Тема 7. Модифікація аудиторських висновків

7.1. Види модифікованих аудиторських висновків.

7.2. Питання, що не впливають на думку аудитора.

7.3. Питання, що впливають на думку аудитора.

7.4. Обставини, які можуть призвести до висловлення іншої, ніж безумовно-позитивна, думки.

7.5. Стандарти та надання рекомендацій щодо обов’язків аудитора стосовно подальших подій.

7.6. Рекомендації щодо обов’язків аудитора при аудиторській перевірці фінансових звітів щодо застосування припущення про безперервність діяльності підприємства.

7.1. Види аудиторських висновків

В тих випадках, коли аудитор не може висловити безумовно-позитивну думку щодо фінансової звітності, він повинен користуватися рекомендаціями встановленими МСА 705 «Модифікація думки у звіті незалежного аудитора». Якщо існує питання, які аудитор вважає відобразити у своє висновку, але ці питання чи недоліки не впливають на аудиторську думку, то аудитор має видати безумовно-позитивний висновок з пояснювальним параграфом.

Але якщо існують недоліки у фінансових звітах суб’єкта, які впливають на думку аудитора, то текст аудиторського висновку модифікується і приймає вигляд: умовно-позитивна думка; відмова від висловлення думки; негативна думка.

7.2. Питання, що не впливають на думку аудитора.

За деяких обставин аудиторський висновок можна модифікувати шляхом додавання в нього пояснювального параграфу, який висвітлює питання, що впливає на фінансові звіти у деяких випадках та включене в примітку до фінансових звітів, яка ширше розглядає це питання. Додавання такого пояснювального параграфу не впливає на думку аудитора. Цей параграф краще розміщувати після параграфу з аудиторською думкою та до розділу з описом інших обов'язків аудитора, якщо такий є. Пояснювальний параграф, як правило, містить посилання на те, що аудиторський висновок не є модифікованим.

Аудитор повинен модифікувати аудиторський висновок, додаючи параграф, що висвітлює суттєве питання, яке стосується проблеми безперервності. Аудитор повинен розглянути необхідність модифікування аудиторського висновку додаванням параграфу, якщо існує значна невизначеність (окрім проблеми безперервності), вирішення якої залежить від майбутніх подій та може вплинути на фінансові звіти.Невизначеність — це проблема, результат якої залежить від майбутніх дій чи подій, що не є під безпосереднім контролем суб'єкта господарювання, але можуть впливати на фінансові звіти.

Включення пояснювального параграфа з описом проблеми безперервності або із суттєвою невизначеністю, як правило, вистачає для виконання аудитором своїх обов'язків стосовно цих питань. Тим не менш, в складних випадках (наприклад, у випадку наявності декількох невизначеностей, що є важливими для фінансових звітів) аудитор можевважати доцільним відмовитися від висловлення думки замість додавання пояснювального параграфа.

Окрім пояснювального параграфа з описом питань, які впливають нафінансові звіти, аудитор може модифікувати аудиторський висновок й додаванням пояснювального параграфа (краще після параграфу з аудиторською думкою та до розділу з описом інших обов'язків аудитора, якщо такий є) для визначення питань, які не впливають на фінансові звіти. Так, наприклад, якщо треба внести зміни до іншої інформації в документі що містить перевірені фінансові звіти, а суб'єкт господарювання відмовляється це зробити, аудитор розглядає включення до аудиторського висновку пояснювального параграфа, який описує суттєву невизначеність.

7.3. Питання, що впливають на думку аудитора. Обставини, які можуть призвести до висловлення іншої, ніж безумовно-позитивна, думки.

Аудитор не може висловити безумовно-позитивну думку, коли існує будь-яка з наведених нижче обставин, чий вплив на фінансові звіти (на думку аудитора) є або може бути суттєвим:

- обмеження обсягу роботи аудитора;

- незгода з управлінським персоналом стосовно прийнятності обраної облікової політики, методу її застосування або адекватності розкриття інформації у фінансової звітності.

Обмеження обсягу роботи аудитора може призвести до висловлення умовно-позитивної думки або відмови від висловлення думки. Незгода з управлінським персоналом з питань облікової політики та іншого може призвести до висловлення умовно-позитивної думки або негативної думки.

Умовно-позитивну думку слід висловити тоді, коли аудитор дійде висновку про неможливість висловлення безумовно-позитивної думки, але вплив будь-якої незгоди з управлінським персоналом чи обмеження обсягу не настільки суттєві та всеохопні, щоб висловити негативну думку або відмовитися від висловлення думки. Умовно-позитивну думку слід висловити так: «за винятком» впливу питань, якого стосується модифікація.

Відмову від висловлення думки слід висловити тоді, коли можливий вплив обмеження обсягу настільки суттєвий та всеохопний, що аудитор не може отримати достатні та відповідні аудиторські докази і, відповідно, висловити думку щодо фінансових звітів.

Негативну думку слід висловити тоді, коли вплив на фінансові звіти незгоди з управлінським персоналом настільки суттєвий та всеохопний, що (на думку аудитора) модифікація висновку не є адекватною для розкриття оманливого або неповного характеру фінансових звітів.

Якщо аудитор висловлює думку, іншу ніж безумовно-позитивна, він повинен чітко описати у висновку всі обґрунтовані причини і, по змозі, дати кількісний опис можливого впливу на фінансові звіти.

7.4. Стандарти та надання рекомендацій щодо обов’язків аудитора стосовно подальших подій.

Одним з важливих питань, яке необхідно досліджувати аудитору при завершенні аудиторської перевірки, є оцінка подій після дати складання або, як їх називають в аудиторській практиці – подальших подій. При цьому необхідно керуватися такими нормативними актами: П (С) БУ 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах», МСБУ 10 «Непередбачені події і події, що відбулися після дати складання балансу», Положенням про стандарти аудиту 560 «Подальші події», МСА 560 «Подальші події».

По характеру викликаних змін в річному звіті підприємства, подальші події можна розділити на два:

- події, що вимагають коректувань, - за наслідками цих подій підприємство повинне внести зміни в окремі статті балансу або інші звітні форми. Прикладами таких подій можуть бути банкрутство основного постачальника, розрив договору з головним замовником, виявлення значних сум безнадійної або сумнівної дебіторської заборгованості;

- події, що вимагають розкриття, - це події, які не існували на дату балансу і вперше виникли в наступному звітному періоді. Наприклад, об'єднання підприємств, створення філіалів, додатковий випуск акцій. Ці події повинні бути розкриті в примірниках до річної звітності.

У міжнародних стандартах аудиту визначені основні види аудиторських процедур за оцінкою подій, котрі відбулися після складання фінансової звітності:

- опитування і анкетування керівництва підприємства-клієнта;

- оцінка ефективності заходів, які здійснюються на підприємстві з метою

забезпечення визначення впливу подальших подій;

- ознайомлення з найновішою бухгалтерською і звітною інформацією, яка була сформована після закінчення звітного періоду;

- вивчення фінансових прогнозів і перспективних планів, бюджетів підприємства і т.д.

7.5. Рекомендації щодо обов’язків аудитора при аудиторській перевірці фінансових звітів щодо застосування припущення про безперервність діяльності підприємства.

Важливою проблемою при підбитті підсумків аудиторської перевірки є оцінка спроможності подальшого функціонування підприємства. У Міжнародному стандарті аудиту 570 «Безперервність» пояснюються доцільність припущень про безперервність діяльності підприємства, що перевіряється, ознаки, що свідчать о можливості припинення функціонування господарюючого суб'єкта, аудиторські докази, які можуть стати підтвердженням цього. Ознаки, наявність котрих служить індикатором того, що підприємство може припинити свою діяльність ділять на 3 групи: фінансові, виробничі, інші.

Дата добавления: 2015-06-04