Клас Головоногі

Клас Двостулкові

Виключно водні тварини. Завдяки своїй мантійній порожнині вони перекачують воду, вибираючи з неї поживні речовини. Такий спосіб живлення називається фільтрацією. Він не потребує особливої рухомості організмів, тому в представників класу спостерігається деяке спрощення в будові порівняно з представниками інших класів. Усі молюски цього класу мають двостулкову черепашку (звідси й назва класу). Стулки черепашки з'єднані особливою еластичною зв'язкою, яка знаходиться на спинній стороні молюска. До стулок черепашки прикріплюються м'язи-замикачі, їхнє скорочення сприяє наближенню стулок, зачиненню черепашки, при розслабленні їх – черепашка розкривається.

Представниками зазначеного класу є беззубка, перлівниця, устриці, мідії. Найбільший морський молюск – тридакна, що важить до 300 кг.

Найбільш розповсюджений молюск у прісних водоймищах країни – беззубка. Тіло беззубки, що складається з тулуба і ноги, вкрито мантією, котра звішується з боків у вигляді двох складок.

Між складками і тілом є порожнина, в якій знаходяться зябра і нога. Голови в беззубки немає. На задньому кінці тіла обидві складки мантії притискаються одна до одної, утворюючи два сифони: нижній (вхідний) і верхній (вихідний). Крізь нижній сифон вода потрапляє в мантійну по­рожнину і омиває зябра, чим забезпечує дихання. З водою приносяться різноманітні найпростіші одноклітинні водорості, залишки відмерлих рослин. Відфільтровані поживні частинки через рот потрапляють у шлунок і кишечник, де потрапляють під дію ферментів. У беззубки добре розвинена печінка, протоки якої впадають у шлунок.

Беззубка – різностатева тварина. Запліднення відбувається в мантійній порожнині самки, куди через нижній сифон разом з водою потрапляють сперматозоїди. З яйця розвивається личинка, що має двостулкову черепашку із зазубреними колючками на краях. Подальший розвиток личинки відбувається на зябрах або шкірі риби. На тілі риби утворюється пухлина, всередині якої знаходиться личинка. Вона живиться і росте за рахунок риби, перетворюючись у молодого молюска, який прориває пухлину й потрапляє на дно. Паразитичний спосіб життя личинки сприяє розселенню малорухомої беззубки. Серед двостулкових є й гермафродити, наприклад устриці.

Двостулкові молюски використовуються людиною. Мідій, устриць вживають в їжу, інших, наприклад, розводять для отримання перлин і перламутру: перлівницю, перлову скойку

Сучасні головоногі налічують близько 700 видів, виключно мешканців морів і океанів з високою концентрацією солей, тому вони не зустрічаються ні в Чорному, ні в Азовському морях. Головоногі – це хижаки середніх або великих розмірів, їхнє тіло складається з тулуба і великої голови, нога перетворилася в щупальця, які оточують рот. Більшість Із них мають 8 однакових щупалець, наприклад восьминоги, або 8 коротких і 2 довгих, як у кальмара (рис.3.21).

Рис. 3.21. Восьминоги. Кальмар.

На щупальцях знаходяться присоски, за допомогою яких утримується здобич. Присосків не має лише один тропічний вид – наутилус, проте має велику кількість щупалець. На голові в представників класу є великі очі, які нагадують очі людини. Знизу, між головою і тулубом, є щілина, яка з'єднується з мантійною порожниною. У цю щілину відкривається спеціальна трубочка, що називається лійкою, через яку з'єднується мантійна порожнина з навколишнім середовищем, і вона є видозміненою частиною ноги.

Черепашки в багатьох представників головоногих немає. Тільки в каракатиці вона розташована під шкірою, а в наутилуса є багатокамерна черепашка. У одній з них розташоване тіло, інші – заповнені повітрям, що сприяє швидкій плавучості тварин. У багатьох головоногих завдяки реактивному способу руху швидкість досягає 70 км на годину (кальмари).

Шкіра багатьох представників головоногих здатна миттєво змінювати забарвлення під впливом нервових імпульсів. Забарвлення може бути захисним (маскується під колір навколишнього середовища) або загрожуючим (контрастне забарвлення, яке часто змінюється). Це зумовлюється високим рівнем розвитку нервової системи, яка має складний головний мозок, захищений хрящовою оболонкою – "череп", органи чуття, що зумовлюють складну поведінку, зокрема, утворення умовних рефлексів.

Наприклад, у випадку небезпеки слинні залози виділяють отруту, що вбиває здобич, або ж протоки чорнильної залози виділяють рідину, котра утворює у воді чорну пляму, під її прикриттям молюск тікає від ворогів.

Головоногі — різностатеві тварини. Для них характерний прямий розвиток.

Головоногі молюски мають велике промислове значення: їх вживають у їжу (кальмари, восьминоги, каракатиці), із вмісту чорнильного мішка виготовляють коричневу фарбу – сепію, натуральну китайську туш. У кишечнику кашалотів з неперетравлених залишків головоногих утворюється особлива речовина – амбра, що використовується в парфумерній промисловості для надання стійкості запаху парфумів. Головоногі молюски – це харчова база для морських тварин – ластоногих, зубастих китів та ін.

Дата добавления: 2015-06-30