Особливості розслідування вбивств в залежності від типових слідчих ситуацій

Залежно від слідчої ситуації на початковому етапі вирішується своє коло завдань.

При відкритому вбивстві (першої слідчої ситуація), при таємному вбивстві, коли особистість потерпілого відома або встановлюється без особливих утруднень (друга слідча ситуація), і при таємному вбивстві, замаскованому інсценівкою (третя слідча ситуація), на початковому етапі розслідування вирішується наступний зразковий перелік завдань:

1) визначення місця здійснення вбивства. Якщо місце виявлення трупа не є місцем убивства, це можна встановити при його огляді по відсутності тих слідів, які повинні бути (наприклад, рясних патьоків і калюж крові), і по наявності таких слідів, який не повинне бути (слідів волочіння трупа, сліди бруду на взутті трупа, який немає на місці виявлення трупа, наявність трупних плям там, де їх не повинне бути при даній позі трупа й т.д.). Сутужніше встановити місце, де відбулося вбивство, якщо труп з його переміщений на значну відстань. Однак це завдання розв’язне шляхом фіксації при зовнішньому огляді трупа слідів і мікрослідів (бруд, пил, волокна одягу, частки, насіння й пилок рослин і т.д.), які дозволяють установити місце вбивства й оглянути його;

2) установлення змін на місці події. Зміни на місці події (сліди) можна розділити на дві більші групи:

- сліди, що утворилися в результаті взаємодії вбивць(и) і жертви, сліди їхніх дій, що відбилися на місці події;

сліди дій осіб, непричетних до розслідуваної події

З перших кроків розслідування важливо відразу відокремити сліди першої групи від другої. Для цього до початку огляду, повинен бути проведений опитування очевидців і всіх інших осіб, що перебували на місці події до моменту початку огляду із приводу того, змінювалася чи ні обстановка цього місця, з наступним допитом цих осіб при необхідності;

3) установлення особистості жертви. Завдання вирішується шляхом огляду документів, записної книжки, особистих речей з мітками, а також шляхом фіксації заяв осіб, здатних довідатися потерпілого за ознаками зовнішності. Після встановлення особистості потерпілого з’ясовується образ його життя й характер взаємин з родичами, товаришами по службі й знайомих;

4) установлення причини смерті. Попередні дані можна одержати від судового медика після зовнішнього огляду трупа, а остаточний висновок робиться на підставі результатів судово-медичної експертизи трупа й інших доказів;

5) установлення часу настання смерті (яке не завжди збігається згодом заподіяння тілесних ушкоджень) можливо насамперед по трупних явищах, що розвивається з моменту смерті залежно від температури й вологості повітря, атмосферних опадів і інших умов середовища. До них ставляться: зниження температури тіла; розвиток трупного задубіння в різних групах м’язів; зміна стану слизуватих оболонок і шкіри; наявність або відсутність реакції зіниці на атропін або пілокарпін; відсутність скорочень м’язів у відповідь на роздратування електрострумом або ударом; розташування, колір і мінливість трупних плям; ступінь гнильних процесів і ін. у першу добу (особливо в перші 10-12 годин) момент смерті може бути визначений по трупних явищах з точністю до години;

6) з’ясування механізму дій злочинця, тобто встановлення як і чим була заподіяна смерть, а також способу підготовки вбивства й способу приховання його слідів. Для цього досліджується або весь хрест слідів, або та його частина, що тепер доступна для вивчення. З огляду на можливість інсценівки, необхідно спеціально шукати й фіксувати такі факти, які суперечать інсценованій обстановці події (негативні обставини).

Велике значення в рішенні даного завдання мають отримані пояснення близьких і знайомих убитого про його поводження, наміри, його зустрічах і інших контактах перед подією, а також вивчення змісту записних і телефонних книжок, щоденників, листів потерпілого й листів до нього;

7) установлення осіб, що перебували (здатних перебувати) на місці вбивства або поблизу. Рішення цього завдання необхідно не тільки для обмеження й звуження кола підозрюваних, але й для пошуку свідків, що бачили або чули що-небудь, що ставиться до вбивства, а можливо, що бачили й убивцю незадовго до вбивства або незабаром після нього. Спосіб дії – вивчення слідів на місці події й обстановки навколо місця події, проведення пошукових заходів у навколишньому районі;

з’ясування мотивів і цілей убивства. Шляхом аналізу всіх установлених обставин справи необхідно зробити висновок про те, чи було вбивство навмисн або необережним, а також, які ціль і мотив убивства. У рішенні цього питання має вирішальне значення дослідження взаємозв’язків і взаємин між убивцею й жертвою. Визначити мета й мотив убивства допомагають відповіді на питання: кому смерть жертви була необхідна або вигідна й чому; які близькі й віддалені події могли б наступити при житті жертви і які наслідки можуть наступити після її смерті;

9) установлення вбивці або його ознак. Рішення попередніх завдань дає можливість намітити слідчі версії про вбивцю вже в ході огляду. Не завжди на даному етапі розслідування їсти можливість формулювати версії про конкретну особу. Якісний огляд трупа й місця події часто дає підстави для висування версії, що вказує на коло людей, обмежений достовірними даними про поле, ріст, вік, фізичному розвитку, звичках і навичках, деяких рисах зовнішності, групі крові й інших даних про вбивцю;

10) атрибуція трупа (установлення особистості загиблого). Коли особистість жертви не встановлена, труп не пізнаний, але особа трупа не занадто спотворено або є інші підстави сподіватися на встановлення особистості потерпілого (четверта слідча ситуація), насамперед вирішується саме це завдання

Для цього описуються ознаки зовнішності при огляді трупа й при судово-медичному його дослідженні із системи словесного портрета, фіксуються фотозйомкою, а також виготовленням гіпсових мокнув особи, кистей рук і ступень ніг. Фіксуються особливі прикмети, татуювання. Описується стан зубів і робляться зліпки щелеп. Виготовляється дактилокарта. Визначаються вік, ріст, расові ознаки, наявність захворювань, група крові, сліди алкоголю, наркотику, снотворних препаратів, отрут. Вилучається піднігтьовий уміст, робляться змиви у вухах. Інших місцях, досліджуються залишки їжі в шлунку. Особливо відзначаються сліди, що вказують на рід занять, професію, місце проживання, звички. Оглядаються одяг, взуття, особисті речі й направляються на експертне дослідження. Фіксуються й досліджуються мікрочастинки (волокна чужого одягу, пил у кишенях, бруд і частки рослин на штанях, носках, взутті). Запам’ятовуються фабричні знаки, мітки, сліди ремонту. Заповнюється карта невпізнаного трупа й направляється для перевірки за обліком без звістки зниклих осіб. Одночасно з’ясовується чи не було заяв про зникнення кого-небудь в органи міліції

Допитами свідків і пошукових мір (з використанням зображень зовнішності потерпілого) з’ясовується, як невідомий з’явився в цьому районі й коли, як поводився, з ким спілкувався, хто його бачив або міг бачити. Збираються дані в готелях, гуртожитках, у приватних осіб, у навчальних, медичних і інших установах про те, чи не було відзначено зникнення мешканців, пацієнтів, чи не було випадків неявки прибулих на навчання, лікування або у відрядження. На вокзалах. У відділеннях зв’язку з’ясовується чи не було фактів незажадання багажу з камер схову або пошти до зажадання

За допомогою засобів масової інформації передається звертання із проханням надати допомогу у встановленні особистості невідомого (з використанням зображень або описів його зовнішності).

Якщо “туалет трупа” не дає потрібного результату, то необхідно провести реставрацію голови й особи (відновлення елементів зовнішності), що може бути виконана тільки висококваліфікованими фахівцями

Коли реставрація неможлива, то застосовується реконструкція особи по костям черепа. Надалі може застосовуватися метод фотосполучення діапозитивів із зображенням черепа й прижиттєвих зображень передбачуваної жертви. Ті ж завдання вирішуються й при скелетированного трупа (ситуація № 5). Розходження лише в тім, що перевіряється не тільки версія про вбивство, але й версія про самогубство, смерть від хвороби, у результаті дії стихійних сил природи й др.

При виявленні частини(їй) розчленованого трупа (ситуація № 6) рекомендується наступний порядок рішення часток завдань

Здійснюється цілеспрямований пошук інших частин трупа. Одночасно проводяться слідчі дії й оперативно-розшукові заходи для виявлення осіб, що пропали без звістки, але ще не взятих на відповідний облік. При виявленні кожної нової частини трупа виробляється огляд місця події й частини трупа, після чого вона передається в судово-медичну установу для дослідження й консервації. При цьому важливо з’ясувати як, коли, звідки й ким доставлена частина трупа на місце її виявлення, ретельно зафіксувати особливості її впакування й ті ознаки трупа, які важливі для ототожнення особистості. Завдання для судово-медичної експертизи – установити, чи належать всі знайдені частини трупа одній особі, які частини тіла й органи відсутні; які підлога, вік, раса й національність померлі; яка причина й давнина смерті; чи є довічні ушкодження, їхній характер, розташування й походження; яка група крові; яким знаряддям зроблене розчленовування трупа і є чи ознаки професійного вміння це робити; яку їжу вбитий їв перед смертю, а також з’ясовується опитування про наявність слідів алкоголю, отрут і наркотиків

Зібрані в такий спосіб дані дозволяють установити спосіб убивства й будувати версії про час і можливі місця розчленовування трупа. Такі версії легше конструювати якщо проведено атрибуцію трупа (хоча б приблизно). Будуються й перевіряються версії про особистість убивці, яким у даній ситуації найчастіше виявляється родич або близький знайомий. Версії перевіряються оглядами й обшуками для виявлення слідів убивства й розчленовування трупа

Для розкриття вбивства “без трупа” (ситуація № 7) необхідно вирішити наступні приватні завдання:

Зібрати детальну інформацію про особистість зниклого, ознаках його зовнішності, способі життя, взаєминах з родичами й знайомими, наявності або відсутності серйозних конфліктів у сім’ї, планах на найближче майбутнє, намірі виїхати або піти з будинку, приятельських і недружелюбних відносинах інтимних зв’язках, адресах його родичів і знайомих, місцях відпочинку й відряджень в останні роки, наявності захворювань, які могли б привести до раптової смерті, втраті пам’яті або орієнтування в просторі. Одержати фото зниклого, зразки його почерку, слідів його пальців. Установити час зникнення: у який час, де й при яких обставинах зниклі бачили востаннє, які події цьому передували в його особистому, сімейному житті й на роботі, які одяг, речі, документи, цінності були при ньому, а які залишилися в житло й по місцю роботи

Провести пошукові дії: перевірити наявні дані по обліку невпізнаних трупів і поставити зниклого на облік зниклих без звістки. Установити, немає чи зниклого в лікарнях, моргах, слідчих ізоляторах, чи не звільнився він з місця роботи 9або взяв відпустку) і чи виписався з місця проживання. Перевірити, що відомо про зниклому по всіх адресах його родичів і знайомих. З’ясувати, чи не було в період зникнення транспортних і інших катастроф, стихійних лих. Масових бійок і безладь і т.п. у тих місцях, де міг перебувати зниклий, є чи відомості про наявність злочинних зв’язків зниклого, погроз на його адресу й т.п. Шукати сліди вбивства або його приховання в житло зниклі або місцях, де його бачили останній раз, у передбачуваних місцях здійснення злочину шляхом виробництва оглядів і обшуків

Для розкриття дітовбивства (ситуація № 8) необхідно вирішити наступні частки завдання

Виявлення механізму настання смерті істотно впливає на кваліфікацію дій і напрямок розслідування. Якщо дитина народилася мертвим, то дії, пов’язані з маніпуляціями з його трупом можуть мати різну правову оцінку, у тому числі не кримінально-правового характеру. Судово-медична експертиза може дати відомості про час пологів, настання смерті, визначити скільки часу жила дитина, наявність ознак, що вказують на пологи в лікарняних умовах. Важливо встановити місце настання смерті. Якщо це місце – медична установа, то в ході наслідку може йти мовлення про лікарські помилки, посадові зловживання. Відомо, що дітовбивство звичайно відбувається після пологів, у внебольничних умовах, за місцем проживання матері дитини, а трупи виявляються недалеко від місця пологів

Виявлення матері дитини – кропіткий процес для більших населених пунктів. Визначається коло жінок, що зверталися в медичні установи у зв’язку з майбутніми родами або що бажали перервати вагітність. Із цього списку вибираються факти, коли невідомо про народження дитини й по цих випадках проводиться перевірка. При огляді трупа варто детально вивчити матеріали, у які він був обгорнений. Ці предмети можуть мати прикмети, що індивідуалізують колишнього власника. При виявленні запідозреної перевірка підозр повинна починатися з вилучення й вивчення медичної документації й судово-медичної експертизи, що встановить, чи родила запідозрена і як давно, і дасть основу для початку допиту

Дата добавления: 2015-06-04