Вимоги до вибору методів дослідження

Обираючи методи дослідження дослідник повинен враховувати наступне:

1) жоден з методів не є універсальним, але має чітко окреслені пізнавальні можливості;

2) надійність методів забезпечується не тільки їх обґрунтованістю, але і правилами застосування;

3) оперативність та економність дослідження не повинні забезпечуватись на шкоду якості даних;

4) обґрунтування методу припускає розробку або підбір такого методу, який максимально відповідає поставленому завданню, не потребує значних витрат для своєї реалізації

Змістовий модуль 3 Методика визначення результативності науково-педагогічного дослідження

Лекція 5 Особливості науково-дослідної роботи студентів та оформлення її результатів

Сутність науково-дослідної роботи студентів: мета, завдання, значення.

НДРC організовується і здійснюється у відповідності з Положенням Міністерства освіти і науки “Про науково-дослідну роботу студентів вищих навчальних закладів”.

Науково-дослідна робота студентів (далі НДРC) є одним із важливих засобів підвищення якості підготовки і виховання спеціалістів з вищою освітою, які повинні і здатні творчо застосовувати у практичній діяльності останні досягнення науково-технічного і культурного прогресу. Залучення студентів до НДРC дозволяє використовувати їх творчий і трудовий потенціал для розв’язання актуальних завдань розвитку народного господарства і культури країни.

Основними завданнями НДРC є: 1. Оволодіння студентами науковим методом пізнання. 2. Поглиблене і творче засвоєння навчального матеріалу. 3. Навчання методиці і засобам самостійного розв’язання НД завдань. 4. Ознайомлення з методами і методикою наукової роботи. 5. НДРC є продовженням і поглибленням навчального процесу, що безпосередньо організовується на кафедрах, у лабораторіях, обсерваторіях, ботанічних садах, обчислювальних центрах, студентських бюро тощо, тобто в науково-дослідних закладах ВНЗ.

Керівництво НДРC здійснюють професори, доценти і викладачі ВНЗ. До керівництва можуть залучатися й інші працівники ВНЗ, а також аспіранти.

Види НДРC у вищих навчальних закладах

Науково-дослідна робота студентів поділяється на такі групи: 1. НДРС, яка включається до навчального процесу відповідно до навчального плану. 2. НДРС, що виконується у позанавчальний час за ініціативою студента.

НДРС, що включається до навчального процесу передбачає: 1. Виконання завдань, лабораторних робіт, курсових, бакалаврських, дипломних, магістерських проектів, які носять елементи наукових досліджень. 2. Виконання нетипових завдань НД характеру у період виробничої чи навчальної практики. 3. Вивчення теоретичних основ методики, постановки, організації і виконання наукових досліджень, планування і організації наукового експерименту, обробки наукових даних у межах курсу “НДРС і методологія наукових досліджень”.

НДРС, яка виконується у позанавчальний час, організовується у таких формах: Робота у студентських наукових гуртках. Участь у виконанні держбюджетної тематики (індивідуально чи колективно), що здійснюється викладачами кафедри. Робота у студентських конструкторських, проектних, технологічних, науково-інформаційних, перекладних бюро, творчих лабораторіях, студіях тощо. Участь у студентських олімпіадах, конкурсах тощо. Участь у наукових конференціях, семінарах.

НДРС, що виконується у позанавчальний час, обов’язково завершується звітами, інформаційними повідомленнями, що оприлюднюються на засіданнях наукового гуртка, семінару, конференції. НДРС включається у загальні плани навчально-виховної і навчальної роботи ВНЗ, факультету, кафедри. Результати НДРС висвітлюються у щорічному звіті ВНЗ (факультету, кафедри) у розділі “Науково-дослідна робота студентів”.

Загальне методичне керівництво НДРС у ВНЗ здійснюється Міністерством освіти і науки України. Відповідальність за організацію і здійснення НДРС ВНЗ несе ректор, на факультеті – декан, на кафедрі – завідувач. Безпосередньою роботою студентів керують призначені кафедрою викладачі (наукові керівники). Відповідно до Положення Міністерства освіти і науки “Про НДРС у ВНЗ” передбачені заходи заохочення студентів, а саме: За успіхи досягнуті у НДРС студенти можуть нагороджуватись: грамотами ВНЗ; почесними грамотами активістів НДРС; преміюватися грошовими винагородами; преміюватися безкоштовними путівками у будинки відпочинку та санаторії.

Студенти-лауреати всеукраїнських вузівських конкурсів, виставок, конференцій, олімпіад можуть нагороджуватись відповідними відзнаками.

Студенти, що поєднують активну НДР з високою успішністю, можуть бути рекомендовані до встановлення їм індивідуального графіку роботи, а студенти-відмінники – до надання їм іменних стипендій. Студенти, які добилися суттєвих успіхів у НДРС, проявивши при цьому нахил до дослідницької діяльності, можуть бути рекомендовані для вступу до аспірантури.

У процесі здійснення НДР студенти повинні залучатися до таких видів роботи, які сприятимуть формуванню у них умінь:

· самостійно обирати тему дослідження;

· обґрунтовувати актуальність обраної теми;

· підбирати необхідну літературу до даної теми;

· здійснювати аналіз відповідної психолого-педагогічної літератури;

· складати план дослідження;

· визначати науковий апарат до теми (об’єкт, предмет, мету, гіпотезу, завдання);

· розробляти методику дослідження;

· збирати фактичний матеріал;

· обробляти результати дослідження;

· робити психолого-педагогічні висновки;

· оформляти результати здійсненого дослідження та їх прилюдно захищати.

Цьому сприяє виконання таких видів роботи, як написання: рефератів, статей, курсових, бакалаврських, дипломних, магістерських робіт.

Реферат (від латинського “refero” – сповіщаю, повідомляю, доповідаю) – це короткий виклад у письмовій формі, або в публічному виступі змісту наукової праці, літератури за темою дослідження, тобто, доповідь, повідомлення на основі опрацювання якого-небудь питання.

Реферат повинен складатися з таких структурних елементів:

· вступу, що дає уявлення про актуальність теми і завдання його автора;

· основної частини, яка містить стислий огляд й оцінку літератури, аргументацію основних положень, котрі захищає студент;

· висновків про можливість використання набутих знань;

· списку використаних джерел.

Вимоги до оформлення реферату: 1. Титульна сторінка (ВНЗ, кафедра тема, виконавець, керівник). 2. План (простий, або складний). 3. Анотація. 4. Ключові поняття. 5. Вступ (1-2 сторінки) розкриває актуальність обраної теми, мету і завдання автора. 6. Основна частина (розкриває сутність теми). 7. Висновки автора з практичними рекомендаціями. 8. Список використаної літератури. 9. При необхідності додатки (практичний матеріал, діагностика, схеми, тести, плани, тощо).

Посилання у текстікраще робити після цитати у квадратних дужках. Назви розділів за планом (змістом) треба чітко виділити у тексті реферату. Обсяг роботи– 15-20 рукописних сторінок.

Стаття (тези) – це невеличка наукова праця (до 6-8 стор. Машинописного тексту), де автор розкриває проблему дослідження та отримані результати. Стаття передбачає науковий виклад матеріалу без явного поділу його на структурні елементи. Структурні елементи, наявні у статті, між собою повинні бути взаємопов’язані. Перехід від однієї частини статті до іншої має бути плавним. На початку статті автор уміщує вступ, де стисло розкриває актуальність проблеми та необхідність її дослідження (до 0,5 стор.). Далі розміщують аналіз останніх досліджень з даної проблеми, на які опирається автор, виділення невирішених частин загальної проблеми (0,3 стор.). Наступне – формулювання цілей статті (постановка завдання) – ця частина досить важлива, оскільки читач з неї визначає корисність для себе даної статті. Мета статті завжди випливає з постановки загальної проблеми і огляду раніше виконаних досліджень, тобто стаття має на меті ліквідувати якісь “білі плями” у загальній проблемі (обсяг 5-10 рядків). Виклад матеріалу дослідження (4 стор.)Невеликий обсяг вимагає від автора чіткого формулювання думок, сутності, розкриття понять. Іноді можна обмежитись коротким згадуванням про метод вирішення проблеми і викладом отриманих результатів. Якщо на обсяг статті немає суворих обмежень, то доцільно описати методику дослідження повніше. У закінченні наводяться висновки з даного дослідження і коротко подаються перспективи подальших розвідок у цьому напрямку.

Курсова, бакалаврська, дипломна, магістерська роботи – є складовою частиною навчального процесу. Ці роботи є самостійними науковими працями студента.

Курсова робота виконується на ІІІ курсі і має на меті узагальнити психолого-педагогічні знання і уміння студентів. Бакалаврська, дипломна, магістерська роботи виконують подвійну функцію: по-перше, навчальну – розширюють і поглиблюють теоретичні знання, практичні навички самостійної роботи і наукових досліджень; по-друге, контролюючу – дають змогу оцінити ступінь підготовки у ВНЗ бакалавра (спеціаліста).

Бакалаврська робота виконується на ІV, а дипломна (магістерська) – на V курсах відповідно. Тематика цих робіт розробляється на кафедрі ВНЗ.

Основна відмінність курсової, бакалаврської, дипломної, магістерської робіт полягає у: рівні виконання; обсязі роботи. Курсова робота – 25-30 друкованих сторінок. Бакалаврська робота – 40-45 друкованих сторінок. Дипломна робота – 50-60 друкованих сторінок. Магістерська робота – 70-80 друкованих сторінок.

Курсова робота, як правило, носить теоретичний характер і містить елементи експериментальної роботи. Бакалаврська робота носить теоретичний характер і містить елементи експериментальної роботи. Дипломна (магістерська) - носить експериментальний характер і має практичне застосування.

Дата добавления: 2015-06-25