Судові експертизи, що призначаються при розслідуванні вбивств. 9 страница

– яким чином він опинився на місці події, чим там займався;

– коли і за яких обставин йому була спричинена шкода;

– в чому виявляється шкода (захворювання); де і ким був поставлений діагноз тощо.

На початковому етапі розслідування слідчий, в залежності від слідчої ситуації, проводить також обшуки за місцем проживання чи роботи підозрюваного (обвинуваченого), виїмку документів, відтворення обстановки та обставин події та інші слідчі дії.

Діяльність слідчого з виявлення та усунення причин і умов, що сприяли вчиненню екологічного злочину

Одним із елементів методики розслідування екологічних злочинів є діяльність слідчого по виявленню та усуненню причин і умов, що сприяли вчиненню екологічного злочину.

Згідно зі статтею 23 КПК України, виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню злочину, є обов’язком слідчого. Ці причини та обставини встановлюються поряд з елементами доказування (ст. 64 КПК України), а діяльність слідчого щодо їх виявлення та усунення має процесуальний характер (ст. ст. 23-1, 97 КПК України).

Аналіз поглядів щодо обґрунтованості віднесення до предмета криміналістики питань профілактики підтверджує необхідність розвитку вчення про криміналістичну профілактику злочинів. Крім того, ми підтримуємо точку зору тих авторів (Г.А. Матусовський, В.Ю. Шепітько, М.П. Яблоков та інші), які вважають, що криміналістичну профілактику злочинів необхідно розглядати в методиці розслідування як окремий, заключний її структурний елемент. Як правильно зазначав В. Шевчук, методика розслідування окремих видів злочинів є підґрунтям для розробки криміналістичних прийомів запобігання злочинам і фактично визначає рамки профілактичної роботи слідчого у розслідуваних справах з урахуванням слідчих ситуацій профілактичного характеру, які складаються під час розслідування конкретних злочинів. Разом з тим криміналістичні прийоми і методи профілактичної роботи формуються саме у змісті методики розслідування, входять до її предмета і становлять об'єкт дослідження[193, с. 180].

Слід погодитися з науковими поглядами А.Ф. Волобуєва, який серед причин вчинення злочину визначає такі фактори, які викликають у певної особи інтереси і мотиви для його вчинення. Він зазначає, що в основі злочинної мотивації знаходяться певні людські вади: корисливість, правовий нігілізм, егоїзм, кар’єризм тощо. Вони складають суб’єктивні фактори, які пов’язані з особливостями особи злочинця[194, с. 63–64]. Аналіз юридичної літератури дозволяє зробити висновок, що встановлення причин конкретного злочину полягає у вивченні особи обвинуваченого, визначенні її негативних рис, які в конкретній життєвій ситуації призвели до вчинення злочину. Вивчення особи обвинуваченого включає в себе встановлення: віку; громадянства; освіти; сімейного стану; стану здоров'я; наявності професії та кримінального досвіду; місця проживання; поведінки під час вчинення злочину і після нього та інші відомості.

Слід погодитися з точкою зору О.І. Михайлова, згідно якої основним критерієм, що визначає ту чи іншу організацію або службову особу, куди належить вносити подання, повинна слугувати компетентність і відповідальність цієї організації або службової особи за вжиття заходів для усунення причин і умов, які сприяли вчиненню злочину[199, с. 73].

З врахуванням специфіки вчинення екологічних злочинів вважаємо, що слідчому належить вносити подання керівнику підприємства, організації, де мало місце порушення природоохоронних норм; керівникам структурних підрозділів природоохоронних органів; представникам місцевих органів самоврядування.

Ефективним засобом запобігання екологічним злочинам є виступи прокурорсько-слідчих працівників у пресі, по радіо і телебаченню. Вважаємо, що корисним буде проведення таких виступів разом з працівниками природоохоронних органів.

Дата добавления: 2015-06-04