Ісус Христос є сповнений милосердям

П'ЯТИЙ ДЕНЬ – РОЗВАЖАННЯ III

«Тому він мусів бути в усьому подібний до братів, щоб стати милосердним».

1. Всі ми грішні й так дуже нам треба дружньої душі, що пожалувала б нас у нашій біді, зрозуміла б наше безсилля та заєдно нам пробачила.

Та де ж вона, ця душа? У світі повно самолюбства та жорстокости. Мої найкращі друзі часто вражають мене боляче, і, в кожному разі, вони не розуміють моєї біди.

До Тебе зітхаю, Господи Ісусе! У Тебе стільки є спочуття та пощади.

2. Співчуття для безщасних грішників привело Боже Слово на землю.

Після свого падіння, лежала людина в повній безнадії на самому дні гріха. Тоді Пресвята Тройця неначе раду радила: чи так як раніше ворохобних янголів, залишити нещасне людство безвідклично у вічних стражданнях?

Відвічне Боже Слово сповнилось співчуттям для таких страшних можливостей. Воно промовило до Вітця: «Ось я, пошли мене!» на землю. Я виправлю Адамову провину Моєю смертю та всім людям поверну можливість дістатися в рай.

Тоді Слово сталося тілом, з'явилось серед нас чарівним дитятком, підкорилось усім невигодам молодого віку, врешті, в літах публичної діяльности, виявило таємницю Відкуплення.

3. Ось як розгортались події з обновою людства. Вони зачались і продовжались великим співчуттям Божого Серця для нашого горя.

Цю спочутливу доброту виявляє Господь Ісус через усе Своє короткотривале земське життя. Тільки догляне Він яке горе, а вже спочуває. Приходьте до Мене, сказав, усі втомлені та зморені працею, а я вас потішу. Хоче хто пити, хай прийде до Мене та п'є.

Господь розжалюється над злиденністю громади, що блукається манівцями як отара без вівчаря. Сам іде зустрінути самарянку та зручно переконує її визнати свої провини. Господь удається до чудодійного ставка, щоб уздоровити тридцять-вісім літ хворого паралічем. Біля містечка Наїм навмисне зустрічає похоронну валку вдовиного сина на шляху до кладовища. Спас ридає над бурею нещасть, які повисли в будучині над Єрусалимом. Теж Господь дає волю сльозам, як чує і бачить голосіння Марти й Марії за Лазарем.

4. Люб'язний Господь ладний був і Юді простити. Ладний був би другий раз умерти за засуджених до пекла, якщо б вони ще були спроможні скористати з відкуплення. Він Сам це виявив якійсь святій душі.

Такий спочутливий, що й за кожного грішника поодинці був би готовий терпіти окрему муку ще раз, і ще раз, коли б це тільки пом'ягшило їхні окам'янілі серця.

5. Коли б ти один був грішник на світі, то Господь Ісус прийняв би тіло для тебе одного та вмер би за тебе, щоб захистити тебе від пекла та завоювати твою взаємність.

То як тобі так часто може ще бути страшно Господа Бога? По падінні твоє серце звужується, затуляється та замикається. Тоді Ісус Спаситель даремно стукає до твоїх воріт, даремно спонукує відкрити їх та попрохати в Нього прощення. Ти ховаєшся як колись Адам у раї.

6. Чи не найбільша перешкода на шляху досконалости це – замало довір'я до Божого милосердя по сповненні провин. Це недовіря зроджує таємна самовпевненість, тобто замаскована досада за нашу злиденність.

Зовсім не дивує душевна довірливість до Господа, коли душа не вразила Його та свідома Його благодати.

Але, ось чим захоплюється Ісус Спаситель: хоч душа багатократно завинила і провалювалася в однаковий гріх, а таки сповнена довір'ям до Господа, рішуче вирішила опам'ятатись. Он що розчулює ніжністю Христове Серце та видвигає Його незмірне милосердя, й чого Він прагне незмінно.

7. «Перш за все хочу тобі, Моя Беніґно,^8б сказати: Ніколи не бійся Господа Бога тому, що Він такий премилосердний. Твій чоловіколюбний Ісус захоплюється, коли може допровадити багато грішників до Свого Вітця. Вони – Моя слава та Мої самоцвіти... Так дуже їх люблю, цих безталанних грішників!

Слухай, Беніґно, Моя потіхо, запиши ці слова: Найбільше радує Мене, коли люди вірять у Мою любов. Більше їх довір'я, більше з нього радію, а хочете безмірно вгодити Мені, то не обмежуйте віри в Мою любов.

Я добрячий для всіх, але найліпший Я для сповнених довір'ям.

Знаєш, які душі користають найбільше з Моєї доброти? Ті, що довір'яють більше... Довірливі душі прямо крадуть Мої ласки. Запиши, що Моя радість, якою насолоджуюся задля довірливости душі є невимовна......

8. Чому в нашу добу Господь Ісус наголошує Свою готовість забути й пробачити провини та обсипувати ласками довірливих грішників?

Безперечно тому, що людство забуває прочитувати Євангелію та відносити до себе приповість про блудного сина, навернення самарянки, перелюбної жінки та стільки інших подій. Ми забуваємо часто прочитувати місця, де Ти, предобрий Господи, пообіцяв завжди вислухувати наших молитов, та забуваємо хватати за Твої рамена, коли Твоя люб'язна долоня витягає нас, слабеньких овечат, із гріховних будяків.

9. Господи Ісусе Христе! Довір'яюся Тобі та бажаю невпинно і безстрашно, наперекір усім перешкодам, повертатись до Твоїх стіп; прагну зазнати радости в моєму безсиллі, прагну, щоб моя нікчемність ще більше виявила Твою вічну добрість.

Адже Ти – наш Спаситель, і на те Ти вітаєш у мені, щоб мені вибачати та очищувати мене

Своїм діткненням. Ти ж прийшов закликати до каяття не праведників, але грішників. Ісусе Христе, довіряю Тобі та люблю Тебе!

Дата добавления: 2015-06-25