Загальні вимоги щодо умінь та навичок поведінки консультанта при проведенні перед- та післятестового консультування

УМІННЯ КОНСУЛЬТУВАННЯ

НАВИЧКИ КОНСУЛЬТУВАННЯ

1.Уміння встановлення позитивних стосунків з пацієнтом: · створення умов, що забезпечують комфорт, можливість усамітнення і конфіденційність; · зацікавленість і співчуття, здатність реагувати на емоційний стан пацієнта, можливу нервовість та розгубленість; · неупереджене ставлення, активне вислуховування (вербальне і невербальне), емоційне тепло та підтримка 2.Уміння отримати інформацію: · правильне використання “закритих” та “відкритих” питань; · мовчання та активне вислуховування для надання змоги пацієнту виговоритися; · уточнення сподівань пацієнта 3.Уміння надати пацієнту необхідну інформацію: · спроможність чітко і ясно доносити інформацію про ВІЛ-інфекцію/СНІД; · повторення і підкреслення важливої інформації, перевірка розуміння або нерозуміння пацієнтом наданої інформації та її узагальнення 4. Уміння справлятися зі складними ситуаціями, що виникають під час консультування: · проведення розмови на інтимні теми з урахуванням культурних особливостей, рівня освіти, релігійних та інших переконань пацієнта; · розпізнавання та взяття до уваги типових психоемоційних реакцій пацієнта на повідомлення про діагноз (емоційний шок, думки/відчуття щодо суїциду, заперечення, озлобленість та інші); · заспокоєння пацієнта та пом’якшення його емоційних реакцій, залучення за його згодою (якщо це доречно або потрібно) до консультування іншого спеціаліста; · сприйняття мовних особливостей пацієнта і вміння до них адаптуватися 5.Уміння проводити рольові ігри з пацієнтом(щодо інформування партнера про позитивний результат тесту, пропагування безпечного сексу тощо)

Навички вербального спілкування: 1. Співчувати та розуміти ситуацію пацієнта, визнавати його почуття, приймати слова, вирази і жестикуляції, які він застосовує; 2. Поважати погляди пацієнта, переконання і традиції, навіть якщо вони не збігаються з власними; 3.Запитувати, уточнювати та переказувати те, що сказав пацієнт, з використанням інших слів та виразів, для з‘ясування ним власних ресурсів та спільного з консультантом пошуку позитивних рішень; 4. Повторювати інформацію, яка через емоційний шок чи відмову не була почута або сприйнята; 5. Підсумовувати важливі моменти із бесіди для зосередження уваги на нових прийнятих рішеннях. Навички невербального спілкування з пацієнтом: 1. Розмовляти подібним до нього тоном голосу та у схожому темпі; 2. Дивитися в очі; 3. Проявляти увагу виразом обличчя, позою та жестами; 4. Підтримувати належну відстань; 5. Користуватись для зменшення напруження доречним гумором та жестикуляцією.