Jw А Увага!

& A J Нотаріуси повинні зробити такі висновки із цих справ: tjPmrf¹ 1. Нотаріусам доведеться стикатися з правовстановлюваль-Ш І ними документами на право власності громадських організацій, які були створені ще під нас існування Радянського Союзу. 2. Не все майно загальносоюзних громадських організацій перейшло у державну власність.

3. Існує майно, яке перебуває на балансі громадських організацій колишнього СРСР, але «мас статус державного», тобто управлін­ня та розпорядження ним надане державному органу - Фонду дер­жавного майна України.

4. Судові рішення свідчать про неоднозначність прав ж це майно як у правонаступників колишніх загальносоюзних громадських організацій, так і у держави, а також у осіб, які придбали це майно за договорами або в порядку реорганізації вказаних громадських організацій.

Отже, загальним висновком з приводу попередніх тверджень може бути те, що на сьогодні правова оцінка прав на майно колишніх загаль­носоюзних громадських організацій є спірною, що тягне за собою не­безпеку при вчиненні правочинів із цим майном.

6.1. Сучасна система непідприємницьких юридич­них осіб

Україною була прийнята значна кількість нормативних актів, які ви­значали правовий статус непідприємницьких юридичних осіб¹. Тому в Україні склалася досить строката система непідприємницьких юридич­них осіб до якої входять:

' Закон Україн «Про об'єднання громадян» // Відомості Верховної Ради України. -1992. - № 34. - Ст. 504; Закон України «Про благодійництво та благодійні організації» від 16.09.1997 р. № 531/97-ВР // Відомості Верховної Ради України. - 1997. - № 46. -Ст. 292; Закон України «Про молодіжні та дитячі громадські організації» від 01.12.1998 р. № 281-XTV // Відомості Верховної Ради України. - 1999. - № 1. - Ст. 2; Закон України «Про жертви нацистських переслідувань» від 23.03.2000 р. № 1584-Ш // Відомості Верховної Ради України. - 2000. - № 24. - Ст. 182; Закон України «Про наукову та науково-технічну дія^лність» від 13.12.1991 р. № 1977-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. - 1992. - № 12. - Ст.165; Закон України «Про адвокатуру» від 19.12.1992 р. № 2887-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. - 1993. - № 9. - Ст. 62; Закон України «Про об'єднання спіпвласників багатоквартирного будинку» від 29.11.2001 р. № 2866-III // Відомості Верховної Ради України. - 2002. - № 10. - Ст. 78; Закон України «Про організації роботодавців» від 24.05.2001 р. № 2436-Ш // Відомості Верховної Ради України. - 2001. - № 32. - Ст. 171; Закон України «Про професійних творчих працівни­ків та творчі спілки» від 07.10.1997 р. № 554/97-ВР // Відомості Верховної Ради Укра­їни. - 1997. -№52. - Ст.312; Закон України «Про професійні спілки, їх права та гаран­тії діяльності» від 15.09.1999 p. № 1045-XIV // Відомості Верховної Ради України. - 1999. - № 45. - Ст. 397; Закон України «Про свободу совісті та релігійні організації» від 23.0 4.1991 р. № 987-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. - 1991. -№ 25. - Ст. 283; Згікон України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 р. № 0671 // Відомості Верховної Ради України. - 1998. - № 13. - Ст. 52; Закон України «Про фізичну культуру і спорт» від 24.12.1993 р. № 3808-ХІІ // Відо­мості Верховної Рад и України. - 1994. - № 14. - Ст. 80.

- об'єднання громадян:

- громадські організації: професійні спілки (профспілки) та твор­чі спілки, спортивні організації (Національний Олімпійський комітет України, фізкультурно-спортивні товариства; спортив­ні федерації, національні спортивні федерації), молодіжні та дитячі громадські організації; організація роботодавців та ін.;

- політичні партії;

- релігійні організації (релігійні громади, управління і центри, мо­настирі, релігійні братства, місіонерські товариства (місії), духо­вні навчальні заклади, а також об'єднання, що складаються з ви­щезазначених релігійних організацій, центри);

- благодійні організації (фонди, установи та інші благодійні органі­зації);

- самоврядні організації (нотаріусів, аудиторів, професійнихучасни-ків ринку цінних паперів та ін.);

- об'єднання співвласників багатоквартирного будинку;

- товариства покупців, організації орендарів;

- об'єднання непідприємницьких громадських організацій, об'єднань співвласників багатоквартирного будинку та інших підприємниць­ких та непідприємницьких юридичних осіб та фізичних осіб, вклю­чаючи підприємців

- інші види непідприємницьких юридичних осіб.

Не можна сказати, що така система непідприємницьких товариств є виправданою і досконалою, але ці юридичні особи є учасниками цивіль­них правовідносин, тому нотаріуси повинні знати особливості право­вого статусу таких юридичних осіб.

Відповідно до ст. 85 ЦК непідприємницькими є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками. Утім, їх види в ЦК не визначені. Не існує й єдиного зако­нодавчого акта, який би їх систематизував. Але все ж таки можна виді­лити такі види непідприємницьких юридичних осіб приватного права: установи та товариства, які у свою чергу поділяються на споживчі коо­перативи, громадські об'єднання, організації орендарів, товариства покупців та інші об'єднання юридичних та фізичних осіб. Крім цього, існують такі види непідприємницьких товариств, стосовно яких дуже важко визначитися, чи є вони самостійними видами, чи ні. Зокрема, це стосується самоврядувальних організацій, товарних бірж, об'єднань

непідприємницьких юридичних осіб, об єднань непідприємницьких та/ чи підприємницьких юридичних осіб, торгово-промислових палат та ін. Фактично виділення таких видів юридичних осіб було проведено виходячи із мети чи виду діяльності.

6.2. Державна реєстрація

непідприємницьких товариств

Однією з особливостей непідприємницьких товариств є те, що до прийняття Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фі­зичних осіб -підприємців» не існувало єдиного законодавчого акта, який би встановлював загальну систему державної реєстрації юридичних осіб. Тому порядок реєстрації непідприємницьких юридичних осіб (легалізація) або державна реєстрація їх статутів визначалися законами, які встановлювали їх правовий статус. Ця особливість реєстрації непід­приємницьких юридичних осіб була сприйнята і Законом «Про дер­жавну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців». Згідно з ч. 2 ст. 3 цього Закону можуть бути встановлені особливості державної реєстрації об'єднань громадян (у тому числі професійних спілок), благодійних організацій, політичних партій, торгово-промислових палат, бірж, а також інших установ та організацій.

Між тим відповідно до ч. 1 статті 3 Закону «Про державну реєстра­цію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» дія цього Закону поширюється на державну реєстрацію всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкуван­ня, а також фізичних осіб - підприємців. Тому юридичні особи набува­ють статусу юридичної особи лише з моменту їх державної реєстрації у порядку, встановленому саме цим Законом.

Відповідно до ч. 4 ст. З Закону Міністерство юстиції України та його територіальні органи здійснюють реєстрацію (легалізацію) об'єднань громадян (у тому числі професійних спілок та їх об'єднань), благодійних організацій, політичних партій, творчих спілок та їх територіальних осередків, адвокатських об'єднань, торгово-промислових палат, бірж, інших установ та організацій, визначених законом, та видають свідоцтво про державну реєстрацію, оформлене державним реєстратором у від­повідному виконавчому комітеті міської ради міста обласного значення або в районній, районній у містах Києві та Севастополі державній адмі­ністрації за місцезнаходженням юридичної особи.

694 4£*2$Ъ*~ 6.3. Окремі види непідприємницьких товариств

Дата добавления: 2015-06-04