Відчуження майнових прав, які належать засновникам ПП

Відповідальність засновника за боргами ПП

Відповідно до загальних юридичних канонів юридична особа несе самостійну майнову відповідальність і згідно зі ст. 96 ЦК ні його заснов­ник (засновники) не відповідає за боргами створеної ними юридичної особи, ні остання не відповідає за боргами засновника. Тоді виходить, що засновник(и) ПП не відповідає за його боргами. Якщо ж застосува­ти ст. 126 ГК, то згідно з їїч. 6 допускається відповідальність контролю­ючого підприємства за боргами дочірнього.

Тому однозначно відповісти на запитання, чи нестимуть відповідаль­ність засновники ПП за його боргами чи ні, звичайно, за наявності умов для цього, неможливо.

Визначення корпоративних прав, закріплене у ст. 167 ГК, та поняття корпоративного підприємства, що міститься в ч. 5 ст. 63 ГК, дозволяють стверджувати, що корпоративні права мають учасники будь-якої госпо­дарської організації з корпоративним устроєм. Тому можна вважати, що в разі, коли ПП створене декількома засновниками, останні мають корпоративні права. Разом з тим це твердження не вирішує питання, чи можна відчужувати корпоративні права, оскільки наявні істотні пере­шкоди для визнання їх об'єктом цивільних прав, з яким можна укладати договори та інші правочини.

Законодавство розмежовує поняття «частка в статутному капіта­лі», «права учасників господарського товариства» та «корпоративні права». Щодо «прав засновника ПП», то вони в ГК взагалі не врегульо­вані, і дуже важко надати їм зрозумілу правову характеристику, тим більше, коли на практиці існують декілька різновидів приватних підпри­ємств - і власників, і невласників, і створених однією, і кількома осо­бами, а отже, тих, в яких засновники мають корпоративні права, та ті, засновники яких цих прав мати не можуть.

Таким чином, як і в попередніх випадках аналізу правового статусу ПП та його майна, однозначності у відповіді на запитання, що являють собою ці права та стосовно їхнього обігу, не існує. Найлогічніше до­рівнятися до прав учасників ТО В, аби аналогічно поводитися з відчу­женням прав засновників ПП. Права учасників господарських товариств обумовлюються їх часткою в статутному (складеному) капіталі. Тому окремим оборотоздатним об'єктом корпоративні права не є. Об'єктом є частка в статутному (складеному) капіталі.

Отже, не слід вести мову і про відчуження корпоративних прав, що належать засновникові ПП, бо крім проблеми з оборотоздатністю кор­поративних прав взагалі вона ще й «подвоюється», оскільки йдеться не про «чисті» корпоративні права, а про «корпоративні права заснов­ника ПП».

З наведених міркувань можна дійти висновку, що підчас існування в Україні суперечливого законодавства нотаріусам слід виходити з без-проблемного визначення предмета договору. Ним має бути частка в статутному капіталі ПП.

Якщо ж засновник ПП один, то як предмет договору купівлі-продажу має вказуватися майнове право засновника на майно ПП. Звичайно, що це компроміс, але компроміс розумний, бо інші варіанти тим більше неприйнятні.

Дата добавления: 2015-06-04