Здатність до одно- чи двостороннього проведення збудження визначається співвідношенням розмірів пре- і постсинаптичної клітин

ЕЛЕКТРИЧНІ СИНАПСИ.

У електричних (безпухирцевих) синапсах зовнішні шари мембрани кон­тактуючих клітин розділені простором зав­ширшки 2 нм, вони функ­ціонують за рахунок йонного струму.

Морфологічною умовою електричної передачі збудження є те, що між мембранами контактуючих клітин щілина дуже вузька і має низький електричний опір, що дає змогу ПД без перешкод поширюватися на постсинаптичну мембрану й у зворотньому напрямку.

В електричних синапсах крізь синаптичну щілину проходять містки з білкових часточок, своєрідні канали завширшки 1- 1.5нм, які пронизують пре- і постсинаптичну мембрани синапсу. Через ці канали з клітини у клітину можуть переходити неорганічні йони і навіть невеликі молекули.

Двостороннє проведення збудженння можливе лише в разі однакових розмірів обох клітин.

Коли ж клітини має неоднаковий розмір, проведення відбу­ться лише в одному напрямку від більшої клітини до меншої (інакше на постсинаптичній мембрані більшої клітини різко падає густина пресинаптичного струму і збудження не виникає).

Електричні синапси вмикаються насамперед тоді, коли потрібна дуже швидка передача збудження, оскільки в них практично немає синаптичної затримки або вона дуже мала. Ось чому електричні синапси знаходяться у структурах, що здійснюють реакції втечі тварини, рятування від небезпеки тощо.

У мозку є три ділянки з електричними синапсами (ядра трійчастого нерва, ядра мосту, ядра олив довгастого мозку).

Усі ці електричні синапси ЦНС дають змогу синхронізувати активність груп ней­ронів, крім того, отримувати постійні, сте­реотипні реакції при багаторазових впли­вах, оскільки вони стійкіші, ніж хімічні си­напси.

Електрична передача гальмівних впли­вів існує швидше як виняток. При цьому коли один нейрон збуджується, інший гальмується

Отже, можна зробити висновок, що хімічні й електричні синапси мають такі властивості:

1. У хімічних синапсах є синаптична за­тримка (0,2-0,5 мс), що уповільнює пере­дачу сигналу. В електричних синапсах її немає або вона дуже незначна.

2. Хімічні синапси мають лише однобіч­ну провідність, а більшість електричних синапсів проводять збудження в обидва боки — з пре- до постсинаптичної клітини і навпаки.

3. Хімічні синапси можуть бути збуджу­вальними або гальмівними (залежно від медіатору), а електричні переважно збу­джувальними.

4. Хімічні синапси значно краще, ніж елект­ричні, зберігають сліди попередньої актив­ності. Тому хімічна передача може зміню­ватися під впливом різних чинників.

5. Хімічні синапси значно чутливіші до змін температури їхнього середовища, ніж електричні, що має істотне значення для ЦНС теплокровних тварин.

6. Хімічні синапси є досить надійними, оскільки мають високий ступінь гарантії.

_ЗАКЛЮЧЕННЯ.

Підводячи підсумки лекції, можна зробити такі висновки:

1 – структурно – функціональною одиницею нервової системи є нейрон,

2 –всі нейрони розмежовані між собою та відділяються від інших клітин синапсами,

3 – синапси здійснюють зв`язок між нейронами і кожен вид синапсів має свої особливості будови і функціонування,

4 – нейрони для виконання конкретних функцій та по розташуванню об`єдналися в нервові центри, які мають свої особливі властивості,

5 - знання особливостей фізіологічних процесів в нейроні, синапсі, нервовому центрі дозволить більш глибоко зрозуміти особливості нервової регуляції організму, що для медичного працівника має велике значення.

Дата добавления: 2015-06-04