Науковий підхід до управлінню школою, його гуманність і демократичність можуть бути забезпечені лише за умови його високого аналітичного рівня

Ефективність внутрішньошкільного управління можлива лише за умови активного і ініціативного включення у цей процес вчителів і учнів (мається на увазі учнівське самоврядування) при максимальному розширенні горизонтальних і звуженні вертикальних зв’язків.

Оскільки школа – це установа, в якій в результаті колективної праці педагогів формується і розвивається особистість учня, то внутрішньо шкільне управління повинно бути зорієнтоване на людину, носити гуманний характер, який виражається в стосунках співробітництва на основі поваги до людини і довіри до неї.

Завідуючий школою відповідно до Положення про єдину трудову школу (1918): було визначено, що як із складу педагогів школи, так і з інших педагогічних організацій.

а) призначався вищим органом управління;

б) обирався її трудовим колективом виключно із членів педагогічного колективу школи;;

в) обирався її трудовим колективом із членів педагогічного колективу школи або інших педагогічних організацій.

3. Вперше функціональний статус завідуючого навчальним закладом було визначено:

а) Положенням про єдину трудову школу (1918);

б) Статутом Єдиної трудової школи (1923 р.);

в) Постановою ЦК ВКП(б) «Про структуру початкової та середньої школи» (1934 р.).

4. Постановою ЦК ВКП(б) «Про структуру початкової та середньої школи» (1934) завідуючих школами перейменували в:

а) управляючого;

б) директора;

в) керівника.

5. Головною функцією управління, тобто провідною діяльністю директора школи в 30-і роки була функція:

а) організації;

б) планування;

в) контролю.

6. Завдання обов’язкової восьмирічної освіти, політехнізації, залучення дітей до суспільно-корисної праці було поставлено:

а) Положенням про єдину трудову школу (1918);

б) Статутом Єдиної трудової школи (1923 р.);

в) Законом «Про зміцнення зв'язку школи з життям та подальший розвиток системи народної освіти в СРСР»(1958 р.).

7. Автором роботи «Розмова з молодим директором» є:

а) А.С. Макаренко;

б) В.О. Сухомлинський;

в) Сорока- Росинський.

8. Стратегічні завдання реформування управління освітою визначено:

а) Законом України «Про освіту»;

б)Державною національною програмою «Освіта» (Україна, XXI ст..);

в) Положенням про загальноосвітній навчальний заклад.

9. До основних стратегій управління ХХІ ст. не відноситься:

а) управління нововведеннями;

б) централізація управління;

в) гуманізація управління.

10. Кому належить висловлювання: “Два людських винаходи можна вважати самими важкими: мистецтво управляти і виховувати, але саме на них тримається суспільство”:

а) Конфуцію;

б) Платону;

в) Канту.

11. До факторів, що зумовлюють розвиток управління в освіті не відноситься:

а) зміна освітньої парадигми;

б) науково-технічний прогрес;

в)зміна назви закладу освіти.

12. Освітній менеджмент – це галузь:

а)політичного менеджменту;

б)соціального менеджменту;

в)економічного менеджменту.

а)закономірність демократичності;

б)закономірність гуманізму;

в)закономірність аналітичності управління.

а)закономірність демократичності;

б)закономірність гуманізму;

в)закономірність аналітичності управління

а)закономірність цілеспрямованості;

б)закономірність гуманізму;

в)закономірність аналітичності управління

16. Чим виший рівень доцільностіуправлінської діяльності керівника школи, тим ефективніший результат процесу управління:

а)закономірність цілеспрямованості;

б)закономірність гуманізму;

в)закономірність аналітичності управління

Дата добавления: 2015-06-27