Пакетом

Індивідуальний протихімічний пакет - ІПП-8 (ІПП-9,ІПП-10) вживається для часткової санітарної обробки відкритих ділянок шкіри і одягу, що до них прилягає, при попаданні на них краплиннорідких ОР, СДОР, РР, бактеріальних аерозолів.

У зв'язку з швидким проникненням ОР, особливо ФОР, крізь непошкоджену шкіру, ефективність знезараженні (дегазації) залежить від строків початку санітарної обробки. Найвищий ефект досягається у випадках, коли часткова санітарна обробка здійснюється не пізніше 5 хвилин після дії ОР на незахищену шкіру.

До комплекту входять:

- флакон з дегазуючим розчином;

- чотири ватно-марлеві тампони.

Посуд і тампони запаяні в герметичну оболонку з поліетилену. При виявленні крапель отруйної рідини на шкірі або засобах захисту необхідно:

- негайно розкрити пакет і вийняти флакон і тампон;

- сухим тампоном щипковим рухом видаляють ОР із шкіри;

- щедро змочити дегазуючим розчином по черзі інші тампони й протерти відкриті ділянки шкіри (шию, руки) та зовнішню поверхню протигазу;

- щедро зволожити ще один тампон і змочити одяг до шкіри в місцях

попадання крапель отруйної речовини;

- при обробці обличчя стежити, щоб дегазуюча рідина не потрапила в очі.

Пакет перев'язувальний індивідуальний

Пакет перев'язувальний індивідуальний призначений для надання само - і взаємодопомоги при пораненнях і опіках на місці ураження. Вміст пакету стерильний. Він складається з бинта, двох ватно-марлевих подушечок, шпильки і чохла. Одна з подушечок закріплена на бинті нерухомо, друга легко переміщується.

В разі потреби пакет відкривають, обережно виймають бинт з подушечками, не торкаючись руками їх внутрішньої поверхні. Лівою рукою утримують нерухому подушечку, а правою голівку бинта та рухому подушечку. Не торкаючись подушечками сторонніх речей, накладають їх на рану. При наскрізних пораненнях рухому подушечку переміщують по бинту так, щоб закрити вхідний і вихідний отвори рани.

В разі сліпого поранення подушечки накладають одна на одну. Подушечки прибинтовують, кінець бинта закріпляють шпилькою.

34
Біологічний захист передбачає:

- своєчасне використання колективних та індивідуальних засобів захисту;

- запровадження режимів карантину та обсервації;

- знезаражування осередку ураження;

- необхідне знезаражування людей, тварин тощо;

- своєчасну локалізацію зони біологічного ураження;

- проведення екстреної та специфічної профілактики;

- додержання протиепідемічного режиму підприємствами, установами та

організаціями незалежно від форм власності і господарювання та

населенням.

8. Радіаційний і хімічний захист

Радіаційний і хімічний захист включає заходи щодо виявлення та оцінки радіаційної і хімічної обстановки, організацію та здійснення дозиметричного і хімічного контролю, розроблення типових режимів радіаційного захисту, забезпечення засобами індивідуального та колективного захисту, організацію та проведення спеціальної обробки.

Виконання вимог радіаційного і хімічного захисту забезпечується шляхом:

- завчасного накопичення і підтримки в готовності засобів індивідуального

захисту і приладів дозиметричного і хімічного контролю, обсяги і місця

зберігання яких визначаються відповідно до встановлених зон небезпеки,

забезпечення зазначеними засобами насамперед особового складу

формувань, які беруть участь у проведенні аварійно-рятувальних та інших

невідкладних робіт в осередках ураження, а також персоналу радіаційно- і

хімічнонебезпечних об'єктів господарювання і населення, яке проживає в

зонах небезпечного зараження та навколо них;

- своєчасного впровадження засобів, способів і методів виявлення та оцінки

масштабів і наслідків аварій на радіаційно та хімічно небезпечних об'єктах

господарювання;

- створення уніфікованих засобів захисту, приладів і комплектів

дозиметричного та хімічного контролю;

- надання населенню можливостей придбавати в установленому порядку в

особисте користування засобів індивідуального захисту і дозиметрів;

- завчасного пристосування об'єктів побутового обслуговування і

транспортних підприємств для проведення санітарної обробки людей та

спеціальної обробки одягу, майна і транспорту;

- розроблення загальних критеріїв, методів та методик спостережень щодо

оцінки радіаційної і хімічної обстановки;

- завчасного створення та використання засобів колективного захисту

населення від радіаційної та хімічної небезпеки;

- пристосування наявних засобів колективного захисту від інших видів

загрози для захисту від радіаційної та хімічної небезпеки.

Основними способами захисту населення у НС є:

- Використання засобів індивідуального захисту.

- Укриття населення у захисних спорудах.

- Розосередження і евакуація.

- Проведення заходів спеціально! обробки (знезараження).

Більш надійний спосіб захисту людей - це використання захисних споруд. Однак найбільш надійний захист буде, коли сполучити усі вищезазначені засоби.

Класифікація засобів захисту населення

Всі засоби захисту людей поділяються на колективні та індивідуальні. КОЛЕКТИВНІ ЗАСОБИ ЗАХИСТУ

Колективні — це захисні споруди та об'єкти для групового захисту людей. Укриття в захисних спорудах - це один з основних способів захисту населення, він забезпечує найбільш повний й надійний захист від дії уражаючих факторів.

Захисні споруди це:

- герметизовані сховища;

- протирадіаційні укриття (ПРУ);

- укриття найпростішого типу.

Укриття населення у захисних спорудах - найбільш надійний спосіб захисту.

Його сутність міститься в своєчасному схованні людей у спеціальних інженерних спорудах, які забезпечують захист їх від діяння уражаючих факторів. Захисні споруди ЦО класифікуються: - за призначенням;

- за захисними властивостями;

- за терміном будування;

- за розташуванням;

- за місткістю.

За призначенням захисні споруди поділяють на споруди для захисту населення, робітників та службовців і споруди для розміщення органів управління (КП, ПУ), вузлів зв'язку та ін.

За захисними властивостями- на сховища і протирадіаційні укриття (ПРУ).

Сховище- інженерна споруда, яка забезпечує комплексний захист від усіх уражаючих факторів ядерного вибуху, звичайної зброї, отруйних речовин, бактеріальних засобів, високих температур, обвалів і уламків зруйнованих будинків і споруд. Сховище є найбільш надійний захист, воно обладнане устаткуванням, яке дозволяє створити необхідні умови для тривалого перебування людей.

ПРУ призначено для захисту людей від радіації, світлового випромінювання і зменшує діяння повітряної ударної хвилі.

20
Призначення і вміст аптечки "Швидка допомога"

ІНСТРУКЦІЯ До застосування вкладень у аптечку багатоцільову індивідуальну «Швидка допомога»

1. Пов'язка лицева. Застосовується як захисна маска для захисту верхніх
дихальних шляхів в очагу інфекційних захворювань від мікробів, в районі
радіоактивного забруднення від пилу та аерозолів, в зоні хімічного ураження
(після пропитування відповідним розчином).

2. Натрію гідрокарбонат (сода харчова). Перед входженням до району з
парами азотної кислоти або хлору розчинити соду з пакета у склянці (спеціально
вкладеному поліетіленовому пакеті) води, змочити лицеву пов'язку і закрити нею
ніс і рота. Якщо необхідно, промити цим розчином очі, прополоскати ніс і рота,
застосовується також при кон'юнктивітах, стоматитах, ларингітах і нежиті.

3. Борна кислота. У випадку розливу аміаку або лугів 2% розчином (вміст
пакету на склянку води) змочити лицеву пов'язку і закрити нею ніс і рота.
Застосовують також в якості протимікробного засоба для промивання ран, гнійних
порожних (2-4% розчин) і полоскання ротової порожнини.

4. Розчин йоду спиртовий 5%. Застосовують як антисептичний засіб для
обробки ран, а також для екстреного приготування радіопротектора при
радіоактивному зараженні району радіоактивним йодом (3-5 крапель на склянку
води, дітям до 2х років 1-2 краплі).

5. Баралгін (седалгін, анальгін). Знеболюючий жарознижувальний
препарат, який застосовується при головному, м'язовому, травматичному болі
різноманітного походження.

6. Ентеросорбент- СКН, «білосорб» або глина біла. Застосовується при
харчових отруєннях. Здатний адсорбувати отрути і токсини до потрапляння їх у
кров. Вміст пакета висипати до рота та запити негазованою водою.

7. Доксициклін (левоміцетин, тетрациклін). Антибіотик з широким
спектром антимікробної дії. Застосовують при захворюваннях на тиф, паротиф,
дизентерию, при гнійній інфекції, туляремії та інших бактеріальних інфекціях.

8. Подушечка медицинська стерильна та бинт. Застосовують для
накладення на рани та пошкоджені ділянки тіла.

9. Лейкопластир бактерицидний. Застосовують для захисту саден, порізів
та інших уражень шкіри.

10. Пакет поліетіленовий з засувкою. Використовують як ємність для
приготування розчинів.

11. Інструкція «Поки швидка ще». Інформує про прийоми надання
екстреної медичної допомоги при найпоширеніших захворюваннях, травмах,
нещасних випадках, отруєннях.

12. Перелік вкладень.

Дата добавления: 2015-06-04