До теми 1. 2 страница

«Часто якийсь незначний вчинок, слово чи жарт краще виявляють характер людини, ніж битви, в яких гинуть десятки тисяч» (Плутарх).

«Безхарактерність ще далі від доброчесності, ніж порок» (Ф. Ларошфуко).

«Нехай ваш вихованець буде непокірним, свавільним — це незрівнянно краще, ніж безмовна покірність, безвілля» (В. Сухомлинський).

«Хто сам говорить про свої доброчесності, той смішний, але хто не усвідомлює їх — дурний» (Ф. Честерфілд).

«Доброчесність у тому й полягає, щоб чинити правильно, нехтуючи найближчою вигодою» (П. Шеллі).

«Доброчесність — це тільки мудрість, яка змушує узгоджувати пристрасть із розумом і насолоду з обов'язком» (К.-А. Гельвецій).

«Пороки входять до складу чеснот, як отрута до складу ліків» (Ф. Ларошфуко).

2. Чи можна вважати мораль формою суспільної свідомості? Наведіть аргументи за і проти.

3. У чому виявляється антиномічність моралі?

4. Охарактеризуйте особливості моралі.

5. Розкрийте структуру моралі та з'ясуйте сутність її компонентів.

6. Охарактеризуйте основні функції моралі.

7. У чому полягає регулятивна функція моралі?

8. У якому відношенні перебувають мораль і звичай?

9. Що є спільного і відмінного в моралі і праві?

10. У чому полягає оцінно-імперативна функція моралі?

11. Охарактеризуйте комунікативну функцію моралі.

12. З'ясуйте, які аспекти моралі висвітлюються у цих висловлюваннях:

«Мораль!!! Які сумні думки народжує це слово! Мораль!!! При цьому слові дитині здається, що вона бачить озброєних різками вчителів, молода жінка уявляє собі ревнивців, які загрожують киплячими котлами пекла, чесна людина згадує про багатьох інтриганів і злочинців, яким мораль служила Маскою в усі часи» (Ш. Фур'є).

«Моральне — це покора в свободі» (Г.-В.-Ф. Гегель).

«Навіть зграя розбійників повинна дотримуватись якихось вимог моралі, щоб залишитися зграєю» (Р. Тагор).

«Мораль полягає в досконалому пізнанні добра, в досконалому вмінні і бажанні творити добро» (І. Песталоцці).

«Мораль дає загальні принципи поведінки, залишаючи без уваги конкретні обставини» (П. Бейль).

13. У чому виявляється особистісний характер моралі?

14. Який зміст охоплює поняття «моральна якість людини»?

Тема 5. Основні поняття моральної свідомості (категорії етики).

Завдання і запитання:

1. Проаналізуйте відмінності між абсолютистськими та релятивістськими концепціями добра.

2. Яку роль відіграє зло — деструктивну чи конструктивну? Думу обгрунтуйте.

3. Що спільного й відмінного мають добро і зло?

4. Як взаємопов'язані гідність і честь?

5. Обгрунтуйте конкретно-історичний характер розуміння справедливості?

6. У чому виявляються моральний сором і каяття?

7. Поміркуйте, які аспекти добра розкриваються в таких визначеннях:

«Добро — це зберегти життя, сприяти життю» (А. Швейцер).

«Добро є свобода» (С. К'єркегор).

«Добром ми називаємо те, що здатне викликати або збільшити наше вдоволення» (Дж. Локк).

«Добро — це утвердження прагнення до щастя» (Л.-А. Фейербах).

«Добро — це нібито найвищий ступінь користі» (М. Чернишевський).

«Моральне добро і зло в усіх країнах визначається тим, корисне чи шкідливе дане явище для суспільства» (Вольтер).

«Коли в Піднебесній дізналися, що краса — це краса, з'явилась і потворність. Коли дізналися, що добро — це добро, з'явилось і зло» (Лао-цзи).

«Кількість добра в природі дорівнює кількості зла» (Ж.-Б. Робіне).

«Половина наслідків добрих намірів виявляється злом. Половина наслідків лихих намірів виявляється добром» (М. Твен).

«Доброго, котрого хочу, не роблю, а злого, котрого не хочу, роблю» (Апостол Павло).

«Люди завжди лихі, доки їх не примусить до добра необхідність» (Н. Макіавеллі).

«Зло, як правило, мстить за себе, але добро не обов'язково винагороджується. Зло значно послідовніше» (К. Іжиковський).

8. Визначіть, яка грань зла розкривається в таких висловлюваннях:

«Злом називаємо те, що здатне завдавати нам чи збільшувати якесь страждання» (Дж. Локк).

«Зло є не що інше, як невідповідність між буттям і належним» (Г.-В.-Ф. Гегель).

«Дуже прикро, що прагнення людей зменшити зло породжує так багато нового зла» (Г. Ліхтенберг).

«Без зла все було б таким же безбарвним, як безбарвною була б людина, позбавлена пристрастей» (Я. Бьоме).

9. Проаналізуйте, які грані справедливості розкриваються у цих висловлюваннях:

«Справедливість є найбільшою із чеснот» (Арістотель).

«Справедливість є постійна й незмінна воля кожному відплачувати за заслугами» (Античний афоризм).

«Бути доброю [людиною] — значить не [тільки] не робити несправедливості, але й не бажати цього» (Демокріт).

«Людина справедлива не та, що не кривдить, а яка могла б скривдити, і не захотіла» (Філон Александрійський).

«Справедливий до себе ставиться суворо, до інших — поблажливо» (Японське прислів'я).

10. Охарактеризуйте висловлювання:

«Совість — це глядач і суддя доброчесності» (Античний афоризм).

«Закон, який живе в нас, називається совістю. Совість є, власне, пристосування наших вчинків до цього закону» (І. Кант).

«Совість — це наш внутрішній суддя, який безпомилково свідчить про те, наскільки наші вчинки заслуговують поваги чи осуду наших ближніх» (П.-А. Гольбах).

«Совість — тисяча свідків» (Квінтіліан).

«Чиста совість є винаходом диявола» (А. Швейцер).

11. Прокоментуйте такі висловлювання:

«Найбільш повно і концентровано виражається вихованість і моральна культура людини в тому, щоб виміряти однаковою мірою і рівно цінувати як власну, так і чужу гідність» (Ф. Бекон).

«Людина повинна поважати саму себе і вважати себе гідною найвищого» (Г.-В.-Ф. Гегель).

«Об'єктивно — честь є думка інших про нашу цінність, а суб'єктивно — наша боязнь перед цією думкою» (А. Шопенгауер).

«Чесну людину можна піддати переслідуванню, але не обезчестити» (Вольтер).

Тема 6. Сенс життя і ставлення до смерті. Щастя.

Завдання і запитання:

1. Дайте інтерпретацію цих висловлювань:

«Загальний закон життя є прагнення до щастя» (В. Короленко).

«Щастя — спонукальний мотив будь-яких вчинків будь-якої людини, навіть тієї, що збирається повіситись» (Б. Паскаль).

«Ніколи не вважай щасливим того, хто залежить від щасливої випадковості» (Л.-А. Сенека).

«Щасливий той, хто влаштував своє існування так, що воно відповідає особливостям його характеру» (Г.-В.-Ф. Гегель).

«Стосовно щастя неможливий ніякий імператив, який у найсуворішому розумінні слова приписував би робити те, що робить щасливим» (І. Кант).

«Любов є не що інше, як бажання щастя іншій особі» (Д. Юм).

2. Що зумовлює неминучість звернення людиною до проблеми смислу життя?

3. Хто з видатних представників світової філософії зробив найбільший внесок в осмислення таємниці смерті?

4. Чому людська мораль засуджує самогубство?

5. Обгрунтуйте підхід до проблеми евтаназії, який уявляється Вам найсправедливішим.

Тема 7. Моральні проблеми людської діяльності.

Завдання і запитання:

1. Обгрунтуйте сутність моральної свободи.

2. Простежте, які аспекти свободи розкриваються в таких висловлюваннях:

«Щоб бути свободним, треба підкорятися законам» (Античний афоризм).

«Кожній людині притаманна свобода здійснення будь-якого вчинку, тобто того, що вона вважає найкращим» (Г. Лейбніц).

«Свобода волі означає не що інше, як здатність приймати рішення зі знанням справи» (Ф. Енгельс).

«У раю більше заборон, ніж у пеклі» (Єврейське прислів'я).

«Люди ніколи не користуються свободою, яка в них є, але вимагають тієї, якої у них немає» (С. К'єркегор).

«Свобода означає відповідальність, ось чому більшість людей боїться свободи» (Дж.-Б. Шоу).

«Свобода є право на нерівність» (М. Бердяев).

«Свобода — це право робити все, що не заборонено законом» (Ш. Монтеск'є).

«Щоб мати свободу, її варто обмежити» (Е. Берк).

«Свобода — це розкіш, яку не кожен може собі дозволити» (0. фон Бісмарк).

«Людина приречена на свободу» (Ж.-П. Сартр).

3. Чи в усіх випадках виправдовує себе етика не насилля? Що потрібно, на Вашу думку, для підвищення її дієвості?

4. Що, на Вашу думку, є важливішим для моральної оцінки вчинку – мотив чи результат? Чому?

Тема 8. Моральні аспекти глобальних проблем сучасної цивілізації.

Завдання і запитання:

1. Чому ставлення людини до природи має і моральний вимір?

2. Обгрунтуйте вислів Р.Ролана: «Для тих, у кого чиста совість, в стражданнях тварин є щось ще більш нестерпне, ніж в людських стражданнях. Тут принаймні визнано, що страждання – це зло і що той, хто спричиняє їх, - це злочинець».

3. Який зміст вноситься в два часто вживані морально-екологічні гасла? Як вони можуть доповнювати одне одного? Чим відрізняються?

«Будьте обережні: природа!»

«Будьте обережні: людина!»

4. Дайте інтерпретацію цих висловлювань:

«Поведінка людини в природі – це і дзеркало її душі» (К.Зелінський)

«Всі ми пасажири одного корабля, що називається Земля» (А. де Сент-Екзюпері)

«Природу перемагають, тільки підкоряючись її законам» (Ф.Бекон)

«Хто народжений для того, щоб бавитися вічністю, тому приємніше жити в полях, гаях та садках, аніж у містах» (Г.Сковорода)

Тема 9. Моральне формування і самовдосконалення особистості.

Завдання і запитання:

1. Проаналізуйте ці висловлювання:

«Цінність ідеалу в тому, що він віддаляється в міру того, як ми наближаємося до нього» (М. Ганді).

«Ідеал полягає в реалізації свого справжнього «Я» (Дж.-Е. Мур).

«Хто знає, — для того, щоб людина могла зробити один крок до свого морального ідеалу, чи не повинен увесь світ рухатися разом з нею?» (В. Гюго).

Тема 10. Спілкування людей, його моральні виміри.

Завдання і запитання:

1. Що таке спілкування? У чому специфіка спілкування як типу людських стосунків?

2. Чи може бути контакт людини з природою спілкуванням у власному розумінні слова? Обгрунтуйте Вашу відповідь.

3. Чи можна вважати спілкуванням будь-які моральні взаємини між людьми?

4. Тотожні чи ні за своїм істотним значенням поняття “спілкування” і “діалог”? Якщо ні-що ще, окрім налаштованості на діалог, передбачає повноцінне спілкування?

5. Наскільки неминучим є зв'язок толерантності з байдужістю? Обгрунтуйте свою точку зору

6. Чи гідний поваги засуджений злочинець? Якщо так – на якій підставі? Чим відрізнятиметься наша моральна повага до негідної й до шанованої людини?

7. Яка форма співчуття – співстраждання чи співрадісгь – уявляється вам життєво змістовнішою? Чи вони рівнозначні?

8. Чи можливе співстраждання (жалість) без милосердя? Милосердя без співстраждання?

9. У чому, на Вашу думку, полягає головна відміннісгь між еротичною й агапічною любов'ю? Чи мають вони при цьому якусь спільну основу? Яку саме?

Тема 11. Етикет як складова частина культури спілкування.

Завдання і запитання:

1. Що, на Вашу думку, означає бути людиною ввічливою? Чи можна вважати ввічливість суто зовнішньою характеристикою моральної вдачі людини? Дайте відповіді на запитання.

2. Що таке етикет?

3. Який етикет називається судовим?

4. Яких правил етикету потрібно дотримуватися на роботі? Чому?

5. Поясніть, як ви розумієте вислів "Етикет — мова символів".

6. Як правильно рухатися по тротуару?

7. Як потрібно себе поводити при зіткненні з іншими людьми?

8. Як повинен повести себе чоловік на вузькому тротуарі?

9. Як потрібно звертатися на вулиці до перехожих?

10. Розкажіть про те, чого не можна робити на вулиці.

Тема 12. Юридична етика як вид професійної етики.

Завдання і запитання:

1. Охарактеризуйте об'єктивні основи професійної етики.

2. Охарактеризуйте співвідношення моралі й права.

3. Які моральні якості особливо важливі для юриста?

4. Яке значення для юридичної практики має юридична етика?

3.2 ТЕМИ РЕФЕРАТІВ І МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ЇХ НАПИСАННЯ

Форма виконання: робота може виконуватися в рукописному чи друкованому варіанті.

Мова реферату: реферат можна виконувати або українською, або російською мовою (але тільки однією, не можна використовувати в одному рефераті обидві мови).

Обсяг: для робіт, написаних від руки, – 25 повних сторінок формату А4 (не враховуючи титульної); для друкованих – 15 повних сторінок формату А4 (не враховуючи титульної), (шрифт Times New Roman, розмір 14, інтервал - одинарний).

Зразок оформлення титульної сторінки рефератуможна взяти в бібліотеці.

Оформлення інших сторінок реферату відповідно до загальноприйнятих норм: верхнє і нижнє поле – 20мм, ліве – 30 мм, праве – 15мм. Обов’язково треба нумерувати сторінки, номер ставити посередині верхнього поля.

Посилання на використані джерела слід подаватияк посилання у квадратних дужках (наприклад, [2, с. 15-16], що означає: пункт 2 у списку використаної літератури, сторінки 15-16); наприкінці реферату подається Список використаної літератури (Список использованной литературы). При написанні реферату слід використовувати не менш як десять джерел, не враховуючи підручник, за яким здійснюється підготовка до семінарських занять.

Список використаної літератури (Список использованной литературы) оформлюється наприкінці тексту реферату, наприклад, так:

1. Вознюк Н.М. Етика. – К.: Центр навчальної літератури, 2008. – 212 с.

2. Домбровська О. Щодо правових аспектів легалізації евтаназії // Право України. – 2008. - №10. – С.19-21.

3. Йонас Г. Принцип відповідальності. У пошуках етики для технологічної цивілізації. – К.: Лібра, 2001. – 400 с.

4. Етика ділового спілкування / За ред. Гриценко Т.Б - К.: Центр навчальної літератури, 2007. - 344 c.

5. Курмилев П. Синдзю – самоубийство влюбленных // RIP. – 2005. - №1. – Режим доступу до журн.: http://www.ripmagazine.ru/articles/sindzu.html

6. Лоренц К. Так называемое зло. К истокам агрессии. — К.: Знання, 2011. — 351 с.

7. Мовчан В. С. Етика. - К.: Знання, 2007. - 483 c.

8. Панченко В.І. Прикладна етика. – К.: Центр навчальної літератури, 2012. – 392 с.

9. Поліщук Ф.М. Григорій Сковорода. – К.: Дніпро, 1978. – 262с.

10. Тофтул М.Г. Етика. – К.: Академія, 2011. – 440 с.

11. Юрій М.Ф. Етика. – К.: Центр навчальної літератури, 2008. – 318 с.

Обов’язково оформляєтья зміст роботи, наприклад:

(українською мовою)

Зміст

Вступ с.3-5

1.Життєвий шлях Г.Сковороди як втілення його етичних ідей. с.6-10

2. Основні положення етичного вчення Г.Сковороди. с. 11-13

Висновки с.14

Список використаної літератури с.15

(російською мовою)

Содержание

Введение с.3-5

1. Жизненный путь Г.Сковороды как воплощение его этических идей. с. 6-10

2. Основные положения этического учения Г.Сковороды. с.11-13

Заключение с.14

Список использованной литературы с.15

Зверніть увагу, такі пункти «Змісту», як «Вступ», «Висновки», «Список...» не нумеруються! Кожну частину реферату (пункт «змісту») треба починати з нової сторінки, обов’язково писати заголовок.

Орієнтовний план роботи:

Вступ (Введение) – розкривається важливість теми та її місце в культурології; подаються: об’єкт¸ предмет, мета, методи та задачі дослідження; також обов’язково аналізується наукова література з даної теми.

Основна частина – складається як мінімум з двох розділів; інформація не списується з книжок, а систематизується, аналізується та переказується, якщо цитуєте автора, обов’язково треба користуватися посиланнями.

Висновки (Заключение). Було досліджено … Отже, предмет дослідження має такі основні особливості (слід перерахувати за пунктами)....У подальшому слід дослідити (вказати проблему, яка або залишилася не дослідженою до кінця, або вказати на проблеми, які випливають з проведеного дослідження).

Додатки (Приложение) (якщо необхідно): схеми, таблиці, графіки, діаграми, малюнки, фотографії, карти та т. ін.

Список використаної літератури (Список использованной литературы).

Теми рефератів з “Етики та етикету”

1. Проблема смертної кари в етиці.

2. Біоетика: історія, задачі.

3. Проблема клонування в етиці.

4. Етичне вчення Григорія Сковороди.

5. Етика І. Канта.

6. Моральне вчення Конфуція.

7. Моральне вчення Будди.

8. Етичне вчення Ф. Ніцше.

9. Етика Арістотеля.

10. Стоїцизм як етика мужньості.

11. Християнська мораль.

12. Декалог Старого Завіту як один із найдавніших кодексів моральної поведінки.

13. Мусульманська мораль.

14. Міщанська мораль як один із типів моралі.

15. Роль моралі в економічних і соціальних стосунках.

16. Гуманізм як моральний принцип.

17. Мораль та інші соціальні регулятори поведінки людини.

18. Поняття доброчесності (чесноти) в різних етичних вченнях.

19. Моральні якості, які характеризують ставлення людини до себе і до інших людей.

20. Категорія совісті в етиці.

21. Справедливість як соціально-етична категорія.

22. Добро і зло через призму релігійних уявлень стародавніх українців (на матеріалі давніх українських міфів).

23. Задоволення як етична категорія.

24. Егоїзм як етична категорія.

25. Сенс життя в етиці Л. Толстого.

26. Проблема евтаназії в етиці.

27. Проблема сенсу життя в роботі А. Камю “Міф про Сізіфа. Ессе про абсурд”.

28. Нірвана як сенс життя в філософсько-етичному світогляді Стародавньої Індії.

29. Сенс життя митця (на прикладі творчості конкретного митця).

30. Моральний аспект сенсу життя схимника (ченця).

31. Моральна поведінка в повсякденному житті.

32. Проблема благодійності в етиці.

33. Проблема насилля в етиці.

34. Моральний вибір у діяльності юристів і співробітників правоохоронних органів.

35. Проблема свободи в етичному аспекті.

36. Вчинок, його види.

37. Фаталізм і волюнтаризм як антонімічні принципи розуміння моральної діяльності.

38. Екологічна етика: її становлення, норми і принципи.

39. Еколого-етичні традиції українського народу.

40. Проблеми війни та миру кріз призму моралі.

41. Проблема досконалості людини і шляхів її досягнення.

42. Моральний ідеал суб’єкта: його історичний розвиток і сучасне бачення.

43. Вдосконалення як пошук морального ідеалу в філософсько-етичних вченнях Стародавнього Китаю.

44. Моральні цінності сім’ї та шлюбу.

45. Проблематика любові серед молоді.

46. Українська шлюбна традиція вчора і сьогодні.

47. Романтичний канон дружби.

48. Прагматичний канон дружби.

49. Службовий етикет юристів і співробітників правоохоронних органів.

50. Етикет спілкування по телефону.

51. Діловий протокол, його структура.

52. Моральні вимоги до діяльності судової влади.

53. Моральні вимоги до діяльності слідчого.

54. Моральні вимоги до діяльності адвоката.

55. Міліцейська етика.

56. Професійна етика юрисконсультів.

3.3 КОНСПЕКТУВАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Тема 3. Походження та історичні типи моралі.

Конспекти за темою:

Этика / Под ред. А.Гусейнова и Е.Дубко. – М., 2003.

Разделы: 2.1. Архаическая нравственность. – С.165-181.

2.2. Древние своды законов и моральных обязанностей. – С.182-195.

2.3. Гражданская мораль и нормы права в античную эпоху. – С.195-206.

2.4. Паулинизм. Єтика любви. – С. 216-225.

2.5. Монашеский идеал. – С.226-235.

2.6. Рыцарский нравственный идеал. – С.246-257.

2.8. Мещанство. – С. 264-277.

2.9. Принципы этики прав человека. – С.278-288.

При конспектуванні підручника зверніть увагу на:

- концепції виникнення моралі: релігійні, натуралістичні, соціально-історичні (теорія міфу (Б. Малиновський), теорія табу (Дж. Фрезер, З. Фрейд), теорія „рідні” (К. Леві- Строс), теорія ритуалу (В. Топоров), теорія дарування (дару) (Е. Тейлор, М. Мосс);

- форми регуляції людської поведінки в первісному суспільстві; систему заборонів (табу);

- регулятивну функція міфу в первісному суспільстві;

- процес виокремлення моралі в первісному суспільстві;

- висновки В.Зибковця, Д.Валєєва про моральні відносини в первісному суспільстві в епоху матріархату і патріархату; про тотожність моральної норми і звичаєвої норми; інституалізацію моральної норми.

Коротко запишіть характеристику найдавніших зведень законів та моральних обов'язків (Закони Хаммурапі, Закони Ману, Надписи Ашоки, Закони Мойсея, або Тора).

Законспектуйте сутність громадянської моралі в античну епоху, її риси (закони Драконта, закони Лікурга, закони Солона).

Конспектуючи розділ про етику любові в християнстві, зверніть увагу на відмінності етики паулінізму від іудейської етики; думки апостола Павла про норми, що забороняють, про вади і чесноти; про любов у християнській етиці як чесноту, як моральну норму і як вище благо.

Конспектуючи розділ про станово-корпоративну мораль Середньовіччя, опишіть моральний ідеал монахів, рицарський моральний ідеал, міщанську мораль.

Особливу увагу приділіть етиці прав людини, її принципам: принципу рівності людей, принципу самовизначення особистості, принципу ненасилля і мирного вирішення суперечок, принципу добросовісного виконання прийнятих на себе зобов'язань.

Завершіть конспект міркуваннями про історичне і загальнолюдське в моралі.

Тема 8. Моральні аспекти глобальних проблем сучасної цивілізації. Мораль і насильство.

Конспекти за темою:

Этика / Под ред. А.Гусейнова и Е.Дубко. – М., 2003.

Разделы: 4.2. Философские и моральные оценки войны. – С.418-432.

4.3. Терроризм и мораль. – С.432-451.

Конспектуючи підручник, подивіться на проблеми війни та миру крізь призму моралі. Зверніть увагу на моральні вимоги до поведінки воїнів на війні у давнину, на думки античних філософів про війну, на ставлення християнства до війни, концепцію «справедливої війни» у Фоми Аквінського, Гуго Гроція, на метафізичне виправдання війни Г.Гегелем та російськими філософами кінця ХІХ – початку ХХ ст., гуманістичну критику війни Е.Роттердамським, концепцію «вічного миру» І.Канта, теорію політичної війни Г.Гегеля. Охарактеризуйте пацифізм, його основні ідеї, критику пацифізму європейськими філософами. Зафіксуйте проблеми, які має вирішувати етика у зв’язку з війною.

Конспектуючи розділ про тероризм, запишіть визначення поняття «тероризм», критичні зауваження щодо тероризму в сучасній громадсько-політичній думці, види політичного терору (6 видів), їхню коротку характеристику, форми політичного терору в залежності від його цілей, «моральний кодекс» терориста. Зверніть увагу на моральну оцінку дій сучасних терористів.

Тема 9. Моральне формування і самовдосконалення особистості.

Конспекти за темою:

Гусейнов А., Апресян Р. Этика. – М., 2003.

Раздел: Совершенствование. – С.378-390.

Запишіть про значенняморального формування особистості, роль різних чинників у цьому процесі, соціалізацію індивіда, виховання і самовиховання.

Занотуйте визначення поняття морального вдосконалення людини, поняття моральної досконалості. Напишіть про образ досконалості в арістотелевському вченні про доброчесність. Зверніть увагу на концепцію досконалості, запропоновану І. Кантом; поняття досконалості в стоїцизмі і буддизмі; поняття досконалості і вдосконалення в християнстві.

Законспектуйте тлумачення духовності в різних вченнях, запропоновані різними мислителями шляхи вдосконалення особистості.

Тема 12. Юридична етика як вид професійної етики.

Конспекти за темою:

Гребеньков Г., Фіолевський Д. Юридична етика. – К., 2005.

Розділи: 2.1. Поняття професійної етики. – С.40-46.

2.3. Структура, види і норма юридичної етики. – С.52-55.

2.4. Джерела юридичної етики. – С.56-57.

5.2. Єдність законності та моралі в роботі слідчого. – С.81-84.

7.4. Судова етика адвоката. – С.165-183.

Запишіть визначення поняття професійної етики, напишіть про умови виникнення і про призначення професійної етики. Законспектуйте види професійної етики.

Запишіть визначення поняття юридичної етики. Коротко занотуйте історію розвитку юридичної етики. Обов’язково зафіксуйте в конспекті нормативно-правові акти, у яких відображені моральні засади діяльності юристів, положення, кодекси та інші документи, у яких викладаються моральні норми і принципи діяльності адвокатів, суддів, юристів взагалі. Охарактеризуйте структуру, види і норми юридичної етики. Зверніть увагу на значення юридичної етики.

Також зверніть увагу на особливості професії юриста, моральне значення цих особливостей; моральні якості, чесноти юриста; моральні вимоги до діяльності слідчого, адвоката.

4. СЛОВНИК ОСНОВНИХ ТЕРМІНІВ

Альтруїзм (лат. alter — інший) — моральний принцип, що проголошує співчуття до інших людей, безкорисне служіння їм і готовність до самозречення в ім'я їхнього блага і щастя.

Аскетизм (грец. askëtes — навчений, борець) — зречення радощів життя, відлюдництво, умертвління плоті задля досягнення моральної досконалості.

Атараксія - безтурботність як основа морального ставлення до світу.

Біблія — (грец. «книги») Святе письмо в християнстві. Складається зі Старого (Вєтхого) та Нового завітів і є основою християнського етичного вчення.

Біоетика — розділ етики, в якому розглядаються моральні проблеми медицини та експериментальної біології.

Біологічна (істинна) смерть — незворотне припинення фізіологічних процесів у клітинах і тканинах організму.

Благо — все, що має для людини позитивне значення.

Блаженство — у християнстві - найвище щастя, що повною мірою може бути досягнуто праведниками в раю.

Бог — надприродна духовна істота, творець світу, уособлення та першоджерело істини, добра та краси, абсолют (у теїзмі). У політеїзмі — боги — духовні істоти, що панують над певними силами та частинами Всесвіту.

Бодхисаттва — у буддизмі - той, що, підійшовши до нірвани, не заглибився в неї, а з любові до всіх живих створінь вирішив лишитися в сансарі для допомоги їм на шляху спасіння.

Бхакті — (санскр.) віддане служіння, один зі шляхів спасіння в індуїзмі.

Веди ( санскр. — священне знання) — найдавніша пам'ятка індійської літератури, сукупна назва пісень, урочистих гімнів, жертовних заклинань, приписів, правил, богословських навчань, есхатологічних міркувань.

Дата добавления: 2015-07-02