Класифікація

Рентгенодіагностика карієсу.

Карієс – це місцеве проявлення загального порушення, проявляється декальцинацією твердих тканин зуба і на рентгенограмах виявляється у вигляді ділянок просвітлення у емалі, зубовині, джумурі. Найбільш часто для виявлення карієсу використовуються внутришньоротова рентгенографія зубів. Із них найбільш ефективною є інтерпроксимальна з”йомка, так як вона виключає проекційні викривлення і накладання контактних поверхонь однієї на другу. На другому місці стоїть методика з”йомки паралельними променями. ЇЇ переваги пояснюються тим, що використовуються більш паралельні промені з більшої фокусної відстані, що зменшує викривлення форми і розміру коронок та коренів. Більш всього дає помилок методика ізометричної рентгенографії.

Панорамні знімки, що виконані в боковій проекції мають переваги в діагностиці карієсу перед прямими панорамними знімками, так як в останьому випадку більше потворюються форма і розміри молярів.

Частота розходжень між даними панорамної рентгенографії із використанням паралельного пучка променів ізометричною з”йомкою складає відповідно 5% і 6,8%. У порівнянні з даними внутрішньоротової рентгенографії, розпізнання карієсу на ортопантомограмаз складає тільки 83%.

Завдання рентгенологічного обстеження при діагностиці карієсу складаються з:

1. Визначення величини і глибини каріозної порожнини.

2. Визначення її близькості по пульпової камери.

3. Виявлення карієсу у місцях, недоступних для огляду.

4. Уточнення стану зубовини під пломбою.

5. Виявлення вторинних каріозних порожнин під коронкою.

6. Виявлення карієсу шийки.

7. Карієсу кореня.

8. Карієсу непрорізаного зуба.

9. Правильності проведеного лікування:

- Правильності накладання лікувальної прокладки під пломбу.

- Пломбірування кореневих каналів.

- Щільності прилягання пломбіровочного матеріалу до стінок дефекту і її стан.

- Наявність нависаючих пломб.

- Наявність зливних пломб.

10. Виявлення змін в періодонті, які ускладнюють карієс.

Карієс ділять на простий, неускладнений, ускладнений.

у клініці прийнята класифікація карієсу з урахуванням глибини ураження:

- стадія п”ятна;

- поверхневий карієс /процес не доходить до емалеводентинного кордону/;

- середній карієс /процес переходить через емалеводентинний кордон/;

- глибокий карієс /процес розповсюджується на значну частину дентину, але не проникає у пульпову камеру/.

Ускладнений карієс супроводжується наявністю запальних змін в пульпі /пульпіт/ і в періодонті /періодонтит/. Крім того карієс ділять на первинний, і вторинний /рецидивуючий/,що розвивається під пломбою.

По інтенсивності розрізняють одиничні /уражені окремі зуби/, множинні каріозні ураження і системне ураження /втягнуті майже всі зуби/.

Дата добавления: 2015-07-02