Контролю знань

10.

Контроль успішності студентів із врахуванням поточного контролю та підсумкового оцінювання проводиться відповідно до навчально-методичної карти, де позначено види і терміни контролю.

Розрахунок рейтингових балів для різних видів контролю та порядок їх переведення у національну (4-бальну) та європейську (ЕСТS) шкалу наведено у таблиці:

Розрахунок рейтингових балів видами поточного (модульного) контролю

№ п/п	Вид діяльності	Коефіцієнт (вартість)	Кількість видів робіт	Кількість рейтингових балів
1.	Лекції
2.	Відвідування семінарських занять
3.	Семінарські заняття
6.	Самостійна робота
7.	Індивідуальна навчально-дослідницька робота
8.	Модульна контрольна робота (1)
9.	ПМК
Підсумковий рейтинговий бал
Екзамен	40балів

К = 166: 100 = 1,66

Для установлення індивідуального рейтингового балу сумарна кількість балів, набрана студентом в процесі вивчення курсу, множиться на коефіцієнт перерахунку. Коефіцієнт перерахунку визначається за виразом:

К = Сум. Балів / 60=212/ 60= 3, 53

8.2. Порядок переведення рейтингових показників в європейські оцінки ЕСТS

Національна шкала	„5” відмінно	„4” добре	„3” задовільно	„2” незадовільно
Шкала університету	90-100	82-89	75-81	69-74	60-68	35-59	0-34
Шкала ЕСТS	А	В	С	D	E	FX	X
						З можливістю повторного складання	З обов’язковим повторним курсом

Загальні критерії оцінювання успішності студентів, які отримали за 4-бальною шкалою оцінки «відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно», подано у табл. 8.3.

Таблиця 8.3

Загальні критерії оцінювання навчальних досягнень бакалаврів

Оцінка	Критерії оцінювання
«відмінно»	ставиться за повні та міцні знання матеріалу в заданому обсязі, вміння вільно виконувати практичні завдання, передбачені навчальною програмою; за знання основної та додаткової літератури; за вияв креативності у розумінні і творчому використанні набутих знань та умінь.
«добре»	ставиться за вияв студентом повних, систематичних знань із дисципліни, успішне виконання практичних завдань, засвоєння основної та додаткової літератури, здатність до самостійного поповнення та оновлення знань. Але у відповіді студента наявні незначні помилки.
«задовільно»	ставиться за вияв знання основного навчального матеріалу в обсязі, достатньому для подальшого навчання і майбутньої фахової діяльності, поверхову обізнаність з основною і додатковою літературою, передбаченою навчальною програмою; можливі суттєві помилки у виконанні практичних завдань, але студент спроможний усунути їх із допомогою викладача.
«незадовільно»	виставляється студентові, відповідь якого під час відтворення основного програмового матеріалу поверхова, фрагментарна, що зумовлюється початковими уявленнями про предмет вивчення. Таким чином, оцінка «незадовільно» ставиться студентові, який неспроможний до навчання чи виконання фахової діяльності після закінчення ВНЗ без повторного навчання за програмою відповідної дисципліни.

Кожний модуль включає бали за поточну роботу студента на семінарських, виконання самостійної роботи, індивідуальну роботу, модульну контрольну роботу.

Виконання модульних контрольних робіт здійснюється з використанням роздрукованих завдань.

Реферативні дослідження, які виконує студент за визначеною тематикою, обговорюються та захищаються на семінарських заняттях.

ІХ. МЕТОДИ НАВЧАННЯ

І. Методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності

1) За джерелом інформації:

• Словесні: лекція (традиційна, проблемна, лекція-прес-конференція) із застосуванням комп'ютерних інформаційних технологій (PowerPoint – Презентація), семінари, пояснення, розповідь, бесіда.

• Наочні: спостереження, ілюстрація, демонстрація.

• Практичні: вправи.

2) За логікою передачі і сприймання навчальної інформації: індуктивні, дедуктивні, аналітичні, синтетичні.

3) За ступенем самостійності мислення: репродуктивні, пошукові, дослідницькі.

4) За ступенем керування навчальною діяльністю: під керівництвом викладача; самостійна робота студентів: з книгою; виконання індивідуальних навчальних проектів.

ІІ. Методи стимулювання інтересу до навчання і мотивації навчально-пізнавальної діяльності:

1) Методи стимулювання інтересу до навчання: навчальні дискусії; створення ситуації пізнавальної новизни; створення ситуацій зацікавленості (метод цікавих аналогій тощо).

Дата добавления: 2015-06-25