Правила простого категоричного силогізму

· Середній термін має бути розподілений хоча би в одному із засновків.

· Термін, нерозподілений у засновку, не має бути розподіленим у висновку.

· Кількість негативних засновків має дорівнювати кількості негативних висновків.

· У кожному силогізмі має бути тільки три терміни.

20. Охарактеризуйте скорочений силогізм (ентимема). Наведіть приклади.

Ентимема – це скорочений категоричній силогізм, в якому пропущений один із засновків або висновок.

Приклад:

Право виборця охороняється державою, а отже і право Петрова охороняється державою.

Пропущений менший засновок.

Сформулюємо його, та відновимо ентимему до повного силогізму.

Право виборця охороняється державою.

Петров є виборцем.

Право Петрова(S) охороняється державою[P].

21. Охарактеризуйте складні силогізми.

Складним силогізмом є полісилогізм (від грец. πολυ – багато і συλλογισμός – міркування). Полісилогізм – це силогізм, в якому об'єднуються два або більше простих силогізми, в яких висновок попереднього силогізму є засновком наступного.

У простому варіанті полісилогізм складається з двох простих силогізмів: просилогізму (від грец. προ – попередній і συλλογισμός – міркування) і епісилогізму (від грец. επι – наступний і συλλογισμός – міркування):

– просилогізм – це елемент полісилогізму, що є попереднім простим силогізмом;

– епісилогізм – це елемент полісилогізму, що є подальшим простим силогізмом.

Якщо полісилогізм складається з трьох і більше простих силогізмів, то лише перший у полісилогізмі простий силогізм є просилогізмом, а останній простий силогізмвиступає тільки в ролі епісилогізму. У той же час перший по порядку епісилогізм стає просилогізмом, коли його висновок стає засновком наступного силогізму,що стає епісилогізмом... Висновок є виведенням полісилогізму в цілому.

Три види полісилогізму:

1)прогресивний(поступальний)полісилогізм – це складний силогізм, в якому висновок попереднього силогізму (просилогізм) стає більшим засновком наступного силогізму (епісилогізм).

2)регресивний(зворотний)полісилогізм – це складний силогізм, в якому висновок попереднього силогізму (просилогізм) стає меншим засновком наступного силогізму (епісилогізм).

3)прогресивно-регресивний полісилогізм – це складний силогізм, серед елементів якого є і прогресивний, і регресивний полісилогізми.

22. Охарактеризуйте складноскорочені силогізми.

Складноскороченими полісилогізмами є сорит (від грец. σωρός – нагромаджений, купа (у смислі – засновків)) і епіхейрема.

Сорит – це складноскорочений силогізм, в якому не висловлюються, а тільки маються на увазі більші (прогресивний сорит) або менші (регресивний сорит) засновки й усі висновки, окрім останнього.

Види сориту: гокленієвський (Р.Гоклен, 1547-1628) і арістотелівський:

– гокленієвський сорит – це прогресивний полісилогізм, в якому пропущені усі більші засновки, окрім першого, та усі висновки, окрім останнього

– арістотелівський сорит – це регресивний полісилогізм, в якому пропущені всі менші засновки, окрім першого, і усі висновки, окрім останнього:

Епіхейрема – це складноскорочений силогізм, до складу якого входять два засновки, хоч би один з яких є ентимема

23. Поясніть, що таке розділові умовиводи.

1.Розділові умовиводи завжди включають до свого складу як перший засновок розділове судження. До складу суто розділового умовиводу входять тільки розділові судження; у розділово-категоричному умовиводі перший засновок розділовий, другий засновок є категоричним, а висновок — категоричним або розділовим; у розділово-умовному умовиводі перший засновок є розділовим, а інші — умовними судженнями.

Суто розділові містять лише диз’юнктивні судження у якості засновків і висновку.
Приклад: Студент може отримати або задовільну або незадовільну оцінку
Задовільна оцінка може бути або «відмінно», або «добре», або «задовільно»
Таким чином, студент може отримати або незадовільну оцінку або оцінку
«добре», «відмінно» чи задовільно».

24. Охарактеризуйте умовно-розділові умовиводи.

1. Ум о в н о -р о з д і л о в и м умовиводом називається умовивід, у якому один із засновків є розділовим судженням, а решта умовними судженнями.

Наприклад:

Якщо ранкові газети повідомлять про результати референдуму, то я ще сьогодні зможу підготуватися до виступу. Якщо вечірні газети повідомлять про результати референдуму, то я лише завтра зможу підготуватися до виступу. Результати референдуму повідомлять або ранкові, або вечірні газети.

Отже, я зможу підготуватися до виступу або сьогодні, або завтра.

Умовно-розділові умовиводи мають ще одну назву - лематичні. Ця назва походить від грецького слова lemma - припущення. Така назва зумовлена тим, що вона випливає з тієї характеристики умовиводів, що розглядають різні припущення та їх наслідки.

В залежності від кількості альтернатив у розділовому засновку лематичні умовиводи поділяють на:

а) дилеми (дві альтернативи);

б) трилеми (три альтернативи);

в) полілеми (чотири і більше альтернатив).

25. Охарактеризуйте умовні умовиводи, наведіть приклади.

Умовні умовиводи завжди включають до свого складу першим засновком умовне судження. Залежно від того, якими судженнями (умовними, категоричними чи розділовими) є другий засновок і висновок, умовні судження поділяють на суто умовні, умовно-категоричні та умовно-розділові.

Суто умовний умовивід (обидва засновки й висновок є умовними судженнями) А —> В. В —> С А —> С Якщо виробництво товарів є неефективним, то не надходять податки: якщо не надходять податки, то немає змоги виплачувати стипендії.

Отже, якщо виробництво товарів є неефективним, то немає змоги виплачувати стипендії 2. Умовно-категоричні умовиводи (другий засновок і висновок категоричні судження).

26. Охарактеризуйте умовно-категоричні умовиводи.

Умовно-категоричним називається умовивід, у якому одна з посилок - умовне, а інша посилка і висновок - категоричні судження.

Це умовивід має два правильних модусу: 1) затверджує і 2) заперечує. Вони дають достовірні висновки.

1. У стверджуючому модусі (modus ponens) посилка, виражена категоричним судженням, стверджує істинність підстави умовної посилки, а висновок стверджує істинність слідства; міркування спрямоване від затвердження істинності підстави до твердженням істинності слідства.

27. Дайте загальну характеристику індуктивним умовиводам та їх видам.

Індуктивним називається умовивід, у якому на підставі належності ознаки окремим предметам деякого класу роблять висновок про його приналежність класу в цілому.

В історії фізики, наприклад, дослідним шляхом було встановлено, що залізні стрижні добре проводять електрику. Таке ж властивість було виявлено у мідних стрижнів і в срібла. Враховуючи приналежність вказаних провідників до металів, було зроблено індуктивне узагальнення, що всім металам властива електропровідність.

Посилками індуктивного умовиводу є судження, в яких фіксується отримана інформація про повторюваності ознаки P у ряду явищ - S₁, S₂,..., S_n, що належать одному і тому ж класу К.

В основі логічного переходу від посилок до висновку в індуктивному висновку лежить подтверждаемое тисячолітньої практикою положення про закономірний розвитку світу, загальному характері причинного зв'язку, прояві необхідних ознак явищ через їх загальність і стійку повторюваність. Саме ці методологічні положення виправдують логічну спроможність і ефективність індуктивних висновків.

Основна функція індуктивних висновків у процесі пізнання - генералізація, тобто отримання загальних суджень. За своїм змістом і пізнавальному значенням ці узагальнення можуть носити різний характер - від найпростіших узагальнень повсякденної практики до емпіричних узагальнень у науці чи універсальних суджень, виражають загальні закони.

Історія науки показує, що багато відкриттів у фізиці в області електрики, магнетизму, оптики були зроблені на основі індуктивного узагальнення емпіричних даних. Індуктивна обробка результатів спостережень передувала наукової класифікації рослин і тварин в біології. Індуктивним узагальненням зобов'язані багато гіпотез у сучасній науці.

Важливе місце належить індуктивним висновкам в судебноследственной практиці - на їхній основі формулюються численні узагальнення, що стосуються звичайних відносин між людьми, мотивів і цілей вчинення протиправних дій, способів вчинення злочинів, типових реакцій винуватців злочину на дії слідчих органів і т. п.

В залежності від повноти і закінченості емпіричного дослідження розрізняють два види індуктивних умовиводів: 1) повну індукцію і 2) неповну індукцію.

28. Проаналізуйте необхідність доказового мислення - доведення (будова, види, правила), спростування та його види.

Правильне мислення характеризується чіткою визначеністю, послідовністю, неодмінною умовою чого є несуперечливість і доказовість. Логічною основою необхідності доказового мислення є закон достатньої підстави, який не лише дозволяє, а й змушує людину сумніватися в істинності пропонованих їй думок. Згідно з цим законом достовірними можна вважати лише обґрунтовані, доведені думки, істинність яких встановлена.

Дата добавления: 2015-06-27