Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Теоретичні питання. Тема 4. Просте ускладнене речення




Тема 4. Просте ускладнене речення

Теоретичні питання

Односкладні прості речення.

Тема 3. Поширене просте речення. Другорядні члени речення.

1. Поширене просте речення. Види другорядних членів речення.

2. Означення. Види означень: узгоджене, неузгоджене. Прикладка як різновид означення. Правопис прикладок.

3. Додаток. Види додатків: прямий і непрямий.

4. Обставина. Види обставин.

5. Поняття про односкладне речення. Види односкладних речень.

6. Особові односкладні речення. Способи вираження головного члена.

7. Безособові односкладні речення. Способи вираження головного члена.

8. Номінативні односкладні речення. Способи вираження головного члена.

 

Практичні завдання для самопідготовки

1. Визначте головні й другорядні члени речення, дайте їм
характеристику.

1. Туга журавлина із-за хмари лине, на довкілля впали перші холо­ди (Бровч.). 2. Над степом місяць-ятаган зірки до гурту кличе (Бровч.). Я в людей попрошу тільки віри в кожне слово, почуте від мене, в кожний погляд очей моїх сірих, в кожну ласку рук нестудених (Кост.). Горить печаль в красі твоїй високій. 5. На шибці знов твій профіль крапля пише (Лют.). 6. Лише гуртом і пущі, і пустині з піснями, з гу­ком можна перейти (Рил.). 7. На поріг вийшов дід у фуфайці наопашки і в калошах на босу ногу (Тют.). 8. Народне щастя і народне горе я на­магався в слово перелить, ішов з народом через доли й гори (Рил.).

 

2. Перепишіть, підкресліть граматичні основи, визначте
вид речень.

1. Не рвіть квіток. Не убивайте. Життя одне. Не віднімайте (Дущ.). 2. Тільки сльоза полегшення несе, і тільки болем біль і переможеш (Дущ.). 3. Чоло схиляйте тільки перед Богом (Чуб.). 4. Квіти життя мого... 5. Квітів поганих немає. 6. Посадиш троянди - отримаєш насо­лоду. 7. У центрі міста на клумбах щовесни висаджують квіти. 8. Бе­режіть квіти на клумбі й на лузі, у саду й у полі. 9. Айстри ще зранку полито. 10. Треба милуватись квітами на клумбі, у гаю.

 

3. Перепишіть, поставте відповідні розділові знаки при порівняльних конструкціях.

1. Є люди як дуби, і є дуби як люди. 2. Зросла берізка високо на мурі, стоїть мов квола сирота в зажурі. 3. Негідники ростуть немов пирій. 4. Та відновляється в мені невгасна й воскресна мого кохання чистота як та блакить небесна. 5. На мене осінь хлинула як повідь на луг низький (3 тв. Павл.). 6. Є слова, що білі-білі як конвалії квітки лагідні як усміх ранку ніжносяйиі як зірки. 7. Ніжну-ніжну як подих билини я хотів би вам пісню сплести. 8. Ніч як море, світять зорі, сосни стали і стоять (Ол.). 9. Червоний світ од блис­кавки ніби запалив пожежу на горах і долинах (Н.-Лев.). 10. На скронах сивина як сива паморозь (Гомон).

 

1. Поняття про просте ускладнене речення.

2. Однорідні члени речення. Однорідні й неоднорідні означення. Узагальню вальні слова при однорідних членах речення. Розділові знаки при однорідних членах речення.

3. Відокремлені члени речення.

- відокремлені означення – способи їх вираження, розділові знаки при відокремлених членах речення;

- відокремлені уточнювальні додатки, розділові знаки при них;

- відокремлені обставини – способи їх вираження та розділові знаки при них.

4. Звертання. Види звертань. Розділові знаки при них.

5. Вставні, вставлені конструкції. Пунктуація.

 

Практичні завдання для самопідготовки

 

1. Перепишіть, усунувши помилки, поясніть правку.

1. Усе - і ліс, і дорога, і річка з пологими берегами раділо сонцю і теплу. 2. І вчора й сьогодні, і завтра завжди я буду пам'ятати цю щасливу мить. 3. Ні гарний день ані щебет птахів, ні розквітлі кущі бузку: ніщо його не могло втішити.

 

2. Перепишіть, розставте розділові знаки в реченнях із звертанням, поясніть пунктограми.

1. Буяйте цвітом степові широти Дзвени світами славо козаків (Яр Слав.). 2. Не забув я о люди нічого (Лют.). 3. Слава тобі великий Каме­няре праця твоя не стихне ні на мить (Павл.). 4. За кого ж ти розіп'явся Христе Сине Божий за нас бідних чи за слово істини (Шевч.). 5. О рідне слово О мово рідна Що за таємна у тобі сила (Крас). 6. О земле втрачена явися бодай у зболеному сні. 7. Народе мій до тебе я ще верну як в смерті обернуся до життя своїм стражденним і незлим обличчям. 8. Верни до мене пам'яте моя нехай на серце ляже ваготою моя земля з рахманною журбою (Стус). 9. Чаклує вже весна; так зеленій же луже землице розцвітай усе живе радій (Дущ.). 10. Гей ви грізні чорні хмари Я на вас збираю чари (Леся Укр.). 11. За рідну мову я о Господи турбу­юсь щоб не загинула у течії віків (В. Єфан.). 12. Мій друже дорогий ми довго ждали і теж співали ворогу назло (Павл.).

 

3. Перекладіть українською мовою, розставте розділові знаки, підкресліть вставні слова і словосполучення, речення, з'ясуйте їх роль.

Оказывается чтобы не умереть с голоду надо есть совсем чуть-чуть. К примеру воины Александра Македонского получали в день всего два финика. И ничего полмира завоевали что называется на голодный желудок. А скажем рабы что строили величественный Ко­лизей в Риме получали горстку крупы (сырой представьте в которой всё в наличии ничего не выварилось и не погибло тем самым) и чес­ночнику. И всё.

Примечательно даже в те времена когда еды было вдоволь и вся­кой, разумные люди всегда стремились ограничить себя в поглощении ее. Конечно они пеклись о своем здоровье. Человек к счастью пони­мал какой неисправимый вред может нанести организму переедание. (В. Травинка)

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-07-02; Просмотров: 1907; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.014 сек.