Судові експертизи, що призначаються при розслідуванні вбивств. 7 страница

Криміналістична характеристика цього виду злочинів включає:

а) способи вчинення злочину;

б) способи приховання;

в) сукупність найбільш типових слідів;

г) дані про особу злочинця; ґ) дані про особу потерпілого.

Можна виділити підпали: а) від легкозаймистих речовин; б) з використанням спеціальних пристроїв; в) при створенні умов, що сприяють самозайманню; г) при порушенні правил пожежної безпеки.

Порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки трапляються у разі: а) експлуатації опалювальних, освітлювальних, інших приладів; б) використання приладів, установок, устаткування, не обладнаного протипожежним захистом; в) ведення робіт з відкритим вогнем; г) порушення правил зберігання, перевезення, виготовлення різних легкозаймистих речовин та матеріалів.

До основних способів приховування підпалів відносяться знищення слідів злочину, знарядь і засобів підпалу, інсценування обстановки, що вказує на випадкове виникнення пожежі. Способи приховування пожежі внаслідок порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки такі: маскування слідів (знищення приладу, внесення змін в обстановку, фальсифікація документів, що підтверджують справність обладнання та наявність протипожежного захисту тощо), іноді інсценування підпалу.

Залежно від того, де мали місце підпал чи пожежа внаслідок порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки (виробництво, сільськогосподарські об'єкти, установи та ін.), з'ясовуються обстановка, місце, час, шляхи проникнення і відходу, способи вчинення підпалу, особи, які мають доступ до об'єктів. Такі дані дозволяють висунути версії про подію, її причини, осіб, які вчинили злочин, інсценування пожежі з метою приховання іншого злочину (вбивства, розкрадання, диверсії).

Найбільш типовими слідами, пов'язаними з вчиненням названих злочинів, є сліди дії полум'я (попіл, залишки

матеріалів, що не згоріли, сліди плавлення і пальних речовин), а також дії окремих осіб (сліди взуття, рук, знарядь злому, транспортних засобів тощо).

Злочинця слід шукати серед осіб, інтереси яких пов'язані зі знищенням даного об'єкта чи майна. Відомості про особу потерпілого можуть орієнтувати слідчі органи відносно характеру події, її мотивів, особи злочинця, причин та умов, що сприяли вчиненню злочину.'

У разі порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки коло осіб, які притягаються до відповідальності, обмежене суб'єктами, які мають відношення до діяльності та дій, що спричинили подібні порушення.

Основними джерелами відомостей про обставини злочину і особу злочинця можуть бути первісні слідчі та, опе-ративно-розшукові дії: огляд місця події, допит свідків, призначення і проведення окремих видів експертиз.

Обставини, що підлягають з'ясуванню у справах про пожежі, визначаються залежно від характеру події. Так, у справах про підпали необхідно з'ясувати:

1) спосіб вчинення і використані засоби;

2) об'єкти;

3) винну особу;

4) співучасників;

5) мотиви і мету;

6) чи не було вчинено якого-небудь іншого злочину;

7) наслідки;

8) матеріальну шкоду;

9) причини та умови, що сприяли вчиненню цього злочину.

У справах про порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки обставинами, що підлягають з'ясуванню, є такі:

1) які вимоги пожежної безпеки порушені (не дотримані), в яких діях це виявилось;

2) причини порушення;

3) причинний зв'язок між діями і виникненням пожежі;

4) винна особа;

5) наслідки (заподіяння значних матеріальних збитків, шкоди здоров'ю людей тощо);

6) причини та умови, що сприяли виникненню пожежі.

87. Допит підозрюваного. Залежно від даних, отриманих в результаті проведення початкових слідчих дій, і обставин, пов'язаних із затриманням підозрюваного, його допит має певну специфіку. Якщо підозрюваного затримано на місці події, то під час його допиту слід з'ясувати: чому він там опинився, що робив, яку мету переслідував, яке відношення має до об'єкта пожежі, в яких стосунках перебуває з особами, які мешкають чи працюють на цьому об'єкті, чи не погрожував він кому-небудь підпалом, чи не є його дії актом помсти тощо. Він також повинен пояснити свою поведінку (чому був на місці події, чому тікав та ін.), походження плям пальної рідини на одязі, слідів обпалення на тілі, інші обставини, пов'язані з його затриманням.

У процесі допиту докладно з'ясовуються дії підозрюваного, події, що передували пожежі (де був, з ким, коли пішов, хто і коли його бачив) та супроводжували її (у зв'язку з чим перебував у тому чи іншому місці, які інструменти і предмети мав при собі, де вони знаходяться тощо).

Якщо підозрюваний допитується через деякий час після події злочину, необхідно використовувати раніше виявлені докази з метою отримання правдивих свідчень та перевірки його показань.

Допит обвинуваченого передбачає з'ясування широкого кола обставин. При підготовці до нього необхідні: а) аналіз зібраних на початковому етапі розслідування доказів і визначення кола питань; б) вивчення даних про особу обвинуваченого; в) обрання прийомів допиту, визначення доказів, які можуть бути використані для викриття обвинуваченого у випадку заперечення ним вини.

У процесі допиту з'ясовуються: мета та мотиви підпалу; причини недотримання встановлених законодавством вимог пожежної безпеки; спосіб вчинення злочину; стосунки з особами, яким заподіяно шкоду через підпал; час вчинення підпалу; приготування до нього; чи були співучасники; чи мали місце погрози з боку обвинуваченого; які обставини сприяли виникненню пожежі. Відомості, які повідомляє обвинувачений, слідчий співставляє з іншими доказами по справі. Під час допиту обвинуваченому оголошуються фрагменти з висновків пожежно-технічної, судово-хімічної, інших видів експертиз, пропонується пояснити конкретні факти, встановлені експертизою.

Виїмка проводиться відповідно до статей 178, 180, 181, 183, 184, 187і, 188 КПК. Підготовка до цієї слідчої дії полягає у визначенні документів, що мають значення у справі: у справах про порушення протипожежних правил — копії приписів державного пожежного нагляду, креслення заводських корпусів, схеми газоопалювальної та електросистем та ін.; у справах про підпали — акти ревізій із зафіксованими фактами нестачі товарів, копії прибутково-видаткових документів, а також документів, що відбивають час і хід вантажно-розвантажувальних робіт тощо. Предметом виїмки можуть також бути контрольно-вимірювальні прилади, відомча переписка (накази, розпорядження, інструкції, акти та ін.).

Відтворення обстановки і обставин події, як правило, пов'язано із встановленням можливості бачити чи чути те, що відбувалося. Рідше проведення такої дії спрямоване на перевірку можливості самозаймання певних речовин у тих або інших умовах, за винятком випадків, коли названі досліди проводяться в лабораторних умовах у зв'язку з призначенням експертизи. Проведення дослідних дій для встановлення можливості самозаймання, загоряння при певному впливі або розташуванні предметів пов'язане з труднощами. Важко також оцінити результати такого відтворення, визначити його доказове значення. Наприклад, відхилення температурного режиму за певних умов, характер хімічних процесів, що відбуваються в матеріалах і речовинах, які стикаються, багато в чому впливають на результати відтворення тих чи інших обставин, а отже, й на можливість оцінки походження конкретних явищ. Це необхідно враховувати при підготовці слідчого експерименту.

Наприклад, при розслідуванні пожежі шляхом відтворення обстановки і обставин події виникла необхідність з'ясувати, чи може загорітися шовк, що знаходиться на відстані 2 м від тріснутої лампи розжарювання. Проведення дослідів показало, що нитка розжарювання при падінні в разі руйнування скляного балона електролампи за вказаних умов загоряння не викликає, оскільки вона стикається з шовком вже в обвугленому і охолодженому стані. Отримані в результаті проведеного за участю фахівців експерименти дані були використані слідчим для спростування версії обвинуваченого про можливість загоряння шовку за описаних умов.

Перевірка показань на місці проводиться з метою спів-ставлення пояснень свідків, обвинувачених з фактичними обставинами і обстановкою пожежі. Це дозволяє з'ясувати низку обставин, пов'язаних з виникненням пожежі, зокре-ма, місце вогнища пожежі, її поширення, колір полум'я і диму, поведінку окремих осіб тощо, а також намітити нові версії, виявити речові докази, що мають значення для подальшого розслідування.

88. Розглянута в даній главі методика охоплює способи розслідування групи злочинів, розташованих в різних розділах КК і представляють істотну суспільну небезчність. У їх число входять злочинні порушення правил охорони праці (ст. 143 КК), правил безпечного ведення різного роду промислових робіт (ст. 215, 216, 217 КК), правил поводження та використання вибухових, легкозаймистих речовин і піротехнічних виробів (ст. 218 КК) і правил пожежної без небезпеки (ст. 219 КК). Всі вони фактично одночасно пося гают на безпечні умови праці; правила, що регламентують безпечний порядок окремих видів виробництв, робіт і діяль ності, і відповідно на життя і здоров'я людей і собст відальність.

Виділення подібної групи злочинів носить кріміналіс-тичний характер і є логічним наслідком прояву спільних рис у їх криміналістичної характеристиці і в методах їх розслідування.

Зазначена характеристика цієї групи злочинів, знання та використання даних якої забезпечує їх успішне роз криття, проявляється в комплексі ознак, в основному свойст ських інших злочинів. Насамперед це дані про своє образ злочинної поведінки суб'єктів, механізмі і обстанов ке вчинення злочину, типологічних рисах правонару шітелей, а в ряді випадків у типологічних властивостях потрапив ших і характер заподіяної шкоди.

Своєрідністю образу злочинної поведінки правонаруш лей з числа посадових осіб та інших працівників є те, що воно найчастіше вписується в якості складової частини в їх службову або виробничу діяльність. Тому не всег да буває досить добре помітним в ряду інших поведений чних актів. Найчастіше подібне злочинну поведінку складається з комплексу різних дій (бездіяльності), що не відпо чих вимогам промислової безпеки і правил техніки безпеки праці та пожежної безпеки, що тягнуть за собою шкідливі наслідки, передбачені кримінальним за коном. Комбінації різного роду таких дій і бьоздей ствия найчастіше виникають під впливом взаємодії раз особистих факторів: об'єктивних (організаційно-технічного рівня забезпечення виробничих робіт і процесів тощо) і суб'єктивних (факторів особистісного порядку суб'єктів). Тимчасової проміжок між зазначеним злочинно-вольовим пове деніем і настанням шкідливих наслідків може бути различ вим: від доль хвилини до декількох годин і навіть днів.

Злочинне поведінка Інший (не посадових осіб і не ра цівників відповідного виробництва) пов'язане як з вироб водственной, так і з побутовою сферою діяльності і в основному проявляється в діях, що суперечать відповідним правилам техніки безпеки в роботі і поводженні з различ вими технічними засобами, шкідливими речовинами і виро ліямі. Це поведінка зазвичай буває досить добре Вира жено зовні, а часовий проміжок між таким поведенчес ким актом і настанням шкідливих наслідків зазвичай буває коротким.

Механізм подібних злочинів, скоєних особами, від-відповідальними за своїм службовим становищем і профе нальним функціям за забезпечення безпеки відповідаю щих робіт, процесів, поводження з технікою і різними ве ществами, включає в себе злочинну поведінку правонаруши телей і дія руйнівних і якихось шкідливих факторів, викликаних цією поведінкою. Відповідно механізм переступив лення, як правило, складається з двох підвидів: механізму порушення відповідних вимог, правил та інших норма тивних положень, який може бути тривалим, і механізму швидкого (часом миттєвого) дії вражаючих, руйнівних і шкідливих сил і настання злочинних наслідків. З метою повного та об'єктивного виявлення всіх елементів механізму таких злочинів необхідно ретельно розібратися в особливостях його підвидів.

У свою чергу, в механізмі злочинів, скоєних НЕ посадовими особами (рядовими працівниками), механізм само го порушення буває найчастіше так само краток, як і дія вражаючих і руйнівних сил. З'ясування обох підвидів даного механізму дозволяє виявити структуру причинного свя зи всіх факторів та обставин злочинної поведінки з наступ ленням шкідливих наслідків і його ролі в настанні останніх.

Обстановку вчинення зазначених злочинів непосредст середньо у сфері виробництва зазвичай визначають обставини, що характеризують організаційно-технічні, технологічне кі, управлінсько-наглядові (контрольні), психологічні, тимчасові й інші умови, в яких здійснюється експлуа тація технічних засобів, здійснення відповідних робіт. Як правило, ці умови бувають в більшій мірі або час тично неналежними. До числа зазначених умов можна, на приклад, віднести слабку виробничо-трудову дисципліну, відсутність належного контролю за безпекою (промислов ної, трудової і т.д.), слабку технічну підготовку кадрів на даному об'єкті та ін Обстановку злочинних порушень, вдосконалення Шаєм у побутовій сфері або при допуску сторонніх осіб до про ізводству, в основному визначають фактори суб'єктивного (лич ностного) властивості, але не без впливу загальної розхлябаності і безладу.

Виявлення особливостей сформованої обстановки дозволяє швидше визначити, на що слід звернути особливу увагу при ознайомленні з роботами, технологічними та іншими процесами виробничого та побутового характеру, при здійсненні ко торих мало місце порушення відповідних правил і ін рукцій, при огляді місця події, при вивченні необ хідних документів, а також визначити, кого і про що слід допитувати.

Типологічні риси обох категорій подібних правонару-шітелей, незважаючи на їх різний (спеціальний і загальний) характе тер, мають багато спільного. Зокрема, їм властиві внутріш няя неорганізованість, відсутність належної обачності й обережності, зайва самовпевненість, нігілістичне ставлення до нормативних вимог. Мотиви скоєння таких злочинів можуть бути помилково-економічні, корисливі, ка рьерістскіе міркування; вони можуть бути і відсутніми в порушен пах безмотивного (ситуаційного) характеру. Потерпілі, вони ж і порушники правил безпеки, можуть характеризуватися тими ж рисами.

Дані про наступили злочинних наслідки найчастіше вимагають особливого криміналістичного аналізу тоді, коли вони важкі і захоплюють різні групи суспільних відно шений.

З урахуванням виявлених характерних зв'язків зазначених елементів тів між собою визначаються напрями, засоби і методи пошуку необхідної доказової і іншої криміналісти тично значимої інформації в ході розслідування. Кріміналіс тичні своєрідність даних злочинів зазвичай вимагає вико користування при розслідуванні поряд з традиційними і ряду специфічних криміналістичних методів:

аналізу і зіставлення вимог відповідних норм, правил та інструкцій, зведених в єдиний інформаційний блок (матрицю) з фактичними обставинами розслідуваної соби ку, встановленими в ході розслідування, також зведеними в інший інформаційний блок;

операційно-технологічного аналізу робіт, производствен них та інших процесів, в ході яких були допущені правона рушення;

функціонального аналізу діяльності спеціальних суб'єктів тів даної групи злочинів.

Використання зазначених методів особливо на початку рассле нання дозволяє відразу визначити коло і характер допущених порушень, а також коло осіб, які їх вчинили, сприяє ви бору основних напрямів розслідування та шляхів отримання необ обхідних доказів, допомагає розібратися в причинах на рушень та інших обставинах розслідуваної події.

2. Особливості розслідування порушень вимог промислової безпеки та правил техніки безпеки

На початку розслідування найчастіше виникає така типова си-туація, за якої справа порушується за матеріалами технічни кого розслідування, здійсненого спеціальної відомчою комісією, вступили до прокуратури (Повідомлення про аварії, групових і смертельних нещасних випадках на виробництві повинні надходити від роботодавців протягом доби, а матеріали технічного розслідування не пізніше вісімнадцяти днів після закінчення такого розслідування). У них зазвичай містять ся інформацію про факт порушення вимог промислової без небезпеки і правил техніки безпеки праці, характері їх зв'язку з шкідливими наслідками, основних при чинах і обставини події, колі відповідальних за допущене порушення осіб. Ці матеріали зазвичай містять плани і схеми місця події, виписки з технічних і нормативних документів, думки фахівців. Крім вказаний них матеріалів, в подібних випадках до прокуратури можуть посту па ти і висновку Державного інспектора з охорони праці. Обстановка місця події в таких ситуаціях зазвичай час тично, а іноді й повністю не зберігається. Складнощі в рассле довании найчастіше обумовлені неможливістю огляду місця події в незміненій і малозміненою обстановці.

Інша типова слідча ситуація виникає у випадках, коли справа порушується за відомостями про факт травматичного події, що поступили від адміністрації підприємства, ор ганів МВС, лікарень і т.д. відразу після події. Інформація про травматичний подію вказує лише на можливість у дан ном випадку злочинного порушення правил техніки безпеки. Обстановка місця події при цьому може повністю збе ниться або піддатися незначним змінам. Відомості про можливі винних у цих випадках найчастіше відсутні. Подібна картина має багато спільного з аналогічними ситуація ми у справах про вбивства, автотранспортних та залізничних пригодах. Первинна інформація про суть і обставини події в даних випадках буває досить бідною і в ос новних зводиться до відомостей про зовнішній картині самої події.

Третьою типової слідчої ситуацією є така, при якій в якості первинних матеріалів про травматичний про-виході на виробництві виступає заява від потерпілого або його родичів, матеріали друку, громадських орга нізацій, доповнені відомостями, отриманими в порядку про курорской перевірки. У таких матеріалах зазвичай є дан ні про факт злочинного порушення правил техніки безопаснос ти на тому чи іншому виробництві, колі осіб, відповідальних за подію. З моменту події найчастіше проходить місяць і більше. Обстановка місця події не зберігається. Ця ситуація найбільш складна для розслідування чинності запо здал початку розслідування і втрати низки суттєвих фак тичні даних. Подібні події частіше зустрічаються на малих, приватних підприємствах, власники яких відмовляєть лись від розслідування подібних подій під різними приводами.

У першій типової слідчої ситуації основними є слідчі версії про головні причини події і конкретних винних осіб (з числа виділених комісією як відповідальних за дану подію). Наявність у таких первинних матеріалах значних відомостей про можливі причини про виході і колі відповідальних осіб полегшує завдання следова теля при висуненні версій про причини і конкретних правона рушітелей, але це не повинно связь1вать його ініціативу в видві женні інших версій (не тільки підказаних результатами ве відомчої розслідування).

У другій слідчої ситуації найчастіше спочатку видві гаются типові версії про істоту розслідуваної події. Вер ці ж про причини події на виробництві внаслідок ог раничения вихідної інформації спочатку носять досить загальний характер. Конкретизуються вони лише на основі даних, отри чинних в результаті первинних слідчих дій. Те ж саме можна сказати про версії про можливі суб'єктах пре ходження.

У третій типової ситуації зазвичай висуваються типові версії про істоту травматичної події (для перевірки воз ливості травмування в обстановці іншого злочину або казусний ситуації). Після чого висунення версій йде за тією схемою, що і в попередній ситуації.

Після збирання й осмислювання первинної інформації у справі, характеру виниклих слідчих ситуацій і видвіже ня основних слідчих версій доцільно скласти план розслідування. Комплекс слідчих та інших дій, наме чинних в плані для перевірки кожної з висунутих версій, дол жен узгоджуватися з усіма особливостями склалася слід жавної ситуації. При цьому виходячи зі специфіки злочинів необхідно враховувати реальну тривалість проведення слід жавних дій, можливі затримки і труднощі при їх здійсненні. Особливо це стосується дій, пов'язаних з екс експертні дослідженнями, іншим використанням спеціальних знань, а іноді з оглядами місць події та слідчими експериментами. За даними справах найчастіше практикується таб особиста форма плану розслідування.

Наступні слідчі ситуації в ході розслідування зазвичай бувають обумовлені результативністю первинних слідчих дій, повнотою зібраного фактичного мате ріалу, ступенем просування вперед по шляху перевірки висуну нених слідчих версій, виникненням необхідності кор ректірованія раніше намічених і конструювання нових версій такого ж рівня, а також характером відносини обвинувачених до пред'явленого їм обвинувачення та особливостями їх поведінки.

Нові слідчі версії, якщо вони з'являються, найчастіше носять більш приватний характер, ніж на початку розслідування, що пояснюється обсягом і характером зібраної до цього моменту інформації.

При розслідуванні у всіх трьох ситуаціях будь-яких справ про порушення вимог промислової безпеки та правил безпеки праці можуть проводитися наступні первинні слідчі й інші дії:

огляд місця події та трупа; судово-медична експертиза трупа; виїмка і вивчення технічної та іншої документації (вимог промислової безпеки, правил безпеки праці, що діють на даному підприємстві; документи, що свідчать про стан з дотриманням зазначених вимог і правил та ін); допит потерпілих; судово-медична експертиза потерпілих, які отримали пошкодження; допит очевидців події; допит осіб, що відповідають за стан промислової безпеки та дотримання правил техніки безпеки на даному підприємстві, цеху і т.д.

Іноді в порядку первинних слідчих дій призначається експертиза з техніки безпеки, проводиться слідчий експеримент. Комплекс і послідовність дій визначається особливостями первинних слідчих ситуацій, що складаються в кожному конкретному випадку.

У перших двох типових ситуаціях починати розслідування найдоцільніше з огляду місця події (незалежно від ступеня збереження його обстановки), судово-медичної експертизи, допиту очевидців події і ознайомлення з правилами техніки безпеки для того виду робіт, при виконанні яких мала місце подія. Це дозволить слідчому швидше увійти в суть події, що відбулася. На цій основі можна ефективніше здійснити наступні слідчі чи інші дії у справі.

У другій типової ситуації на самому початку розслідування слідчому часто доводиться взаємодіяти з комісією, паралельно здійснює своє технічне розслідування. Основні форми взаємодії при цьому наступні: узгодження планів діяльності та дій при огляді місць події; обмін технічної та іншої документацією та зібраною інформацією; отримання технічних консультацій.

У третій типової ситуації розслідування найчастіше доцільно починати з допитів потерпілого або заявників про що мав місце пригоді, судово-медичного дослідження потерпілого або вивчення історії хвороби помер потерпілого. Отримані при цьому дані дозволяють з більшою користю провести огляд місця події (навіть при повній измененности його обстановки), вилучити і вивчити потрібні доку менти і допитати відповідних свідків. Подальші дії залежать від конкретних особливостей розслідуваної пре ходження.

Огляд місця події повинен бути проведений якомога швидше, бо будь-яка зупинка верстата, агрегату або цеху в цілому, як правило, тягне за собою значні матеріальні збитки для підприємства або з погляду технології вироб ництва вона взагалі неприпустима. У разі зволікання з осмот ром може виявитися, що труп буде прибраний, замиті сліди крові, усунені допущені порушення правил техніки безопаснос ти тощо Однак загальна незадовільна з точки зору без небезпеки праці обстановка на виробничій ділянці, у мас терской і цеху, де сталася аварія, вибух і інше травмати тичне подія, як правило, дуже швидко не може бути вимі нена, бо для цього потрібно досить значний час. При належній уважності майже завжди можна виявити сліди відповідних порушень техніки безпеки.

Зазвичай всяке виробництво є складним утворенням, що складається з великої кількості пов'язаних між собою еле ментів, тому справжні причини аварії, вибуху чи іншого події, що призвели до травмування або загибелі людей, іноді можуть бути не там, де були допущені порушення требо ваний промислової безпеки і правил техніки безопаснос ти, а в іншому місці. Такими місцями можуть бути сусідні й інші ділянки, пов'язані з першим єдністю виробничих про цессов або комунікаційних (сировинних, електричних і дру гих) ліній. У подібних випадках не завжди відразу вдається точно визначити межі території, що підлягає огляду. Тільки в ході самого огляду ці межі звужуються або розширюються. Іноді шкідливі наслідки допущеного порушення правил тех ники безпеки можуть проявитися не на одному, а одночасно на кількох виробничих ділянках і навіть поза території даного підприємства (особливо на вибухонебезпечних виробництв вах). Істотну допомогу слідчому у прийнятті правильного рішення з питання про кордони огляду можуть надати відпо вующие фахівці.

Огляду по цих справах зазвичай піддаються наступні об ' єкти:

1) вся територія в межах місця події;

2) місця найбільшого прояву шкідливих наслідків;

3) об'єкти, пов'язані з травматичним випадком (агрегати, верстати, конструк ції та ін);

4) вимірювальні, реєструючі прилади та ком комунікаційних лінії, пов'язані з оглядається установкою;

5) сировину, інструменти та особисті захисні засоби потерпевше го;

6) матеріальні сліди самого події;

7) труп і його одяг.

Огляд місця події по цих справах доцільніше про-водити по окремих вузлах, бо крім центру, під яким по-приймаються місце, де найбільш проявилися шкідливі наслідки, зазвичай вдається виділити й інші важливі вузли з урахуванням виска чених раніше міркувань.

Дуже важливе значення має ретельна фіксація стану машин, верстатів і установок, при роботі яких відбувся не-нещасний випадок, а також стану вимірювальної апаратури, що застосовувалися захисних засобів, інструментів, підйомних ме-ханизмов та ін

З метою встановлення безпосередньої причини проісшест вия і більш глибокого вивчення технічного стану механиз мов, верстатів та інших агрегатів, на яких стався несчаст ний випадок, варто іноді ознайомитися з аналогічними хутра низмами і верстатами, що знаходяться в цій же майстерні або цеху, не тільки в статичному стані, але і в процесі їх ра боти. Це дозволяє іноді встановлювати в них наявність тих же дефектів, які зумовили розслідується нещасний випадок на виробничому агрегаті.

При огляді трупа на місці події особливу увагу слід звертати на його позу по відношенню до верстата, машині або іншому агрегату, на якому стався нещасний випадок, і по відношенню до всіх інших предметів, біля яких ра ботал потерпілий (за умови, що його положення не змінювалося). Положення трупа часто допомагає встановити причину нещасного випадку. Разом з тим необхідно звертати увагу на все по пошкоджень, наявні на трупі, стан його одягу, наявність плям крові і частин одягу на верстатах, механізмах та інших предметах, що є біля трупа.

При вилученні будь-яких предметів і слідів як віщо жавних доказів слід враховувати особливості події. Наприклад, при вибуху яких об'єктів необхідно вилучити частини, деталі та інші їх елементи, прилади, що контролюють роботу розірвалися об'єктів, під'єднувальні вузли та піддати їх окремому огляду і експертному дослідженню.

Важливе значення для точної фіксації обстановки місця про виході і виявлення різних слідів злочину має широке використання в ході огляду допомоги фахівців і науково-технічних засобів і особливо фотографування і відеозапис сі. До протоколу огляду місця події необхідно прикласти жити план місця події.

Допит потерпілих і свідків слід робити якнайшвидше, оскільки в їх свідченнях найчастіше містяться важливі фактичні дані, особливо для початкового етапу роз слідування. Крім того, затримка з їх допитом може призвести до того, що при проведенні інших слідчих дій следо ватель не може перевірити пояснення потерпілих і очевидців.

При допиті потерпілого про обставини події у лікарні чи іншому місці, у тому числі і на місці події, в залежності від стану його здоров'я необхідно з'ясувати, що безпосередньо передувало події, в якому техні зації стані знаходиться об'єкт, безпосередньо пов'язаний з подією, і кошти захисту від позаштатних ситуацій, як розвивалося саме травматична подія, які причини про-виході (на його думку) та інші обставини з урахуванням слід-жавної ситуації. При цьому бажано з'ясувати чи не страждає він фізичними вадами (зору, слуху тощо), що заважають йому правильно сприймати навколишню обстановку.

Очевидці допитуються про спостерігалися ними обстоятель ствах події, стан техніки безпеки на даній ділянці, про можливі причини цієї пригоди і способству чих йому умовах. З числа інших свідків спочатку целесо образніше допитати тих осіб, які хоча і не були очевидцями, але працювали в одній бригаді або групі з потерпілими. Потім допитуються інженерно-технічні працівники тих виробниц жавних ділянок, на яких мала місце подія.

Особи, відповідальні за стан промислової безпеки та безпеки праці на тій ділянці, де стався нещасний випадок, допитуються після отримання подання про суть події. При їх допиті бажано з'ясувати, як орга нізованной дотримання на даному підприємстві вимог про промислової безпеки і правил техніки безпеки, як на лажено навчання цим правилам, чи проходив це навчання по яка терпіла і з чийого боку допущено порушення і т.д. При необ хідно в якості свідків можуть бути допитані і го жавний інспектор з охорони праці, а також представник органу державного нагляду, якщо подія мала місце в підконтрольній йому організації.

Дата добавления: 2015-06-04