ТЕМА 12. АУДИТ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ

І ВЛАСНОГО КАПІТАЛУ

ТЕМА 11. АУДИТ УСТАНОВЧИХ ДОКУМЕНТІВ

11.1. Мета і завдання аудиту установчих документів та власного капіталу.

11.2. Особливості нормативної бази аудиту установчих документів і власного капіталу.

11.3. Складання плану аудиту установчих документів і власного капіталу.

11.1. Мета і завдання аудиту установчих документів та власного капіталу.

Аудит власного капіталу проводиться з метою підтвердження аудиторським висновком інформації про власний капітал, його структуру та зміни у власному капіталі, що сталися протягом звітного періоду. При проведенні аудиту установчих документів і власного капіталу аудитор повинен виконати такі завдання:

1. Визначити основні відомості про суб'єкт господарювання.

2. Визначити структуру управління економічним суб'єктом і повноваження керівників усіх рівнів при прийнятті відповідних управлінських рішень.

3. Підтвердити своєчасність та повноту внесення часток до статутного капіталу.

4. Підтвердити адекватність методів оцінки часток, що вносяться засновниками до статутного капіталу в натуральній і нематеріальній формах. При перевірці керуватися П(с)БО 12, де зазначено, що майно має бути оцінено за справедливою вартістю.

5. В акціонерних товариствах підтвердити інформацію про: акції, на які здійснена передоплата; загальну суму коштів, одержаних у ході передоплати на акції; акції у складі статутного капіталу за окремими типами і категоріями; накопичену суму дивідендів, не сплачених за привілейованими акціями; суму, включену (або не включену) до складу зобов'язань, коли дивіденди були передбачені, але формально не затверджені. 6. Інше.

11.2. Особливості нормативної бази аудиту установчих документів і власного капіталу.

Готуючись до проведення аудиту установчих документів і власного капіталу, аудитору необхідно добре вивчити нормативну базу з цього питання, яка є досить значною за обсягом, тому для зручності її можна згрупувати таким чином: нормативні документи, що регламентують порядок створення в Україні підприємства, його реєстрації, ліквідації, реорганізації, ведення підприємницької діяльності тощо; нормативні документи, що регламентують порядок ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності з питань власного капіталу; нормативні документи, які регламентують порядок проведення аудиторської перевірки; внутрішні нормативні документи підприємства.

12.1. Аудит довгострокових позик і векселів.

12.2. Аудит розрахунків із постачальниками.

12.3. Аудит розрахунків з оплати праці.

12.4. Аудит розрахунків за податками.

12.1. Аудит довгострокових позик і векселів.

П(С)БО 11 «Зобов'язання» визначає порядок формування та відображення у звітності інформації про зобов'язання. Цим стандартом усі зобов'язання класифікуються на довгострокові, поточні, забезпечення та непередбачені зобов'язання. Аудитор перевіряє, чи дотримано порядку, за яким кредитні взаємовідносини регламентуються на підставі кредитних договорів. У кредитному договорі банк бере на себе зобов'язання надати кредит, а позичальник – використати, сплатити борг і повернути його.

12.2. Аудит розрахунків із постачальниками.

Метою аудиту розрахунків є встановлення правильності ведення розрахунків з постачальниками за отримані товарно-матеріальні засоби, послуги, підтвердження законності виникнення дебіторської і кредиторської заборгованості, її достовірності і реальності погашення на підставі показників фінансової звітності відповідно до чинного законодавства. Завданнями аудиту розрахунків з постачальниками є: встановлення наявності і правильності оформлення документів з поставки ТМЦ (договорів, рахунків-фактур, актів звіряння розрахунків); встановлення правильності здійснення вказаних операцій та відображення їх у обліку, а також перевірка своєчасності, правильності та достовірності здійснених розрахунків грошовими коштами, законності, достовірності та правильності відображення в обліку здійснених розрахунків з використанням векселів та товарообмінних операцій; визначення правильності оцінки отриманих товарів при бартерних (товарообмінних) операціях; підтвердження повноти і своєчасності оприбуткування отриманих товарів і обліку виконаних робіт; встановлення правильності оформлення та відображення в обліку виданих авансів, пред’явлення претензій; встановлення правильності відображення за відповідними статтями дебіторської чи кредиторської заборгованості в балансі підприємства; встановлення причин та строків виникнення заборгованості по розрахунках, визначення реальності та шляхів її погашення.

12.3. Аудит розрахунків з оплати праці.

Головними завданнями аудиту розрахунків щодо оплати праці є: перевірка дотримання штатного розкладу на підприємстві; вивчення організації і нормування праці, використання робочого часу; оцінка системи оплати праці та її відповідності умовам праці; перевірка правильності та своєчасності розрахунків з працівниками, а також цільового використання коштів, призначених на оплату праці; контроль за правильністю відрахувань із заробітної плати та нарахувань.

Джерелами інформації під час аудиту розрахунків з оплати праці є:

− накази і розпорядження про прийом на роботу, звільнення і надання відпусток, договори, контракти, документи обліку персоналу, особисті картки працівників;

− документи з обліку виробітку готової продукції та здачі її на склад, рапорти, наряди, табелі обліку робочого часу;

− документи, які дають право на отримання додаткової оплати праці, нарахування премій, надання допомоги, суб­сидій та компенсацій;

− розрахункові та платіжні відомості;

− регістри аналітичного та синтетичного обліку заробітної плати;

− звітність підприємства про трудові показники та розрахунки з державними цільовими фондами.

12.4. Аудит розрахунків за податками.

Одним із важливих чинників розв'язання економічної кризи в суспільстві є удосконалення системи оподаткування. Завдання аудитора – перевірити правильність обчислення податків і платежів та своєчасність і повноту їх сплати. Перевірці підлягає кожний вид податку і платежу. До основних нетоварних розрахункових операцій належать розрахунки з бюджетом (із фінансовими органами) за податки з обороту (акцизний збір, ПДВ тощо), з прибутків, з доходу працівників та ін. Облік розрахунків з бюджетом відображають на рахунку 64 «Розрахунки за податками і платежами», у кредит якого записують суми, що підлягають внесенню в дохід бюджету, а в дебет – внесені платежі. Аудитор перевіряє правильність кореспонденції в обліку розрахунків з бюджетом. Зокрема, внески з прибутку до бюджету відображають щомісяця таким записом: дебет рахунка 98 «Податки на прибуток», кредит рахунка 641 «Розрахунки за податками».

Дата добавления: 2015-06-04