Роль та значення договорів про виконання науково-дослідних, дослідно-конструкторських і технологічних робіт 2 страница

Якщо виявиться, що неможливо досягти передбаченого договором результату через об'єктивні обставини, виконавець зобов'язаний негайно повідомити замовника про це і про недоцільність подальшого продовження роботи (ст. 916 ЦК України). Із змісту цієї статті випливає, що виконавець має припинити роботи до одержання від замовника відповідних вказівок. Тому в договорі бажано зазначати конкретний строк, необхідний для відповіді.

Законодавець у таких випадках має виходити з того, що виконавець, розв'язуючи поставлене перед ним науково-технічне завдання, повинен на повну силу використати свій творчий потенціал, наукову кваліфікацію та інші ділові якості, необхідні для успішного виконання договору. Виконавець зобов'язаний виконати взяті на себе обов'язки сумлінно, якісно і в обумовлений строк. Водночас він не може гарантувати одержання очікуваного результату. За таких умов договір вважається виконаним і тоді, коли буде теоретично чи експериментальне доведено неможливість одержання передбаченого договором результату, тобто коли буде одержано негативний результат.

Права виконавця. Виконавець передусім має право вимагати від замовника прийняти виконану роботу та оплатити її вартість (ст. 911 ЦК України). У договорах на виконання науково-дослідних робіт виконавець має право залучати до виконання третіх осіб тільки з дозволу замовника. Якщо в договорі це право не застережено, то виконавець зобов'язаний виконати роботи особисто. У договорах на виконання дослідно-конструкторських і технологічних робіт навпаки, виконавець має право залучати до виконання договору третіх осіб, але за умови, що в договорі це право йому не заборонено. Але якщо до виконання робіт залучаються треті особи, то за недоліки в роботі перед замовником несе відповідальність сам виконавець.

За загальним правилом, одержані у процесі виконання договору результати належать замовникові, в чому б ці результати не полягали (маються на увазі такі, що можуть бути визнані об'єктами права інтелектуальної власності). Але якщо договір не містить прямої заборони, то виконавець може використати результати для своїх потреб. Договір може також передбачати право виконавця реалізувати одержані результати третім особам (ст. 915 ЦК України).

Договори про виконання науково-дослідних... робіт

Права та обов'язки замовника. Стаття 917 ЦК України визначає основні обов'язки замовника. Передусім замовник повинен забезпечити виконавця роботи необхідною дійсною і повною інформацією. В першу чергу, це має бути вихідна інформація, якою замовник повинен забезпечити виконавця ще до початку роботи. Вона може стосуватися характеру виконуваних робіт, обсягу, умов використання тощо. Але обов'язок замовника постачати виконавця необхідною інформацією на цьому не припиняється. Він зобов'язаний постачати виконавця робіт протягом усього часу виконання роботи. Це може бути будь-яка інформація, яка стала відома замовникові і яка має значення чи може вплинути на роботу виконавця. Кажуть, що той, хто володіє інформацією, той володіє ситуацією. Отже, від поінформованості виконавця багато в чому залежить результат роботи. Тому в договорі на виконання науково-технічних робіт має бути чітко визначено обсяг, характер, строки і форми інформації, яку має надавати замовник. При цьому інформація має бути достовірною і достатньо повною для виконання роботи. За достовірність інформації відповідає замовник.

Іншим важливим обов'язком замовника є підготовка технічного завдання, яке він має передати виконавцеві в обумовлений договором строк. Водночас із виконавцем має бути погоджена програма (техніко-економічні показники), якій має відповідати очікуваний результат роботи. Якщо йдеться про виконання науково-дослідних робіт, то у завданні чітко визначається їх тематика.

Технічне завдання, як правило, розробляється і підписується ще до укладення договору, воно має містити визначення основних параметрів очікуваних результатів. Погоджене з виконавцем роботи технічне завдання стає невід'ємною частиною договору на виконання роботи. Підготовка технічного завдання може бути покладена і на виконавця. У такому разі його розглядає і схвалює замовник.

Безумовним обов'язком замовника є оплата роботи. Уже відзначалося, що оплата проводиться за обумовленою в договорі ціною.

Замовник зобов'язаний прийняти виконану роботу і оплати Ті вартість. Здача і прийняття роботи проводяться за спеціально виробленою і погодженою сторонами процедурою. Виконавець повідомляє замовника про виконані окремі етапи чи повністю роботу і подає йому акт здачі-приймання з доданням до нього інших передбачених договором додатків, зокрема звіту про виконану роботу, комплекту наукової, технічної, конструкторської, технологічної та іншої документації, протоколу комісії з прийняття дослідних зразків нових виробів (нової техніки) і т.ін.

Для прийняття виконаної роботи замовик формує спеціальну комісію або уповноважує на це спеціально виділеного фахівця. Після прийняття виконаної роботи замовник розглядає подані йому звітні документи і за результатами розгляду цих документів підписує акт здачі-приймання або відхиляє його. У разі відмови прийняти закінчену роботу замовник повинен аргументовано мотивувати свою відмову. Сторони складають двосторонній акт з переліком недоліків, що підлягають усуненню, з визначенням конкретного строку.

Якщо виконана робота підлягає спеціальним випробуванням, то для цього також створюється спеціальна комісія, яка їх проводить. Випробовують дослідні зразки нових виробів, нової техніки, нові технології та інші виробничі засоби.

Якщо замовник з тих чи інших причин ухиляється від прийняття виконаної роботи без достатніх для цього підстав, настають наслідки, передбачені ст. 872 ЦК України. У такому разі виконавець письмово повідомляє замовника про

необхідність прийняти роботу і через місяць після цього попередження має право продати результат виконаної роботи будь-якій третій особі, а одержаний виторг, за вирахуванням усіх належних виконавцеві платежів, внести на депозит нотаріальної контори на ім'я замовника. Крім того, виконавець має право замість продажу зазначеного результату скористатися правом на його утримання або стягнути із замовника завдані збитки.

Прийняття виконаної роботи має завершитися її оплатою, яку здійснює замовник. Оплата роботи проводиться відповідно до погодженого кошторису плюс схвалені замовником інші непередбачені договором витрати. В оплату входять встановлені сторонами надбавки (знижки) за дострокове виконання робіт поліпшення техніко-економічних показників, проведення виконавцем варіантних дослідів та інші передбачені у договорі умови.

Як уже відзначалося, особливістю договорів про виконання науково-дослідних робіт є те, що ризик випадкової неможливості виконання несе замовник, а це значить, що він зобов'язаний оплатити й ті роботи, виконання яких не дало очікуваного результату, але за умови, що неможливість виконання настала не з вини виконавця, а за обставин, які від нього не залежали.

У договорах про виконання дослідно-конструкторських та технологічних робіт у разі настання випадкової неможливості виконати зазначені роботи оплаті підлягають лише витрати виконавця.

Права замовника. Замовник передусім має право вимагати передання йому виконаної роботи. Він також має право вимагати усунення недоліків роботи, які були допущені з вини виконавця. Якщо в договорі було передбачено визнання за замовником права інтелектуальної власності на результати виконаної роботи, якщо ці результати можуть стати її об'єктами, то замовник має право на них. Інакше кажучи, замовник має право вимагати виконання усіх обов'язків, які договором покладені на виконавця.

Сторони можуть визначати у договорі будь-які інші права та обов'язки, аби вони не суперечили чинному законодавству. Так, у договорі можуть бути розподілені обов'язки сторін із забезпечення виконання необхідними матеріалами, устаткуванням, зразками тощо. Замовник може взяти на себе обов'язок будь-яким чином сприяти успішному виконанню договору, надавати додаткову інформацію, що стала відома замовникові після укладення договору тощо. У свою чергу виконавець може бути зобов'язаний надавати допомогу у впровадженні зразків нових виробів у виробництво, освоєнні нових технологій і матеріалів, нової техніки, надавати необхідне обслуговування під час використання зазначених об'єктів і т.ін.

Важливим питанням, яке потребує чіткого визначення у договорі, є правовий статус одержаного у процесі виконання договору результату, особливо коли таким результатом можуть стати об'єкти права інтелектуальної власності.

Слід мати на увазі, що коли об'єкт інтелектуальної власності створює особа, яка перебуває у трудових відносинах з роботодавцем, питання розв'язується відповідно до законодавства про інтелектуальну власність. Договори, які ми розглядаємо, породжують не трудові, а цивільно-правові відносини, тому загальні правила законодавства про інтелектуальну власність до них застосовуватися не можуть. Отже, питання про те, кому належить право на об'єкт інтелектуальної власності, створений у процесі виконання договору на науково-технічні роботи, залишається відкритим. Немає прямої відповіді на нього і у ЦК України.

Договори про виконання науково-дослідних... робіт

Проблема досить складна, оскільки має місце колізія між інтересами сторін. Виконавець має право претендувати на результати, оскільки він є творцем цих результатів. У замовника також є підстави для визнання за ним права на ці самі результати, оскільки вони створені за його завданням і на його кошти. Тому найкращий вихід із цієї ситуації — взаємний розподіл прав та обов'язків з використання і розпорядження зазначеними результатами.

Відповідно до цієї ж ст. 915 ЦК України замовник має право використовувати передані йому результати робіт у межах і на умовах, передбачених договором. Виконавець також має право використовувати ці результати для себе. Зазначена стаття не розкриває, що означає "для себе". Більше того, у договорі може передбачатися право виконавця реалізовувати ці результати третім особам. Проте в усіх цих випадках не йдеться про результати робіт — об'єкти права інтелектуальної власності.

Беручи до уваги наведене, найкраще було б у договорі передбачати правовий статус результатів робіт, які можуть бути визнані об'єктами права інтелектуальної власності, виходячи із збалансованих інтересів сторін договору.

Одним із важливих обов'язків сторін при використанні будь-яких результатів виконаних робіт є збереження їх конфіденційності. Так, відповідно до ст. 914 ЦК України сторони зобов'язані забезпечити конфіденційність відомостей щодо предмета договору, ходу його виконання та змісту одержаних результатів. Обсяг відомостей, що визнаються конфіденційними, визначається у договорі. У цьому ж договорі можуть бути передбачені й інші умови конфіденційності про договір.

Відповідальність виконавця за порушення договору. Стаття 919 ЦК України встановлює відповідальність виконавця, оскільки замовник несе відповідальність за порушення договору за загальними правилами. Виконавець відповідає перед замовником за невиконання та неналежне виконання договору про науково-технічні роботи, якщо не доведе, що порушення договору сталося не з його вини.

З цієї норми випливає два важливі висновки. По-перше, виконавець несе відповідальність за порушення умов договору тільки за наявності в цьому його вини.

По-друге, відповідальність виконавця за обсягом обмежена, якщо інше не передбачено договором, оскільки він зобов'язаний відшкодувати замовникові лише реальну шкоду, а не втрачену вигоду. Реальна шкода визначається вартістю робіт, у яких виявлено недоліки. Більше того, у договорі може бути передбачено, що реальна шкода підлягає відшкодуванню лише в межах загальної вартості робіт за договором. Упущена вигода підлягає відшкодуванню лише у випадках, встановлених Законом (ст. 919 ЦК України).

Глава 51. ДОГОВІР ПРО ВИКОНАННЯ ПРОЕКТНИХ І ПОШУКОВИХ РОБІТ

Юридична природа договору про виконання проектних і пошукових робіт до цього часу викликає дискусії і не безпідставно. Справа в тому, що проектні і пошукові роботи виконуються на замовлення заінтересованих осіб і замовникові мають бути передані готові результати робіт, проте не уречевлені у будь-якому матеріальному об'єкті. Цим зазначений договір дуже схожий на підрядні договори. Крім того, у ЦК України норми про цей договір входять до глави "Підряд" і становлять його § 4, який називається "Підряд на проектні і пошукові роботи" (статті 906—910). Так само і в ЦК Російської Федерації, в якому § 5 "Підряд на виконання проектних і пошукових робіт" є однією з частин глави 37 "Підряд". Оскільки ЦК Російської Федерації вже прийнято, то можна припустити, що розробники ЦК України не просто запозичили структуру цієї глави, а й додержуються тієї самої концепції.

Проте не можна так беззастережно договір про виконання проектних і пошукових робіт віднести до типу підрядних. Деякі дослідники зазначають, що у процесі виконання проектних і пошукових робіт можуть мати місце певні елементи творчості, але у принципі їх може виконувати будь-який фахівець відповідної кваліфікації1.

З таким трактуванням характеру зазначених робіт важко погодитися. Якщо йдеться про невеликі за обсягом і прості за складністю роботи, то з таким висновком можна й погодитися. Але ж коли йдеться про складні і великі споруди, зокрема будівництво атомної електростанції, то навряд чи можна у такому випадку обійтися звичайними спеціалістами і без творчого підходу. І в пошукових, і в проектних роботах такого роду необхідний саме творчий підхід. Виконання такого роду пошукових і проектних робіт потребує досить енергійних творчих пошуків, в іншому разі зазначені роботи будуть виконані на низькому науково-технічному рівні і навряд чи відповідатимуть вимогам безпеки тощо.

Тому видається, що при виконанні пошукових і проектних робіт ознака творчості не просто можлива, а й необхідна, без неї не може бути належного результату цих робіт. З огляду на цю обставину договори про виконання пошукових і проектних робіт мали б бути віднесені до договорів про виконання творчих робіт.

Ще одним доводом на користь зазначеного висновку є те, що результати пошукових і проектних робіт не можуть бути уречевлені у будь-якому матеріальному об'єкті. Цим подібні роботи істотно відрізняються від звичайних підрядних робіт, чим відрізняються і самі договори.

Гражданское право: Учебник. — М., 1997.— Ч. 2. — С. 353.

Договір про виконання проектних і пошукових робіт

Звертає на себе увагу ще одна обставина. У ЦК України, ЦК Російської Федерації, підручниках договори, про які йдеться, прийнято називати договорами про "проектні та пошукові роботи". Зазначені роботи в цілому завжди передують будівництву. Але майже будь-якому більш-менш значному будівництву завжди передують пошукові роботи, а вже потім проводяться проектні роботи. Тому варто було б ці договори так і називати — договори про "пошуково-проектні роботи", а не "проектно-пошукові роботи". Запропонована назва більше відповідає їх суті, вже не кажучи про те, що це взагалі два окремі види робіт, отже договорів.

Значення договорів про виконання пошукових і проектних робіт важко переоцінити. При розгорнутому будівництві вони необхідні і від їхньої якості залежить якість будівництва того чи іншого об'єкта. Останнім часом є випадки, коли капітально збудовані будівлі падають чи обвалюються саме тому, що необхідні пошукові та проектні роботи було проведено якраз без того творчого елемента, на низькому науково-технічному рівні. Іх мають виконувати не тільки спеціалізовані організації, а й фахівці високої творчої кваліфікації.

Зазначений договір і договір будівельного підряду тісно пов'язані з капітальним будівництвом. Будь-яке капітальне будівництво не можливе без попередніх пошукових і проектних робіт. Договір будівельного підряду може укладатися як за наявності технічної документації, затвердженої у встановленому порядку, так і без неї. У тому разі, якщо такої технічної документації немає, сторони домовляються, хто з них має забезпечити будівництво необхідною технічною документацією. Замовник і підрядник не завжди можуть власними силами розробити таку документацію. Підготовчі роботи до розробки технічної документації, тобто пошукові роботи, як і самі проектні роботи, потребують спеціальних знань, їх можуть виконати лише спеціалізовані організації. І не просто спеціалізовані, а часто організації, які мають спеціальну ліцензію на право здійснювати такого роду роботи. Потрібен вищий рівень кваліфікації, якщо замовник не бажає припуститися фатальної помилки.

Закон України "Про підприємництво" від 7 лютого 1991 р.1 (із змінами та доповненнями) передбачає ряд пошукових і пошуково-проектних робіт, які можуть здійснюватися лише на підставі виданих у встановленому порядку ліцензій2.

Як уже зазначалося, пошукові та проектні роботи за своїм характером — це різні види робіт, і вони часто оформляються окремими договорами. Пошукові роботи, як правило, передують проектним роботам. Але пошукові роботи не є обов'язковими в усіх випадках будівництва. Будівництво деяких нескладних об'єктів часто проводиться без попередніх пошукових робіт. У разі здійснення складного будівництва його проектування просто неможливе без попередніх пошукових робіт. Тому зазначені види робіт часто оформляються окремо на виконання пошукових робіт і окремо на виконання проектних робіт. Проте здебільшого ці роботи оформляють одним договором.

Стаття 906 ЦК України дає таке визначення договору на проведення проектних і пошукових робіт: "За договором підряду на проведення проектних і

1 Відомості Верховної Ради УРСР. - 1991. - № 14. - Ст. 168.

2 Закони України. - К., 1996. - Т. 1. - С. 193.

пошукових робіт підрядчик зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язаний прийняти та оплатити їх".

З наведеного визначення випливає, що договори про виконання пошукових і проектних робіт є договорами підрядного типу, отже на них поширюються правила про підрядні договори.

Зазначені договірні відносини регулювалися спеціальними нормативними актами колишнього СРСР. Нині в Україні договори про виконання пошукових і проектних робіт регулюються відомчими нормативними актами. Певною мірою ці договірні відносини регулюються також законами України "Про інвестиційну діяльність" від 18 вересня 1991 р.1, "Про основи містобудування" від 16 листопада 1992 р.2 та "Про іноземні інвестиції" від 19 березня 1996 р.3

Предметом договору про виконання пошукових і проектних робіт є виконання обумовлених договором робіт. Пошукові та проектні роботи мають виконуватися на основі технічного завдання на пошукові роботи та проектування, а також інших вихідних даних, необхідних для складання проектної та іншої технічної документації. Таке завдання може підготувати також за дорученням замовника сам підрядчик. У такому разі завдання стає обов'язковим для сторін з моменту його затвердження замовником.

Технічне завдання на виконання пошукових чи проектних робіт — документ досить складний, великий за обсягом, тому його мають розробляти тільки фахівці. Наприклад, необхідно здійснити пошукові роботи на прокладання лінії метро в бік житлового масиву Троєщина. На виконання цієї роботи необхідно скласти технічне завдання, розробка якого також вимагає значного обсягу робіт. Треба визначити трасу майбутнього пролягання лінії метро, а вже потім розпочинати пошукові роботи.

Пошукові роботи — це розвідка майбутнього місця забудови, дослідження його грунтів, майбутньої траси дороги, трубопроводів, ліній комунікацій тощо. Пошукові роботи мають на меті виявити місце, яке найбільш підходить для спорудження будівлі чи прокладання дороги, лінії електропередачі тощо.

При будівництві складних, великих за обсягом споруд пошукові роботи необхідні. Вони мають забезпечити вихідні дані для проектантів і становлять початкову стадію проектування. Пошукові роботи проводяться з метою техніко-економічного обгрунтування вибору району і конкретного місця будівництва, комплексного вивчення природних умов району, можливості використання місцевих будівельних матеріалів, джерел водопостачання, транспортного сполучення, прокладання комунікацій тощо. Іншими словами, завданням пошукових робіт є підготовка необхідних даних для розробки техніко-економічного обгрунтування будівництва і наступного складання технічної документації.

Другий етап підготовчих до будівництва робіт — проектування, яке має завершитися комплексом технічної документації. Вона складається з техніко-економічного обгрунтування, креслень, схем, пояснювальної записки до них, специфікації тощо, які визначають обсяг і зміст робіт.

1 Відомості Верховної Ради УРСР. - 1991. - № 47. - Ст. 646; 1992. - № 10. - Ст. 138.

2 Відомості Верховної Ради України. - 1992. - № 52. - Ст. 683.

3 Там само. - 1996. - № 199. - Ст. 80.

Договір про виконання проектних і пошукових робіт

За загальним правилом, проектування об'єкта будівництва може здійснюватися за одну або дві стадії. Одна стадія проектування складається лише з робочого проекту і зведеного кошторису, її застосовують для нескладного будівництва або будівництва за серійним проектом. Для складнішого будівництва спочатку розробляється технічний проект зі зведеним кошторисом, а вже потім на його основі — робочий проект (робоча документація) з конкретним кошторисом.

Як уже зазначалося, виконання пошукових і проектних робіт, зокрема для складного будівництва має творчий характер, що відображено у змісті зазначених договорів. Хоч ці договори і належать до типу підрядних, у них є елементи творчого характеру, які певною мірою обумовлює зміст прав та обов'язків за цим договором.

Своєчасне та якісне виконання пошукових і проектних робіт — основний обов'язок виконавця робіт. Стаття 907 ЦК України передбачає, що робота має бути виконана відповідно до вихідних даних на пошук і проектування та умов договору. Будь-які відхилення як від технічного завдання, так і вимог самого договору мають обов'язково узгоджуватися із замовником. При виконанні проектування виконавець повинен також додержуватися будівельних норм і правил, встановлених технічних вимог та інших обов'язкових нормативів.

Не менш важливим обов'язком виконавця робіт є його обов'язок погоджувати вже готову проектно-кошторисну документацію із замовником, а в разі потреби — разом із замовником з компетентними державними органами та органами місцевого самоврядування. З огляду на це положення виконавець зобов'язаний передати замовникові для погодження весь комплект технічної документації, дати необхідні пояснення, обгрунтувати доцільність запропонованих проектних рішень, вибору конкретних будівельних матеріалів, місця будівництва, прокладання траси тощо. Замовник перевіряє відповідність технічної документації нормативно-технічним вимогам і своєму технічному завданню і, якщо не виявиться розбіжностей, погоджує технічну документацію.

У договорі бажано обумовити строк, протягом якого замовник зобов'язаний розглянути подану йому технічну документацію.

У передбачених законом випадках виконавець зобов'язаний також погодити розроблену документацію з відповідними державними органами та органами місцевого самоврядування. У цьому погодженні має брати участь і замовник. Вони разом мають розробити і погодити свої дії щодо погодження документації з компетентними державними органами та органами місцевого самоврядування.

У процесі погодження технічної документації з компетентними державними органами та органами місцевого самоврядування можуть виявитися певні прора-хунки, відхилення від встановлених вимог, які треба обов'язково усунути. Усунення виявлених недоліків здійснюється за рахунок сторони, з вини якої вони були допущені. Якщо це помилки технічного завдання, виданого замовником, то виявлені недоліки технічної документації мають бути усунуті за рахунок замовника, в інших випадках — за рахунок виконавця робіт.

Погоджена у встановленому порядку з усіма компетентними державними органами та органами місцевого самоврядування, а також із самим замовником технічна документація передається йому. Відповідно до ст. 909 ЦК України підрядник зобов'язаний передати замовникові готову проектно-кошторисну

документацію, а також результати пошукових робіт у формі відповідної документації, що додається до проектно-кошторисної.

Важливий обов'язок виконавця робіт — не передавати без згоди замовника проектно-кошторисну документацію будь-яким третім особам. Передача зазначеної документації третім особам може мати місце лише на підставі письмового дозволу замовника.

Заборона виконавцю робіт передавати результати виконаних робіт третім особам зумовлена тим, що зазначену роботу виконано за рахунок замовника, його коштом, тому і право розпоряджатися нею належить саме замовникові. Технічна документація, яка є результатом виконаних пошуково-проектних робіт, може становити певну службову, комерційну чи будь-яку іншу конфіденційну таємницю, вона має певну вартість, що належить замовникові. Саме тому без його дозволу зазначена документація не може передаватися третім особам.

Нарешті, обов'язком виконавця робіт є також його гарантія, що виконана за договором проектно-кошторисна документація не містить таких елементів, які б давали право третім особам перешкодити чи обмежити її використання.

Під третіми особами у цьому разі звичайно розуміють компетентні державні органи, органи місцевого самоврядування, з якими проектно-кошторисну документацію не було погоджено у встановленому порядку, а їх вимоги не додер-жано. До третіх осіб належать також будь-які інші фізичні чи юридичні особи, інтереси яких може зачіпати використання розробленої проектно-кошторисної документації (наприклад, виключні права на використання архітектурного проекта, на основі якого розроблено проектно-кошторисну документацію).

Якщо з боку зазначених третіх осіб будуть заявлені претензії до замовника, то виконавець зобов'язаний виступити на боці замовника і спростувати висунуті претензії. Якщо ж претензії не будуть спростовані, то виконавець зобов'язаний відшкодувати замовникові заподіяні збитки.

Виконавець зобов'язаний забезпечити необхідну якість виконаних пошукових і проектно-кошторисних робіт. За ст. 910 ЦК України, виконавець за договором про виконання пошукових та проектних робіт несе відповідальність за недоліки проектно-кошторисної документації та результати пошукових робіт, включаючи і недоліки, що їх буде виявлено згодом у ході будівництва, а також у процесі експлуатації об'єкта, створеного на основі виконаної проектно-кошторисної документації і даних пошукових робіт. У такому разі на вимогу замовника виконавець пошукових і проектних робіт зобов'язаний усунути виявлені недоліки проектно-кошторисної документації за свій рахунок. Виконавець у разі потреби має здійснити додаткові пошукові роботи і відповідно до одержаних результатів безплатно переробити проектно-кошторисну документацію, а також відшкодувати завдані збитки, якщо законом або договором не передбачено інше.

Отже, виконавець робіт відповідає за заподіяні збитки за загальними правилами. Проте у договорі чи законі може бути передбачено інше, зокрема обмеження розміру відповідальності вартістю виконаних робіт, стягнення не збитків, а лише виключної неустойки тощо.

У свою чергу замовник зобов'язаний передати виконавцеві завдання та вихідні дані на проведення пошукових робіт і проектування. Стаття 945 ЦК України передбачає, що за договором про виконання пошукових і проектних робіт замовник зобов'язаний передати виконавцеві завдання на здійснення зазначених робіт та інші вихідні дані, необхідні для розробки проектно-кош-

І

Договір про виконання проектних і пошукових робіт

торисної документації. У завданні замовника визначається предмет пошукових і проектних робіт, у тому числі вимоги до їх якості. Підготовка такого завдання часто вимагає виконання досить значного обсягу робіт і спеціальної фахової підготовки, які сам замовник не має змоги виконати. Для підготовки такого технічного завдання замовник може залучити спеціальні організації, у тому числі й самого виконавця.

Замовник відповідно до ст. 908 проекту ЦК України зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену договором ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або ж в іншому порядку, передбаченому договором. Оплата може проводитися за окремо виконані пошукові роботи і окремо за проектно-кошторисну документацію. Крім того, замовник зобов'язаний відшкодувати виконавцеві додаткові витрати, пов'язані зі змінами технічного завдання чи інших вихідних даних для виконання робіт за договором, які були зумовлені обставинами, що не залежали від виконавця.

Одним із важливих обов'язків замовника є використання проектно-кошторисної документації, одержаної від виконавця, тільки на цілі, передбачені договором, не передавати її третім особам і не розголошувати дані, що містяться в ній без згоди виконавця. Проте в договорі можуть бути передбачені права замовника використовувати проектно-кошторисну документацію не тільки для спорудження обумовленого договором об'єкта, а й для інших цілей. У договорі, зокрема, може бути передбачено право замовника розмножувати зазначену документацію для наступної її реалізації.

Договір може передбачати також обов'язок замовника надавати виконавцеві робіт ті чи інші послуги, необхідні для успішного і якісного виконання пошукових і проектних робіт. Зазначені види й обсяги послуг визначаються у договорі.

Дата добавления: 2015-06-04