Шкірний аналізатор

Смаковий аналізатор

Нюховий аналізатор

Органом нюху є слизова оболонка верхньої частини носової порожнини площею до 10 см², у якій між опорними епітеліальними клітинами містяться хеморецептори (мають ворсинки-антени, які вловлюють молекули пахучих речовин).

Механізм сприйняття запаху пояснює стереохімічна теорія: на мембранах нюхових рецепторів містяться білкові молекули певної просторової конфігурації; якщо структура пахучої речовини підходить до структури білка, як «ключ до замка», то мембрана рецептора збуджується і виникає нервовий імпульс, який передається волокнами нюхового нерва до нюхової зони кори великого мозку (міститься у скроневій частці).

Відчуття запаху спричиняє відповідна (порогова і більша) концентрація пахучої речовини.

Класифікація запахів:

- за психологічним сприйняттям: приємні, неприємні, індиферентні;

- за сукупністю ознак: квіткові, фруктові, приправні, м’ятні, ефірні, смолянисті, пригорілі, гнилісні тощо.

Органом смаку є слизова оболонка язика (виступи – сосочки), внутрішньої поверхні щік, піднебіння і глотки, у якій є смакові цибулини (смакова цибулина – сукупність опорних епітеліальних клітин і розміщених між ними хеморецепторів з ворсинками-антенами, що вловлюють молекули чи іони розчинених речовин).

Механізм сприйняття смаку подібний до механізму сприйняття запаху (стереохімічна теорія).

Збудження від смакових рецепторів передається через лицевий та язикоглотковий нерви до смакової зони кори великого мозку (міститься у скроневій частці).

Відчуття смаку спричиняє відповідна (порогова і більша) концентрація розчиненої речовини. Смаковий поріг неоднаковий для різних речовин (найменший – для гірких, найбільший – для солодких).

Класифікація смаків:

- прості:

o солодкий (найчутливішим є кінчик язика);

o кислий (найчутливішими є краї язика);

o солоний (найчутливішими є кінчик і краї язика);

o гіркий (найчутливішим є корінь язика);

- складні (змішані).

Шкірний аналізатор забезпечує тактильні (дотикові), температурні та больові відчуття.

Шкіра є великим рецепторним полем, здатним сприймати цілий комплекс подразнень.

Рецептори (механорецептори, барорецептори, терморецептори) шкіри:

- первинні (вільні нервові закінчення; становлять 75 %) – сприймають зміни тиску, температури, тактильні подразнення; при певній (пороговій і більшій) силі подразників, що діють на ці рецептори, виникає відчуття болю;

- вторинні (спеціалізовані клітини, сполучені з нервовими закінченнями; становлять 25 %):

o диски Меркеля – сприймають тактильні подразнення;

o тільця Мейснера – сприймають тактильні подразнення;

o тільця Руффіні – сприймають тактильні подразнення і обертальні рухи;

o тільця Паччіні – сприймають вібрацію і зміни тиску.

Збудження від рецепторів передається на чутливі нейрони, відростки яких входять до складу різних нервів. Їхні волокна проходять через спинний мозок, різні структури головного мозку, зазнають багатьох перемикань та досягають тім’яної частки кори, де розташована зона шкірної і суглобово-м’язової чутливості.

Дата добавления: 2015-06-27