Криміналістичне вчення про розкриття злочинів

Поняття розкриття злочину — одне з основних криміналістичних понять і вимагає спеціального розгляду, оскільки воно найті­сніше пов'язане з процесом розслідування злочинів. Дане положення пояснюється й тим, що криміналістика в цілому та криміналістична методика покликані розробляти методи і засоби для швидкого і повного розкриття злочинів.

У науці кримінального процесу існують різні точки зору щодо змісту поняття розкриття злочинів, пов'язані з прийняттям того чи іншого процесуального рішення (порушення кримінальної справи у зв'язку з виявленням особи, яка вчинила злочин; пред'явлення йому обвинувачення; складання обвинувального висновку; поста-новлення вироку судом і набрання ним чинності).

У криміналістиці вирішення даного питання також є неоднозначним. Існує низка концепцій, одна з яких, наприклад, полягає в тому, що розслідування злочинів не обов'язково пов'язано з їх розкриттям, оскільки у деяких випадках вже під час розгляду матеріалів, що містять ознаки злочину, або на початковому етапі розслідування є досить доказової інформації, яка вказує на певну особу, причетну до вчинення злочину. У зв'язку з цим й виник термін “очевидні” злочини, який носить умовний характер і відбиває конкретну ситуацію, коли особа, яка проводить розслідування, приходить до ймовірного знання про конкретну особу, яка вчинила злочин. Така ситуація звичайно створюється при затриманні особи на місці вчинення злочину, розслідуванні економічних злочинів, пов'язаних з конкретною діяльністю певних категорій матеріально відповідальних осіб, службових злочинів, вчинених певним колом осіб, наділених службовими повноваженнями, і таких, які мають доступ до документів, матеріальних цінностей тощо.

Залежно від повноти первісної інформації можна говорити й про “неочевидні” злочини, що вимагають встановлення особи, яка вчинила даний злочин.

Одне з визначень криміналістичного поняття розкриття злочину дозволяє розглядати його як діяльність з розслідування злочину, спрямовану на отримання інформації, що дає підставу для висунення версії про вчинення злочину певною особою.

Визначення поняття розкриття злочину має істотне значення для побудови об'єктивної системи статистики боротьби зі злочинністю, що здійснюється правоохоронними органами.

Розкриття злочинів тісно пов'язано з розшуковою діяльністю і значною мірою залежить від ефективності розшукових дій слідчого і оперативно-розшукових заходів, що здійснюються органами дізнання за його дорученням, а також заходів, що проводяться цими органами при виконанні ними функціональних обов'язків відповідно до законів “Про міліцію”, “Про оперативно-розшуко-ву діяльність”, “Про Службу безпеки України”, “Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю”.

Розмежування функцій слідчого, органів дізнання та оперативно-розшукових органів у цій діяльності проводиться у залежності від характеру і особливостей об'єктів розшуку.

Як показує практика (на основі так званої неліченої статистики) за експертними оцінками криміналістів початковий етап (приблизно перші десять днів розслідування) інтенсивної роботи з розкриття злочину значною мірою визначає успіх розслідування в подальшому. У цей період має застосуватися комплекс криміналістичних методів і засобів розкриття злочину, слідчих і організаційних дій, оперативно-розшукових заходів.

Підвищення ефективності методики розслідування залежить від того, наскільки криміналістичні рекомендації використовуватимуться в оперативно-розшуковій діяльності з виявлення ознак злочину, у тому числі в період, що передував прийняттю рішення відповідними органами про порушення кримінальної справи.

Дата добавления: 2015-06-04