Передмова

ОТЗЫВ РУКОВОДИТЕЛЯ ОТ ПРЕДПРИЯТИЯ

О ПРАКТИКЕ СТУДЕНТА

____________________________________________

(ФИО)

____________ курса ___________________ группы

по специальности ______________________

специализация ____________________________________________________________

Московского психолого-социального института

____________________________________________________________________________________

____________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________

____________________________________________________________________________________

____________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________

____________________________________________________________________________________

____________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________

Подпись руководителя от предприятия ___________________________

«_____» _______________ 200_____ г.

Печать

Характеристика должна содержать описание выполненных работ при прохождении практики и их оценку. Характеристика после защиты практики вкладывается в личное дело студента.

Приложение 14

ОТЗЫВ РУКОВОДИТЕЛЯ ОТ КАФЕДРЫ

О ПРЕДДИПЛОМНОЙ ПРАКТИКЕ СТУДЕНТА

Московского психолого-социального института

____________________________________________

(ФИО)

____________ курса ___________________ группы

по специальности ______________________

специализация ____________________________________________________________

____________________________________________________________________________________

____________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________

____________________________________________________________________________________

____________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________

____________________________________________________________________________________

____________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________

Подпись руководителя от кафедры _________________ _____________________________________

(подпись) (ФИО)

«_____» _______________ 200___ г.

Отзыв должен содержать описание выполненных работ при прохождении практики и их оценку.

НЕГОСУДАРСТВЕННОЕ ОБРАЗОВАТЕЛЬНОЕ УЧРЕЖДЕНИЕ

ВЫСШЕГО ПРОФЕССИОНАЛЬНОГО ОБРАЗОВАНИЯ

МОСКОВСКИЙ ПСИХОЛОГО-СОЦИАЛЬНЫЙ ИНСТИТУТ

Факультет государственного и муниципального управления

Кафедра _______________________________________________

___________________________________________________

(Название практики)

___________________________________________________________

(Место прохождения практики)

______________________________________

(Время прохождения практики)

Выполнил

студент(ка)

группа ____________

курс ____________

Проверил

__________________

__________________

[1] Образец направления на практику содержится в приложении.

[2] В специальности «Управление персоналом» учебная практика отсутствует.

[3] Конкретные индивидуальные задания выдает руководитель практики от кафедры.

[4] Задание каждому студенту уточняется руководителем практики от кафедры.

[5] Количество и перечень отчетных материалов зависят от вида практики и указаны в соответствующих разделах.

Дисципліна „Етика і етикет” вивчає мораль як один із основних способів нормативної регуляції поведінки в суспільстві. Вона теоретично висвітлює моральні проблеми, які виникають перед людиною в житті: як необхідно діяти, що слід вважати добром і що злом; знайомить з моральними ідеями, принципами і нормами поведінки, ученням про призначення людини і сенс її життя. Крім питань про те, як повинна чинити людини, ця дисципліна також вивчає теоретичні питання про походження і сутність моралі, її історію та типологію. Навчальний курс «Етика і етикет» знайомить з основами професійної етики, у першу чергу – юридичної, з принципами та правилами сучасного етикету.

Вивчення моральних аспектів і проблем людського життя, професійної діяльності необхідно кожному юристові, особливо в сучасних умовах, коли актуальною є задача гуманізації суспільного і державного життя, коли людинапроголошена Конституцією вищою цінністю і на перший план висуваються гарантії її прав та свобод. Юридична професія має своїм об'єктом саме людину. Діяльність юриста стосується найважливіших благ, інтересів людини, пов'язана із вторгненням в її особисте життя, ухваленням рішень, що впливають на долю людини. Тому кожний юрист повинен володіти знаннями про мораль, моральну сутність юридичної професії, знати моральні вимоги до нього як представника певної професії і як людини.

Мета даного навчального курсу подібна до мети всієї системи освіти – не лише дати студентам знання в галузі етики, розширити їх розумовий кругозір, а й сприяти вдосконаленню, духовному росту їх особистості.

Завдання курсу – ознайомити студентів з історією розвитку етичної думки, походженням і типологією моралі, сутністю морального закону, з основними категоріями, в яких різні моральні системи описують поведінку людей.

Курс з етики та етикету – це не моральна нотація. Він не має свою задачею дати студентам конкретні «рецепти», як чинити в тій чи іншій складній у моральному аспекті ситуації. Він повинен навчити їх серйозно і свідомо ставитися до цих ситуацій, вміти помічати їх у повсякденному житті, у професійній діяльності.

Вивчення курсу «Етика і етикет» дастьстудентам знання про мораль у всіх її історичних формах і проявах, надасть інформацію для формування їхньої моральної культури, пробудить у майбутніх юристів потребу у свідомому, відповідальному продумуванні, виваженості й оцінці своїх і чужих вчинків, дасть поштовх до моральної рефлексії, до вироблення навичок самодисципліни і контролю, сприятиме становленню позитивних життєвих установок.

Запропоновані методичні вказівки містять комплекс необхідних матеріалів для організації самостійної роботи студентів і проведення семінарських занять з «Етики і етикету».

1. ЗМІСТ КУРСУ ЗА ТЕМАМИ

Модуль 1. «Етика як філософська наука про мораль, її основні категорії»

Тема 1. Етика як філософська наука, її предмет і завдання.

Етика, мораль, моральність, етикет: походження і співвідношення цих термінів. Мораль як предмет етики. Взаємозв’язок етики з іншими науками. Методологічні засади етики. Теоретичні проблеми етики: проблема подолання нинішньої методологічної кризи, проблемаобґрунтування моральних норм і цінностей. Практично-прикладні завдання етики у сучасних умовах. Дискусії щодо існування етики як науки.

Тема 2. Історія етичної думки.

Етичні ідеї Стародавнього світу: даосизм і конфуціанство в Давньому Китаї, джайнізм і буддизм в Індії.

Становлення етики в добу античності: етика Арістотеля; кініки і кіренаїки; стоїцизм та епікуреїзм.

Середньовічна етика: етичні погляди П'єра Абеляра; „Коментар до „Нікомахової етики” Фоми Аквінського.

Етика Нового часу: раціональна лінія - Ф. Бекон, Р. Декарт, Т. Гоббс; етика особистості Б. Спінози; етичний сентименталізм Ф. Хатчесона; мораль як безумовний обов'язок у І. Канта; заперечення етики та моралі в їх традиційному розумінні (марксистська етика, етичне вчення Ф. Ніцше). Етика кінця 19 ст.: еволюційна етика Г. Спенсера.

Етика 20 ст.: аналітична етика (Дж. Мур, Р. Перрі, Р. Хеар, А. Айер); феноменологічна етика (Е. Гуссерль, М. Шелер, Н. Гартман); поняття моралі в американській філософії прагматизму (У. Джеймс, Д. Дьюї) та російській філософії (В. Соловйов, С. Булгаков, М. Бердяєв); прикладна етика кінця 20 ст.; предмет етики з точки зору постмодерністської філософії.

Розвиток етичної думки в Україні. Етичні ідеї Києворуської доби. Формування і розвиток етики як самостійної науки в ХУІ-ХУІІІ ст. (наукова діяльність Інокентія Гізеля, Феофана Прокоповича, Георгія Кониського, Г.С.Сковороди). Внесок у розвиток української етичної думки письменників і поетів ХІХ ст., видатних громадських діячів того часу. Українська етика у ХХ – на початку ХХІ ст.

Тема 3. Походження та історичні типи моралі.

Концепції виникнення моралі: релігійні, натуралістичні, соціально-історичні.

Форми регуляції людської поведінки в первісному суспільстві. Система заборонів (табу). Регулятивна функція міфу в первісному суспільстві. Процес виокремлення моралі. Тотожність моральної норми і звичаєвої норми. Інституалізація моральної норми.

Соціально-історичні теорії виникнення моралі: теорія міфу (Б. Малиновський), теорія табу (Дж. Фрезер, З. Фрейд), теорія „рідні” (К. Леві- Строс), теорія ритуалу (В. Топоров), теорія дарування (дару) (Е. Тейлор, М.

Мосс).

Найдавніші зведення законів та моральних обов'язків (Закони Хаммурапі, Закони Ману, Надписи Ашоки, Закони Мойсея, або Тора).

Громадянська мораль в античну епоху. Етика любові в християнстві.

Станово-корпоративна мораль Середньовіччя. Моральний ідеал монахів. Рицарський моральний ідеал. Міщанська мораль.

Етика прав людини, її принципи: принцип рівності людей, принцип самовизначення особистості, принцип ненасилля і мирного вирішення суперечок, принцип добросовісного виконання прийнятих на себе зобов'язань.

Історичне і загальнолюдське в моралі.

Тема 4. Мораль як соціальний і особистісний феномен.

Основні концепції сутності моралі.

Мораль як спосіб нормативного регулювання поведінки людей в суспільстві в аспекті принципового протиставлення Добра і Зла. Специфіка моралі: оцінювально-імперативний характер моралі; її нормативність; забезпечення виконання моральних норм; суперечливий характер моралі (мораль є одночасно сферою примусу і сферою свободи); універсальність моралі, сфери дії моральних норм; спрямованість моралі на ідеал.

Структура моралі: моральна діяльність (поведінка, вчинок, активність), моральні відносини (дисципліна, особистість, особистість і суспільство, особистість і навколишній світ), моральна свідомість. Поняття моральної свідомості: моральні норми, моральні принципи (методологічні, світоглядні, власне моральні), моральні якості, моральні мотиви, моральні оцінки, ціннісні орієнтації, моральний ідеал тощо.

Функції моралі: регулятивна, оцінювальна (аксіологічна), орієнтуюча, мотиваційна, пізнавальна (інформаційна), виховна, комунікаційна, ідеологічна, світоглядна, функція гармонізації людських і суспільних відносин.

Мораль та інші соціальні регулятори поведінки людини. Мораль і звичай. Мораль і право: спільне в моралі і праві; відмінність права і моралі; взаємодія моралі і права. Мораль і політика. Мораль і мистецтво. Мораль та економіка. Мораль і релігія.

Тема 5. Основні поняття моральної свідомості (категорії етики).

« Поняття моральної свідомості», «категорія етики»: співвідношення цих термінів.

Добро і зло як найважливіші категорії етики. Благо і добро. Зміст ідеї добра. Добро і користь. Доброта. Доброчесність, або чеснота.

Поняття зла, види зла. Моральне зло, його походження і сутність. Види морального зла. Проблема субстанційності зла. Взаємовідношення добра і зла.

Поняття морального обов'язку. Можливість конфлікту між моральним

обов'язком людини та іншими її зобов'язаннями. Пошуки універсальної форми морального обов'язку.

Поняття відповідальності. Свобода і відповідальність. Фактори, що впливають на міру відповідальності людини. За що відповідає людина і перед ким вона відповідає.

Поняття справедливості. Справедливість розподільча і відплатна. Справедливість як рівність. Сучасні погляди на справедливість. Справедливість і людяність.

Поняття моральної самосвідомості. Честь і гідність людини. Поняття гідності людини в пересічній свідомості і в науці. Совість - центральний фактор моральної самосвідомості. Поняття „чистої совісті”. Поняття сорому. Сором і вина. Розкаяння.

Модуль 2. «Проблеми сучасної моралі і етикет»

Тема 6. Сенс життя і ставлення до смерті. Щастя.

Способи осмислення людського буття. Цінності, що утворюють сенс життя. Феномен смерті: культурно-історичний аспект проблеми смерті; смерть як фактор сучасного людського життя. Парадокси безсмертя. Проблеми самогубства, евтаназії.

Щастя як категорія моральної свідомості: різні концепції щастя; щастя мудрої людини; парадокс щастя; основні фактори людського щастя.

Тема 7. Моральні проблеми людської діяльності.

Поняття свободи. Свобода дії, свобода вибору, свобода волі. Етичні проблеми, пов'язані із свободою вибору: чи свідомо людина обирає зло; чи існують інші варіанти вибору, крім вибору між добром і злом; чи є вибором відмова від вибору. Сутність морального вибору.

Вчинок як першоелемент моральної діяльності. Види вчинків. Структура морального вчинку. Дві концепції морального вчинку.

Проблема співвідношення цілей і засобів діяльності людей. Мотив і результат дії.

Роль моралі в економічній діяльності і соціальних стосунках. Моральні засади діяльності юристів. Проблема морального вибору в діяльності працівників судових і правоохоронних органів.

Тема 8. Моральні аспекти глобальних проблем сучасної цивілізації.

Моральний сенс екологічних проблем сучасності. Біоетика (Альберт Швейцер). Виникнення нової галузі теорії моралі – екологічної етики. Норми і принципи екологічної етики. Турбота про здоров’я людини й виживання людства як моральний імператив сучасності. Проблема голоду в світлі загальнолюдських моральних цінностей. Мораль і техногенні новації сучасності. Моральні основи взаємодії культур. Проблеми війни та миру крізь призму моралі.

Тема 9. Моральне формування і самовдосконалення особистості.

Моральне формування особистості, роль різних чинників у цьому процесі. Соціалізація індивіда. Виховання і самовиховання.

Поняття морального вдосконалення людини. Поняття моральної досконалості. Образ досконалості в арістотелевському вченні про доброчесність. Концепція досконалості, запропонована І. Кантом. Поняття досконалості в стоїцизмі і буддизмі. Досконалість і вдосконалення в християнстві.

Духовність. Шляхи вдосконалення особистості.

Тема 10. Спілкування людей, його моральні виміри.

Сутність людського спілкування, його мета і моральний сенс. Основні типи, принципи та суперечності спілкування. Моральні виміри людського спілкування: толерантність (її значення, межі практичного застосування толерантності); повага; уважність, чуйність і тактовність; співчуття і співстраждання; милосердя (милосердя і обов'язок, милосердя і справедливість); дружба (її підґрунтя, вимоги до друзів); закоханість як початок дружби і любові; любов (різноманітність визначень любові, різновиди любові, християнська любов, любов і обов'язок, потенційна трагічність любові).

Роль моралі в повсякденному житті.

Тема 11. Етикет як складова частина культури спілкування.

Поняття культури спілкування. Вивчення культури спілкування сучасною наукою. Складові елементи культури спілкування.

Етикет як сукупність формальних правил людських стосунків. Роль етикету в сучасному суспільстві. Загальні принципи (пріоритет старшого, пріоритет жінки, принцип гігієнічності, принцип естетичності) і вимоги (ввічливості, коректності, тактовності, делікатності, скромності, точності і обов’язковості) сучасного етикету. Структура сучасного етикету. Види етикету.

Судовий етикет.

Службовий етикет співробітників правоохоронних органів: основні принципи і форми спілкування в екстремальних умовах; спілкування з іноземними громадянами.

Тема 12. Юридична етика як вид професійної етики.

Поняття професійної етики. Умови виникнення й призначення професійної етики. Види професійної етики.

Поняття юридичної етики. Історія розвитку юридичної етики. Нормативно-правові акти, у яких відображені моральні засади діяльності юристів. Положення, кодекси та інші документи, у яких викладаються моральні норми і принципи діяльності адвокатів, суддів, юристів взагалі. Значення юридичної етики.

Особливості професії юриста, моральне значення цих особливостей. Моральні якості, чесноти юриста. Моральні вимоги до діяльності судді, слідчого, прокурора, адвоката, нотаріуса.

2. СЕМІНАРСЬКІ ЗАНЯТТЯ З «ЕТИКИ ТА ЕТИКЕТУ»

2.1. ПЛАНИ І ЗАВДАННЯ ДО СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ ДЛЯ СТУДЕНТІВ ВЕЧІРНЬОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ

Семінарське заняття №1 (2 години)

Тема: Мораль як соціальний і особистісний феномен.

Дата добавления: 2015-07-02