Клас П’явки

Клас Багатощетинкові

Сюди належать різноманітні морські черв'яки. Серед них нереїда, її тіло складається з великої кількості члеників (рис.3.20). Передні членики утворюють головний відділ, на якому розташовуються рот і органи чуття: дотику – щупальця, зору – очі. По боках тіла на кожному членику є лопаті, на яких пучками сидять численні щетинки. За допомогою лопатей і щетинок нереїди плавають або пересуваються по дну моря. Живляться вони водоростями і дрібними тваринами. Дихають усією поверхнею тіла. У деяких багатощетинкових на лопатях є зябра – примітивні органи дихання.

Рис.3.20. Нереїда. Піскожил.

До багатощетинкових належить піскожил, що живе у нірках, у піску або будує собі гіпсову черепашку, якою прикріпляється до водоростей. Нереїдами та іншими кільчастими черв'яками живляться багато морських риб.

Найбільш відома представниця цього класу – медична п'явка, яку ще в глибоку давнину використовували для лікування людей. П'явки характеризуються наявністю двох присосків: переднього, на дні якого розташований рот, і заднього. Задній присосок великий, його діаметр перевищує половину найбільшої ширини тіла. П'явки прокушують шкіру трьома щелепами, усадженими по краях гострими зубчиками (до 100 на кожній щелепі). Сильний кровопивець. У медицині використовують при захворюваннях кровоносних судин (утворення тромбів), гіпертонії, передінсультному стані. П'явки прикладають до певної частини тіла хворої людини, у результаті розсмоктуються тромби, зменшується кров'яний тиск, стан людини покращується. Крім того, слинні залози медичної п'явки виробляють цінну речовину – гірудин, котра запобігає згортанню крові. Тому після уколів п'явки рана довго кровоточить. Знаходячись у шлунку п'явки, кров під впливом гірудина місяцями зберігається, не зазнаючи згортання і гниття.

Травна система п'явки побудована таким чином, що може накопичувати великі запаси крові, котра консервується за допомогою гірудина. Розміри п'явки, що насмокталася крові, значно збільшуються. Завдяки цій особливості п'явки тривалий час можуть голодувати (від декількох місяців до 1 року). Живе п'явка до 5 років. П'явки – гермафродити. У природі досягають статевої зрілості тільки на третьому році життя і відкладають кокони один раз на рік влітку.

Для п'явок характерний прямий розвиток. До п'явок належать некровососна хижа п'явка – велика псевдокінська. З'їдає черв'яків (у тому числі і п'явок), м'якотілих, личинок водних комах, дрібних хребетних тварин (головастиків), яких вона може подолати.

ТИП МОЛЮСКИ АБО М′ЯКУНИ

Це головним чином, водні, рідше наземні тварини Молюски широко розповсюджені вториннопорожнинні безхребетні тварини. Тіло їх сегментоване – складається із голови, тулуба та ноги. Органом руху служить нога – м’язовий виріст черевної стінки тіла. Основа тулубу у молюсків оточена великою шкіряною складкою – мантією. Між мантією та тілом знаходиться мантійна порожнина, у якій лежать зябра, деякі органи чуття і куди відкривається отвір задньої кишки, протоки нирок та статевих залоз. На спинному боці, як правило, розташована виділена мантією захисна черепашка – суцільна, рідше двостулкова, або утворена декількома пластинками. У деяких групах молюсків черепашка занурена під шкіру, або зникає зовсім (у паразитів) Зовнішній шар черепашки – органічна рогоподібна речовина.

Нервова система – навкологлоткове кільце з двома парами нервових стовбурів, які відходять від нього та з’єднаних між собою. У молюсків є органи хімічного чуття, рівноваги та зору. Органи дихання – зябра, у наземних – легені. Для кровоносної системи характерне серце та 1 або 2 шлуночка. Вона не замкнена. Травна система складається з передньої та задньої кишки. У глотці є орган для роздрібнення їжі – тертушка з розташованими на ній роговими зубчиками. У середню кишку відкриваються протоки травної залози – печінки. Органи виділення представлені нирками. Молюски переважно різностатеві тварини, рідше – гермафродити. Головними ознаками молюсків є наявність у більшості видів вапняної черепашки і мантії – шкіряної складки, що прикриває внутрішні органи.

Відомо понад 130 000 видів сучасних і приблизно стільки ж викопних видів. Молюски поділяються на класи: черевоногі, двостулкові, головоногі.

Дата добавления: 2015-06-30