Наглядова рада товариства

Наглядова рада є постійно діючим органом, призначеним здійсню­вати контроль за діяльністю виконавчого органу AT та захист прав ак­ціонерів.

Обов'язковість наявності ради товариства передбачена в (a) AT з кількістю більше 10 акціонерів - власників простих акцій; (б) створених в процесі корпоратизації та приватизації¹; (в) в інвестиційних фондах (статті 14 та 25 Закону «Про інститути спільного інвестування (пайо­ві та корпоративні інвестиційні фонди»); (г) в банківських установах (статті 7 та 37 Закону «Про банки і банківську діяльність»)².

Однак варто зауважити, що чинне законодавство України не містить єдиного визначення цього органу. Якщо в Конституції України (ч. 4 ст. 103; ч. 1 ст. 120), ЦК (ст. 160) та Законі «Про акціонерні товариства» (розділ VIII) цей орган носить назву «наглядова рада», то в ГК - «ра-

¹ Указ Президента України «Про корпоратизацію підприємств» від 15.06.1993 р. //
Урядовий кур'єр. - 1993. - 17 червня; Положення про порядок корпоратизації підпри­
ємств, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.1993 р. № 508 //
Урядовий кур'єр. - 1993. - 15 липня; Положення про спостережну раду, затверджене
Постановою Кабінетом Міністрів України від 19.07.1993р. № 556; Постанова Кабінету
Міністрів України від 15.05.2000 р. № 791 «Про управління корпоративними правами
держави» // Офіційний Вісник України. - 2000. - № 20; Порядок управління акціями
(частками), які перебувають, у державній власності господарських товариств, створених
за участю Фонду державного майна, затверджений Постановою Кабінету Міністрів
України від 16.05. 2001 р. № 518 // Офіційний вісник України. - 2001. - 21. - Ст. 931.

² Відповідно до чинного законодавством в AT, чисельність акціонерів яких не перевищує
50, рада товариства не створюється (ч. 2 ст. 46 Закону України «Про господарські то­
вариства»).

да товариства (спостережна рада)» (ч. З ст. 89), в Законі «Про банки і банківську діяльність» - спостережна рада (ст. 39), що створює певні незручності при застосуванні різної термінології. Безумовно, таке ста­новище не може бути визнане нормальним, тому необхідно встановити в законодавстві України єдиний термін для ради AT незалежно від сфе­ри його функціонування (банківської, страхової, інвестиційної тощо). Формування складу наглядової ради. У Законі «Про акціонерні това­риства» не вказується, що вона створюється тільки з акціонерів і що вона покликана представляти їх інтереси. Натомість у ч. 1 ст. 53 цього Закону вказується не необмеженість кількості представників акціонера в наглядо­вій раді, що похідним чином свідчить про те, що її члени так чи інакше, але представляють інтереси акціонерів в цьому органі AT. Відтак, її можна вважати представницьким та контролюючим органом акціонерів.

Увага! Це не свідчить про наявність представництва, що регулюється гл.17 ЦК, адже наглядова рада як орган юридич­ної особи не перебуває у правовідносинах представництва з акціонерами, а має свою компетенцію, яка функціонально наближена до відносин, для яких властиве представництво інтересів. Незважаючи на порядок формування наглядової ради, за­вдяки якому до її складу потрапляють представники крупних акці­онерів, які мають кількість голосів, пропорційну належному їм паке­ту акцій, член наглядової ради не може розглядатись як представник окремого акціонера чи акціонерів. Наглядова рада має захищати інтереси у сіх акціонерів (як групи осіб, інтереси яких часто є проти­лежними інтересам найманих осіб, менеджерів)¹.

Наглядова рада обирається загальними зборами та підзвітна їм у своїй діяльності. Обрання членів наглядової ради публічного AT здійс­нюється виключно шляхом кумулятивного голосування. Для формуван­ня складу наглядової ради приватного AT існують два варіанти, які ви­значаються статутом AT:

1) або за принципом пропорційності представництва у її складі пред­ставників акціонерів відповідно до кількості належних акціонерам голо­суючих акцій,

¹ Утім, проблемою українських наглядових рад £ те, що основний конфлікт у рамках товариства виникає не між акціонерами та менеджерами (як це притаманно англо-американській моде­лі корпоративного управління), а між контролюючим акціонером (акціонерами) та мінори-таріями. Для вирішення цього конфлікту наглядова рада не є належним інструментом.

2) або шляхом кумулятивного голосування.

Кількісний склад наглядової ради встановлюється загальними зборами AT, але з урахуванням вимог Закону про те, що в разі наявності в товари­стві акціонерів - власників простих акцій від 100 до 1000 осіб наглядова рада має складатися не менше ніж з п'яти осіб; з кількістю понад 1000 - не менше ніж із семи осіб, а в товариствах з кількістю акціонерів - власників простих акцій понад 10 000 осіб - не менше ніж із дев'яти осіб.

Члени наглядової ради AT обираються з числа фізичних осіб, які мають повну дієздатність. З одного боку, в цьому є сенс, оскільки член­ство в наглядовій раді має бути функціональним і її члени мають здійс­нювати ту діяльність, яка є компетенцією цього органу. Відтак, це може бути тільки фізична особа.

Увага! Серед акціонерів є не лише фізичні, а й юридичні особи, а також держава та територіальні громади. Від їх імені в корпоративних відносинах діють певні фізичні особи, які й обираються до наглядової ради. Разом з тим в разі при­пинення зв'язку цих осіб з тією організацією, де вони працюва­ли, неминуче постане питання про збереження чи втрату ними повно­важень членів наглядової ради, адже вони туди потрапили не самі по собі, а як представники відповідної юридичної особи, державного ор­гану або органу місцевого самоврядування. Більше того, переобрання до складу наглядової ради замість них інших осіб пов'язуватиметься зі скликанням загальних зборів.

ДКЦПФР рекомендує при обранні членів наглядової ради врахову­вати інформацію про кандидатів, яка повинна, зокрема, містити відо­мості щодо кількості акцій товариства, які йому належать; його освіти та професійної підготовки; досвіду роботи, у тому числі на керівних посадах; наявності суттєвих зв'язків з товариством, його виконавчим органом або крупним акціонером. Члени наглядової ради повинні во­лодіти знаннями, кваліфікацією та досвідом, необхідними для виконан­ня своїх посадових обов'язків. Вони повинні мати можливість приді­ляти роботі у наглядовій раді достатню кількість часу. Критерії підбору кандидатів у члени ради повинні визначатись у внутрішніх документах товариства. При визначенні критеріїв підбору та висуненні особи кан­дидатом у члени ради необхідно обов'язково врахувати, що рада повинна

складатись з осіб, які володіють необхідними знаннями, навичками та досвідом для виконання своїх функцій. Зважаючи на необхідність здійс­нення радою загального керівництва та контролю за фінансово-господарською діяльністю товариства, кожна особа, яка висувається на посаду члена ради, повинна мати на час обрання спеціальну освіту з питань корпоративного управління та володіти базовими навичками фінансового (економічного) аналізу або набути їх під час перебування на посаді. Крім кваліфікації та досвіду кандидатів при обранні членів ради, доцільно враховувати й такі фактори, як репутація та вік кандида­та, наявність потенційного конфлікту інтересів, можлива участь канди­дата у вирішенні питань, пов'язаних зі здійсненням товариством зо­внішньоекономічної діяльності тощо.

Члени наглядової ради AT не можуть бути членами його виконавчо­го органу та ревізійної комісії.

Член наглядової ради здійснює свої повноваження на підставі договору з AT, що підписується від імені останнього особою, уповноваженою за­гальними зборами. Закон при цьому не робить застережень щодо посадо­вих осіб державних оргашв та органів місцевого самоврядування в разі їх обрання до наглядової ради. Вказується лише на те, що виконання повно­важень члена наглядової ради державними службовцями здійснюється у випадках та в порядку, визначених законом. Виконання повноважень чле­на наглядової ради особами, які перебувають на службі в органах місцево­го самоврядування, здійснюється відповідно до законодавства.

Увага! За Законом «Про акціонерні товариства» члени наглядової ради не можуть знаходитись у трудових відноси­нах з товариством. І це вірно, адже наявність трудових відносин означатиме, що кожний член наглядової ради під­коряється виконавчому органу товариства й, зокрема, його керівникові.

Натомість чинне законодавство не забороняє укладати трудові до­говори з членами наглядової ради. Так, Державний класифікатор про­фесій (ДК 003-95) передбачає наявність зазначених професій (1210.1 -Голова спостережної ради; 2441.2 - член спостережної ради). Про можливість укладення трудових договорів із членами наглядової ради згадується в п. 7.3 Зразкового статуту AT, затвердженого ДКЦПФР.

Компетенція наглядової ради. Компетенцію наглядової ради скла­дають різні питання: (а) що стосуються сфери формування виконавчо­го органу AT та контролю за його діяльністю; (б) передані їй на вирі­шення загальними зборами; (в) щодо скликання загальних зборів; (г) інші поточні питання корпоративного управління AT, зокрема щодо його цінних паперів.

Статтею 52 Закону «Про акціонерні товариства» передбачена ви­ключна компетенція наглядової ради, до якої, зокрема, відносяться прийняття рішення про проведення чергових та позачергових загальних зборш; про анулювання акцій чи продаж раніше викуплених товариством акцій; затвердження ринкової вартості майна у випадках, передбачених цим Законом; обрання та відкликання повноважень голови і членів ви­конавчого органу та ін.

Питання, що належать до виключної компетенції наглядової ради AT, не можуть вирішуватися іншими органами товариства, крім загальних зборів, за винятком випадків, установлених цим Законом.

Наглядова рада повинна визначати, як правило, у тісній співпраці з виконавчим органом AT, шляхи досягнення мети товариства, тобто стра­тегію його діяльності. Вона має забезпечувати послідовність діяльності AT згідно з визначеною стратегією та здшснювати постійну перевірку її ефективності. Нарешті, наглядова рада повинна визначати політику то­вариства, тобто методи управління товариством і те, яким чином його діяльність відбивається на учасниках корпоративних відносин.

У процесі контролю за фінансово-господарською діяльністю това­риства наглядова рада повинна здійснювати моніторинг за ходом реа­лізації виконавчим органом визначеної стратегії та планів товариства. З метою виконання цієї функції вона повинна здійснювати контроль за належним виконанням виконавчим органом своїх обов'язків та регуляр­но оцінювати результати його діяльності. Крім того, наглядова рада повинна забезпечувати цілісність та ефективність існуючих у товаристві систем обліку та контролю, перевіряти достовірність квартальної та річної фінансової звітності, яка оприлюднюється товариством.

Утім, дієвість наглядової ради залежить не від наділення її функціями зі стратегічного керівництва, а в забезпеченні дійсної незалежності її членів. У сучасних умовах в Україні наглядова рада може реально проти­діяти виконавчому органу лише у двох випадках - якщо товариство

586 ^ф^^

створено в процесі приватизації (корпоратизації) і має державну част­ку у статутному фонді (капіталі)' чи якщо в товаристві спостерігається певний паритет сил (відсутній контролюючий акціонер чи інша особа, яка може контролювати товариство). У цих випадках до наглядової ради можуть потрапити незалежні особи. Проте для України, як і для інших країн континентальної Європи, характерним є тяжіння до кон­центрації контролю над товариством у руках однієї особи чи групи пов'язаних осіб. Таким чином, дійсно незалежна наглядова рада поки що не стає реальністю за наявності в товаристві контролюючого акціо­нера (групи акціонерів).

Критерії незалежності членів наглядової ради повинні бути визна­чені у внутрішніх документах товариства. Товариство може встановлю­вати додаткові та (або) більш вибагливі вимоги до незалежності членів наглядової ради. Наглядова рада повинна щороку визначати відповід­ність тих чи інших членів наглядової ради вимогам незалежності, вста­новлених товариством. Інформація про кількість «незалежних» членів наглядової ради повинна розкриватись у річному звіті товариства.

Засідання наглядової ради скликаються з ініціативи голови нагля­дової ради або на вимогу члена наглядової ради, ревізійної комісії, ви­конавчого органу чи його члена, інших осіб, визначених статутом AT, які беруть участь у засіданні наглядової ради.

Засідання наглядової ради проводяться в міру необхідності з періо­дичністю, визначеною статутом, але не рідше одного разу на квартал. Вони є правомочними, якщо в них бере участь не менше ніж половина її складу, якщо інше не передбачено статутом AT або положенням про його наглядову раду. Статут AT або положення про наглядову раду може передбачати порядок прийняття наглядовою радою рішення шляхом проведення заочного голосування (опитування). Рішення на­глядової ради приймається простою більшістю голосів членів наглядо­вої ради, які беруть участь у засіданні та мають право голосу, якщо інше не встановлено статутом AT або положенням про його наглядову раду. Голосування відбувається за принципом «один член наглядової ради -один голос», хоча статутом або положенням про наглядову раду AT

¹ У такому товаристві спостережна рада формується з осіб, які не залежать від товариства (його виконавчого органу). Детальніше див. Кибенко Е., Доля Т. Наблюдательный совет акционерного общества: функции, порядок формирования, компетенция // Підпри­ємництво, господарство і право. - 2001. - № 10. - С. 25 - 28.

може передбачатися право вирішального голосу голови наглядової ради у разі рівного розподілу голосів членів наглядової ради під час прийнят­тя рішень. На засіданні наглядової ради ведеться протокол.

ДКЦПФР надає також низку рекомендацій щодо організації роботи наглядової ради, вказуючи на те, що члени наглядової ради повинні мати доступ до повної, достовірної та своєчасної інформації для прийняття виважених рішень. Право наглядової ради на доступ до інформації, а також обов'язок органів товариства щодо надання інформації наглядовій раді повинні бути детально обумовлені у внутрішніх документах това­риства. Забезпечення необхідної інформаційної бази для здійснення наглядовою радою своїх функцій є спільним завданням виконавчого органу (щодо обов'язку надання інформації) та наглядової ради (щодо обов'язку збору інформації). У разі ненадання виконавчим органом необ­хідної інформації чи надання неповної інформації, члени наглядової ради зобов'язані вимагати від виконавчого органу надання такої інфор­мації в повному обсязі. Члени наглядової ради повинні мати можливість ставити запитання, з'ясовувати та уточнювати незрозумілі питання і отримувати відповіді на них від виконавчого органу.

Дата добавления: 2015-06-04