Органи дихальної системи

Орган	Будова	Функції
Носова порожнина	Має кісткові і хрящові стінки, вистелені товстою слизовою оболонкою з густою сіткою кровоносних судин. Назовні відкривається парними отворами – ніздрями, навколо яких є волоски. Кожна половина поділяється на 3 поздовжні щілини – носові ходи (верхній, середній, нижній). У верхніх носових ходах містяться закінчення нюхового нерва. До нижніх носових ходів відкриваються носослізні канали. Сполучається з приносовими пазухами: парними лобними, верхньощелепними (гайморовими), решітчастими і непарною клиноподібною. Містить аденоїдний мигдалик, утворений лімфоїдною тканиною. Сполучається з носоглоткою парними отворами – хоанами.	Волоски у ніздрях затримують великі пилові частки. Сітка капілярів у слизовій оболонці забезпечує зігрівання (охолодження) вдихуваного повітря. Мигдалик виконує імунні функції. Носова порожнина містить слизовійковий «ескалатор». Є органом нюху.
Носоглотка	Є носовою частиною глотки. Містить піднебінні мигдалики, утворені лімфоїдною тканиною. Звідси за умови опущеного м’якого піднебіння і піднятого надгортанного хряща повітря надходить до гортані.	Слизовійковий «ескалатор» відводить відпрацьований слиз до травного тракту. Мигдалики виконують імунні функції.
Гортань	Має форму лійки. Її скелет утворений непарними перснеподібним і щитоподібним та парним черпакуватим хрящами, які з’єднані суглобами, зв’язками, м’язами. Надгортанний хрящ (надгортанник) закриває вхід у гортань при ковтанні. У місці з’єднання щитоподібного хряща і двох черпакуватих хрящів міститься голосовий апарат, який включає 2 пари зв'язок – присінкові і голосові, між якими є голосова щілина.	Містить слизовійковий «ескалатор». Голосовий апарат бере участь в утворенні голосу (коли повітря проходить крізь голосову щілину, зв’язки коливаються; чим більша частота коливань, тим вищий голос).
Трахея	Має форму трубки. Її скелет утворений хрящовими незамкненими кільцями. До м’якої частини трахеї прилягає стравохід. Розгалужується на 2 бронхи.	Містить слизовійковий «ескалатор».
Бронхи	Мають вигляд трубок. Їхній скелет утворений хрящовими півкільцями. Розгалужуючись у легенях, бронхи утворюють бронхіальне дерево: 2 головні бронхи спочатку розділяються на часткові бронхи (правий – на 3, лівий – на 2), потім – на сегментарні бронхи. Найдрібніші розгалуження бронхів – бронхіоли. Стінки бронхіол не містять хрящів (утворені еластичними волокнами і гладенькими м’язами).	Містять слизовійковий «ескалатор».
Легені	Парний орган, форма якого відповідає внутрішній поверхні грудної клітки. Кожна легеня має 3 поверхні: діафрагмальну, реберну і присередню. На присередній поверхні є легеневі ворота (місце, де проходять головні бронхи, легеневі артерії, вени, лімфатичні судини, нерви). Легені розділені на частки (права – на 3, ліва – на 2), частки діляться на сегменти, а сегменти – на часточки. Часточки містять бронхіоли, оточені гронами легеневих пухирців – альвеол, які обплетені кровоносними капілярами і вистелені плівкою (підтримує склепіння альвеол). Загальна площа внутрішньої поверхні альвеол становить близько 100 м². Сполучнотканинна оболонка (плевра) вкриває зовнішню поверхню легень (легенева плевра) і вистилає внутрішні стінки грудної порожнини (пристінкова плевра). Між двома листками плеври є плевральна порожнина, яка містить незначну кількість рідини (забезпечує ковзання при дихальних рухах). Права і ліва частини плевральної порожнини ізольовані.	В альвеолах відбувається обмін газів між венозною кров’ю капілярів і альвеолярним повітрям. Газообмін проходить шляхом дифузії, в основі якої лежить різниця парціальних тисків О₂ і СО₂ по обидві сторони альвеолярної стінки. Плівка, яка вистилає альвеоли, виконує функцію знищення мікроорганізмів, знешкодження токсинів.

- вдих – скорочуються зовнішні міжреберні м’язи і діафрагма; збільшується об’єм грудної порожнини (відповідно, і легень); тиск повітря у легенях стає меншим від атмосферного; повітря заходить у легені через відкриті дихальні шляхи;

- видих – розслаблюються зовнішні міжреберні м’язи і діафрагма; зменшуються об’єм грудної порожнини (відповідно, і легень); тиск повітря у легенях стає більшим від атмосферного; повітря виходить із легень через відкриті дихальні шляхи.

Крім діафрагми і зовнішніх міжреберних м’язів, участь у дихальних рухах беруть: внутрішні міжреберні м’язи, м’язи черевного пресу і плечового поясу.

Кількість дихальних рухів у дорослої людини за відносного спокою становить 16 за хвилину.

Склад атмосферного, альвеолярного та видихуваного повітря відрізняється:

- у атмосферному повітрі, яке потрапляє до органів дихання під час вдиху, міститься 21% O₂, 0,03% CO₂;

- в альвеолярному повітрі міститься 14,5% O₂, 6% CO₂;

- у повітрі, яке виходить із органів дихання під час видиху, міститься 16,5% O₂, 4,5% CO₂.