Лічильники

Завдання

1. Засвоїти теоретичний матеріал згідно теми;

2. Дати відповіді на поставлені питання (лекція 22);

3. Виконати письмово приведені завдання;

4. Випишіть питання, що виникли в ході засвоєння матеріалу;

5. Зробіть висновки.

Рекомендована література:

1. В.В. Коштоев, К.К. Кипиани „Основы прикладной теории_цифровых автоматов” Учебное пособие. – Тбилиси:1998. – 155 с.(електронний посібник)
2. Стрыгин В.В., Щарев Л.С. Основы вычислительной микропроцессорной техники и программирования: Учеб. для вузов. – М: Высш. Шк., 1989. – 479с.

Лічильником називають прилад, призначений для підрахунку числа імпульсів, поданих на вхід. Вони, як і зсувні регістри, складаються з ланцюжка тригерів. Розрядність лічильника, а отже, і число тригерів, визначається максимальним числом, до якого він рахує.

Регістр зсуву можна перетворити в кільцевий лічильник, якщо вихід останнього тригера з'єднати з входом D першого. Схема такого лічильника на N розрядів наведена на рисунку 1. Перед початком підрахунку імпульсом початкової установки в нульовий розряд лічильника (Q0) записується логічна 1, в інші розряди — логічні 0. З початком рахунку кожний з лічильних імпульсів Т, що приходять, перезаписує 1 в наступний тригер, і число імпульсів, що надійшли, визначається за номером виходу, на якому є 1.
Передостанній (N-1) імпульс переведе в одиничний стан останній тригер, а N-ний імпульс перенесе цей стан на вихід нульового тригера, і підрахунок розпочнеться спочатку. Таким чином, можна побудувати кільцевий лічильник з довільним коефіцієнтом перерахунку (будь-якою основою числення), змінюючи лише число тригерів в ланцюжку.

Рисунок 1 - Кільцевий лічильник на регістрі зсуву

Недолік такого лічильника - велике число тригерів, необхідних для його побудови. Більш економічні, а тому і більш розповсюджені лічильники, які побудовані на лічильних Т-тригерах. Після кожного тактового імпульсу Т сигнал на вході D змінюється на протилежний і тому частота вихідних імпульсів вдвічі менша частоти імпульсів, що надходять. Зібравши послідовний ланцюжок з n лічильних тригерів (з'єднуючи вихід попереднього тригера із входом С наступного), ми отримаємо частоту . При цьому кожний вхідний імпульс змінює код числа на виході лічильника на 1 в інтервалі від 0 до N=2ⁿ-1.

Мікросхема К555ИЕ5 (рисунок 2) містить лічильний тригер (вхід С1) і подільник на вісім (вхід С2), створений трьома з'єднаними послідовно тригерами. Тригери спрацьовують по зрізу вхідного імпульсу (по переходу з 1 в 0). Якщо з'єднати послідовно всі чотири тригери, то одержимо лічильник за модулем 2⁴=16. Максимальне число, що зберігається в лічильнику при повному заповненні його одиницями дорівнює N=2⁴-1=15=(1111)₂. Такий лічильник працює з коефіцієнтом рахунку К (модулем), кратним цілій степені 2, і в ньому відбувається циклічний перебір К=2ⁿ стійких станів. Лічильник має входи примусової установки в 0.

Рис. 2 - Лічильник з коефіцієнтом перерахування 16 і його часова діаграма

Часто потрібні лічильники з числом стійких станів, відмінним від 2n. Наприклад, в електронних годинниках є мікросхеми з коефіцієнтом рахунку 6 (десятки хвилин), 10 (одиниці хвилин), 7 (дні тижня), 24 (години). Для побудови лічильника з модулем К ≠ 2n можна використати прилад з n тригерів, для якого виконується умова 2n>K. Очевидно, такий лічильник може мати зайві стійкі стани (2n-К). Виключити ці непотрібні стани можна використанням зворотних зв'язків, по колах яких лічильник перемикається в нульовий стан в тому такті роботи, коли він дораховує до числа К.

Для лічильника з К=10 потрібні чотири тригери (бо 2³<10<2⁴). Лічильник повинен мати десять стійких станів N=0, 1,..., 8, 9. В тому такті, в якому він повинен був би перейти в одинадцятий стійкий стан (N=10), його необхідно перевести в вихідний нульовий стан.

Рисунок 3 - Двійково-десятковий лічильник і часова діаграма його роботи

Для такого лічильника можна використати мікросхему К555ИЕ5 (рисунок 3), ввівши коло зворотного зв'язку з виходу лічильника, відповідних числу 10 (тобто 2 і 8), на входи установки лічильника в 0 (вхід R). В самому початку 11-го стану (число 10) на обох входах елемента і мікросхеми з'являються логічні одиниці (так звана «просічка» на виході «2»), що генерує сигнал переводу всіх тригерів лічильника в нульовий стан.

У склад мікросхеми К555ИЕ2 (рисунок 4) входять тригер з лічильним входом (вхід С1) і подільник на 5 (вхід С2). При з‘єднанні виходу лічильного тригера із входом С2 утвориться двійково-десятковий лічильник (діаграма його роботи аналогічна діаграмі на рисунку 13). Підрахунок відбувається по зрізу імпульсу. Лічильник має входи установки в 0 (R0 з логікою І) і входи установки в 9 (R9 з логікою І).

Рисунок 4 - Двійково-десятковий лічильник.

Дата добавления: 2015-06-29