Проростання насіння

Будова насінини

Насінина

Насінина – утворення у насінних рослин, яке формується із насінного зачатка, містить зародок та запас поживних речовин.

1. Зародок (розвивається із зиготи):

- зародковий корінець;

- зародкове стебельце;

- сім’ядолі – перші зародкові листки (у насінні рослин класу Дводольні є дві великі м’ясисті сім’ядолі, у насінні рослин класу Однодольні – одна тоненька у вигляді щитка);

- зародкова брунечка (плюмула).

1. Ендосперм – запасаюча тканина (розвивається із триплоїдної клітини); при формуванні насіння рослин класу Дводольні поживні речовини ендосперму можуть повністю переходити до зародка і відкладатися у сім’ядолях, тому у сформованому насінні ендосперм часто відсутній.
2. Насінна шкірочка (розвивається з інтегументів). На шкірочці сформованої насінини є отвір (залишок мікропіле) і рубчик (слід від ніжки насінного зачатка).

Насіння із живим зародком називається схожим.

Умови, які необхідні для проростання:

1. Вода. Всмоктується через мікропіле і насінну шкірочку в результаті фізичного процесу – абсорбції (білки, крохмаль, геміцелюлози і пектини утворюють колоїдні розчини), спричиняє набухання і розрив насінної шкірочки. У насінині рухається шляхом осмосу. Необхідна як середовище для проходження біохімічних реакцій, пов’язаних з проростанням. Бере участь у гідролізі запасних поживних речовин (білки розщеплюються до амінокислот, полісахариди – до цукрів (глюкози), ліпіди – до гліцеролу і вищих жирних кислот).
2. Відповідна температура. Для насіння кожного виду характерний певний діапазон температур, за межами якого воно не проростає. Всі діапазони лежать в інтервалі від 5⁰ С до 40⁰ С. Температура впливає на швидкість ферментативних реакцій.
3. Кисень (О₂). Необхідний для аеробного дихання (енергія АТФ використовується для різноманітних біохімічних процесів при проростанні).
4. Дозрілість насіння (завершення стадії спокою). Є ряд природних механізмів, які забезпечують співпадання термінів проростання із настанням сезону, сприятливого для росту.

Методи, які використовуються для штучного виведення насіння зі стану спокою:

- скарифікація – механічне пошкодження насінної шкірочки (насінна шкірочка містить інгібітор росту – абсцизову кислоту, а також перешкоджає проникненню у насінину води і кисню);

- стратифікація – витримування насіння при низьких температурах (при цьому зростає кількість гіберелінів і знижується кількість абсцизової кислоти).

При висіванні враховують глибину загортання насіння в ґрунт. Вона залежить від:

- розміру насіння (на глибину 1-2 см висівають дрібне, а на глибину 4-5 см – крупне);

- типу ґрунту (на піщаних і супіщаних ґрунтах глибина висіву більша, ніж на глинистих і суглинистих);

- кількості вологи (якщо вологи мало, то глибина висіву збільшується).

Проростання насіння рослин класів Дводольні та Однодольні відрізняється.

Типи проростання насіння дводольних:

- надземний – витягується міжвузля, розміщене під сім’ядолями (гіпокотиль); сім’ядолі виносяться на поверхню і стають першими асиміляційними листками (гарбуз, клен);

- підземний – витягується міжвузля, розміщене над сім’ядолями (епікотиль); сім’ядолі залишаються під землею (горох).

Проростання насіння однодольних: сім’ядоля (щиток) зникає; витягується чохол, який прикриває зародкову брунечку (колеоптиль); через нього пробивається перший асиміляційний листок.

Дата добавления: 2015-06-27