Г. Галаган

Важко було б сподіватися від маленького, скромного театру маріонеток такої знаменної і характерної сцени.

Образ запорожця.

Й.Федас

І.Франко

О.Веселовський

...складається з цілого ряду сцен інтермедійного характеру, які слабо в’яжуться в одну цілість: бо... користується готовими шаблонами та фігурами, виробленими розвоєм театру XVI і XVII в., і не дбаючи про органічну цілість драми, хапає для неї ті фігури й епізоди, що були найпростіші, найефективніші і загально улюблені.

...вистави будувалися за принципом огляду, шляхом нанизування сцен. Завдяки цьому деякі сцени, номери переставлялися, опускалися, з’являлися нові... це характеризує мобільність, динамічність, „відкритість” згаданого принципу, відкриває можливості для імпровізації і варіативності.

Ідейно-тематичний зміст другої частини

Вільно видозмінювалася залежно від місцевих умов, історичних подій та здібностей автора.

Зображення життя та побуту українського суспільства XVIІ – XVIIІ ст.

І. Монолог Москаля – протест проти тілесних покарань у тодішній царській армії.

ІІ. Стосунки Запорожця з шинкарями-жидами Þ пісня Запорожця “Та не буде лучче”.

ІІІ. Антиклерикальна спрямованість: ставлення до уніатів і католиків.

ІV. Шкільна освіта: селянин Клим і учитель Дячок – висміюється і засуджуються курохватські звички дячків-вчителів..

V. Україна – колонія-старець: жебрак Савочка, що канючить гроші на виставу (обмеження вільного переходу селян від одного хазяїна до іншого);

Селянин тягне гармату, за якою простує Артилерист; стогони селянина тонуть у салютах і “многая лєта” на честь царя.

Образна система другої частини

Відображає реальну професійно-етнічну структуру українського суспільства XVIIІ ст.

У зіткненнях персонажів – тогочасні суспільні відносини і антагонізми.

Головна дійова особа.

Уособлення народної сили Þ від нього формуються і на нього спрямовуються окремі сцени вертепу (твердять очевидці, що в 40-х р.XIX ст. зустрічалися вертепи, де замість запорожця – Б.Хмельницький[3]).

Головна ідейна функція: критичне ставлення до дійсності, нищівна сатира і таврування негативних персонажів та їх вад (стосунки з корчмарями, уніатами та католиками).

Монолог, що випадає з наскрізного сюжету, не впливає на розвиток дії, затримує її Þ широка самохарактеристика героя.

Належить до часів занепаду „славного товариства”, коли Січ продукувала більше гайдамаків, ніж воїнів із строгим виглядом старших січовиків

ß

доблесть виражається в досить грубій формі: він б’є всіх, в тому числі і Чорта, якого зовсім не боїться; не розуміє ні почуття поваги, ні почуття страху.

+

риси минулого, спогади про яке викликали у глядачів співчуття і повагу до сили народного героя.

Героїчна постать, сповнена почуття соціальної сили і людської гідності.

За розмірами – значно більший за всіх інших ляльок.

У монологах – історія народного козацько-визвольного руху проти поневолювачів.

Представник сіроми: ”душа правдивая”,”сорочки не має”.

Сценічний варіант козака Мамая з українських народних картин: підписи-монологи з вертепу (зображення, датоване 5.05.1642 р.).

Музичне оформлення другої частини

Побудоване на національних піснях і танках: українських, російських, польських, циганських, угорських, єврейських і т.п.

Мета: розважити публіку.

Виняток: пісня ”Та не буде лучче” – героїко-патріотичного характеру:

Та не буде лучче,

Та не буде краще,

Як у нас, та на Україні,

Що немає жида,

Що немає ляха,

Дата добавления: 2015-06-26