Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Зона зволоження

Асыр

ФФФФФ

УУУУУУ

ТТТТТТ

СССССС

РРРРРР

ППППП

ООООО

ННННН

ММММ

ЛЛЛЛЛ

ККККК

ИИИИИ

ЗЗЗЗЗЗ

ЖЖЖЖ

ЕЕЕЕЕ

ДДДДДД

ГГГГГГ

ВВВВВ

АААААА

Жылдар

1821 ж. Францияда құрылған Хартия мектебінің мақсаты? Е)& архивистер мен кітапханашыларды дайындау.

1846 ж. франциялық архивистер кафедрасы қандай мектеп түлектерінен құрылды? С)& Хартия

1854 ж. Венада «Австриялық тарихи зерттеу институын» құрған неміс тарихшысы? Е)& Т.фон Зиккель (1826-1908).

1857 ж. Флоренцияда құрылған «Палеграфия және елшілік мектебінің» құрушысы, италияндық архивист: С)& Фр. Бонаини (1806-1874)

1920 жылы жарыққа шыққан «Теория истории» оқу құралының авторы? А)& Л.П. Карсавин

1981 ж. жарыққа шыққан И.Д. Ковальченконың оқулығы? А)& «Источниковедение истории СССР»

Адамдар өзінен кейінгі ұрпаққа, негізінен қандай материалдық объектілерде ақпараттар қалдырады? Д)& құжаттарда, жазбаларда, суреттерде, заттарда, шығармаларда

Адамзаттың, жеке адамдардың шығу тегін зерттейтін сала? Д)& генеология

ӘӘӘӘӘ

Әдеби ескерткіштердегі мәтіндер тарихын зерттейтін сала? С)& текстология

Әр түрлі елдерде деректану және оның әдістерінің пайда болуына ықпал еткен қоғамдағы құбылыс? А)& соғыс

Әр түрлі уақыттарда, елдерде болған адамға, қоғамға, мемлекетке, оқиғаларға байланысты ақпараттарды, тек қана: Е)& тарихи деректерге сүйене отырып аламыз.

В.Н. Татищев тарихи деректерді неше классификацияға бөлді? В)& 2

Герменевтика жөніндегі оқуды: «басқаның сөзін түсіну өнері» деп қабылдауды ұсынған: В)& Ф. Шлейермахер

Дерек, оның сыны, оның түсінігі (герменевтикасы) жөніндегі ұғым: Д)& ежелгі классикалық, маңызды әдеби шығармаларды филологиялық тұрғыдан талдаудан пайда болды

Дерекке интерпретация: Д)& шығарма авторының, оның мазмұнына енгізген мағынаны анықтау үшін жүргізіледі

Деректану ерекше сала ретінде қандай пәннің аясында пайда болды? А)& тарихи методология

Деректану үшін күрделі мәселелердің бірі? Е)& өткен мен қазіргінің арасын бөлу.

Деректанудағы объект? А)& дерек

Деректанудағы субъект? Д)& адам

Деректануды жүйелі түрде пайдаланатын сала? Д)& тарих

Деректанудың ғылым ретінде құрылу жолында үлкен шара атқарған неміс тарихшысы? Д)& Г. Вайц (1813-1886)

Деректанудың өзекті категориясы: Д)& дерек

Деректанулық талдау процесінде зерттеуші. Е)& деректің ақпараттық мүмкіншіліктерін анықтайды.

Деректе жазылған құбылыстың болған жерін көзіне елестету принципі, деректің несін анықтауға көмек береді? Е)& деректің пайда болған жерін.

Деректер жөніндегі ғылым. С)& деректану

Деректерді зерттеу,ол: В)& гуманитарлық білімнің мүмкіншіліктері

Деректерді классификациялау тек қана техникалық мәселе емес, сонымен қатар: Е)& методологиялық мәселе.

Деректердің неше типі бар? Д)& 7

Ел таңбалардағы жазуларды зерттейтін сала? Д)& геральдика

Жазу материалдары мен құралдарын, жазу ерекшеліктерін зерттейтін сала? А)& полиография

Жүйелі қарым-қатынас тұрғысынан деректанудың зерттеу объектісі? Е)& адам-шығарма-адам.

Жылнама, ол: Е)& оқиғаны болған жылы бойынша баяндайтын жазба дерек.

Заң акілерін зерттейтін сала? С)& дипломатика

Зерттеу объектісі мен субъектіні жалғастырып тұрған буын? А)& тарихи дерек

Зерттеу тәсілдерін жетілдіру арқылы тарихи деректен: С)& жаңа ақпараттар алуға болады

Интерпретация жүргізуші деректанушы, ол: А)& филолог, әрі тарихшы

Кез келген деректе оны жасаған жеке адамның өзіне тән белгілері қалады, қандай? Е)& әлеуметтік, не жеке.

Классикалық көнені тану тұрғысынан зерттеу объектісіне айналған сала? В)& филология

Кодикология сүйенетін сала: С)& палеография

Кодикологияның зерттеу объектісі: С)& қолжазбаларды кітаптарды зерттейді

ҚҚҚҚҚҚ

Қағаздың пайда болуы нені тездетті? В)& жазуды

Қазақстан тарихы деректерін классификациялау тұрғысынан қай елдің принципіне сүйенді? С)& Ресей

Қазақстан тарихының шешілмей жатқан деректанулық, маңызды бір мәселесі? Д)& деректерді классификацияға бөлу

ҚТП зерттеу объектісі деректанудан әлде қайта: В)& тар

ҚТП саны нешеуден асады? А)& 30-дан

Құжаттарды жинақтауға, сақтауға және пайдалануға беретін мекеме? В)& мұрағат

Ланглуа мен Сеньобостың концепциясына қарай, тарихи танымның негізгі үш кезеңі: В)& «алдын-ала алынған мәліметтер», «аналитикалық процестер», «синтетикалық процесс»

Лаппо-Данилевский бойынша дерек: А)& адамзат шығармашылығының өнімі

Лаппо-Данилевский бойынша таным екі субъект диалогы, олар: В)& деректі тудырушы және оны зерттеуші

М.Н. Тихомиров деректерді неше топқа бөлді (1940-1956 жж.)? Е)& 5.

Мөрлердегі жазуларды зерттейтін сала? А)& сфрагистика

Н.М. Карамзин деректанушы үшін, ол: Д)& тарихнамашы, әрі саясаттанушы, реформатор

Ортақ қасиеттері бар, бірақ бір-бірінен ерекше белгілерімен айырылатындар? В)& деректер

Орыс деректану мектебінде тарихи деректерді классификациялау әрекеттерін жасаған? Д)& В.Н. Татищев

ӨӨӨӨӨ

Өлкенің географиялық тарихын зерттейтін сала? Д)& тарихи география

Өлшем жүйесінің тарихи дамуын зерттейтін сала? Е)& метрология.

Өткенді ғылыми тұрғыдан танытатын? С)& дерек

Папирустардағы жазуларды зерттейтін сала? В)& папирология

Пән аралық зерттеу, ол: В)& бір ғылымның тапқан мәліметтерін, келесі ғылымның пайдалануы

Позитивизм: С)& ғылыми білімді – нақты, арнайы ғылымдардың жиынтығының нәтижесі ретінде қарайды

Ресейде деректерді жинау және жарыққа шығару жұмысының қолға алынған уақыты мен себебі? В)& 1812 ж. Отандық соғыстан кейін

Сфрагистика, геральдика, лексика, фонетика, грамматика, стиль деректің несін анықтауға көмектеседі? С)& уақытын

Сына жауды зерттейтін сала? В)& эпиграфика

Тарих методологиясы концепциясындағы позитивистік бағыт: Е)& Ланглуа мен Сеньобостың «Тарихты оқуға кірісіпе» еңбегінде көрініс алды.

Тарих пен саясаттың байланысын көрсететін мекеме? С)& мұрағат

Тарих үшін деректану өткенді зерттейтін: В)& әдіс

Тарихи ғылым мен деректану аралық байланысты көрсететін сөз тіркесі? Д)& тарихи деректану

Тарихи дерек дегеніміз – объективтілі пен субъективтіліктің: Д)& диалектикалық бірлігі

Тарихи деректер: В)& саны, көлемі жағынан көп, мазмұны, түрі жағынан әр алуан

Тарихи деректерді «мәдениеттің қалдығы және фактілерді тарихи суреттеу, айту» деп бөлген? Е)& А.С. Лаппо-Данилевский.

Тарихи деректерді «өткеннің тікелей ізі және өткеннің қосымша ізі» деп бөлген? Д)& Ш. Сеньобос

Тарихи деректерді заттай және жазба деп бөлген? Д)& В.О. Ключевский

Тарихи деректерді зерттеу және жүйелеудің нәтижесіне қандай ұғым пайда болды? С)& деректану

Тарихи деректің табиғатын ашу, оның оъективті қасиеттері мен олардың қалыптасу заңдылықтарын зерттеу деректанудың: А)& негізгі мақсаты

Тарихи мәліметтерді сыни тұрғыдан талдау арқылы «Римская история» еңбегін жазған? А)& Б.Г. Нибур (1766-1831)

Тарихи оқиғалардың уақытын анықтайтын сала? С)& хронология

Тарихты зерттеудегі ғылыми-сыни әдістің негізін салған неміс ғалымы? А)& Б.Г. Нибур (1766-1831)

Тарихшы үшін дерек не береді? Е)& ақпарат.

Теңгедегі жазуларды зерттейтін сала? Е)& нумизматика.

Түпнұсқа ол: А)& 1 кітап

Уақыт пен кеңістікті байланыстыратын дерек? В)& жазбаша әдебиет

Уақытша сипаттағы дерек? С)& ауызша әдебиет

Ұлттық мұрағаттардағы құжаттарды классификациялау принципін өңдеген? Д)& П. Дону (1761-1840)

Ф. Шлейермахер бойынша деректі психологиялық тұрғыдан зерттеу, не үшін қажет болды? Е)& жазушының еңбекті жазу үстіндегі ойын анықтау үшін.

Ф. Шлейермахер бойынша деректі сынау, нені үшін қажет? В)& оның көнелігін, түпнұсқалығын анықтау үшін

Ф. Шлейермахер деректі сынау процесінде одан шынайы қате (мысалы орфографиялық) табылғанда, мұны қалай деп аталды? Д)& механикалық

Ф. Шлейермахер шығармаларды зерттеуде екі тәсілді айыра білді, олар: Д)& герменевтика және сын жөніндегі оқулар

ХІV ғасырда пергаменттің орнына не келді? Д)& қағаз

ХІХ ғ. екінші жартысында қоғамдық және жаратылыстанулық ғылымдарға ықпал еткен бағыт: В)& позитивизм

ХІХ ғ. соңы мен ХХ ғ. басында: «Тарихи дерек дегеніміз – адам психикасының жемісі» анықтамасынын авторы? С)& А.С. Лаппо-Данилевский

Шығарманы зерттеудің соңғы кезеңі: В)& синтез

В пекарній камері печі на початку процесу випікання відбувається гігротермічне оброблення поверхні тістових заготовок насиченою парою температури 90-110°С з високим ступенем сухості (х = 0,85-0,95) від магістралі з тиском 0,05-0,1 МПа у кількості 70-300 кг пари на тонну продукції протягом 120-300 секунд.

Мета гігротермічного оброблення – інтенсифікація прогрівання тіста-хліба при конденсації пари; зниження втрат від упікання; отримання більш еластичного і розпушеного м’якуша; більшого питомого об’єму виробів; глянцевої і рівної поверхні хліба [4].

При зволоженні пекарної камери відбувається процес сорбції – поглинання пари поровою структурою тіста-хліба, яке прискорюється із збільшенням відносної вологості середовища пекарної камери. Сорбція пари є складним процесом, який складається із зовнішньої дифузії пари з навколишнього середовища до поверхні, внутрішньої дифузії – переміщення вологи всередині матеріалу, як у вигляді рідини, так і пари, та конденсації пари в порах і капілярах внутрішніх шарів тіста-хліба.

Для отримання якісної продукуції на 1 м2 верхньої поверхні тістових заготовок повинно сконденсуватися приблизно 0,14-0,16 кг вологи(орієнтовно 10-15 г вологи на 1 кг пшеничного тіста), що можливо забезпечити в середньому за 120-240 с при насиченому вологою парою середовищі пекарної камери з температурою 100-120°С і відносною вологістю 70-85 %.

В пекарній камері печі конденсація пари на поверхні тіста-хліба припиняється, коли температура поверхні перевищує температуру точки роси. Тому на початку випікання треба створити умови для процесу сорбції при повному контакті між парою і поверхнею заготовок, при цьому насичена пара не повинна перегріватися. Чим нижче теипература середовища пекарної камери в зоні зволоження, тим довше процес конденсації і більше теплоти віддається тістовим заготовкам.

Наступне випаровування вологи з поверхні тіста-хліба починається, коли температура поверхні перевищує температуру мокрого термометра, що залежить від відносної вологості і температури середовища пекарної камери.

Інтенсивність променистого теплообміну зверху в зоні зволоження повинна бути знижена. Бажано, щоб зона зволоження зверху не мала нагрівальних каналів, була зоною, яка не обігрівається,із зниженою вентиляцією пекарної камери. Це означає, що викид пароповітряної суміші при неправильному розташуванні пічного вустя може сягати значних величин, а це веде до великих витрат пари і палива, збільшення втрат теплоти на перегрівання пари, упікання та ін.

 
Для зменшення вентиляції пекарної камери і скорочення витрат пари необхідно знижувати рівень газозливу (принцип Краснопевцева), тобто понижувати рівень виходу з печі, перекриваючи його, і підвищувати рівень нижньої гріючої поверхні, для чого застосовують пороги, фартуки, шторки, заслонки та ін [4].

Необхідно в зоні парозволоження забезпечити інтенсивне підведення теплоти знизу до тістових заготовок після посадки, бажано огранізувати попереднє підігрівання поду (для подиків з високою теплоакумулюючою здатністю), що гарантує максимальний приріст висоти і збільшення об’єму тіста-хліба.

При обгрунтуванні найбільш раціонального режиму ставиться задача досягнути максимального об’єму хліба при найбільш рівномірному розподілі щільності м’якуша по висоті, забезпечити утворення гладкої, глянцевої верхньої поверхні виробу без тріщин і підривів, отримати еластичний, добре пропечений м’якуш за можливо короткий час випікання, який технологічно обумовлений, при економних витратах сировини, пари і енергії.

 

 

4.3.2. Реалізація найбільш раціональних режимів випікання

 

Завдяки широкому спектру досліджень процесу випікання масових подових сортів пшеничного хліба визначено загальний характер температурних кривих ефективних режимів [9] (рис. 6).

Процес випікання рекомендовано розбити на чотири найбільш характерні стадії, які відповідають зонам обігрівання пекарної камери печі (тунельної) або безрозмірній величині тривалості випікання θ:

І – зона парозволоження (відносна величина θІ = 0,125 визначається відношенням довжини зони до загальної довжини пекарної камери), середня температура середовища пекарної камери на рівні тістової заготовки to = 98-102°C;

ІІ – зона інтенсивного обігрівання (θІІ ≈ 0,3), кінцева температура

tо = 218°С;

ІІІ – перехідна зона (θІІІ = 0,335), tо = 140°С;

ІV – зона допікання (θІV = 0,25), tо = 133°С.

 
 
 


 

Рис.6. Графік зміни температури середовища пекарної камери при

випіканні подових сортів хліба з пшеничного борошна

 

 

Як видно з графіка, при перехідному режимі випікання температура середовища пекарної камери to на початку процесу підтримується в зоні парозволоження на рівні 100° для створення оптимальних умов для сорбції пари, потім швидко зростає до to ≈ 218° в зоні інтенсивного теплопідведення майже до середини процесу. Після цього здійснюється різкий перехід від “теплового удару” до перехідної зони і м’якого температурного режиму зони допікання, коли температура плавно зменшується за лінійним законом.

Реалізація найбільш ефективних режимів випікання у виробничих умовах дозволила зменшити питомі витрати умовного палива на 6,2%, знизити середні втрати від упікання на 0,8% при хорошій якості продукції, вихід якої відповідно збільшується. Впровадження рекомендованого режиму випікання в печах типу РЗ-ХПУ дозволило суттєво спростити схему обігрівання печей, значно знизити їх металоємність і поліпшити виготовлення.

 
Вироби з житньо-пшеничного і житнього борошна є найбільш вимогливими до теплових режимів пекарної камери через слабкі формоутримуючі властивості тіста. Тому в процесі випікання таких виробів після обприскування тістових заготовок водою та гігротермічної обробки необхідно проводити інтенсивну термічну обробку виробів при порівняно високих температурах середовища пекарної камери (до 300-320°С) протягом 3-5 хвилин. Цей процес називають обжаркою або обжарюванням. Щоб запобігти кругових підривів нижньої скоринки під печі в зоні посадки тістових заготовок повинен бути добре розігрітим. Після проходження обжарочної камери тістові заготовки переміщуються в зону більш низьких температур (230-250°С), потім допікаються в зоні з температурою до 180°С. Середня тривалість випікання 40 хвилин.

Для формового хліба із житнього борошна після обприскування бажаним є двохстадійний режим випікання: температура в І зоні 280-300°С і допікання в зоні з температурою 200-190°С. Тривалість випікання складає в середньому 55 хвилин.

Таким чином можна зробити висновки, що температурний режим випікання кожного виду виробів має свої особливості, на які також впливають сорт і хлібопекарські властивості борошна, рецептура тіста, тривалість кінцевого вистоювання, щільність завантаження пода печі, її конструкція та ін. Зауважимо, що тривалість випікання виробів одного і того ж сорту не тільки в різних печах, а і в однакових може бути різною, що пояснюється різними тепловими і зволожувальними режимами, а також в якійсь мірі зміною якості сировини і тіста.

 
 
 

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Май 2012 | Теория массового общества
Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-06-26; Просмотров: 508; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.07 сек.