І. Франко. Ставши особливо власністю школи, вертеп прийняв ту подвійну форму, котру адаптувала шкільна драма: поважний текст і веселу інтермедію

Ставши особливо власністю школи, вертеп прийняв ту подвійну форму, котру адаптувала шкільна драма: поважний текст і веселу інтермедію.

П.Житецький

У вертепі – майже повна відсутність алегорних фігур (окрім Смерті).

Відмінності від католицького вертепу

Католицький	Український
Перша частина
Ірод-це прихильник жіночої краси, яка і вбиває його. Грайливі подробиці.   Мотив появи Смерті – демонічна натура самого Ірода.	Всі жартівливі елементи зняті   Смерть – месник за вбивство немовлят.
Друга частина
Тонкий малюнок облич і характерів, психологічні моменти.	Зображення масового настрою, який керує окремими особами, об”єднуючи їх для захисту всенародних інтересів.

Композиція

Ймовірно, що найдавніше вертепне дійство являло собою спрощений варіант середньовічної різдвяної містерії, а вертепний театр – містерійну сцену в мініатюрі (одноповерхову) + в антрактах – різдвяні інтермедії, що впліталися у загальномістерійний зміст

ß

зв”язок порушувався, під впливом бароко для відновлення цілісності вертепної містерії комічні сцени – після закінчення частини релігійної

ßßß

Двоскладова композиція
Перша частина	Друга частина
Почала переживати застій, скорочувалася.	Зростала за обсягом (вдвічі більша за першу).
Розпадалася на дві дії, що складалися з яв (І дія» 15 яв, ІІ дія» 30 яв).

ßßß

барокове явище: поєднання протилежностей, свідоме їх протиставлення при збереженні внутрішньої цілісності певного явища.

На відміну від польського – серйозні сцени відокремлені від комічних, які нічим не пов’язані з першими.

Кожна ява - окремі монологи, діалоги, музичні номери (вокальні: хорові, сольні), інструментальні (танцювальні)).

Перша частина

Відзначається відносною постійністю змісту і форми.

За формою близька до шкільної драми.

Схема:

² хор;

² пролог (спів хору, промова Паламаря);

² ряд священних кантів, що перериваються окремими явами п’єси (зображення поклоніння волхвів, пастухів, Ірода та трьох царів, винищення немовлят, плач Рахілі, смерть Ірода)

ßßß

Загальна канва різдвяної містерії

+

Завершений євангельський сюжет

+

Біблійні персонажі

+

Староукраїнська мова з великою кількістю церковнослов’янізмів

+

Вплив неканонічних євангелій та апокрифічних оповідань.

Назви:

v “Драма про Ірода”.

v “духовна дія”.

v “духовна драма”.

v “релігійне дійство”.

v “релігійна дія”

v “духовна частина”.

v “поважна частина”.

v “драматизована сцена про Ірода”.

v “сцени на євангельський сюжет”.

v “сцени релігійного змісту”.

v “інсценівки релігійних легенд”.

v “різдвяна драма”.

v “релігійна драма”.

v “свята” частина.

v “дія на біблійні сюжети”.

v “канонічна релігійна драма”.

v “сцени набожні”.

Ідейно-тематичний зміст першої частини

Євангельський сюжет (майже без змін) Þ наближення до народного сприймання і розуміння.

І.Сцена пастухів: у дусі апокрифічних євангелій (від псевдоМатвія і від Хоми) показане їх життя, як вони зустрічають звістку про народження Ісуса, приносять дари і благають у нього для себе щедрот і допомоги у важкій праці.

ІІ. Немовля Ісус – захисник поневоленого народу, уособлення добра та світла, переможець зла і морок

ßßß

сприяло утвердженню в народній моралі високих християнських ідеалів.

ІІІ. Злочини Ірода та його посіпак: жорстокі вчинки земних правителів – сваволя царських сатрапів і самодурство поміщиків

ßßß

антимонархічна спрямованість, підрив віри в „доброго”царя (суттєва перевага над західноєвропейською ляльковою драмою).

Образна система першої частини

Етнографічне забарвлення – персонажі в українському одязі.

Ісус Христос – головний герой всієї вертепної драми (хоча він і не діє поряд з іншими персонажами).

ßß

Ø за Його життя точиться жорстока боротьба між Добром і Злом протягом усієї релігійної дії;

Ø Його врятуванню від Ірода радіють герої світської частини;

Ø сама назва драми: головна подія Різдва Христового.

Ірод – образ відтворюється послідовно, по ходу п”єси. Має характерні риси всякого царя-тирана. Допомагав виразити народно-демократичні погляди щодо долі “розкольників”.

Використано прийом сатиричної самохарактеристики

Для загострення конфлікту – відтворюється поступово; думки передчасно не розкриваються (під час зустрічі з волхвами не говорить їм про свої підступні наміри, прикидається спільником Христа).

Смерть [2] – виступала втіленням соціальної справедливості, гнівним суддею: “тільки й правди на світі, що смерть; вона не знає, хто бідний, а хто багатий”. Зображана такою, якою її витворила народна фантазія (казки, легенди, колядки)

Музичне оформлення першої частини

Переважно духовна музика:

Хор – більше 10 кантів, 2 коляди, оркестр – один танець.

Функції музичних номерів:

1. Інформаційна (повідомлення про щось): канти ”Пінію время”, “Маленькії чади”,”Твоє бо пернате”.

2. Коментувальна (супровід дії): коляда”Шедше триє царі”, кант „Звізда ідет чудне”.

3. Прогностична (передбачення чогось): канти.”Днесь Ірод грядет”,”Тут смерть виходит”.

4. Повторювальна (музичне оформлення попереднього діалогу чи дії): канти “Отвіщаша йому”, ”Ангел к ним віщаєт”, ”Ірод неситий”.

5. Підсумкова (узагальнення, висновки): кант “Не відав же он”.

6. Возвеличувальна (уславлення Бога): канти “Ангели знижайтеся”, “Слава буди в вишніх Богу”, коляда “Нова рада стала”.

7. Повчальна: кант „Дерзай от смерті”.

8. Розраджувальна (втішення): канти “Перестань ридати”,”Не плач, Рахиле”.

9. Розважальна: козачок „Сопілочка”.

Друга частина

Дуже слабо пов’язана з релігійною дією попередньої частини.

Має цілком світський характер.

Складається з окремих побутових сцен жартівливого характеру, в яких важко простежити єдину сюжетну канву.

ßßß

Лише в трьох сценах згадується Різдво Христове:

1. Дід і баба радіють Іродовій смерті.

2. Москаль розповідає про Ірода.

3. Запорожець вітає глядачів із різдвяними святами.

Сюжет у його класичному розумінні визначити майже неможливо.

Жанрові характеристики:

· “світська інтермедія”

· ”світська дія”

· “світська частина”

· “окремі сцени інтермедійного характеру”

· “інтермедійна частина”

· “сцена з реального життя на зразок інтермедії”

· “жартівливі сцени побутового характеру”

· “імпровізовані побутові сцени”

· “світське дійство”

· “низка невеликих інтермедій”

· “сцени з життя народу”

· “дія... світського або народно-побутового змісту”

· “інтермедія народною мовою”..

Сюжет другої частини

Не слід однак шукати в ній (ІІ-й част. - І.С.) органічності і правильного розташування частин: вона є лише ряд епізодичних сцен, які йдуть одна за одною і ледве зв’язані слабким зв’язком.

Дата добавления: 2015-06-26