Індивід, особистість, індивідуальність

Хоча на кожній ступені суспільного розвитку формується свій тип соціальності, визначаючий відносини індивіда і суспільства, типи соціальності в будь-якому конкретному суспільстві не існують в чистому вигляді.

Тому в кожній історичній епохі є:

1) переважаючі,

2) домінуючі,

3) пережиточні форми соціальності.

Сутність людини неможливо звести до суми соціальних ролей. Соціалізація кожного нового покоління взагалі і людини зокрема – процес складний і багатосторонній.

Поняттям «індивід» позначають окремо взятого представника людського роду, якому властиві неповторні і унікальні природні і соціальні якості, представлені далеко не в усій родовій повноті і яскравості.

Поняття «індивід» підкреслює передусім біологічні характеристики людини, її приналежність до виду «людина розумна». Для індивіда значущими є не тільки здоров’я та фізична краса, а задатки здібностей, характерні особливості психіки, що успадковуються від батьків.

Людина народжується на світ з генетично закладеними в неї потенційними можливостями стати саме людиною. Не слід вважати, що немовля – це «чиста дошка», на якій під впливом соціуму «пишуться» ознаки людяності. Немовляті притаманні анатомічні та фізіологічні властивості тіла й мозку, що належать тільки людині.

Ці властивості забезпечують:

1) оволодіння прямоходінням,

2) оволодіння знаряддями праці,

3) оволодіння мовою,

4) розвиток інтелекту,

5) розвток самсвідомості.

Система біологічних, генетичних, анатомічних, фізіологічних чинників передбачає становлення людини в певних соціальних культурно-історичних умовах цивілізації.

Дата добавления: 2014-01-03