, 1.4.6.

Перелік процесуальних та службових документів, які складаються під час вивчення теми: класифікація тактичних прийомів.

ТЕМА 20. Криміналістична версія. Організація та планування розслідування злочинів

Роль і значення теми для діяльності юристів полягає у тому, що вони володітимуть знаннями щодо організації та планування розслідування злочинів

Ключові слова:

Криміналістична версія. Класифікація версій. Значення версій. Підстави, умови побудови слідчих версій. Перевірка й оцінка версій.

Поняття і значення планування. Принципи, види і підстави планування. Технологія планування розслідування. Види і форми планів. Планування окремої слідчої (розшукової) дії, тактичної операції.

Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми – володітиме знаннями щодо:

– технології планування розслідування;

– видів і форм планів;

– підстав, умов побудови слідчих версій.

Перелік нормативних актів МВС України до вивчення теми: 1.4.2, 1.4.3, 1.4.6.

Перелік процесуальних та службових документів, які складаються під час вивчення теми: план розслідування злочину.

ТЕМА 21. Тактика огляду та освідування

Роль і значення теми для діяльності юристів полягає у тому, що вони володітимуть знаннями щодо тактики огляду та освідування.

Ключові слова:

Огляд. Учасники огляду. Участь спеціаліста. Огляд місця події: поняття. Підготовка до огляду місця події. Тактичні прийоми огляду місця події, техніко-криміналістичні засоби і методи, що використовуються під час його проведення. Огляд тіла живої особи (освідування). Негативні обставини Організація слідчо-оперативної групи та її завдання. Дії учасників слідчо-оперативної групи, керівна роль слідчого. Взаємодія учасників огляду Фіксація процесу і результатів огляду місця події. Оцінка результатів огляду місця події. Використання результатів огляду.

Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми – володітиме знаннями щодо:

– підготовки до огляду місця поді;

– тактичних прийомів огляду місця події, техніко-криміналістичні засоби і методів, що використовуються під час його проведення;

– особливостей огляду тіла живої особи (освідування), приміщень та ділянок місцевості, що не є місцем події, транспортних засобів.

Перелік нормативних актів МВС України до вивчення теми: 1.4.2, 1.4.3, 1.4.6.

Перелік процесуальних та службових документів, які складаються під час вивчення теми: план підготовки та проведення огляду місця події, протокол огляду місця події з додатком (планом–схемою).

ТЕМА 22. Тактика затримання підозрюваного (обвинуваченого)

Роль і значення теми для діяльності юристів полягає у тому, що вони володітимуть знаннями щодо тактики затримання підозрюваного (обвинуваченого).

Ключові слова:

Поняття і сутність затримання. Різновиди і значення затримання. Підготовка до затримання. Організаційно-тактичне забезпечення затримання та безпеки його учасників. Підготовка технічних засобів. Допоміжна документація під час планування. Тактичні прийоми затримання. Поєднання затримання з іншими слідчими діями та оперативно-розшуковими заходами. Використання допомоги громадськості і засобів масової інформації при підготовці та здійсненні затримання. Тактичні прийоми затримання без попередньої підготовки. Фіксація процесу та результатів затримання.

Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми – володітиме знаннями щодо:

– підготовки до затримання;

– організаційно-тактичного забезпечення затримання та безпеки його учасників: вивчення особи, що підлягає затриманню, та місця затримання; складання плану затримання, комплектування слідчо-оперативної групи, інструктаж, керівництво нею;

– тактичних прийомів затримання з попередньою підготовкою в приміщенні (житловому, службовому), громадських місцях, на відкритій місцевості, в лісі, в горах, у транспортних засобах;

– фіксації процесу та результатів затримання.

Перелік нормативних актів МВС України до вивчення теми: 1.4.2, 1.4.3, 1.4.6.

Перелік процесуальних та службових документів, які складаються під час вивчення теми: план підготовки та проведення затримання підозрюваного (обвинуваченого).

Дата добавления: 2015-06-04