Система педагогічних наук. Взаємозв’язок педагогіки з філософією, психологією, соціологією, етнопедагогікою та іншими науками

Між предметні зв’язки педагогіки – зв’язки педагогіки з іншими науками, що дають змогу глибше пізнати педагогічні факти, явища, процеси. Філософія, соціологія, естетика допомагають педагогіці визначити мету виховання, правильно врахувати дію загальних закономірностей людського буття і мислення, надають оперативну інформацію про зміни в науці та суспільстві. Коригуючи спрямованість виховання, психологія вивчає закономірності розвитку психіки людини, а педагогіка – ефективність виховних впливів, які призводять до змін у психіці людини. Кожний розділ педагогіки спирається на відповідний розділ психології. Анатомія і фізіологія – база для розуміння біологічної сутності людини: розвитку вищої нервової діяльності, першої та другої сигнальних систем, розвитку і функціонування органів чуттів, опорно-рухового апарату, серцево-судинної та дихальної системи; співвідношення природних та соціальних факторів у розвитку людини. Гігієна дітей та підлітків як галузь гігієни сприяє організації на наукових засадах в закладах освіти закладів щодо зміцнення здоров’я, фізичного розвитку школярів, трудової діяльності дітей та підлітків, плануванню будівництва та обладнання навчальних закладів різних типів. У взаємозв’язку з медициною педагогіка розробила систему засобів, що дають змогу досягти терапевтичного ефекту й полегшати процеси соціалізації, компенсувати наявні дефекти; корекційна педагогіка. Історія – розвиток виховання пов’язаний з розвитком суспільства. Література – вивчає людину в суспільстві, показує систему її соціальних зв’язків та інтересів. Географія – вивч. особливості певних регіонів (вплив на навчально- виховний процес). Політологія – освітня політика є відображенням певної ідеології. Екологія – вивчає вплив природи на людину. Математика, кібернетика – обробка результатів. Археологія – це здобутки минулого. Економічні науки – економічна політика-необхідна умова розвитку світу.
Зв’язок педагогіки з іншими науками відбувається у різних напрямках. 1. – це спільність об’єктів, понять, закономірностей, концепцій, предметів, процесів, критеріїв, методів. 2. – взаємодія, взаємовплив, інтеграція. 3. – педагогіка спирається на ідеї інших наук, використовує їх методи дослідження, спільно проводить дослідження, дає замовлення іншими науками на дослідження певних явищ.

66. Закон України “Про позашкільну освіту”. Завдання і зміст позашкільних освітньо-виховних закладів. Концепція позашкільної совіти і виховання.

Закон визначає держ політику у сфері позашкільної освіти, її правові, соц-економ, організаційні, освітні та виховні засади.

С-ма позашкільної освіти – освітня підсистема, що включає держ, комунальні, приватні позашкільні навчальні заклади.

Завдання: забезп прав громадян на здобуття позашкільної освіти, визначення основних засад держ політики щодо позашкільної освіти, створення нормативно-правової бази для подальшого розвитку позашкільної освіти. Здобуття позашкільної освіти ґрунтується на принципі добровільності вибору типів закладів тв видів діяльності. Фінансування здійснюється за рахунок коштів відповідних бюджетів, приватних закладів – за рахунок коштів засновників.

Концепція. Затверджена колегією Міністерства Освіти України. Концепція – перший крок наукового осмислення розвитку позашкільної освіти і фактично відкриває простір для становлення нової галузі пед науки – позашкільної педагогіки.

Основні принципи позашкільної освіти: гуманізація, єдність загальнолюдських і нац цінностей, демократизація, науковість і системність, безперервність, наступність та інтеграція, багатоукладність та варіативність, добровільність та доступність, самостійність і активність особистості;

Основні напрями: соціокультурний, художньо-естетичний, дослідницько-експерементальний, науково-технічний, еколого-природничий, туристсько-краєзнавчий, фізкультурно0оздоровчий, військово-патріотичний, дозвіллєво0розважальний.

Позашкільна освіта та вих-ня мають сприяти: творчій спрямованості особистості, розвитку творчіх рис характеру, творчій самосвідомості, розвитку творчіх якостей інтелекту, постійному зростанню потенціалу творчої діяльності, формуванню психічних якостей творчої особистості, вих-ню у дітей та підлітків здатності до творчого спілкування.

Дата добавления: 2015-07-02