Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Способи захисту населення у надзвичайних




ситуаціях мирного та воєнного часу

Навчальній посібник для самостійної

підготовки студентів усіх спеціальностей

Запоріжжя 2010

 

Сливко С Ф., доцент

Способи захисту населення у надзвичайних ситуаціях мирного

та воєнного часу / Навчальній посібник для самостійної підготовки

студентів усіх спеціальностей. - Запоріжжя: ЗІЕІТ, 2010 - 50с.

В навчальному посібнику розглядаються причини виникнення

й класифікація надзвичайних ситуацій, основні принципи й заходи

захисту населення у надзвичайних ситуаціях, класифікація та

характеристика основних заходів та засобів захисту населення.

Затверджено на засіданні кафедри

Промислового та цивільного

будівництва.

Протокол №8 від 26.02.10

зав. Кафедрою ___

Доцент Чайка В.А.

 

Зміст

Захист населення у надзвичайних ситуаціях мирного та воєнного часу 4

Поняття та основні риси катастроф і надзвичайних ситуацій 6

Класифікація надзвичайних ситуацій (НС)_____________________________ 7

Основні уражаючи фактори та види ураження людей в НС 10

Поняття, мета, основні принципи, способи та заходи захисту населення в НС_ 11

Основні заходи у сфері захисту населення від НС 14

Класифікація засобів захисну населення. Колективні засоби захисту 20

Протирадіаційні укриття(ПРУ)____________________________________ 24

Укриття найпростішого типу_____________________________________ 25

Засоби індивідуального захисту___________________________________ 26

Засоби захисту органів дихання___________________________________ 26

Ватно-марлева пов'язка (ВМП)____________________________________ 29

Засоби захисту шкіри_________________________________________ ЗО

Медичні засоби індивідуального захисту______________________________ 31

Призначення і вміст аптечки індивідуальної АІ-2 31

Правила користування шприц-тюбиком_______________________________ 32

Призначення і вміст аптечки "Швидка допомога" 33

Правила користування індивідуальним протихімічним пакетом 34

Пакет перев'язувальний індивідуальний_______________________________ 34

Порядок зберігання та забезпечення 313______________________________ 3 5

Спеціальна обробка (знезараження)_________________________________ 3 5

Мета, види і способи санітарної обробки людей 35

Дезактивація - мета, види, способи і засоби_____________________________ 36

Дегазація мета, види, способи і засоби_______________________________ 37

Евакуаційні заходи___________________________________________ 3 9

Порядок проведення евакуації_____________________________________ 40

Підготовка евакозаходів________________________________________ 41

Евакуаційні органи___________________________________________ 42

Основні способи розосередження та евакуації населення 42

Організація евакуації населення у мирний час 43

Особливості організації захисту дітей________________________________ 44

Захист населення при радіоактивному забрудненні 45

Захист населення при хімічному зараженні 46

Висновки 47

З

 

 

Захист населення у надзвичайних ситуаціях мирного та

воєнного часу

МЕТА: Ознайомитися з поняттям та класифікацією надзвичайних ситуацій,

вивчити основні принципи, заходи і способи захисту населення в надзвичайних ситуаціях мирного та воєнного часу.

ПІСЛЯ ВИВЧЕННЯ ТЕМИ СТУДЕНТИ ПОВИННІ:

а)знати:

- причини виникнення та класифікацію надзвичайних ситуацій;

- основні уражаючи фактори при катастрофах та надзвичайних ситуаціях;

- принципи, способи й засоби захисту населення;

- вимоги та призначення захисних споруд;

- засоби індивідуального захисту населення;

- евакуаційні заходи;

- особливості організації захисту дітей;

б) вміти:

- діяти за сигналами оповіщення штабу ЦО;

- використовувати засоби індивідуального захисту, захисні споруди;

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ:

1. Поняття й основні риси катастроф і надзвичайних ситуацій(НС) мирного та воєнного часу.

2. Причини виникнення й класифікація катастроф і НС.

3. Основні уражаючи фактори при катастрофах і НС.

4. Поняття, основні принципи та засоби захисту населення при НС і застосуванні сучасних засобів ураження.

5. Колективні засоби захисту населення: види захисних споруд, їх класифікація та вимоги до захисних споруд, планування, технологічне обладнання, система життєзабезпечення та експлуатація в умовах мирного і воєнного часу.

6. Засоби індивідуального захисту: класифікація, призначення, стисла характеристика, порядок видачі та зберігання.

7. Евакуаційні заходи захисту населення.

8. Санітарна обробка людей: мета, вади, способи.

9. Дезактивація - мета, види, способи й засоби.

10. Дегазація - мета, види, засоби й способи.

11. Дезінфекція - мета, види, засоби, способи.

12. Особливості організації захисту дітей.

13. Дії населення за сигналом оповіщення штабу ЦО.

 

 

 

Сливко С. Ф., доцент

Способи захисту населення у надзвичайних ситуаціях мирного та воєнного часу / Навчальній посібник для самостійної підготовки

студентів усіх спеціальностей. - Запоріжжя: ЗІЕІТ, 2010 - 50с.

Тираж 100 екз.

 

 

Для забезпечення захисту населення від наслідків НС в Україні запроваджуються єдині вимоги з безпеки радіаційне -, хімічно - та вибухонебезпечних об'єктів:

утримання на них запасів СДОР в обсязі, що не перевищує нормативний;

розміщення їх за межами житлової забудови міста;

урахування метеорологічних та інших природних факторів, властивих

даній місцевості, що впливають на наслідки діяльності підприємств або

аварій;

виконання обов'язкового комплексу ІТЗ ЦО щодо зменшення небезпеки в

разі аварії;

дотримання норм і правил ТБ персоналом радіаційне -, хімічно - та

вибухонебезпечних об'єктів.

Захист населення забезпечується шляхом:

розроблення і запровадження систем відповідної нормативної документації;

включення в плани економічного і соціального розвитку спеціальних розділів з ЦО;

розроблення і реалізації вирішення спеціальних проблем забезпечення захисту населення в НС;

розробка планів захисту персоналу радіаційне -, хімічно - та вибухонебезпечних об'єктів і населення в зонах можливого зараження у разі аварії на них.

Таким чином, ЦО в наш час повинна вирішувати загальнолюдські завдання - захист життя людей та середовища їх проживання.

Обов'язок кожного громадянина:

1. Знати основні способи та засоби захисту у надзвичайних ситуаціях

2. Правильно вибрати той чи інший тип 313, швидко його застосувати - що значно зменшить людські втрати.

3. Вірно діяти за сигналами оповіщення штабів ЦО.

4. Вірно користуватися захисними спорудами.

5. Захищати й надавати допомогу, в першу чергу, дітям та людям похилого віку.

 

 

48
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА:

1. Атаманюк В. Г., Ширшев Л. Г., Акимов Н. Й. Гражданская оборона. - М.:
"Высш. шк.", 1987. - 288 с.

2. Гражданская оборона: Учебник для студ. пед. ин-тов / Под ред. Е.П. Шубина. -
М.: Просвещение, 1991. - 223 с.

3. Депутат О.П., Коваленко І.В., Мужик І.С. Цивільна оборона.- Львів; Афіша,
2000.-336 с.

4. Дубицкий А. Е., Семенов Й. А., Чепкий Л. П. Медицина катастроф. - К.:
Здоров'я, 1993.-464с.

5. Закон України "Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій
техногенного та природного характеру" від 08.06.2000р.

6. Защита обьектов народного хозяйства от оружия массового пораження: Справочник / Под ред. Г. В. Деміденко. - К.: Вища шк., 1987-256с.

7. Николаев Л. А. Основи защиты населення от оружия массового пораження: Учебное пособие для вузов. - Мн.: Высш. шк, 1988.-141 с.

8. Постанова Кабінету Міністрів України №1099 від 15 липня 1998 р. "Про
порядок класифікації надзвичайних ситуацій".

9. Сливко С.Ф. Захист населення у надзвичайних ситуаціях мирного та воєнного
часів.- Запоріжжя: ЗГУ, 2000.-28 с.

10. Сливко С. Ф. Защита населення в черезвычайных ситуациях мирного й
военного времени - Запорожье: ЗГУ, 1997.-28с.

 

Поняття та основні риси катастроф і надзвичайних ситуацій

Катастрофи, визвані силами природи або технічною діяльністю людини, є особливістю XX століття і причиною масового травматизму серед населення. Численні дані свідчать, що руйнівна сила природних і техногенних катастроф нарощується, а спричинені збитки обраховуються космічними сумами.

У світі за період з 1948 по 1990 р. у природних і техногенних катастрофах загинуло близько 3 млн. чоловік і більш ніж 1 млн. чоловік залишилось без житла.

Встановлено, що у світі протягом цього періоду траплялось в середньому на рік 8 випадків стихійного лиха, від 9 до 23 аварій і катастрофу кожній з яких загинуло не менше 100 чоловік.

Сучасне високо розвинуте суспільство потребує все більш ускладненої технології виробництва, а це неминуче веде до зростання можливостей виникнення аварій і катастроф. ВОЗ пропонує ділити катастрофи за походженням:

- стихійні (природні),

- технологічні (рукотворні),

-соціальні.

Специфічними, загальними ознаками катастроф є:

1. раптовість,

2. серйозна загроза здоров'ю та життю окремих груп населення і навіть
усього суспільства,

3. порушення звичного життєвого укладу,

4. порушення цілісності навколишнього середовища.

Таким чином, під КАТАСТРОФОЮ розуміють ситуацію, що виникла раптово, визвано силами природи або діяльністю людини, яка супроводжується масовим ураженням людей та довкілля, і для ліквідації наслідків якої потрібне залучення сил і засобів із зовні району лиха.

Надзвичайна ситуація (НС) - це порушення нормальних умов життя і діяльності людей на окремій території чи об'єкті, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, великою пожежею, що призвели або можуть призвести до неможливості проживання населення на території чи об'єкті, ведення там господарської діяльності, загибелі людей та/або значних матеріальних втрат.

Надзвичайна ситуація характеризується рисами:

- соціально-екологічними та економічними збитками;

- необхідністю захисту населення від дії шкідливих для здоров'я та життя факторів (хімічні агресивні речовини, РР, мікроорганізми, переохолодження або перенагрівання, травмуючі та психогенні фактори);

- проведенням рятувальних, невідкладних медичних та евакуаційних робіт;

- ліквідацією негативних наслідків.

 

 

- застосування антидотів та ІПП;

- додержання режимів поведінки (захисту) людей на зараженій території;

- евакуація людей із зони зараження;

- санітарна обробка людей, дегазація одягу, території, техніки, споруд,

транспорту, майна.

При загрозі або виникненні аварії на хімічно небезпечному об'єкті негайно, у відповідності із заздалегідь розробленими планами, проводиться оповіщення працюючого персоналу і населення, що проживає поблизу.

Населення за сигналом оповіщення надягає засоби захисту органів дихання і виходить з зони зараження у вказаний район.

Організується розвідка, яка встановлює місце аварії, вид СДОР, ступінь зараження території та повітря, стан людей в зоні зараження, напрямок і швидкість вітру у приземному шарі, напрямок поширення зараженого повітря.

Встановлюється оточення зон зараження й організується регулювання руху.

Уражених після надання їм допомоги доставляють у незаражений район, а в разі необхідності - до лікувального закладу.

Продукти харчування і вода у зоні зараження підлягають перевірці на зараженість, після чого приймається рішення про їх дегазацію чи знищення.

При виконанні режимів поведінки необхідно пам'ятати, що чим швидше люди покинуть заражену місцевість, тим менша небезпека їх ураження.

Покидати заражену територію слід швидко, намагаючись не підіймати пилу і не торкаючись до оточуючих предметів. На зараженій території не можна знімати засоби захисту, палити, приймати їжу, пити воду.

При виявленні на шкірі (руках, шиї), одязі крапель ОР необхідно обробити ці місця рідиною з ІПП.

Після виходу з району зараження необхідно пройти санітарну обробку із заміною білизни, а в разі необхідності - всього одягу.

Висновки

Захист населення у мирний та воєнний час може здійснюватись у вкрай складних обставинах, при наявності обширних зон радіоактивного, хімічного та бактеріального ураження, руйнувань та пожеж. Буде обмежено залучення військ, важко передбачити і завчасно здійснити планування та підготовку проведення евакозаходу у заміській зоні.

Для реалізації способів захисту населення у НС потрібно:

- На кожному об'єкті не менш 100% потрібних 313,

- Чітко спланувати евакуаційні заходи.

- Тримати захисні споруди в готовності.

- Передбачити будівництво швидко зведених сховищ та найпростіших

укрити при загрозі війни.

- Завчасно передбачити шляхи накопичення фонду захисних споруд до 100% укриття найбільшої робочої зміни.

 

- оповіщення про небезпеку радіоактивного забруднення;

- укриття у захисних спорудах (сховищах, ПРУ), а за їх відсутністю – в будівлях з негайною герметизацією вікон, дверей, вентиляційних отворів і т.д.;

- використання індивідуальних засобів захисту органів дихання (протигазів,

респіраторів, а за їх відсутністю - ватно-марлевих пов'язок), шкіри;

- використовування профілактичних радіозахисних препаратів з АІ-2;

- проведення часткової санітарної обробки;

- виключення вживання забруднених продуктів та води;

- додержання правил (режимів) поведінки людей на території;

- обмеження доступу на забруднені території;

- санітарна обробка людей, дезактивація одягу, техніки, споруд та інших

об'єктів.

Порядок дій і правила поведінки людей у зараженому РР регіоні визначаються радіоактивною обстановкою.

При помірному зараженні необхідно знаходитися в ПРУ від кількох годин до доби, а потім можна перейти у звичайні приміщення, вихід з якого в першу добу дозволяється не більш ніж на 4 години. Підприємства та заклади продовжують роботу в звичайному режимі.

При сильному зараженні знаходитися в укритті треба до 3-х діб, у наступні 4 доби припустимо перебування у звичайному приміщенні, виходити з якого щодоби можна не більш ніж на 3-4 години. Підприємства і установи працюють за особливим режимом, при цьому робота на відкритій місцевості припиняється на строк від кількох годин до кількох діб.

У випадку небезпечного і надзвичайно небезпечного зараження тривалість перебування в укритті складає не менше 3 діб, після чого можна перейти у звичайне приміщення, але виходити з нього слід лише за крайньої необхідності і на нетривалий час.

Воду для пиття та приготування їжі слід брати лише з водопроводу і захищених криниць. Всі продукти у герметичній тарі, а також ті, що зберігалися у холодильниках, шафах, підпіллі, у скляному та емальованому посуді, у поліетиленових мишках придатні до вживання.

Слід мати на увазі, що радіоактивному забрудненню (зараженню) піддаються лише верхні шари незахищених продуктів. Ні в якому разі не можна знищувати продовольство заражене РР.

Після видалення поверхневого шару або через якійсь час внаслідок природної дезактивації вони стануть придатними до вживання.

Захист населення при хімічному зараженні

Основними способами захисту населення на хімічних небезпечних об'єктах є: - - оповіщення про небезпеку хімічного зараження; укриття у захисних спорудах (сховищах);

- використання індивідуальних засобів захисту (протигазів і засобів захисту шкіри);

 

46
Класифікація надзвичайних ситуацій. (НС)

Надзвичайні ситуації за масштабом наслідків відповідно поділяють на:

- об'єктові,

- місцеві,

- регіональні,

- загальнодержавні.

до загальнодержавного рівня відноситься НС, яка розвивається на території двох та більше областей (Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя) або загрожує транскордонним перенесенням, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси у обсягах, що перевищують власні можливості окремої області (Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя), але не менше одного відсотка обсягу видатків відповідного бюджету;

до регіонального рівня відноситься НС, яка розгортається на території двох та більше адміністративних районів (міст обласного значення), Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя або загрожує перенесенням на територію суміжної області України, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси у обсягах, що перевищують власні можливості окремого району, але не менш одного відсотка обсягу видатків відповідного бюджету;

до місцевого рівня відноситься НС, яка виходить за межі потенційно небезпечного об'єкта, загрожує поширенням самої ситуації або її вторинних наслідків на довкілля, сусідні населені пункти, інженерні споруди, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси у обсягах, що перевищують власні можливості потенційно небезпечного об'єкта, але не менш одного відсотка обсягу видатків відповідного бюджету. До місцевого рівня також належать всі надзвичайні ситуації, які виникають на об'єктах житлово-комунальної сфери та інших, що не входять до затверджених переліків потенційно небезпечних об'єктів;

до об'єктового рівня відносяться всі НС, які не підпадають під зазначені визначення.

За причиною (етіологією) НС бувають:

1. НС техногенного характеру, за яких виділяються: транспортні аварії (катастрофи), пожежі, неспровоковані вибухи чи їх загроза,

аварії з викидом (загрозою викиду) небезпечних хімічних, радіоактивних, біологічних речовин,

раптове руйнування споруд та будівель,

 

 


- аварії на інженерних мережах і спорудах життєзабезпечення, гідродинамічні аварії на греблях, дамбах тощо.

2. НС природного характеру:

небезпечні геологічні, метеорологічні, гідрологічні, морські та прісноводні явища,

деградація ґрунтів чи надр,

природні пожежі,

зміна стану повітряного басейну,

інфекційна захворюваність людей, сільськогосподарських тварин,

масове ураження сільськогосподарських рослин хворобами чи шкідниками,

зміна стану водних ресурсі та біосфери тощо.

3. НС соціально-політичного характеру, пов'язані з протиправними діями терористичного і антиконституційного спрямування:

здійснення або реальна загроза терористичного акту (збройний напад, захоплення і затримання важливих об'єктів, ядерних установок і матеріалів, систем зв'язку та телекомунікації, напад чи замах на екіпаж повітряного або морського судна), викрадення (спроба викрадення) чи знищення суден, захоплення заручників,

встановлення вибухових пристроїв у громадських місцях, викрадення або захоплення зброї, виявлення застарілих боєприпасів тощо.

4. НС воєнного характеру, пов'язані з наслідками застосування зброї масового ураження або звичайних засобів ураження, під час яких виникають вторинні фактори ураження населення внаслідок зруйнування:

- атомних і гідроелектричних станцій,

- складів і сховищ радіоактивних і токсичних речовин та відходів,

- нафтопродуктів,

- вибухівки,

- транспортних та інженерних комунікацій тощо.

За кількістю потерпілих НС розрізняються;

- Малі - потерпілих 25-100 людей, 10-15 з яких потребують госпіталізації;

- Середні - відповідно 101-1000 та 51 -250 людей;

- Великі - відповідно 1000 і більше, більше 250 людей.

 

 


ушкодження скелету - надломи, піднакісничні переломи за типом "зеленої гілки" та ін.

3. Виніс дітей з місця ураження й евакуація їх у медичні установи здійснюється у супроводі родичів (знайомих). Дітей у віці до 5 років з місця ураження доцільно виносити на руках, якщо це дозволяє стан потерпілого, характер і локалізація ураження. З метою якнайшвидшої доставки у профільні спеціалізовані лікувальні установи (відділення) бажано не затримувати потерпілих дітей на першому етапі евакуації.

4. На першому етапі медичної евакуації з метою створення умов для тимчасової госпіталізації з кожних 100 місць повинно бути виділено 20 - 25 місць для потерпілих дітей.

5. Особливо активну роль набувають питання захисту дітей у зонах радіоактивного і хімічного зараження. Крім використання індивідуальних засобів захисту, використовують усі можливості для укриття дітей в колективних засобах захисту, в тому числі від несприятливих атмосферних умов (спека, холод, задимленість).

 

6. В хімічних осередках усі уражені діти, незалежно від тяжкості ураження, мають розглядатися як носилкові. Невідкладна лікарська допомога повинна бути максимально наближена до кордонів зараження. В першу чергу надають допомогу найбільш тяжко пораненим дітям грудного віку та забезпечують їх швидку евакуацію.

7. У значної частини дітей, що захворіли інфекційними захворюваннями, відповідна реакція організму на однакову дозу збудника буде більше виражена, ніж у дорослих. У дітей доволі швидко розвивається судорожний гіпертермічний синдром, порушення діяльності дихальної, серцево-судинної і видільної систем, а також ендотоксичний шок, септичний стан, а також з'являється блювання, дисфункції апарату травлення, порушується багато видів обміну речовин. Ця обставина вимагає швидкого сортування хворих дітей та їх термінової евакуації в спеціальні лікувальні установи.

8. При використанні медикаментозних засобів (антидотів), надання допомоги потерпілим обов'язково враховують рекомендації, що вироблені для педіатричної практики.

9. Слід враховувати психологічний стан потерпілої дитини. Дітям молодшого віку (2-3 роки) властива неконтрольована поведінка, що утруднює організацію їм захисту і надання допомоги.

Отже, організація захисту і допомоги дітям в районах надзвичайних ситуацій є важким ділом. Але, саме від своєчасних і правильних дій рятувальних і медичних бригад залежить життя більшості потерпілих дітей.

Захист населення при радіоактивному забрудненні

Основними способами захисту населення при радіоактивному забрудненні (зараженні) є:

 

Іванківський райони.

Керівництво евакуацією здійснювалось оперативною групою. ЗЕП не розгортався.

Оповіщення про евакуацію проводилось обходом квартир. Автобуси підганяли до під'їздів будівель. Облік евакуйованих проводився у путі.

Для евакуації людей та тварин було залучено більш як 1400 автобусів, 4000 грузовиків, 2 евакопоїзди, 1700 особистих автомобілів.

А на початку травня 1986р. із м. Києва і прилеглих до ЗО км зони місць було відправлено 24 пасажирських поїздів, які вивезли на відпочинок 370 тис. дітей. Евакуація із сільських місць проводилась за виробничим принципом.

Особливості організації захисту дітей

На жаль, при аваріях, катастрофах і стихійних лихах значну кількість потерпілих становлять діти. Так, при хімічний катастрофі у Арзамасі (1988р.) і залізничній катастрофі у Башкирії (1989р.),вони склали відповідно 13,7 і 24,7% (Б.А, Сочілов, 1990р.).

При організації захисту і допомоги потерпілим дітям мають бути враховані наступні фактори:

1.В екстремальній ситуації у дітей виключається такий вид медичної допомоги, як самодопомога, і, в більшості випадків, взаємодопомога. Тому рятівники, медичні працівники мають надавати допомогу передусім дітям. За однакового ступеня ураження діти мають перевагу перед дорослими в наданні допомоги як в осередку ураження, так і на етапах медичної евакуації.

2. Ураження у дітей пов'язані з анатомічно-фізіологічними особливостями дитячого організму. До них передусім слід віднести:

- генералізовану реакцію нервової системи на різні види стресу - больовий, температурний (переохолодження, перегрів організму), опіковий та ін. Навіть при порівняно невеликому стресовому впливі у дитини швидко змінюється діяльність серцево-судинної системи, дихання, а при більш значному - виникає судорожний синдром;

- чутливість дітей, особливо молодшого шкільного віку, до втрати крові навіть у невеликих кількостях. Так, у новонародженої дитини втрата 50 мл крові рівнозначна втраті дорослим 600 - 1000 мл крові. При цьому слід пам'ятати, що у дітей більш широкі артерії і співвідношення їх до просвіту вен у два рази більше, ніж у дорослих. Досить непостійний артеріальний тиск сприяє більш швидкому розвитку шокових станів;

- схильність слизових оболонок верхніх дихальних шляхів до набряку, напружена праця нирок, що підвищує небезпеку розвитку набряку легень, гипергідрадації або обезводнювання організму;

- високу еластичність кісткової системи, що знижує частоту перелому кісток у дітей і разом з тим обумовлює типові для дитячого віку

 

 

44
Загальні ознаки віднесення НС до відповідного рівня за

критерієм розміру заподіяних (очікуваних) втрат та

економічних збитків

  Порогове значення для рівня надзвичайної ситуації
Одиниця Критерії виміру об'ектового місцевого Р-н регіонального (облмгруп обл,) загальнодержавного
1. Питома (%) відсоток        
вага загальн.        
зруйнованих обсягу осн. до 10 від 10 до 1 5 від 15 од 25 понад 25
ОСНОВНИХ фондів        
фондів об'єкту.        
  відсоток від        
Економічні річного   до 1% до 1% понад 1%
збитки бюджету        
3. Кількість          
постраждали          
х (постійно осіб до 20 від 20 до від 50 до 300 понад 300
тимчасово          
непрацездат          
них)          
4. Кількість          
людей* що осіб   1-2 від 3 до 5 понад 5
загинули          
5. Істотне          
погіршення          
умов проживання осіб до 100 від 100 до 300 від 300 до 3000 понад 3000
на тривалий          
час.          

Із положення про класифікацію НС Зтв. Пост. Каб. Мін. України №1099 від 15.06.1998 р.


Основні уражаючі фактори та види ураження людей в




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-06-04; Просмотров: 547; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.113 сек.