АГ як суб'єкти державного сектора економіки

Залежно від впливу держави на господарську діяльність AT воно або відноситься до суб'єктів державного сектора економіки, або ні. Термін «суб'єкти державного сектора економіки» використовується законо­давством України давно¹, але вперше його визначення надано ГК Укра­їни (ч. 2 ст. 22 ГК), а роз'яснення - ВГСУ². ГКУ відносить до них:

а) суб'єктів, що діють на основі лише державної власності;

б) суб'єктів, державна частка у статутному фонді яких перевищує
п'ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі пра­
во вирішального впливу на господарську діяльність цих суб'єктів.

Кабінет Міністрів України повинен був визначити суб єктів господарю­вання, що належать до державного сектора економіки (п. 4 Прикінцевих положень ГК). Однак до цього часу це не зроблено. Судова практика ви­ходить з того, що відсутність такого визначення не перешкоджає віднесен-

¹ Закон України від 26.01.1993 р. № 2939-ХП «Про державну контрольно-ревізійну служ­
бу в Україні» // Відомості Верховної Ради України. - 1993. - № 13. - Ст, 110.

² Інформаційний лист ВГСУ від 07.04.2008 р. № 01-8/211 «Про деякі питання практики
застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України».

ню конкретної юридичної особи до державного сектора економіки на підставі аналізу її установчих документів та інших доказів¹.

Необхідно підкреслити, що статус акціонерних компаній, що не від­носяться до державного сектора економіки (в яких держава є мінори-тарним акціонером), не відрізняється від акціонерних компаній, в яких держава взагалі не бере участі.

Водночас статус акціонерних компаній - суб'єктів державного сек­тора економіки характеризується значною специфікою. Наприклад, такі товариства зобов'язані на кожний наступний рік складати і вико­нувати річний фінансовий план, як і державні підприємства². Органи державної контрольно-ревізійної служби мають повноваження (компе­тенцію) проводити державний фінансовий контроль їх фінансово-господарської діяльності³. Законом встановлено розмір штрафних санкцій за порушення зобов'язання, стороною якого є таке товариство⁴, особливий порядок здійснення ними внутрішніх та зовнішніх запозичень, надання гарантій⁵ та оплати дивідендів на акції, що належать державі⁶, порядок створення та діяльності ревізійної комісії⁷, порядок здійснен­ня реструктуризації та досудової санації⁸.

¹ Постанова Вищого господарського суду України від 04.03.2005 р. у справі № 42/266 //
Електронний ресурс Ліга: Еліт 8.0.1.

² Стаття 89 ГК.

³ Стаття 16 Закону «Про управління об'єктами державної власності» // Відомості Верхов­
ної Ради України. - 2006. - № 46. - Ст. 456; Частина 1 ст. 2 Закону України «Про дер­
жавну контрольно-ревізійну службу в Україні» від 26.01.1993 р. № 2939-ХН) // Відо­
мості Верховної Ради України. - 1993. - № 13. - Ст. 110.

⁴ Стаття 231 ГК.

⁵ Стаття 12 Закону «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких
законодавчих актів України» // Урядовий кур'єр. - 2007. - № 247.

⁶ Стаття 61 Закону «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких
законодавчих актів України» // Урядовий кур'єр. - 2007. - № 247; Постанова Господар­
ського суду міста Києва від 23.10.2007 р. у справі № 45/504-А-38/260-А // Електронний
ресурс Ліга: Еліт 8.0.1.

' Закон «Про управління об'єктами державної власності»; Типове положення про реві­зійну комісію господарського товариства, в статутному капіталі якого державна частка перевищує 50 відсотків; Порядок здійснення реструктуризації та досудової санації, затверджений Наказом ФДМУ від 11.12.2007 р. № 1929 // Українська інвестиційна га­зета. - 2008. - № 12; Постанова Кабінету Міністрів України від 21.03.2007 р. № 536 «Деякі питання реалізації статті 11 Закону України «Про управління об'єктами держав­ної власності» // Урядовий кур'єр. - 2007. - № 60.

* Типовий план реструктуризації та досудової санації господарських товариств, у статут­них фондах яких державна частка становить більше ніж 50 відсотків, затверджений Наказом Фонду державного майна України від 17.11.2004 р. № 2502 // Офіційний вісник України. - 2004. - № 51. - Ст. 3392.

Однією з найбільших правових проблем, що існує в таких акціонерних компаніях, є визначення правового режиму їх майна.

З одного боку, якщо виходити з того, що AT є господарським товари­ством, то відповідно Закону «Про господарські товариства» (ст. 12), ст. 1 IS ЦК, ст. 85 ГКтовариство є власником: і) майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу; 2) продукції, виробленої товариством у результаті господарської діяльності; 3) одержаних доходів; 4) іншого майна, набутого на підставах, що не заборонені законом. При цьому жодних виключень стосовно пра­вового режиму майна господарських товариств, включаючи AT, у тому числі акції якого належать державі, закон не містить.

З іншого боку, якщо вважати AT, 50 і більше відсотків акцій яких на­лежать державі, суб'єктами державного сектора економіки, то відповід­но до ст. 22 ГК вони як такі здійснюють свою діяльність на основі права господарського відання або права оперативного управління, тобто вони взагалі не визнаються власниками свого майна.

У дійсності ж у статутах конкретних товариств можна зустріти нор­ми, відповідно до яких вони визнаються власниками майна, в інших випадках - не визнаються.

Можна стверджувати, що на сьогодні відсутні чіткі положення, які б ви­значали правовий режим державних АГ, сто відсотків акцій яких перебувають у державши власності (державних акціонерних товариств). Міністерство юстиції України у своєму листі від 11.01.2007 р. № 19-32/2' роз'яснило, що АГ, засновником і єдиним акціонером яких є держава в особі органів вико­навчої влади, мають спеціальний (особливий) правовий режим майна в поршнянні з шшими господарськими товариствами, які створюються у за­гальному порядку, а саме: державне майно, передане до статутного фонду державних АГ, залишається в державши власності, і відчуження його мож­ливе тільки органами приватизації через визначені законом приватизаціїіні процедури. Власником майна, переданого до статутного фонду державного АГ, є держава в особі Кабшету Міністрш України (чи Ьшіого органу вико­навчої влади, який виступив засновником такого товариства).

Функції з управління корпоративними правами держави виконують­ся безпосередньо, без скликання зборів акціонерів, Кабінетом Міністрів України, Фондом державного майна України, уповноваженими органами

¹ Орієнтир. - 2007. - № 5; Адвокат Бухгалтера. - 2007. - № 4; Бухгалтерия. Налоги. Биз­нес. - 2007. - № 9.

-^lbS-S97 управління в разі, якщо корпоративні права держави становлять 100 відсот­ки у статутному фонді господарської організації. Управління товариствами, у статутному фонді яких є корпоративні права держави, здійснюється згідно із законодавством залежно від розміру цих корпоративних прав¹.

З 2001 року стосовно господарських товариств, у статутних фондах яких частка держави становить не менше 25 відсотків, установлено мора­торій на застосування примусової реалізації майна², тобто на майно таких товариств не може бути звернено стягнення за рішеннями, що підлягають виконанню Державною виконавчою службою, крш ридень щодо виплати заробітної плати та інших виплат, що належать працівнику у зв'язку із трудовими відносинами, а також їх майно не може бути продано в про­цесі ліквідаційної процедури при визнанні боржника банкрутом.

Акціонерні компанії - суб'єкти державного сектора економиш можуть виникати в результаті:

і) заснування компанії державою з іншими засновниками;

2) створення компанії державою одноособово на базі існуючих одно­го або декількох державних підприємств, акціонерних товариств, майно або акції яких вносяться до статутного фонду такої компанії.

Дата добавления: 2015-06-04