Тип членистоногі

У царстві тварин тип членистоногих найчисленніший (більше 1,5 млн. видів), що дозволяє систематикам виділити ряд систематичних груп членистоногих.

Спільні ознаки членистоногих: двобічно–симетричне тіло, розчленоване на відділи, хітиновий покрив, членисті кінцівки, складна голова з ротовими органами, поперечносмугаста мускулатура, гарно розвинена нервова система і органи чуття, незамкнена кровоносна система.

Членистоногі.– найбільш поширені в природі, їх можна зустріти скрізь: одних – на поверхні землі або на різних предметах, інших – у повітрі, багато видів живе в прісних або солоних водоймищах. Членистоногі не мають собі подібних за різноманітністю способів живлення, поведінки, пристосувань до умов життя.

Їхні розміри коливаються від часток міліметра (деякі кліщі та комахи) до десятків сантиметрів (великі морські раки – омари, лангусти, деякі краби, наприклад, японський краб, розміри ніг якого можуть досягати 3 м).

Цей тип тварин, безперечно, являє собою процвітаючу (у біологічному відношенні) групу: вони найбільш численні, населяють різні місця заселення, не мають собі подібних за різноманітністю способів живлення, поведінки, пристосування до умов життя. Назву "членистоногі" вони отримали за характерні парні членисті придатки, які використовуються по-різному: як органи плавання, як ходильні кінцівки, як ротові частини, як допоміжні органи статевої системи при перенесенні сперми.

Для всіх членистоногих характерно сегментоване тіло, вкрите кутикулою, – твердим зовнішнім покривом, який виділяється епітелієм, що лежить під ним. Основу покриву складає особлива органічна речовина – хітин, а також білки, що сполучають молекули хітину між собою. У деяких місцях, наприклад, у зчленуванні ніг і на межі між сегментами тіла, шар хітину тонший, що дозволяє кутикулі згинатися. Тварині при рості доводиться періодично скидати, змінювати хітиновий покрив. Цей процес називається линянням.

У більшості членистоногих тіло поділяється на три відділи: голову, яка завжди утворена 6 сегментами, груди і черево, які можуть складатися з різної кількості сегментів. Розподіл тіла на сегменти зближує їх з кільчастими черв'яками. Проте в них не чітко визначена кількість сегментів, як у черв'яків, а досить різноманітна і численна залежно від виду членистоногих.

Нервова система в порівняно примітивних форм подібна до нервової системи кільчастих черв'яків, у вищих форм надглотковий нервовий вузол значно збільшений і нази­вається головною мозолею, яка складається з переднього, середнього і заднього відділів.

У членистоногих добре розвинені органи чуття: складні очі, рецептори вусиків, чутливі до дотику і хімічних подразників, органи слуху і, нарешті, дотикальні клітини, розташовані на поверхні тіла.

Порожнина тіла членистоногих змішана і називається міксоціль. У ній розташовані внутрішні органи, з'єднувальна тканина, що називається жировим тілом, її клітини запасають поживні речовини у вигляді жирів і глікогену, а також утворюють клітини крові.

Кровоносна система незамкнена. Ближче до спинної поверхні тіла знаходиться орган, що відіграє роль насоса – "серце", яке жене кров по просторах, що омивають усі органи. Більшість членистоногих, що живуть у воді, дихають за допомогою зябер, наземні форми мають системи тонких розгалужених повітряносних трубок – трахей, що доставляють повітря внутрішнім органам. Травна система починається ротом, потім – глотка, стравохід, шлунок, середня і задня кишка, а закінчується анальним отвором. У деяких видів, що живляться твердою поживою, у шлунку є хітинові зубчики для її подрібнення. У комах та деяких інших тварин видільна система складається з трубочок, що відкриваються в травний канал. Продукти обміну виводяться з організму разом з екскрементами (неперетравленими залишками) через анальний отвір.

У членистоногих добре розвинена система залоз внутрішньої секреції. Вони виділяють гормони, що регулюють зміни, статеве дозрівання, линяння.

Членистоногі – переважно різностатеві тварини, іноді – гермафродити. Запліднення в більшості випадків внутрішнє.

Найбільш поширені тварини типу належать до класів: ракоподібні, павукоподібні і комахи.

У найбільш спрощеному вигляді основні систематичні одиниці можна представити так.

Таблиця 3.4 – Основні систематичні одиниці Членистоногих

Класи
Ракоподібні	Павукоподібні	Комахи
Ряди
Гіллястовусі Веслоногі Одноногі Десятиногі Коропоїди	Павуки Кліщі Скорпіони	З неповним перетворенням   Таргани Терміти Прямокрилі Воші Клопи Рівнокрилі	З повним перетворенням   Жуки Метелики Перетинчастокрилі Двокрилі Блохи та ін..

Дата добавления: 2015-06-30