У той самий день пам'ять преподобного отця нашого Йоана, нареченого Варсонофієм

Пам'ять преподобного отця нашого Касіяна Римлянина

Місяця лютого в 29-ий день

Він був із Риму, батьків славних і світлих спн. Від початку життя свого велику мав ревність до любомудрости і Божественних книг. Належною бо своєю старанністю і природною розуму гостротою пройшов спершу еллінське всіляке вчення про філософію й астрономію. Тоді Божественного Писання таїнства, уважно досліджуючи, пізнав накінець і був премудрий дуже, багатьох у розумі перевищуючи. До того ж і життя своє прикрашав дівством, чистотою, добрими звичаями і всілякими добрими ділами. Покинувши ж батьківщину свою, прийшов у Царгород до святого Йоана Золотоустого і, від нього більшої любомудрости і чеснот повчившися, пішов у скит, і в одному з тамтешніх монастирів одягнувся в чернечий образ, віддав себе в послушництво, і в монастирських трудах звикав до суворого в чернечих подвигах і пощеннях життя. Від великого послушництва до крайньої думки прийшов, віддалився в пустельне місце на безмовність і перебував у відлюдництві часу немало, навчаючись у передрозумінні спокус і виснажуючи себе всілякими трудами. Тоді від святих, отців велику собі користь зібрати захотів, вийшов з пустельної безмовности і пройшов усі монастирі, що в Єгипті, і Тиваїді, і горі Нитрійській, в Азії ж, і Понті, і Кападокії. І зібравши звідти багатьох великих отців святих житія й образи постницького перебування і навчання чернечого досконалого, створив монастирі два у Масилії — чоловічий і жіночий. І написав повчальних слів книги, сповнені всілякої пильности, і премудрости, і користи, що кожен, хто читає з розумінням і старанністю, велику користь душі своїй знайде і пізнає, яким був життям і розумом книг тих автор. Ще ж і проти Несторія писав Касіян преподобний, про втілення Божого Слова від Пречистої Діви Богородиці, яку православно прославляючи, угодив Тому, Хто народився від неї досконало. Так дивний цей муж, проживши літ досить і велику ченцям користь у писаннях своїх залишивши, до вічної перейшов обителі.

Йоан преподобний родом був палестинцем. Охрестився він у вісімнадцять років і прийняв на себе чернечий образ, і постницького навчився життя. Тоді за великі свої чесноти поставлений був архиєпископом у Дамаску, пробув трохи часу в архиєрейському чині і, роздивившися, що загубив монашого життя користь, покинув єпископію, і, утаївшися від усіх, пішов звідти і прийшов в Олександрію, перейменувавши себе Варсонофієм, щоб ніхто не довідався і не впізнав його. З Олександрії ж — у Нитрійську гору пішов, як один із сиріт убогих, і поклонився ігуменові, просячи, щоб прийняв його на служіння старцям. Той же, прийнявши, дав йому чернечий одяг. І служив він братам щодня, а вночі без сну на молитві перебував. Після утрені ж, беручи зі всіх келій горшки і горнята, ішов до ріки і, набравши води, приносив і ставив посуд при келії кожного старця. Був же там один монах, неповносправний розумом, він багато пакостей чинив святому, дошкульними прізвиськами називаючи його і помиями обливаючи. Ще ж, з намови диявола, зробив дірку в стіні келії його і випускав "водний вихід" на рогіжку його, і смерділа вона завше. Про те довідавшися, ігумен прикликав того брата і хотів покарати його. Варсонофій же впав у ноги ігуменові, сльозами їх омиваючи, провину на себе покладаючи й кажучи: "Я перечу братові і на гнів його побуджую, пробач-бо йому. Господа ради". І так врятував брата того від кари. Після того впізнав його преподобний Теодор Нитрійський — і, покинувши гору, втік до Єгипту, і там прийняв дар ясновидіння, що й думки людей знав. Звільнив Церкву від єретиків і, багато душекорисних книг написавши, упокоївся з миром в Господі нашому Ісусі Христі. Йому ж з Отцем і Святим Духом честь і слава навіки. Амінь.

Ісусові, єдиному премудрому Богу,

Малоумний воздаю за всіх славу повну.

Дав мені тицю історій спасенних

Написати другу книгу шани слуг божественних.

КІНЕЦЬ ШОСТОЇ КНИГИ

Дата добавления: 2015-06-04