До теми 1. 1 страница

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

План

План

План

План

1. Поняття моралі, її сутнісні риси (особливості).
2. Структура моралі.
3. Поняття моральної свідомості: моральна норма, моральний принцип, моральна якість, моральний мотив, ціннісна орієнтація, моральний ідеал.
4. Функції моралі.
5. Мораль і право.
6. Мораль і звичай.
7. Мораль і політика.

Література:

1. Етика / За ред. В.О.Лозового. – К., 2004. – С.64-85, 113-131.

2. Малахов В. Етика. – К., 2000. – С.20-26, 47-70, 102-116.

3. Мишаткина Т. Этика. – Минск, 2003. – С.58-77.

4. Профессиональная этика сотрудников правоохранительных органов / Под ред. Г.Дубова, А.Опалева. – М., 1998. – С.70-111.

5. Тофтул М. Етика. – К., 2005. – С.76-83, 94-100.

Реферати на тему:

1. Моральна поведінка в повсякденному житті.

2. Роль моралі в економічних і соціальних стосунках.

3. Гуманізм як моральний принцип.

4. Мораль та інші соціальні регулятори поведінки людини.

5. Принципи релігійної моралі.

6. Моральні якості, які характеризують ставлення людини до себе і до інших людей.

7. Мораль і мистецтво.

Завдання:

1. Видатний російський філософ Г.С.Батищев говорив, що найзгубніше для моралі – це людина, озброєна принципами.

Поясніть, що мав на увазі Г.С.Батищев. Чи згодні Ви з ним? Свою думку аргументуйте.

2. Порушення табу як явища первісної культури характеризується певною амбівалентністю (двоїстим ціннісним значенням). Здатне згубити людину, воно разом з тим у певних випадках може її піднести. Так, інцест міг поставати в давніх міфах як прерогатива богів і героїв, як знак обраності. Давнім царським династіям (єгипетські фараони, правителі інків) інцест «личив» і поставав частиною відповідної династійної легенди. Відомі сюжети, у яких інцест виявляється пов’язаним з темою таємного знання, мудрості (це є і в класичному міфі про Едіпа); людина, яка вчинила інцест, може навіть досягти вищих ступенів святості (католицька легенда про папу Григорія).

Поміркуйте, чи можлива подібна амбівалентність у випадку порушення не давнього табу, а сучасної моральної норми? Свою думку обгрунтуйте.

3. Фашизм, що існував в Європі в ХХ ст., є жахливим прикладом, так би мовити, моральної короткозорості, сягаючої цілковитої сліпоти. Проникливі критики фашизму зазначали, що підгрунтям найбільш кривавих його діянь були зовсім не якісь духовний розпад, загальне зневажання моральних засад людського буття. Траплялося, звісно, й таке, проте не часто; справжня злочинність фашистської системи поставала з інших джерел. Хоч як не парадоксально, факти свідчать, що навіть офіцерам СС, котрі служили в таборах винищення, здебільшого зовсім не були чужі такі засади моральності, як почуття честі й обов’язку, товариської солідарності, подружня вірність, любов до дітей тощо.

Поміркуйте, які ідеологічні, моральні джерела фашистської злочинності? Думку свою обгрунтуйте.

4. Людина сумлінно виконує службові обов’язки. Поет написав новий вірш.

Чи можна ці дії вважати моральним вчинком? Свою думку аргументуйте, спирайтеся на відомі Вам приклади.

5. Усім відомі трагічні події ХХ ст. і те спустошення в галузі моральності, яке вони спричинили. Поміркуйте, чи означає це, що ідея морального прогресу людства помилкова, що вона дискредитувала себе і повернення до неї неможливе? Думку свою аргументуйте.

Тестові завдання

1. Моральний принцип – це:

А. Елементарна форма моральної вимоги, певний взірець поведінки, що відбиває усталені потреби людського співжиття і відносин та має обов’язковий характер.

В. Найбільш узагальнена форма моральної вимоги, що визначає певну цілісну лінію поведінки людини, її моральну сутність.

С. Те, заради чого діє людина, чому вона присвячує свою діяльність.

2. Мораль як цілісне структурне утворення складається з таких основних елементів:

А. Моральна свідомість, моральна діяльність, моральні відносини.

В. Моральна норма, моральний принцип, моральний мотив, ціннісна

орієнтація.

С. Моральний мотив, власне дія, наслідки дії, оцінка дії та наслідків.

3. Елементарна форма моральної вимоги, певний взірець поведінки, що відбиває усталені потреби людського співжиття і відносин та має обов’язковий характер, - це

А. Моральний принцип.

В. Моральна норма.

С. Ціннісна орієнтація.

4. Моральний мотив, власне дія, наслідки дії, оцінка дії та наслідків – це складові елементи:

А. Моралі.

В. Моральної свідомості.

С. Вчинку.

5. Першоелемент моральної діяльності – це:

А. Мотив.

В. Вчинок.

С. Ціннісна орієнтація.

6. Моральна якість – це:

А. Засудження чи схвалення різних явищ суспільного життя, під час якого визначається їхня відповідність чи невідповідність моральним вимогам.

В. Типові риси поведінки людини, властивості її характеру.

С. Вищі моральні вимоги, реалізація яких дозволить досягти досконалості; образ морально досконалої особистості.

7. Мораль – це:

А. Практична реалізація моральних принципів і норм.

В. Регулятор соціальної поведінки, який впливає на людей за допомогою панівних у певний період у суспільстві настроїв, смаків, захоплень.

С. Спосіб нормативного регулювання поведінки людини, її ставлення до самої себе, до інших людей, до навколишнього світу в аспекті принципового протиставлення добра і зла.

8. Яка з названих нижче рис не стосується моралі?

А. Імперативність.

В. Орієнтованість на належне.

С. Локалізована сфера дії.

9. Позитивні моральні якості людини:

А. Вади.

В. Чесноти.

С. Благо.

Семінарське заняття № 2 (2 год.)

Тема: Сенс життя і ставлення до смерті. Щастя.

1. Цінність сенсу життя.
2. Способи осмислення людського буття.

3. Проблема смерті і безсмертя.

1. Проблема самогубства.
2. Проблема евтаназії.
3. Поняття щастя; основні фактори людського щастя.

Література:

1.Блощинська В. Етика.Практикум. – К., 2005. – С.12-29, 88-102.

2. Гусейнов А., Апресян Р. Этика. – М., 2003. – С.340-346.

3.Етика / За ред. В.О.Лозового. – К., 2004. – С.89-96.

4.Иванов В. Этика. – СПб., 2006. – С.158-165.

5.Малахов В. Етика. – К., 2000. – С.150-182, 209-220.

6.Некрасов А. Этика. – Харьков, 2003. – С.360-373.

Реферати на тему:

1. Етичне вчення Григорія Сковороди.

2. Сенс життя в етиці Л. Толстого.

3. Проблема евтаназії в етиці.

4. Проблема сенсу життя в роботі А. Камю “Міф про Сізіфа. Ессе про абсурд”.

Завдання:

1. Поміркуйте, зменшиться чи збільшиться гострота проблеми смислу людського життя за умови зростання його якості і тривалості? Чому?

2. Випишіть з різних джерел вислови відомих діячів мистецтва, науки, культури про щастя, його сутність, умови.

3. Розтлумачте вислів Д.Лондона з твору «Белое безмолвие» і охарактеризуйте його емоційне забарвлення. Чи особисто Ви згодні з ним?

«Життя – це гра, з якої людина ніколи не виходить переможцем. Жити – це значить тяжко працювати і страждати, а коли приходить старість, то ми опускаємо стомлені руки на попіл погаслих вогнищ».

Тестові завдання

1. Щастя це:

А. Досить сильне переживання повноти буття.

В. Стан найвищого задоволення індивіда своїм життям.

С. Усі відповіді правильні.

2. Сенс життя - це:

А. Спрямованість життєдіяльності людини, що реалізується в тих моральних цінностях, які творяться людиною.

В. Генеральна лінія людської життєдіяльності, яка може залишитися незмінною і за умови, що індивід досягне власних політичних цілей.

С. Продукування добра.

3. Евтаназія – це:

А. Акт насильства над людиною

В. Приведення безнадійно хворого до смерті.

С. Акт милосердя над тим, хто страждає.

4. Вкажіть об’єктивну основу щастя:

А. Почуття вдоволення життям.

В. Міра доброчесності людини та сукупність факторів, які визначають її життєве благополуччя (здоров’я, матеріальний добробут тощо).

С. Об’єктивний, наперед запрограмований процес, тобто «щаслива доля».

Семінарське заняття № 3 (2 год.)

Тема: Етикет як складова частина культури спілкування.

1. Культура спілкування, її складові елементи.

2. Етикет, його роль у сучасному суспільстві.

3. Загальні принципи і вимоги сучасного етикету.

4. Структура сучасного етикету.

5. Види етикету. Судовий етикет.

Література:

1. Гребеньков Г., Фіолевський Д. Юридична етика. – К., 2004. – С.188-193.

2. Етика / За ред. В.О.Лозового. – К., 2004. – С.171-182.

3. Малахов В. Етика. – К., 2000. – С.358-363.

4. Чмут Т., Чайка Г. Етика ділового спілкування. – К., 2002. – С.52-65.

5. Шеломенцев В. Етикет і сучасна культура спілкування. – К., 2003. – 415 с.

Реферати на тему:

1. Мовленнєвий етикет.

2. Діловий протокол та етикет.

3. Судовий етикет.

4. Сімейний етикет.

Завдання:

1.Користуючись довідковою літературою, підготуйте розповідь про такі групи етикетних норм:

- правила поведінки на вулиці;

- правила поведінки в місцях публічних видовищ;

- правила поведінки в установах сфери обслуговування і торгівлі;

- правила поведінки в транспорті і місцях відпочинку;

- етикет знайомства, вітання і прощання;

- правила приймання, відвідування гостей, поведінки за столом;

- правила поведінки в сім’ї;

- етикет в одязі;

- етикет стосунків між людьми різного віку, статі, соціального статусу;

- етикет стосунків між сусідами;

- правила вибору і вручення подарунків;

- правила користування мобільним телефоном у громадських місцях.

Тестові завдання

1. Коли етикет остаточно склався як система норм поведінки?

А. В культурі Давнього світу.

В. В Давній Греції.

С. В епоху середньовіччя.

2. Коли інтенсивно почали нехтувати етикетом та викорінювати його норми?

А. Під час зародження буржуазних відносин.

В. У часи ліквідації дворянства і боротьби з буржуазією.

С. Після Другої світової війни.

3. Вкажіть основу етикетного спілкування:

А. Ввічливість.

В. Порядність.

С. Товариськість.

4. Виділіть правильне визначення:

А. Судовий етикет – це галузь юридичної етики, яка досліджує комплекс моральних заборон і дозволів, зумовлених специфікою розгляду і вирішення в судових засіданнях кримінальних, цивільних, адміністративних справ.

В. Судовий етикет – це сукупність правил поведінки суб’єктів судового процесу, що регулюють зовнішні прояви взаємин між судом і особами, що беруть участь у розгляді справи; форми їхнього спілкування, засновані на визнанні авторитету органів правосуддя і необхідності дотримання пристойності поводження в державній установі.

С. Судовий етикет – це різновид професійної моралі, який діє чи повинний діяти в юридичній сфері.

5. Вкажіть принцип, який не належить до загальних вимог етикету:

А. Ввічливість.

В. Банальність.

С. Тактовність.

6. Який принцип визначений у цій дефініції: «це почуття міри, якої необхідно дотримуватися в розмові, це вміння відчути межу, за яку не можна переступати в стосунках з людьми»?

А. Скромність.

В. Тактовність.

С. Делікатність.

7. Етикет допомагає людині:

А. Налагоджувати контакт з людьми.

В. Утримуватися від негативних вчинків.

С. Звільнитися від застарілих формальностей.

8. Делікатність – це:

А. «Почуття міри, якої необхідно дотримуватися в розмові, вміння відчути межу, за яку не можна переступати в стосунках з людьми».

В. «Вміння тримати себе в межах загальноприйнятих норм порядності в будь-яких ситуаціях».

С. «Увага до людини, вміння ставити себе на місце іншого, не бути надокучливим».

9. Відповідно до правил судового етикету учасникам судового процесу забороняється:

А. Звертатися до судді «Ваша честь».

В. Звертатися до будь-кого з учасників судового засідання на „ВИ”.

С. Ходити по залу судового засідання, входити чи виходити під час судового засідання (крім свідків, які запрошуються в зал суддею, і мають право після дачі свідчень з дозволу судді залишити зал судового засідання).

2.2 ПЛАНИ І ЗАВДАННЯ ДО СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ ДЛЯ СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ

Семінарське заняття № 1 (2 год.)

Тема: Моральні проблеми людської діяльності

1. Проблема свободи. Свобода вибору. Умови, за яких вибір можна вважати вільним.
2. Поняття морального вибору. Види морального вибору.
3. Поняття морального конфлікту. Види морального конфлікту.
4. Вчинок як першоелемент моральної діяльності.
5. Проблема співвідношення мети і засобів діяльності.
6. Проблема оцінювання вчинку (мотив і результат дії).
7. Проблеми морального вибору в діяльності працівників правоохоронних органів.

Література:

1. Етика / За ред. В.О.Лозового. – К., 2004. – С.103-110.

2. Золотухина-Аболина Е. Курс лекций по этике. – Ростов н/Д., 1999. – С.43-57.

3. Иванов В. Этика. – СПб., 2006. – С.13-23, 128-137.

4. Малахов В. Етика. – К., 2000. – С.259-294.

5. Некрасов А. Этика. – Харьков, 2003. – С.247-263, 290-302.

6. Профессиональная этика сотрудников правоохранительных органов / Под ред. Г.В.Дубова, А.В.Опалева. – М., 1998. – С.154-183.

7. Шрейдер Ю. Этика. Введение в предмет. – М., 1998. – С.15-31.

Реферати на тему:

1. Моральна поведінка у повсякденному житті.

2. Роль моралі в економічних і соціальних стосунках.

3. Проблеми морального вибору в діяльності працівників судових і правоохоронних органів.

4. Проблема свободи в етиці І.Канта.

Завдання:

1. Чи має рацію Ф.Достоєвський, який стверджує, що нічого і ніколи не було для людини і людського суспільства нестерпнішого, ніж свобода? Поясніть філософію письменника.

2. Перед вами кілька ситуацій. Про які з них ви можете стверджувати, що вони ставлять перед людиною проблему морального вибору?

А. Лікар повідомив Вас про те, що хвороба близької людини смертельна. Вам треба самому вирішити, чи повідомляти цей діагноз хворому.

Б. Після катастрофи в Чорнобилі керівництво СРСР ухвалило рішення не поширювати інформацію про реальні масштаби радіоактивної небезпеки. Сама катастрофа була наслідком рішення керівництва АЕС провести експеримент з атомним реактором – ввести його в критичний режим, щоб отримати дані про властивості реактора. Чи знаходились особи, відповідальні за прийняття цих рішень, у ситуації морального вибору?

В. Ви єдина в човні людина, яка може добре плавати. Човен перевернувся, і перед Вами стоїть вибір, кого рятувати в першу чергу. Як зміниться ситуація, якщо Ви відчуваєте, що Ваших сил ледве вистачить, аби самому допливти до берега?

Г. Ви йдете увечері вулицею з важким предметом у руці (наприклад, молотком). Бачите, як два хулігани нападають на жінку. Ви можете або непомітно пройти повз них, або спробувати подіяти на них силою, або просто вдарити одного з них молотком по голові.

Тестові завдання

1. Першоелемент моральної діяльності – це:

А. Мотив.

В. Вчинок.

С. Ціннісна орієнтація.

2. Хто з мислителів епохи Відродження стверджував, що «висока мета виправдовує засоби, а реальна політика несумісна з мораллю»?

А. Ф.Петрарка.

В. Н.Макіавеллі.

С. Ф.Бекон.

3. Моральний вчинок – це:

А. Добровільна дія, що об’єктивно відповідає моральній вимозі.

В. Внутрішня, суб’єктивно-особистісна спонука до дії.

С. Акт моральної діяльності, який полягає в тому, що людина, виявляючи свою суверенність, самовизначається стосовно системи цінностей і способів їх реалізації.

4. Чи повинний слідчий дотримуватися принципу законності у виборі тактичних прийомів?

А. Так, слідчий повинний у будь-яких обставинах дотримуватися закону, оскільки мета і засоби, законність і моральність нерозривні.

В. Слідчий може порушити закон, але тільки у випадку, коли іншими методами притягнути до відповідальності правопорушника неможливо.

С. Слідчий уповноважений законом вживати будь-яких дій з метою притягнення винних до відповідальності.

5. Прийняття слідчим рішення про арешт і взяття під варту підозрюваного припустимо…

А. І використовується з метою покарати винну у вчиненні злочину особу.

В. Лише тоді, коли слідчий переконаний у винуватості особи.

С. Лише у тому разі, якщо перебування особи на волі приховує в собі реальну загрозу для навколишніх і інтересів розслідуваної справи.

3. САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТІВ:

Тема 1. Етика як філософська наука, її предмет і завдання.

Завдання і запитання:

1. Проаналізуйте походження і сутність терміна «етика».

2. Дослідіть виникнення терміна «мораль», охарактеризуйте його зміст.

3. У чому полягають особливості натуралістичних етичних концепцій?

4. Проаналізуйте специфіку соціально-історичних концепцій сутності моралі.

5. Яке місце посідає етика в системі філософських дисциплін?

6. Поміркуйте, який емпіричний матеріал використовує етика, з'ясовуючи загальні закономірності моралі.

7. Проаналізуйте співвідношення моралі та етики.

8. Які аргументи спростовують твердження про неможливість створення наукової етики?

9. Назвіть і охарактеризуйте функції етики.

10. Чому знання етики ще не може гарантувати людині високу моральну культуру?

11. За яких умов знання етики сприяє піднесенню моральної культури особистості?

12. Прокоментуйте висловлювання:

«Етика є наукою про відносини, які існують між людьми, і про обов'язки, що випливають із цих відносин» (П.-А. Гольбах).

«Правильна поведінка від нестачі волі страждає більше, ніж від нестачі знань» (Г. Спенсер).

«Добре міркувати про доброчесності — ще не означає бути доброчесним» (Арістотель).

«Етика є філософія доброї волі, а не тільки доброї дії» (І. Кант).

«Мораль — не перелік вчинків і не збірник правил, якими можна користуватися, як аптекарськими або кулінарними рецептами» (Д. Дьюї).

«Переконання — небезпечніші вороги істини, ніж помилки» (Ф.-В. Ніцше).

«Проповідувати мораль легко, обгрунтувати її важко» (А. Шопенгауер).

«Істинна етика починається там, де перестають користуватися словами» (А. Швейцер).

13. У чому полягають відмінності моралі і моральності?

Тема 2. Історія етичної думки.

Завдання і запитання:

1. Зміст яких етичних концепцій Давньої Індії ілюструють ці висловлювання:

«Добре буває тому, хто тримається благого; гине ціль у того, хто вибирає з них приємне. Той знову народжується тут черв'яком або комахою, або рибою, або птахом, або левом, або вепром, або змією, або тигром, або людиною, або в якомусь іншому стані згідно зі [своїм] діянням».

«Шануй матір, як Бога. Шануй батька, як бога. Шануй учителя, як Бога. Шануй гостя, як Бога».

«Благополуччя — зовнішній покрив життя, порушити його — завдати шкоди життю».

2. На яких світоглядних засадах ґрунтується етика даосизму?

3. Прокоментуйте основні положення етики Конфуція.

4. Зміст яких етичних концепцій Давнього Китаю ілюструють перелічені висловлювання:

«Чого не бажаєш собі, того не роби й іншим».

«Між людьми немає таких, у яких не було прагнення до добра. Зла природа — наслідок поганого впливу. Бо певні вчинки людей, повторюючись, породжують звичку».

«Людина має злу природу. Добре в людині — це набуте».

«Ті, хто прагне встановити порядок, спираються на увесь народ, не рахуючись з окремими особами. Тому вони за основу беруть закон, а не доброчесність».

5. У чому полягає відмінність між етичними концепціями Давнього Сходу й античного світу?

6. Представникам яких етичних концепцій античності належать ці висловлювання:

«Від чого ми отримуємо добро, від того самого ми можемо отримати і зло».

«Краще витерпіти деякі страждання, щоб тішитися більшими задоволеннями».

«Мужність — це дотримання середини між страхом і відвагою».

«Пристосовуйся до обставин, які випали на твою долю. І від усього серця люби людей, з якими тобі судилося жити».

7. Наскільки середньовічна етика сприяла утвердженню свободи волі особистості?

8. Охарактеризуйте етичні погляди Августина (Блаженного) Аврелія.

9. Проаналізуйте особливості етики Фоми Аквінського.

10. Яку етичну традицію репрезентувала етика епохи Відродження?

11. У чому полягає новизна етики Нового часу?

12. Наведіть аргументи на користь етики екзистенціалістів або спростуйте її.

13. Чи поділяєте ви твердження про обмеженість прагматичних концепцій моралі?

14. Що нового внесли в теорію моралі позитивісти і в чому полягає обмеженість їх етичних концепцій?

15. Представникам яких етичних концепцій належать такі висловлювання:

«Велика кількість законів часто служить виправданням для пороків».

«Стан війни всіх проти всіх характеризується також тим, що при ньому ніщо не може бути несправедливим».

«Добро є свободою. Тільки для свободи чи в свободі полягає відмінність між добром і злом».

«Один акт насилля може бути викоріненим тільки таким самим актом».

«Душі перемагаються не зброєю, а любов'ю і великодушністю».

16. На яких світоглядних засадах вибудовувалася етична думка Києворуської доби?

17. У чому полягає специфіка етики українського Відродження?

18. Як І. Копинський розумів феномен добра та засоби його пізнання?

19. Проаналізуйте основні засади козацької етики.

20. У чому полягає внесок учених Києво-Могилянської академії в розвиток етичної думки в Україні? Охарактеризуйте обґрунтовані ними етичні концепції.

21. У чому полягає оригінальність етичної концепції Г. Сковороди?

22. Які моральні цінності захищав Т. Шевченко?

23. Яке місце посідала морально-етична проблематика у творчості І. Франка?

24. Розкрийте зміст етичної теорії М. Драгоманова.

25. Яким правилам повинен підпорядковувати себе індивід згідно з конкордистською етикою В. Винниченка?

26. Які положення етичної концепції Д. Донцова ви поділяєте, а з якими не погоджуєтеся?

27. Прокоментуйте особливості розвитку вітчизняної етичної думки в радянські часи.

28. Які проблеми, на ваш погляд, є найактуальнішими для сучасної етичної думки в Україні?

Тема 3. Походження та історичні типи моралі.

Завдання і запитання:

1. Охарактеризуйте природні, суспільні передумови виникнення моралі.

2. У чому полягає сутність релігійних концепцій походження моралі?

3. На яких засадах вибудовуються натуралістичні концепції походження моралі?

4. Охарактеризуйте сильні і слабкі аспекти натуралістичних концепцій походження моралі.

5. Проаналізуйте головні аргументи соціально-історичних концепцій походження моралі.

6. Чим, на вашу думку, відрізняється мораль від доморальних форм регулювання поведінки людей?

7. Прокоментуйте ці висловлювання:

«Людині легше було б звикнути лазити рачки, ніж позбутися морального почуття, тому що в розвитку тваринного світу моральне почуття з'явилося раніше, ніж хода на двох ногах. Наше моральне почуття — природна здатність, точно так, як відчуття дотику чи нюх» (П. Кропоткін).

«Моральності передує примус, пізніше вона стає звичаєм, ще пізніше — вільною покірністю і, нарешті, майже інстинктом — тоді вона, як і все звичне і природне, пов'язана з насолодою і називається доброчесністю» (Ф.-В. Ніцше).

«Практична потреба в моралі виникає внаслідок конфлікту бажань різних людей або конфлікту бажань в одній людині» (Б. Рассел).

8. Які зрушення відбулись у моралі рабовласницького суспільства?

9. У чому виявився розвиток моралі феодального суспільства?

10. Сформулюйте своє бачення моралі й моральності майбутнього.

Тема 4. Мораль як соціальний і особистісний феномен.

Завдання і запитання:

1. Прокоментуйте такі висловлювання:

«Моральні якості видатної особистості мають, можливо, більше значення для даного покоління і всього ходу історії, ніж суто інтелектуальні досягнення» (А. Ейнштейн).

«Якщо якийсь вчинок є доброчесним чи порочним, то це є лише ознакою певної душевної якості чи характеру; він повинен випливати з постійних принципів нашого духу, які поширюються на всю поведінку людини і входять до її власного характеру» (Д. Юм).

Дата добавления: 2015-07-02