Захворювання органів дихальної системи

Штучне дихання

Життєва ємність легень

Нейрогуморальна регуляція дихання

Основний дихальний центр міститься у довгастому мозку. Його нейрони чутливі до вмісту у крові CO₂. Зростання кількості CO₂. призводить до активізації дихального центру (він посилає імпульси до дихальних м’язів). Дихальні м’язи скорочуються і відбувається вдих. При вдиху розтягуються альвеоли легень. Їхні вісцерорецептори посилають до дихального центру імпульси, які блокують його роботу (він припиняє посилати імпульси до дихальних м’язів). Дихальні м’язи розслаблються і відбувається видих.

До захисних дихальних рефлексів належать чхання і кашель (різкий рефлекторний видих через ніздрі чи рот, зумовлений подразненням рецепторів дихальних шляхів).

Гіпоксія – кисневе голодування організму (розвивається в умовах пониженого атмосферного тиску, оскільки тоді знижується парціальний тиск кисню).

Об’єм легеневого повітря визначається за допомогою спірометра; розрізняють:

- дихальний – об’єм повітря, що потрапляє до легень при спокійному вдиху і виходить із легень при спокійному видиху (у дорослої людини становить близько 500 см³);

- додатковий – об’єм повітря, який ще можна вдихнути після спокійного вдиху (у дорослої людини становить близько 1500 см³);

- резервний – об’єм повітря, який ще можна видихнути після спокійного видиху (у дорослої людини становить близько 1500 см³);

- залишковий (мертвий) – об’єм повітря, який залишається у легенях після максимального видиху (у дорослої людини становить близько 1000 см³).

Життєва ємність (місткість) легень – сума резервного, дихального і додаткового об’ємів легеневого повітря (у дорослої людини становить близько 3500 см³).

Коли самостійне дихання припиняється, а діяльність серця продовжується, застосовують штучне дихання:

- ритмічно вдувають повітря в легені (через рот або ніс);

- навперемінно звужують і розширюють грудну клітку періодичними натисканнями на її нижню частину або відведенням рук від тулуба і притисканням їх до тулуба.

1. Вірусні захворювання, які уражають дихальні шляхи – поширюються повітряно-крапельним шляхом (грип, застуда, вітряна віспа, паротит, кір, краснуха).
2. Бактеріальні захворювання, які уражають дихальні шляхи – поширюються повітряно-крапельним шляхом (дифтерія, кашлюк, ангіна, скарлатина).
3. Туберкульоз – бактеріальне захворювання (спричиняється паличкою Коха), яке найчастіше уражає легені; поширюються повітряно-крапельним шляхом та через речі спільного користування.
4. Пневмонія – запалення легень, спричинене бактеріальною чи вірусною інфекцією.
5. Плеврит – інфекційне запалення плеври.
6. Інфекційні запалення слизової оболонки дихальних шляхів: риніт – носової порожнини; синусит – носових пазух; фарингіт – носоглотки; тонзиліт – піднебінних мигдаликів; ларингіт – гортані; трахеїт – трахеї; бронхіт – бронхів.
7. Астма бронхіальна – алергічне захворювання органів дихання, пов’язане з порушенням бронхіальної прохідності (супроводжується нападами ядухи і кашлю).
8. Емфізема – розтягнення та розрив альвеол (найчастіше розвивається у курців).
9. Пневмоторакс – спадання легень внаслідок розриву плеври.
10. Рак легень – утворення злоякісних пухлин у легенях (переважно пухлини утворюються у бронхах і метастазують у різні відділи легень).

Дата добавления: 2015-06-27