Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Тромбоз


Тромбоз — процес прижиттєвого згортання крові й утворення згустків у просвіті судини або в порожнині серця, що перешкоджає течії крові. У патогенезі тромбозу виділяють три основні чинники (тріада Вірхова):

• зміна стінок судин унаслідок їхнього ушкодження;

• порушення динамічної рівноваги згортальної та фібринолітичної систем крові й проникності судинної стінки;

• порушення кровотоку в судинах (сповільнення, завихрення).

Пошкодження стінки судин і сповільнення кровотоку, у тому числі порушення його ламінарної течії, є найважливішими умовами тромбоутворення, які мають найбільше значення в патології.

Зовнішній вигляд та склад тромбів можуть бути різними залежно від швидкості та умов їхнього виникнення, їхнього розташування щодо просвіту судини:

білий тромб — складається з фібрину, тромбоцитів, лейкоцитів; утворюється повільно у разі прискореного кровоточу (частіше в артеріях);

червоний тромб — складається з фібрину, еритроцитів і невеликої кількості лейкоцитів; утворюється швидко у разі сповільненого кровотоку (найчастіше у венах).

Змішаний тромб — сукупність білого та червоного тромбів. У ньому розрізняють головку, тіло та хвіст.

Гіалінові тромби представлені однорідною, гомогенною масою, що нагадує гіалін. У результаті дії на організм різноманітних токсинів вони виникають винятково в дрібних венах та капілярах, заповнюючи весь просвіт судин.

Щодо просвіту судин розрізняють пристінкові, тобто ті, що частково обтурують просвіт судини, і обтурувальні тромби, ті, які повністю закривають просвіт судин.

Наслідки тромбозу:

артеріальна ішемія та венозна гіперемія;

організація — заміщення тромбу молодою сполучною тканиною;

каналізація — у пророслій сполучній тканині з'являються щілини, які вистелені ендотелієм;

розм'якшення — розрідження ферментами, що містяться в лізосомах лейкоцитів (асептичний автоліз);

петрифікація — відкладання солей вапна;

гнійне розплавлення — розплавлення тромбу внаслідок дії мікроорганізмів;

тромбоемболія — відрив частини тромбу, яка розноситься з током крові, спричинюючи розвиток інфарктів у внутрішніх органах;

розвиток внутрішньосудинного згортання крові (ДВЗ синдрому), за якого тромбоз стає поширеним, виникає при інфекційно-токсичних процесах, шоку, гемолізі, пухлинах, лейкозах тощо.

Емболія— перенос з током крові (або лімфи) частинок, які в нормі не зустрічаються і спричинюють закупорку судин дрібного калібру. Часточку, що закупорює просвіт судин, називають емболом.

Залежно від якісного складу самого ембола розрізняють:

повітряну емболію — найчастіше виникає при пошкодженні вен шиї (травма), оперативних втручаннях;



газову емболію — виникає в результаті появи в просвітах судин пухирців газів, які в нормі містяться в крові в розчиненому стані (спостерігається при кесонній хворобі у зв'язку з порушенням техніки безпеки людей, які працюють у кесонах);

мікробну (бактеріальну) емболію — виникає у разі утворення згустків, які складаються зі склеяних мікроорганізмів,грибів, найпростіших або паразитів;

емболію сторонніми тілами — зустрічається рідко, найчастіше в судинах малого кола кровообігу. Емболами можуть бути металеві тіла, осколки, частинки одягу тощо;

жирову емболію — краплі жовтого кісткового мозку потрапляють у кров'яне русло найчастіше при переломах трубчастих кісток, оперативних втручаннях тощо;

тромбоемболію — виникає внаслідок відривання тромбу або його частини, які розносяться током крові по організму;

тканинну (клітинну) емболію, яка спостерігається при пошкодженні тканини внаслідок травми або розвитку патологічного процесу (перенесення окремих груп клітин при метастазах злоякісних пухлин тощо).

Залежно від напрямку руху розрізняють:

Ø ортоградну (переміщення ембола в напрямку руху крові),

Ø ретроградну (у протилежному напрямку), парадоксальну (коли ембол з вен великого кола кровообігу проникає до артерій цього кола, минаючи мале коло кровообігу, наприклад, при відкритому овальному отворі в міжпересердній перегородці).

Залежно від локалізації ембола виділяють емболію:

Ø малого кола кровообігу,

Ø великого кола кровообігу,

Ø ворітної вени.

 

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Класифікація запалення | Кариес. Пульпит. Периодонтит

Дата добавления: 2014-01-03; Просмотров: 948; Нарушение авторских прав?


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Рекомендуемые страницы:

Читайте также:
studopedia.su - Студопедия (2013 - 2020) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление
Генерация страницы за: 0.003 сек.