Основні терміни та визначення в галузі охорони праці

Суб’єкти і об’єкти охорони праці

Суб’єктами охорони праці є люди, які вступають у виробничі відносини. Зокрема, суб’єктами управління є відповідні служби, відділи, посадові особи. Суб’єктом управління в системі управління охорони праці на підприємстві є в цілому є керівник а в цехах, на виробничих дільницях і в службах – керівники відповідних структурних підрозділів і служб.

Об’єктами охорони праці є знаряддя праці та предмети праці, які перебувають разом з людиною у постійному взаємозв’язку в ході виробничого процесу. Основним об’єктом охорони праці є робоче місце — простір, в якому може знаходитися людина при виконанні виробничо-технологічних функцій. Будь-який технологічний процес реалізується за допомогою системи робочих місць. Робоче місце — основна підсистема виробничого процесу.

Основні терміни та визначення в галузі охорони праці наведені в ДСТУ 2293-99 та деяких нормативно-правових актах.

Охорона праці – це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров’я і працездатності людини в процесі праці.

Безпека – стан захищеності особи та суспільства від ризику зазнати шкоди.

Ризик – імовірність заподіяної шкоди з урахуванням її тяжкості.

Виробничий ризик – імовірність ушкодження здоров’я працівника під час виконання ним трудових обов’язків, що обумовлене ступенем шкідливості та (або) небезпечності умов праці та науково-технічним станом виробництва.

Безпечні умови праці – стан умов праці, за якого вплив на працівника небезпечних і шкідливих виробничих чинників усунуто, або вплив шкідливих виробничих чинників не перевищує граничнодопустимих значень.

Виробниче середовище – сукупність фізичних, хімічних, біологічних, соціальних та інших чинників, що діють на людину під час виконування нею трудових обов’язків.

Виконання трудових обов’язків – трудова діяльність за встановленими нормами, правилами та інструкціями.

Тяжкість праці – характеристика трудової діяльності людини, яка визначає ступінь залученості до роботи м’язів та відображає фізіологічні витрати внаслідок фізичного навантаження (ДСТУ 3038).

Напруженість праці – характеристика трудового процесу, що відображає переважне навантаження на центральну нервову систему.

Здоров’я – стан фізичного та психічного благополуччя людини, в тому числі відсутність хвороб і фізичних вад.

Працездатність – здатність людини виконувати певну роботу, яка визначається рівнем її фізичних і психофізіологічних можливостей, а також станом здоров’я і професійною підготовленістю.

Дата добавления: 2015-06-26