Поясніть методи діагностування за параметрами вібрації і шуму

Діагностування за зміною віброакустичних параметрів. При функ­ціонуванні будь-якого механізму рух окремих деталей супроводиться їхніми співударяннями. В результаті по механізму поширюються пружні коливання, які створюють певні структурні шуми. В процесі спрацьовування деталей змінюються структурні параметри, що веде до зміни параметрів шуму і вібрації механізму в цілому. Цю фізичну властивість і використовують при діагностуванні механізмів.

В умовах підприємств автотранспорту на спеціальних установках визначають вібраційні динамічні характеристики двигуна, силової передачі, ведучого моста, рами; акустичні характеристики матеріалів, що застосовуються в кузові і кабіні автомобіля; динамічні характе­ристики гумових віброізоляторів і шин, віброакустичні характери­стики кузова.

На автообслуговуючих підприємствах акустичні випробування автомобіля проводять у безлунній камері на стенді з малошумними біговими барабанами. Схема системи для вимірювання акустичної інтенсивності показана на рис. 4.8. При віброакустичних випробу­ваннях автомобіля на бігових барабанах реєструють загальний рі­вень шуму в децибелах (для легкового автомобіля звичайно при п 2000...6000 хв-¹). На нерухомому автомобілі визначають частоти власних коливань різних агрегатів, оцінюють ефективність підвіски силового агрегата при працюючому двигуні. Під час руху автомобіля остаточно оцінюють ефективність заходів, спрямованих на зменшення шуму та вібрації, реєструють шум відповідно до методик, наведених у нормативних документах.

Коротко розглянемо вимірювальну апаратуру, яку найширше за­стосовують при віброакустичному діагностуванні автомобілів. Комп-

лекти вимірювальної апаратури різні і залежать від поставлених зав­дань діагностування. При діагностуванні внутрішнього шуму засто­совують прилади, які вимірюють загальний рівень звукового тиску в автомобілі. У лабораторних умовах використовують датчики дина­мічних сил, фазометри, імпедансні головки та віброзбудники. Для вимірювань на нерухомому автомобілі можна застосовувати стаціо­нарну апаратуру, яка в основному призначена для реєстрації проце­сів, що мають періодичний характер. Під час руху автомобіля шум і вібрації реєструють магнітографом з частотною модуляцією, а аналіз добутих даних роблять в лабораторних умовах за допомогою стаціо­нарної апаратури.

При русі автомобіля більшість параметрів шуму й вібрацій мають випадковий характер, і для того щоб мати достовірні дані про їхнє значення, треба враховувати цю особливість. У звуковому діапазоні частот стрілочним приладом можна вимірювати тільки рівень внут­рішнього шуму та рівень віброприскорень силового агрегату автомо­біля.

Для вимірювань звукової вібрації застосовують п'єзоелектричні вібродатчики (акселерометри). Найбільша похибка при вимірюванні віброприскорень виникає при встановленні акселерометра на двигу­ні за допомогою проміжного кронштейна. Тому, щоб збільшити точ-.. ність вимірювання віброприскорень, доцільно: вибирати відношення маси датчика до діаметра контактної поверхні по можливості міні­мальним; до акселерометричної апаратури добавляти фільтри, які обмежують зверху діапазон вимірюваних частот.

Аналізуючи періодичні сигнали, треба в деяких випадках реєстру­вати рівень окремих складових спектра шуму і вібрації, що мають високий рівень і кратні частоті обертання колінчастого вала двигуна, тобто робити так званий синхронний аналіз за допомогою слідку­ючих фільтрів. Такі фільтри корисно застосовувати для вібрації, що передається на кузов від працюючого двигуна.

Для складних конструкцій, якими є агрегати автомобіля, до­цільно визначати динамічні вібраційні характеристики експеримен­тально. На рис. 4.9 показана схема вимірювальної установки, яка

дає змогу визначати прямі і зворотні динамічні вібраційні характеристики конструкції.

При визначенні динамічних харак­теристик зусилля (вібрація), що ство­рюється електродинамічним збудни­ком У, передається через датчик сили 2 на об'єкт (у нашому випадку — ку­зов), вібрація якого сприймається акселерометром 3. Замість датчиків 2 і З можна використовувати імпеданс-ну головку.

Після підсилення й інтегрування (у разі потреби) сигнал з підсилювача 4 через аналізатор 5 подається на самописець 9. Сигнал із датчика сили

2 (акселерометра 3) використовується в системі зворотного зв язку для підтримування сталого значення сили (вібрації). Найчастіше вимірювання роблять при сталому значенні сили; фазовий кут між опорним сигналом (силою) і віброшвидкістю вимірюється за допомо­гою фазометра 10 і записується самописцем 11. Якщо в системі зво­ротного зв'язку підтримувати сталим значення не динамічної сили, а віброшвидкості, то сигнал датчика сили буде пропорційним модулю імпедансу. Описану вимірювальну установку застосовують для діа­гностування вібраційних характеристик силового агрегату, карданної передачі, рами, елементів підвіски, шин і т. д. Акустичні характери­стики кузова (кабіни) визначають, використовуючи мікрофон 6, ана­лізатор 5, підсилювач потужності 7 і звуковий генератор 8.

Дата добавления: 2015-06-26