Стаття 201. Контрабанда 6 страница

Перша ситуація. Надходить заяву або повідомлення в правоохоронні органи про шкідливі наслідки екологічних, причиною яких, ймовірно, послужило порушення екологічних норм. Ця інформація може чинити: не від органів державного екологічного контролю, адміністрацій підприємств, посадових осіб, з виступів по телебаченню і радіо, листів окремих громадян, публікацій преси. Як правило, в таких випадках повідомляли про конкретні наслідки, наприклад про загибель риби в водоймах, злакових рослин на певних полях, масову загибель тварин, хворобливому стані людей. При цьому даних про джерело, причину і характер забруднення в отриманій інформації часто не міститься.

Друга ситуація. Слідчий або прокурор отримав від органу екологічного контролю матеріали, які встановлюють факт і винуватця забруднення. Задокументувавши дану подію, орган вважає за необхідне поставити питання про кримінальну відповідальності винних в силу серйозності шкідливих наслідків.

У першій ситуації слідчий чи орган дізнання проводить наступні перевірочні дії: бере пояснення від посадових осіб та окремих громадян; перевіряє достовірність поступила інформації; встановлює джерело, характер забруднення і наступили шкідливі наслідки; витребує додаткові документи від органу екологічного контролю * (3), а саме:

повідомлення про порушення законодавства природоохоронного;

протокол за фактом порушення законодавства природоохоронного;

пояснення які причетні до події осіб та його очевидців;

висновок фахівців, що містить характеристику порушення, розрахунки збитку, причини та умови, які сприяли настання цієї події;

протоколи раніше проведених перевірок, копії відомчих інструкцій, наказів або витягів з них, що стосуються допущеного порушення;

акти аналізу проб лабораторних досліджень води, повітря, грунтів та інших об'єктів екологічних.

Вирішуючи питання про порушення кримінальної справи, або слідчий орган дізнання знайомиться і з документами, що регламентують діяльність з охорони навколишнього середовища на господарських об'єктах, зокрема з екологічним паспортом підприємства; актами контролю за газоочисними і пилоуловлювальні установками; інструкцією зі складання звітів про охорону повітря і води та відповідними ГОСТами, що визначають обсяг і склад виробничих відходів і регламентують фонову концентрацію забруднюючих речовин.

Вивчивши вищевказані документи і переконавшись в тому, що інформація про екологічний порушення достовірна, слідчий з урахуванням місцевих умов, особливостей того, що сталося і на основі типових версій висуває версії конкретні. Стосовно до забруднення вод можна навести такі типові версією:

· несприятливі зміни гідрологічних умов (вміст кисню у воді, температура, витрата води);

· попадання у водоймище отрутохімікатів з полів;

· виникнення інфекційних захворювань риби, викликали її загибелі;

· забруднення водоймища незнешкодженою господарських об'єктів стічними водами;

· забруднення токсичними речовинами, що потрапили у воду під час вантажно-розвантажувальних роботах і при транспортуванні.

Практикою підтверджується, що безпосередньою причиною забруднення вод і загибелі їхніх мешканців є одна з перерахованих версій. У міру отримання криміналістично значимої інформації коло версій звужується.

119. Тактичні особливості провадження слідчих дій при розслідуванні екологічних злочинів.

Важливими слідчими діями при розслідуванні злочинів проти довкілля є: огляд місця події, допит свідків, обшук та виїмка, огляд документів, слідчий експеримент, призначення судових експертиз.

Огляд місця події. Особливістю огляду місця події щодо даної категорії злочинів є те, що він провадиться до порушення кримінальної справи. Стосовно злочинів проти довкілля поняття «місце події» має своєрідний характер, що пояснюється неординарністю тієї слідової картини, яка традиційно складається при розслідуванні інших злочинів. Так, насамперед місце події щодо злочинів проти довкілля має такі характеристики: як правило, це місце поширення забруднення і місце виявлення наслідків порушень спеціальних правил у вигляді загибелі тварин, захворювання людей та ін.; місце події визначається за розмірами тієї території, де зосереджено сліди події; огляд місця події в усіх випадках вимагає залучення спеціалістів, спрямованість кваліфікації яких визначається слідчим відповідно до характеру події.

Дещо трансформується і мета огляду місця події при розслідуванні злочинів. Зокрема, така мета, як з’ясування обстановки події, досягається вирішенням розумових завдань шляхом аналізу змін обстановки, викликаної подією, досить вільно (крім випадків інсценування). Щодо злочинів проти довкілля таке з’ ясування досягається не відразу, а вимагає проведення відповідних досліджень (води, атмосферного повітря, земель тощо), і тільки після цього може вважатися зрозумілим. Що ж стосується такої мети огляду, як виявлення і фіксація слідів, то і вона може бути досягнута тільки у випадках очевидності останніх (руйнування очисних споруд або їхніх окремих механізмів, очевидне забруднення водного чи атмосферного простору, загибель риби та ін.). У більшості ж випадків такі сліди можуть бути виявлені і зафіксовані тільки після дій представників санітарно-епідеміологічних станцій (добору й аналізу проб) або фахівців в галузі технічних споруд. З досягненням цієї мети пов’язана і така, як висування слідчих версій. Основна вимога, що ставиться до побудови слідчих версій, — це реальні підстави для їхнього конструювання. Вони ж з’являються тільки після проведення попередніх дій, пов’язаних з аналізом проб, одержаних у процесі огляду. Разом з тим треба відзначити, що проведені експрес-аналізи можуть відразу ж дати підстави для висування обґрунтованих версій, тому орієнтація слідчих на проведення експрес- аналізів є найбільш оптимальною, оскільки дозволяє у короткий строк визначитися щодо можливого напряму розслідування, виявлення обставин, що сприяють встановленню істини.

Результати забруднення довкілля можуть мати різні форми — від забруднення повітря до забруднення ділянок прісних вод, виробничих споруд та ін. Швидка зміна наслідків події — природна (активне пересування повітряних мас, зміна атмосферних умов) або штучна, розпочата, зокрема, з метою усунення наслідків їхнього приховування — визначає невідкладність огляду місця події або декількох місць, якщо подія відбувалася таким чином, що її сліди утворилися в різних місцях.

Як спеціалісти, що беруть участь в огляді місця події, згідно зі ст. 128і КПК можуть бути залучені особи, які здійснюють науково- практичну діяльність у спеціально уповноважених державних органах, еколого-експертних формуваннях, а також працівники санітарно- епідеміологічних станцій у тих випадках, коли мають місце забруднення повітря і води, і вони можуть надати необхідну допомогу в доборі проб (зразків) для наступного лабораторного або експертного дослідження. Для участі в огляді місця події також можуть запрошуватися спеціалісти — хіміки, зоологи, ветеринари, якщо мають місце загибель тварин, риби, забруднення повітряного простору та ін.

При явищах, пов’язаних із забрудненням довкілля внаслідок порушення технології виробництва або дефектів очисних та захисних споруд, як спеціалісти запрошуються інженери-технологи та інженери- конструктори, котрі володіють відповідними знаннями.

У деяких випадках як спеціалісти залучаються судово-медичні експерти для одержання консультацій про вплив викидів у повітряне середовище або скидань у воду шкідливих речовин, котрі ймовірно викликали очевидне порушення стану здоров’ я, що вимагає відсторонення людини від роботи і наступну госпіталізацію. Такі випадки мають місце при викидах фенолу, забрудненнях води, що тягнуть за собою масові отруєння, та ін.

Етапом підготовки до огляду є підготовка науково-технічних засобів виявлення та фіксації слідів і речових доказів. Вони мають деякі особливості, зумовлені цілями огляду за даною категорією злочинів. Так, засобами виявлення, що знаходяться в розпорядженні спеціалістів, можуть бути дозиметри, вимірювальні прилади, які фіксують екологічні зміни, а також хімічні реактиви, що використовуються для проведення експрес-аналізів на місці події.

Під час огляду місця події слідчий повинен бути зорієнтований на з’ ясування кола питань, дані про які можуть не тільки складати доказову базу, а й визначати напрям розслідування, сприяти висуванню версій, встановленню послідовності проведення інших слідчих дій або тактичних операцій. Слід зазначити, що проведення тактичних операцій при розслідуванні злочинів проти довкілля найчастіше має велике значення для оперативного вирішення окремих завдань. До таких операцій можуть бути віднесені «Джерело забруднення», що поєднує такі дії, як огляд місця події, допити свідків, експрес-дослідження або провадження окремих експертиз, і «Документ» — також безпосередньо пов’язана з оглядом і включає в себе такі дії, як огляд і виїмка документів, допити осіб, відповідальних за стан технічних засобів очищення, призначення технічних експертиз документів (іноді почеркознавчих експертиз).

Одним з питань, що з’ясовуються в процесі огляду місця події, є встановлення джерела забруднення, яке може бути пов’язане зі скиданням шкідливих речовин у воду або їх викидом у повітря. Воно безпосередньо пов’ язано з частиною території або повітряного простору, котрий, як правило, до нього прилягає. Джерело може визначатися під час огляду або бути вже відомим з даних санітарно- епідеміологічної служби чи іншого уповноваженого органу. Якщо воно з’ясовано, необхідно негайне оглянути його.

У процесі огляду місця події повинні бути з’ясовані і такі питання, як зона забруднення, напрям його поширення. Зона визначається слідчим разом із спеціалістами і має різний характер залежно від того, чи стався викид у повітряне чи водне середовище. При викидах у повітряний простір зона забруднень може бути очевидною при наявності запахів тієї чи іншої речовини або шкідливого впливу на людей, тварин і спостерігається безпосередньо (поганий стан людини, неприродний вид рослин, загибель тварин), або встановлюватися через декілька днів. Усі відзначені дані мають фіксуватися при огляді місця події, у тому числі заяви окремих осіб, що спостерігали подію або її наслідки. Напрям поширення викиду в повітряне середовище має визначатися і фіксуватися метеослужбами разом зі спеціалістами, що залучаються слідчим. Таке встановлення дозволяє не тільки зафіксувати напрям забруднення, а й вжити необхідних профілактичних заходів.

У процесі огляду місця події важливим є виявлення слідів забруднення, які можуть мати різний характер. При викидах у повітряне середовище слідами забруднення можуть бути відходи виробництва у вигляді сажі, дрібних часток окремих речовин, пилових нальотів різного кольору і складу. Такі речовини можуть спостерігатися у зваженому стані, у вигляді пороху, а також при осіданні у вигляді порошкоподібних нальотів. У ході огляду все виявлене повинно фіксуватися в протоколі, а також за допомогою науково-технічних засобів. Поряд з цим спеціалісти, що беруть участь в огляді, повинні відібрати необхідні проби для проведення подальших досліджень.

Сліди забруднення у водному середовищі мають інший характер — це витік олій, мазуту, фарбуючих і безбарвних речовин, фекалій, що мають різкий запах, та ін. Залежно від їхнього характеру вони описуються в протоколі огляду або можуть бути зафіксовані фото- і відео- зйомкою. При цьому слід зазначити, що науково-технічні засоби фіксації не завжди дають наочне уявлення про характер слідів забруднення, особливо у тих випадках, якщо вони маловидимі, не відрізняються різко за кольором з водним середовищем. Великі частки забруднення збираються слідчим і залучаються як речові докази.

Фіксація результатів огляду місця події при розслідуванні злочинів проти довкілля припускає необхідність складання розгорнутого протоколу огляду місця події, плану, проведення фотозйомки, в окремих випадках — відеозйомки.

Основним способом фіксації є протокол. Труднощі його складання визначаються декількома обставинами, серед яких одне з перших місць посідає використання найменувань механізмів, їхніх деталей, а також тих наслідків скидання викиду, що спостерігаються і підлягають фіксації.

Значне місце в способах фіксації результатів огляду місця події належить складанню схематичних і масштабних планів, що ілюструють розташування зони забруднення, окремих споруд, у тому числі очисних.

Фіксація відеозйомкою застосовується у тих випадках, коли це видається найбільш доцільним, наприклад, тоді, коли місце події пов’язане з великою територією або значною зоною забруднення, численними слідами загибелі тварин, рослин та ін. Дані відеозйомки наочно ілюструють наслідки вчиненого злочину, дають повне уявлення про характер події, об’єкти, що є джерелами забруднення, шляхом поширення останнього.

Допит свідків. Особи, що є свідками у справах про злочини проти довкілля, мають різну інформацію, обсяг і спрямованість якої визначаються видом злочину і характером одержаних відомостей. Відповідно до цього предмет допиту диференціюється відносно того, яке місце посідав свідок у події: мав дані про систематичні порушення запропонованих і встановлених норм діяльності окремих вузлів і підрозділів підприємства, був свідком злочинних порушень охорони довкілля у вигляді шкідливих викидів в атмосферу або у водне середовище, мав знання за родом своєї діяльності про неприпустимі порушення в роботі очисних споруд або їхні несправності, що можуть спричинити злочин проти довкілля. Кожна з названих осіб може надати однобічну інформацію, що у сукупності з іншими даними дозволить одержати досить повне уявлення про подію, яка відбулася.

Допит свідка одержує власну специфіку залежно від того, яке відношення останній має до події даного злочину (бачив, чув, систематично спостерігав, складав за дорученням інших осіб необхідну документацію про порушення, що мали місце, брав участь у транспортуванні потерпілих тощо). У всіх випадках допит має відрізнятися повнотою і навіть деталізацією, що дозволяє зібрати найбільш об’ єктивну інформацію. Так, при допиті свідків по фактах скидання шкідливих хімічних речовин чи інших відходів виробництва перелік питань мусить бути 422

вичерпним. До числа таких питань можна віднести наступні: коли (день і година) мала місце подія; у чому вона конкретно полягала; в результаті яких порушень відбулося скидання забруднюючих речовин; у чому полягали ці порушення (переповнення відстійників, порушення режиму роботи очисних споруд тощо); вид речовин та їх запах; яка територія забруднення; вид забруднення на території підприємства, за його межами, на водній поверхні об’ єкта, що спостерігається; наслідки скидання (отруєння людей, знищення риби, тварин, шкірні захворювання людей, забруднення водоймищ тощо); яких заходів уживала адміністрація по припиненню скидання; які конкретно дії і ким розпочиналися; чи раптово відбулося скидання або воно було результатом систематичного порушення спеціальних правил; чи мали місце скарги осіб, відповідальних за роботу очисних споруд, на їхню несправність або чи допускаються в їхній роботі порушення; які виробничі функції виконує свідок, яке відношення він має до виробництва; чи не є свідок постраждалим від викиду, що мав місце, який стан органів його почуттів та ін.

У випадках допиту свідків за фактами викиду забруднюючих речовин в атмосферу приблизний перелік питань може бути таким: коли відбувся викид (дата, час); який характер викиду (дим, краплинне виділення, осад сипучих речовин); яким був чи є колір диму або осаду на покриттях і зелених насадженнях; з якої відстані свідок спостерігав викид або його наслідки; де безпосередньо знаходиться свідок (на території підприємства, на визначеній відстані від нього); які заходи вживалися особами, відповідальними за роботу очисних і виробничих споруд, по запобіганню викидів; які заходи вживалися відповідальними особами по ліквідації наслідків викиду і наданню допомоги по- страждалим; чи є особи, що постраждали від дії викиду безпосередньо в період його настання; чи є особи, що постраждали від викиду через певний проміжок часу (звернення до лікувальних закладів); які наслідки викиду, що впливають на зелені насадження, птахів, тварин, які наслідки викиду для допитуваного як свідка; яким є стан органів почуттів у свідка; яким є характер відчуттів, випробовуваних свідками під час викиду і після нього; яким є характер стосунків допитуваного з особами, що відповідають за нормальну діяльність виробництва та його окремих підрозділів; чи не було випадків викиду раніше і приховування цих фактів від санітарно-епідеміологічних служб; чи мали місце випадки порушення технологічного режиму, що впливають на можливість викиду; чи мали місце звернення до лікаря допитуваного чи інших відомих йому осіб та ін.

Обшук і виїмка. Обшук при розслідуванні злочинів проти довкілля, пов’язаних зі скиданнями і викидами забруднюючих речовин, провадиться досить рідко. Звичайно провадження такої слідчої дії пов’язано із ситуаціями, коли особи, які притягуються до відповідальності, намагаються приховати документи, речові докази, що стосуються події злочину. Як правило, такий обшук може бути проведений у приміщеннях адміністративного корпусу або житлових приміщеннях осіб, де можуть бути об’єкти, що становлять інтерес для слідства.

Провадження обшуку вимагає певної підготовки, що складається з декількох напрямів: 1) визначення предмета обшуку (документи, що приховують фактичний стан очисних споруд; доповідні записки стосовно поломок, що мають місце, іншого роду порушень; висновки санітарно-епідеміологічних станцій та ін.); 2) визначення часу проведення обшуку і можливостей застосування науково-технічних засобів, необхідних для пошуку і фіксації виявленого; 3) висування пошукових версій щодо можливих місць приховування. При цьому слід враховувати, що місця приховування можуть обиратися залежно від службового становища особи, яка має у своєму розпорядженні шукані документи, речові докази, її ставлення до справи, службової підпорядкованості, зацікавленості у приховуванні певних обставин.

Відповідно до вимог кримінально-процесуального закону в тих випадках, коли слідчий має у своєму розпорядженні точні дані, що предмети, документи, котрі мають значення для справи, знаходяться у певної особи чи у певному місці, за постановою слідчого провадиться виїмка. Вона провадиться у присутності двох понятих і особи, що займає дане приміщення.

При розслідуванні злочинів проти довкілля виїмка є найбільш поширеною слідчою дією, оскільки документи, що відображають різні сторони технологічного процесу і очисних споруд, дозволяють дійти висновків, котрі мають значення для визначення обставин справи.

Об’єктами виїмки звичайно можуть бути такі групи документів: 1) проектна документація, документи на очисні, фільтруючі і відстійні споруди; 2) журнали обліку промислових відходів, документи про передачу їх на смітні центри, у тому числі наряди, накладні, шляхові листи на проведення транспортних робіт, пов’язаних з перевезенням відходів; 3) оперативні журнали службових осіб, що здійснюють контроль за роботою очисних споруд; 4) акти, довідки про несправності, ремонти і монтажі очисних споруд; 5) журнали оперативного контролю, акти перевірки лабораторій промислових підприємств і санітарно-епідеміологічних станцій; 6) накази, інструкції і розпорядження про експлуатацію енергетичних і каналізаційних служб, а також дозвіл на спуск стічних вод та ін. Перелік документів, що підлягають виїмці, визначається слідчим відповідно до характеру злочинної події і тієї слідчої ситуації, що склалася в період порушення кримінальної справи.

Слід зазначити, що виїмка є невідкладною слідчою дією, оскільки завжди існує небезпека втрати або знищення документів, що мають особливе значення для розслідування. Проведенню виїмки може передувати огляд документів, мета якого — визначення обсягу документів, що підлягають вилученню, а також одержання інформації, що має значення для розслідування.

Огляд документів може бути проведений після виїмки, особливо в тих випадках, коли його провадження вимагає старанності або виявлення слідів приховування окремих порушень. Йдеться про дописування, підчищення, сліди різного роду виправлень тощо.

При розслідуванні злочинів проти довкілля може виникнути необхідність у проведенні слідчого експерименту. Останній провадиться з метою перевірки тих чи інших обставин, коли іншим шляхом їх перевірити неможливо. Слідчий експеримент пов’язаний з проведенням дослідів і найчастіше може мати місце при з’ясуванні спірних питань щодо існування факту забруднення, його джерел, сфери поширення. Такі питання вирішуються проведенням слідчого експерименту у разі виникнення конфлікту між двома чи декількома виробництвами за фактом скидання чи викидання забруднюючих речовин і напряму його поширення. Незважаючи на трудомісткість таких експериментів, їхнє проведення дає добрі результати. Слід зазначити, що нерідко питання, пов’язані з особливостями роботи окремих механізмів, очисних споруд, технологічного процесу, вирішуються за допомогою призначення відповідних експертиз.

До проведення експериментів, пов’язаних з питаннями екології, повинні ставитися певні вимоги, зміст яких зводиться до визначення специфіки дослідних дій, які б не порушували екологічного середовища, були суворо обмеженими та не викликали шкідливих наслідків для їх учасників і оточення.

120. Призначення судових експертиз при розслідуванні злочинів, пов’язаних з забрудненням довкілля.

Розслідування порушень правил екологічної безпеки вимагає застосування спеціальних знань з різних наукових галузей, оскільки коло об'єктів дослідження по вказаних справах дуже різноманітне. У методиці розслідування вказаних злочинів складається система типових експертиз, серед яких центральне місце має посісти така, що зараз формується, — судово-екологічна експертиза. Ця експертиза є по суті комплексним дослідженням, що здійснюється спеціалістами в галузі екології разом з медиками, експертами-біологами, зоотехніками, ветеринарами, хіміками, гідрологами, агротехніками, інженерами по очисних спорудах, технологами виробництв, пов'язаних із шкідливими відходами, тощо.

При розслідуванні порушень правил охорони довкілля необхідно виходити з цілей та основних завдань, визначених Законом України «Про екологічну експертизу ». Метою екологічної експертизи є попередження негативного впливу антропогенної діяльності на стан навколишнього природного середовища та здоров'я людей, а також оцінка ступеня екологічної безпеки господарської діяльності та екологічної ситуації на окремих територіях та об'єктах.

Головними її завданнями є: визначення ступеня екологічного ризику та безпеки запланованої або здійснюваної діяльності; організація комплексної, науково обґрунтованої оцінки об'єктів екологічної експертизи; встановлення відповідності об'єктів експертизи вимогам екологічного законодавства, санітарним нормам, будівельним нормам та правилам; оцінка впливу діяльності об'єктів екологічної експертизи на стан навколишнього природного середовища, здоров'я людей і якість природних ресурсів; оцінка ефективності, повноти, обґрунтованості та достатності заходів щодо охорони навколишнього природного середовища та здоров'я людей; підготовка об'єктивних, всебічно обґрунтованих висновків екологічної експертизи.

Об'єктами екологічної експертизи є проекти нормативно-правових актів, передпроектні матеріали, документація на впровадження нової техніки, технології, матеріалів, рідин, продукції, реалізація яких може призвести до порушень екологічних нормативів, негативного впливу на стан навколишнього природного середовища, створення загрози здоров'ю людей.

Екологічній експертизі можуть підлягати екологічні ситуації, що склалися в окремих населених пунктах та регіонах, а також діючі об'єкти та комплекси, що мають значний негативний вплив на стан навколишнього природного середовища та здоров'я людей.

Суб'єктами екологічної експертизи є: центральні органи охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки, їх органи на місцях, їх спеціалізовані установи, організації та еколого-експертні підрозділи чи комісії; органи або установи охорони здоров'я, інші державні органи, місцеві Ради та органи місцевої державної адміністрації у відповідності із законодавством; громадські організації екологічної спрямованості або створені ними спеціалізовані формування; інші установи, організації та підприємства, у тому числі іноземні юридичні чи фізичні особи, які залучаються до проведення екологічної експертизи; окремі громадяни в порядку, передбаченому Законом України «Про екологічну експертизу» та іншими законодавчими актами.

Слід розрізняти екологічну експертизу, що проводиться у відповідності з положеннями Закону України «Про екологічну експертизу», і судово-екологічну експертизу, яка призначається під час слідства, у разі, коли для вирішення питань, що виникли перед слідчим, недостатньо висновку екологічної експертизи. На практиці мають місце випадки, коли судові експертизи не призначаються на тій підставі, що до справи залучені висновки відповідних органів, які здійснюють контрольно-інспекційні функції, в тому числі матеріали екологічної експертизи. Такі висновки іноді надаються спеціалістами науково-дослідних і проектних інститутів того відомства, що й підприємство, яким були забруднені вода або повітря.

Відомчі висновки, як і висновки державної екологічної експертизи, можуть розглядатись як документи, що є джерелами, котрі містять відомості про факти, викладені або засвідчені відповідними спеціалістами. При призначенні судової експертизи по цих справах необхідно мати на увазі, що активний розвиток загальної екології як системи знань про закономірності взаємодії живих організмів із середовищем існування сприяв виникненню в її межах самостійних галузей, які вивчають окремі сторони спілкування людини з природою: екології людини (системи знань про вплив природних і антропогенних факторів на здоров'я людини, адаптації (і дезадаптації) її організму в умовах навколишнього середовища); інженерної екології (системи знань про екологічні вимоги до сучасного виробництва, досягнень науки і техніки); соціальної екології (системи знань про взаємодію суспільства і природи). На відміну від галузей загальної екології, побудованих на природно-науковій базі, соціальна екологія ґрунтується на синтезі природознавства і соціології.

Предмет судово-екологічної експертизи визначається особливостями спеціальних знань вказаних галузей екологічної науки. Об'єктами даної експертизи у широкому розумінні є навколишнє природне середовище (біосфера), її стан внаслідок впливу людини, її господарчої діяльності.

До компетенції експертів у галузі екології належить визначення:

1) критичного рівня забруднення (КРЗ) навколишнього середовища для даної місцевості, перевищення якого становить небезпеку для здоров'я населення і стану якості середовища;

2) гранично допустимих викидів (ГДВ) шкідливих речовин у водоймища, атмосферне повітря, ґрунт та інших шкідливих впливів на природне середовище, допущених даним виробничо-господарським об'єктом;

3) гранично допустимих концентраціях (ГДК) шкідливих речовин у атмосферному повітрі, водоймищах, ґрунті, дійсно встановлених відповідними контролюючими компетентними органами;

4) стандартів якості навколишнього природного середовища, що пред'являються до діяльності виробничо-господарчих об'єктів;

5) екологічної шкоди, заподіяної у результаті порушення правил охорони навколишнього середовища;

6) безпосередніх причин заподіяння екологічної шкоди;

7) чи не стали причиною події дефекти проектування, планування даного об'єкту, його експлуатації;

8) можливості уникнути порушення правил охорони довкілля;

9) чи не призвели до шкідливих екологічних наслідків чинники, що не залежать від цих порушень;

10) причин і умов, що сприяли порушенням правил екологічної безпеки.

Для проведення судово-екологічної експертизи можливо залучати спеціалістів органів, що здійснюють державну екологічну експертизу (органи Держкомгідромету, Міністерства охорони здоров'я та ін.), працівників судово-експертних установ Міністерства юстиції (біологів, ґрунтознавців, хіміків) з питань, що входять до їх компетенції.

У зв'язку з тим, що диспозиції статей 241—243 КК визначають дані злочини закінченими з моменту забруднення акваторії вод, атмосферного повітря, часто виникає необхідність проведення судових експертиз для встановлення самого факту і обставин такого забруднення певної території або акваторії даним підприємством, судном тощо. Для вирішення таких завдань призначаються судово-технічна, судово-технологічна, судово-хімічна, судова агротехнічна, судова гідрометеорологічна, судово-біологічна експертизи. Для встановлення окремих обставин, пов'язаних з наслідками вказаних забруднень, крім перелічених можуть призначатися судово-медична, судово-ветеринарна, судова-іхтіологічна експертизи.

Судово-технічна експертиза призначається для оцінки технічного стану захисного, очисного й уловлюючого обладнання, виявлення його дефектів, безпосередніх технічних і організаційних причин дефектності роботи обладнання, а також обставин, що цьому сприяли.

Судово-технологічна експертиза вирішує питання роботи технологічного обладнання (в тому числі очисного) в конкретному виробничому процесі, пов'язаному з виділенням відходів, викидів, шкідливих речовин, які потребують відповідної очистки й знешкодження, а також з роботою двигунів та іншого обладнання суден, що викликає необхідність скидання речовин.

Дата добавления: 2015-06-04