Конст итуційно-правовнй статус АРК

Автономна Республіка Крим є невід'ємною складовою частиною України і в межах повноважень, визначених Конституцією України, вирішує питання, віднесені до її відання.

Автономна Республіка Крим має Конституцію Автономної Республіки Крим, яку приймає Верховна Рада Автономної Республіки Крим та затверджує Верховна Рада України не менш як половиною від конституційного складу Верховної Ради України.

Нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим та рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим не можуть суперечити Конституції і законам України та приймаються відповідно до Конституції України, законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України та на їх виконання.

Представницьким органом Автономної Республіки Крим є Верховна Рада Авто­номної Республіки Крим.

Верховна Рада Автономної Республіки Крим у межах своїх повноважень приймає рішення та постанови, які є обов'язковими до виконання в Автономній Республіці Крим.

Урядом Автономної Республіки Крим є Рада міністрів Автономної Республіки Крим. Голова Ради міністрів Автономної Республіки Крим призначається на ' посаду та звільняється з посади Верховною Радою Автономної Республіки Крим за погодженням із Президентом України.

Повноваження, порядок формування і діяльності Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим визначаються Конституцією України та законами України, нормативно-правовими актами Верховної Ради Автономної Республіки Крим з питань, віднесених До її компетенції.

Правосуддя в Автономній Республіці Крим здійснюється судами, що належать до єдиної системи судів України.

Автономна Республіка Крим здійснює нормативне регулювання з питань:;

До відання Автономної Республіки Крим належить:

1) призначення виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, затвердження складу виборчої комісії Автономної Республіки Крим;

2) організація та проведення місцевих референдумів;

3) управління майном, що належить Автономній Республіці Крим;

4) розроблення, затвердження та виконання бюджету

В Автономній Республіці Крим діє Представництво Президента України, статус якого визначається законом України.

31. Система адміністративно-територіального устрою в Україні

Украина является унитарным гос-вом. По админ.-територ.устройству на территории Украины находятся республика Крым, области,районы,города, районы в городах, села и поселки. Существует 24 области, город и Севастополь имеют спецстатус.Вопросы админ.-тер.деления в Украине решаются на основании Указа Президиума Верховного Совета УССР от 12.03.81г./О порядке решения вопросов админ-терустройства УССР/

32. Поняття виборів та їх соціальна функція. Види виборів

Вибори – це волевиявлення народу з метою формування органів державної влади та органів місцевого самоврядування, шляхом голосування. Вибори є: президентські, парламентські, місцеві.

Виборча система – це сукупність правил та прийомів, які забезпечують участь громадян у формуванні органів місцевої влади та органів місцевого самоврядування. Принципи виборчого права: загальності, рівності, пряме голосування, таємне голосування.

Вибори є не тільки формою реалізації ідей представницької демократії і способом формування такого органу, як парламент, а й виступають у ролі однієї з визначальних характеристик природи самого народного представництва. Водночас вибори є способом формування інших вищих орган і н держави, зокрема, в республіках обирається глава держави — президент. Вибори бувають прямими і непрямими. Прямі вибори відбуваються за умов, коли виборці безпосередньо виявляють своє ставлення до канди­датів шляхом голосування.

33. Виборче право і виборча система. Особливості виборчої системи в Україні

Виборча система – це сукупність правил та прийомів, які забезпечують участь громадян у формуванні органів місцевої влади та органів місцевого самоврядування. Принципи виборчого права: загальності, рівності, пряме голосування, таємне голосування.

ІХ. Виборче право (право обирати і обиратися);

34. Конституційний принцип виборчого права в Україні

Основні засади і принципи виборів

1. Hародні депутати України обираються громадянами України на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування за змішаною (мажоритарно-пропорційною) системою.

2. Усього обирається 450 депутатів. З них 225 обирається в одномандатних виборчих округах на основі відносної більшості, а 225 - за списками кандидатів у депутати від політичних партій, виборчих блоків партій у багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі на основі пропорційного представництва.

3. Виборчий процес здійснюється на засадах вільного і рівноправного висування кандидатів у депутати, гласності та відкритості, свободи агітації, рівних можливостей для всіх кандидатів у проведенні виборчої кампанії, неупередженості до кандидатів з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів.

4. Участь громадян України у виборах є добровільною. Вважається, що виборці, які не брали участі у голосуванні на виборах, підтримують результати волевиявлення тих виборців, які взяли участь у голосуванні на виборах.

35. Виборчий процес в Україні: поняття та стадії, законодавче регулювання стадій виборчого процесу

- це врегульована з-ном специф. д-ть уповнов. органів і гр- н, спрямована на ф-ня кільк. і якісного складу органів держ. влади та ОМС.

Етапи вибор. п-су: - проголошення та призначення виборів - утворення вибор одиниць (округи, дільниці) - утворення вибор органів, які керують вибор. п-сом (ТВК, ДВК) -складання списків виборців (публічна і особиста реєстрація) - висування іреєстрація кандидатів на вибор. посади (170-120; 90-60) - проведення передвиб. агітації - голосування -підрахунок голосів та визначення р-тів.

36. П оняття та соціальна функція референдуму, види референдумів

Референдум - форма волевиявлення народу з важливого державного або суспільного питання. Виносяться ті питання, які стосуються найважливіших проблем політичного життя країни: прийняття конституції та поправок до неї, вибір форми Державного правління чи форми державного устрою, вступ до міжі-народних організацій тощо.

Не можуть виноситись питання:

- надзвичайного, чи невідкладного характеру

- такі, що вимагають від виборця спеціальних знань,

- відповідь на які відома заздалегідь.

- питання про податки,

- бюджет,

- амністію, помилування. Р

У Р. звичайно мають право брати участь усі особи, наділені активним ви­борчим правом. Р. вважається таким, що відбувся, якщо, в ньому взяли участь більшість зареєстрованих виборців, а рішення вважається прийнятим, якщо, більшість (щонайменше 50 % плюс один голос) позитивно відповіли на поставлене питання.

Повноваження призначати загальнодержавний Р. главі держави і парламенту (іноді разом).

Глава держави чи парламент призначають Р. або з власної Ініціативи, або з ініціативи інших уповноважених суб'єктів, якими можуть бути уряд, частина складу парламенту, регіональні органи влади, група виборців (називається петиційним). Конституції і закони встановлюють мінімальне число виборців, на вимогу яких повинен.бути.проведений Р. В Італії - 500 тис. виборців, Швейцарії — 50тис.

За масштабом вони поділяються на:

- загальнодержавні, що проводяться в межах усієї державної території;

- місцеві, що проводяться в окремих суб'єктах федерації, автономних утвореннях, одній або декількох адміністративно-територіальних одиницях з питань місцевого значення. (не потребує затвердження яким-небудь органом державної влади, посадовою особою чи органом місцевого самоврядування)

За предметом (змістом питання, що виноситься на голосування):

- Конституційний (проект нової конституції, або поправки до чинної конституції)

- Законодавчий (проект закону, або закон)

o Попередній характер - (або дрпарламентський Реф.) На голосування виноситься законопроект. При під­тримці законопроект стає законом. Тому попередній Р. є Затверджуючим ^;або ратифікугочим.

o Наступний (або післяпарламентський) Коли закон, що набув чинності. Якщо виборці не підтримають закон, він втрачає чинність. Тому наступний Р. є скасовуючим, а голосування виборців проти закону назива­ється народним вето.

o Позапарламентський (Обхід парламенту або за Його відсутності) може використовуватися главою держави для прийняття закону

- З питань поточної політики - прямо не стосується конституційної або законодавчої нормотворчості і звичайно має характер опитування

Дата добавления: 2015-07-02