Стаття 62. Реалізація майна, на яке звернено стягнення

1. Реалізація арештованого майна, крім майна, вилученого з обігу згідно із зако­ном, та майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах.

2. Рухоме майно, вартість якого не перевищує сто п¹ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, товари побутового вжитку, а також інше рухоме май­но (у разі якщо стягувач не заперечує проти цього) реалізуються на комісійних умо­вах. Нерухоме майно, транспортні засоби, повітряні, морські та річкові судна реалі­зуються виключно на прилюдних торгах (аукціонах).

3. Майно передається на реалізацію за ціною та в порядку, визначеними стат­тею 58 цього Закону.

4. Порядок реалізації майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Зако­ну, крім цінних паперів, визначається Міністерством фінансів України за погоджен­ням з Національним банком України. Порядок реалізації цінних паперів визначається Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Мініс­терством юстиції України, а іншого майна — Міністерством юстиції України.

5. Не реалізоване на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах про­тягом двох місяців майно підлягає уцінці державним виконавцем, що проводиться в десятиденний строк з дня визнання прилюдних торгів чи аукціону такими, що не від­булися, або закінчення двомісячного строку реалізації майна на комісійних умовах. Майно може бути уцінене не більш як на ЗО відсотків. У разі нереалізації майна в мі­сячний строк з дня проведення уцінки воно повторно уцінюється в такому самому порядку, але не більш як на 50 відсотків початкової вартості майна.

6. У разі якщо в місячний строк з дня проведення повторної уцінки майно не реалі­зовано на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах, державний вико­навець повідомляє про це стягувачу і пропонує йому вирішити питання про залишен­ня за собою нереалізованого майна, крім майна, конфіскованого за рішенням суду.

7. У разі якщо стягувач у п’ятнадцятиденний строк з дня отримання повідом­лення державного виконавця письмово не заявив про своє бажання залишити за со­бою нереалізоване майно, арешт з майна знімається і воно повертається боржнико­ві. У разі відсутності в боржника іншого майна, на яке може бути звернено стягнення, виконавчий документ повертається стягувачу без виконання.

8. У разі якщо стягувач виявив бажання залишити за собою нереалізоване майно, він зобов’язаний у п’ятнадцятиденний строк з дня надходження до державного вико­навця відповідного повідомлення внести на відповідний рахунок для обліку депозит­них сум органу державної виконавчої служби різницю між початковою вартістю не­реалізованого майна та сумою коштів, що підлягають стягненню на його користь, якщо початкова вартість нереалізованого майна перевищує суму боргу, яка підлягає стягненню за виконавчим документом. За рахунок перерахованих стягувачем кош­тів оплачуються витрати, пов’язані з організацією та проведенням виконавчих дій, задовольняються вимоги інших стягувачів та стягується виконавчий збір і штрафи, а залишок коштів повертається боржникові.

9. Майно передається стягувачу за ціною, що дорівнює початковій вартості майна, за якою воно передавалося на реалізацію. Про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу державний виконавець виносить постанову, яка затвер­джується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. За фак­том такої передачі державний виконавець складає акт. Постанова та акт є підста­вами для подальшого оформлення стягувачем права власності на це майно.

10. У разі наявності кількох стягувачів, які виявили бажання залишити за собою нереалізоване майно, воно передається в порядку календарного надходження вико­навчих документів до виконання з урахуванням черговості, визначеної статтею 44 цього Закону.

11. У разі якщо від продажу частини майна виручено суму, достатню для задово­лення вимог стягувача, сплати виконавчого збору, відшкодування витрат, пов’язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, а також сплати штрафу, продаж арештованого майна припиняється.

Питання, пов’язані із реалізацією арештованого майна регламентуються цим Законом, Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештова­ного нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 р. № 68/5, Порядком реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністер­ства юстиції України від 15 липня 1999 р. року № 42/5, Положенням про умови і порядок проведення тендерів (конкурсів) з визначення спеціалізованих організацій для реалізації арештованого державними виконавцями майна, затвердженого наказом Міністерства юсти­ції України 11 листопада 2003 р. № 136/5, та Інструкції з організації примусового виконання рішень.

Реалізація арештованого майна здійснюється спеціалізованими організаціями, які за­лучаються на тендерній (конкурсній) основі, на підставі договорів між Державною вико­навчою службою та спеціалізованими організаціями шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах.

Продаж майна боржника, за винятком нерухомого майна, здійснюють спеціалізовані орга­нізації. Такими спеціалізованими організаціями є суб’єкти господарювання, визначені на тен­дерній (конкурсній) основі, які здійснюють реалізацію майна шляхом проведення аукціонів.

Порядок реалізації арештованого майна затверджено наказом Міністерства юстиції України від 15 липня 1999 року за № 42/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19 липня 1999 року № 480/3773, із змінами і доповненнями.

Якщо передане торговельним організаціям майно не буде продане протягом двох міся­ців, то воно підлягає переоцінці у термін не більше 10 днів. Державний виконавець переоці­нює майно за участю представника торговельної організації у присутності стягувача і борж­ника чи їх представників та в строк не більше 5 днів передає акт переоцінки майна торговельній організації. Неявка стягувача або боржника не є підставою для припинення дії державного виконавця з переоцінки майна. Якщо в місячний строк після переоцінки майно не буде продано торговельною організацією, то державний виконавець повідомляє про це стягувача і пропонує йому визначитися щодо залишення за собою непроданого майна.

Продаж нерухомого майна здійснюється шляхом проведення торгів спеціалізованими організаціями, які мають право здійснювати операції з нерухомістю в порядку, передбаче­ному законодавством України, і визначеними на тендерній (конкурсній) основі.

Міністерство юстиції України із спеціалізованими організаціями укладає генеральні договори про реалізацію арештованого майна, на яке звернено стягнення державними ви­конавцями при примусовому виконанні рішень.

Передача арештованого майна на реалізацію спеціалізованим організаціям здійсню­ється на конкурсній основі після його вилучення у боржника та проведення його оцінки.

Вилучення арештованого майна з передачею його для реалізації провадиться у строк, установлений державним виконавцем, але не раніше ніж через 5 днів після накладення арешту.

У разі накладення арешту державним виконавцем при винесенні постанови про від­криттявід­криття виконавчого провадження майно передається на реалізацію не раніше ніж через 10 днів, тобто після закінчення строку для оскарження вказаної постанови.

Продукти та інші речі, що швидко псуються, передаються на реалізацію негайно після накладення на них арешту. Оцінка такого майна проводиться у строк не більше трьох днів з моменту призначення суб’єкта оціночної діяльності — суб’єкта господарювання.

Державний виконавець протягом трьох робочих днів з моменту отримання звіту про оцінку майна доводить її до відома сторін виконавчого провадження. Боржник вважається таким, що ознайомлений з результатами проведеної оцінки арештованого майна, якщо йому надіслано повідомлення про таку оцінку рекомендованою кореспонденцією за адре­сою, зазначеною у виконавчому документі, або іншим фактичним місцем проживання чи перебування боржника, встановленим державним виконавцем, або письмовою заявою сторін виконавчого провадження, або шляхом надання йому копії звіту про оцінку майна під розпис. У разі відмови боржника від прийняття копії звіту про оцінку майна держав­ний виконавець складає про це акт у присутності понятих, після чого боржник вважається таким, що ознайомлений з оцінкою майна.

Державний виконавець у строк не пізніше п’яти робочих днів після закінчення строку оскарження оцінки та у разі відсутності повідомлення про оскарження такої оцінки готує для проведення реалізації майна документи, до яких, крім іншого, обов’язково додає:

копію постанови про відкриття виконавчого провадження, а в разі наявності зведеного виконавчого провадження — копію постанови про об’єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження та копію облікової картки;

копію постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчу­ження;

копію розширеного витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна або Єди­ного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна;

копії правовстановлюючих документів, що підтверджують право власності на нерухо­ме майно, або копію витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно, а в разі реалізації транспортного засобу — копії документів про реєстрацію такого транспортного засобу;

копію витягу з державного земельного кадастру щодо реєстрації права власності на землю, права користування землею та договорів про оренду землі;

копії документів, що підтверджують доведення оцінки майна до відома сторін вико­навчого провадження (копія повідомлення, акт державного виконавця тощо), та довідку про відсутність надходження повідомлення про оскарження оцінки довідку про черговість звернення стягнення на майно боржника та відсутність у борж­ника майна попередньої черги;

розрахунок заборгованості у випадках, передбачених цією Інструкцією.

Підготовлений пакет документів державний виконавець разом із заявкою передає до відповідного управління виконавчої служби Міністерства юстиції АР Крим, Головного управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, для здійснення заходів щодо передачі майна на реалізацію та організації конкурсу. Відповідальність за правильність та повноту підготовлених документів покладається на начальника відділу державної вико­навчої служби.

Управління державної виконавчої служби після отримання документів щодо передачі майна на реалізацію у термін до п’яти днів перевіряє ці документи на відповідність вимо­гам чинного законодавства та у разі виявлення порушень надає доручення щодо їх усу­нення у строк до п’яти робочих днів та забезпечує контроль за виконанням цього доручен­ня. У разі встановлення відповідності документів вимогам чинного законодавства чи після приведення їх у відповідність із вимогами чинного законодавства управління державної виконавчої служби у строк до п’яти робочих днів повідомляє спеціалізовані торговельні організації, з якими укладено договори, про наявність арештованого майна, його місцезна­ходження (місце зберігання), оцінку, за якою воно виставляється на продаж, при необхід­ності (за попереднім погодженням з державним виконавцем) установлює дату огляду арештованого майна, а також повідомляє дату проведення конкурсу з передачі на реаліза­цію цього майна.

Повідомлення передається конкурсною комісією представнику організації під час чер­гового конкурсу, про що робиться запис у протоколі засідання конкурсної комісії, або над­силається рекомендованою кореспонденцією до відповідних регіональних філій спеціалі­зованих організацій.

Дата огляду арештованого майна призначається державним виконавцем з розрахунку не раніше ніж через три дні з дня отримання спеціалізованою організацією повідомлення про наявність арештованого майна.

Представники спеціалізованих організацій з метою огляду арештованого майна у ви­значений час прибувають до органу державної виконавчої служби, державним виконавцем якого вилучено майно. Неявка одного із представників спеціалізованих організацій для проведення огляду арештованого майна не перешкоджає його огляду. Наступний огляд арештованого майна не проводиться.

Перед здійсненням виїзду з метою огляду арештованого майна державний виконавець перевіряє повноваження представників спеціалізованих організацій.

Щотижня у визначені день та час управлінням державної виконавчої служби прово­диться конкурс між спеціалізованими організаціями, з якими укладено договори, стосовно передачі на реалізацію арештованого державними виконавцями майна, про що обов’язково, не пізніше ніж за один день до проведення, інформуються вказані спеціалізо­вані організації.

Для організації та проведення конкурсу затверджуються комісії з числа працівників відповідного органу державної виконавчої служби. Секретарем комісії призначається один з членів комісії.

Представники спеціалізованих організацій перед початком засідання надають конкур­сній комісії копії укладених договорів на реалізацію майна, переданого цим організаціям під час попередніх засідань комісії, строк підписання яких сплив до дня проведення цього засідання. Ненадання такої копії є підставою для недопущення організації до участі у кон­курсі. Неявка організації на засідання конкурсної комісії не є підставою для непроведения конкурсу.

Під час засідання конкурсної комісії після оголошення інформації про арештоване майно конкурсна комісія перевіряє, чи всіма спеціалізованими організаціями отримано повідомлення про майно, що буде передано на реалізацію. У разі, якщо одна з організацій не отримала повідомлення, її представнику вручається таке повідомлення, а конкурс з пе­редачі цього майна на реалізацію переноситься на наступне засідання конкурсної комісії. У разі підтвердження отримання повідомлень всіма спеціалізованими організаціями спе­ціалізовані організації, які виявили бажання взяти участь у конкурсі, безпосередньо голові конкурсної комісії подають пропозиції щодо реалізації арештованого майна в опечатаному конверті.

Якщо на реалізацію передається майно, що є предметом іпотеки, конкурс про передачу на реалізацію такого майна не проводиться. Під час засідання конкурсної комісії лише оголошується, якій зі спеціалізованих організацій іпотекодержатель передає майно на ре­алізацію.

У пропозиціях зазначаються:

розмір винагороди за надані послуги з реалізації арештованого майна; інформація щодо можливостей спеціалізованої організації із забезпечення належної реалізації арештованого майна та виконання взятих зобов’язань;

у разі необхідності наявність ліцензій на здійснення певних видів господарської діяль­ності чи дозволів відповідно до вимог чинного законодавства.

Засідання комісії є відкритим. За результатами розкриття конвертів з конкурсними пропозиціями комісія шляхом голосування визначає переможця, який здійснюватиме ре­алізацію арештованого майна.

При визначенні переможця комісією оцінюються та беруться до уваги: розмір винаго­роди за надані послуги з реалізації майна; надання спеціалізованою організацією технічної допомоги державному виконавцю під час опису та вилучення майна у боржника, про що є відповідне підтвердження в акті опису й арешту майна; зберігання майна спеціалізованою організацією; наявність відповідної ліцензії на здійснення певних видів господарської дія­льності чи дозволу. Якщо спеціалізованими організаціями запропоновано однакові умови або всі спеціалізовані організації відмовилися від прийняття на реалізацію запропонова­ного арештованого майна, воно за рішенням конкурсної комісії передається на реалізацію спеціалізованій організації за алфавітом у порядку черговості.

Рішення про визначення переможця приймається простою більшістю голосів у прису­тності не менш як двох третин членів конкурсної комісії. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос голови комісії.

Після закінчення засідання комісії складається протокол про результати проведення конкурсу, у якому зазначаються: відомості про учасників конкурсу; результати голосування; обґрунтування визначення переможця.

Протокол про результати проведення конкурсу підписується всіма членами комісії, які брали участь у голосуванні.

Результати проведеного конкурсу оголошуються відразу після його проведення. Виго­товлення та підписання протоколу відбувається у день проведення конкурсу.

Представники спеціалізованих організацій, які були присутні при проведенні конкур­су, ознайомлюються з протоколом під підпис.

Копія протоколу про результати проведення конкурсу або витяг з нього, у якому за­значена назва переможця, не пізніше наступного дня доводиться до відома органу дер­жавної виконавчої служби, державним виконавцем якого вилучено майно. Між спеціалі­зованою торговельною організацією та органом державної виконавчої служби укладається договір про надання послуг з реалізації арештованого майна. Договір підпи­сується начальником органу державної виконавчої служби, державним виконавцем яко­го вилучено майно, та уповноваженим представником спеціалізованої торговельної ор­ганізації, яка визначена переможцем конкурсу з передачі цього майна на реалізацію.

Даний договір укладається у строк не пізніше семи робочих днів з моменту проведення конкурсу. При передачі арештованого майна (за винятком нерухомого та іншого майна, яке не може бути передане з об’єктивних причин) складається акт приймання- передавання, який є невід’ємною частиною договору про надання послуг з реалізації арештованого майна.

Якщо стягувач протягом 15 днів письмово не заявить про своє бажання залишити за собою непродане майно, то арешт з майна знімається, воно повертається боржникові, а ви­конавчий документ у разі відсутності в боржника іншого майна, на яке може бути зверне­но стягнення, повертається стягувачеві без виконання.

Якщо вартість непроданого майна боржника перевищує суму боргу, яка підлягає стягненню за виконавчим документом, і стягувач виявив бажання залишити за собою непродане майно, то він зобов’язаний протягом 15 днів з дня відповідного повідомлення державного виконавця внести на депозитний рахунок органу державної виконавчої слу­жби різницю між вартістю непроданого майна та сумою коштів, які підлягають стягнен­ню на його користь. З перерахованих стягувачем коштів стягуються витрати на прове­дення виконавчих дій, сплачується виконавчий збір, а залишок коштів повертається боржнику.

Майно передається стягувачу за оцінкою, за якою воно було передано на реалізацію. Про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу державний виконавець вино­сить постанову, яка затверджується начальником відповідного органу державної вико­навчої служби. При передачі стягувачу майна державним виконавцем складається акт. Постанова державного виконавця про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу та акт державного виконавця про передачу стягувачу майна є підставою для пода­льшого оформлення стягувачем права власності на це майно відповідно до чинного за­конодавства.

Боржник має право визначити, в якій послідовності необхідно продавати майно. Ко­ли від продажу частини майна буде виручено суму, достатню для задоволення вимог стягувача і для сплати всіх витрат на виконавче провадження, виконавчого збору, штра­фу, подальший продаж арештованого майна припиняється. Вимоги боржника щодо чер­говості продажу майна не приймаються державним виконавцем, якщо внаслідок їх задо­волення виникнуть перешкоди чи додаткові труднощі для виконання або подовжиться його строк.

Кошти від реалізації арештованого майна вносяться на депозитний рахунок органу, після чого державним виконавцем здійснюється їх розподіл у відповідності до вимог За­кону.

У випадку, коли майно не реалізоване у встановленому порядку, і в разі потреби йо­го подальшого зберігання державний виконавець не пізніше п’яти днів з моменту закін­чення строку реалізації майна після його переоцінки укладає договір відповідального зберігання.

Необхідно зазначити, що не все майно може бути примусово реалізоване. Так, відпові­дно до Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» від 29 листопада 2001 p., не може бути здійснено відчуження об’єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, що забезпечують ведення виробничої діяльності держав­них підприємств та господарських товариств, у статутних фондах яких частка держави становить не менше 25 відсотків, а також акцій (часток, паїв), що належать державі в майні інших господарських товариств і передані до статутних фондів цих підприємств, якщо та­ке відчуження здійснюється шляхом звернення стягнення на майно боржника за рішен­нями, що підлягають виконанню Державною виконавчою службою, крім рішень щодо ви­плати заробітної плати та інших виплат, що належать працівнику у зв’язку із трудовими відносинами. Детальні роз’яснення щодо цієї заборони дано в Інформаційному листі Ви­щого господарського суду України «Про Закон України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» від 18 травня 2006 р. № 01-8/1114.

Дата добавления: 2014-01-03